Politerno > Статті > Безсоромний бюджет-2018: у народу – відібрати, чиновникам – віддати

Безсоромний бюджет-2018: у народу – відібрати, чиновникам – віддати

  • 28 Вересня, 2017
  • 1653 Переглядів
  • 0

Запропонований урядом проект держбюджету на 2018 рік експерти називають найбільш цинічним. Соціальні витрати майже не виростуть, зате витрати на утримання апарату чиновників підвищаться в 2-5 разів.

Народу – затягнути пояси

Проект бюджету 2018 був внесений на розгляд Верховної Ради 15 вересня, і як очікується, буде розглянутий парламентом в першому читанні в 20-х числах жовтня. У Кабміні обіцяють, що головний фінансовий документ країни буде прийнятий до грудня. Однак, на думку експертів, його знову приймуть, в кращому випадку, “під ялинку”, тобто перед самим новим роком. Депутати захочуть внести до держбюджету свої корисливий інтерес, тому до моменту прийняття законопроект обросте сотнями поправок.

Поки нинішній скелет обріс подібним “м’ясом”, вже очевидно, що держбюджет-2018 року буде одним з найбільш антисоціальних. Соціальні витрати виростуть всього на 5 млрд гривень, що в умовах надвисокої інфляції означає, що витрати на “соціалку” підуть у мінус. Крім того, бюджет знизить на 15 млрд. грн фінансування Пенсійного фонду.

Основним джерелом фінансування буде інфляція, яка буде в 2 рази вище офіційного показника. За допомогою “інфляційного податку” у вигляді зростання цін і профінансують основні держвидатки. “Уряд говорить – у нас економічне зростання і реформи. Це не дуже зрозуміло, оскільки в моєму розумінні, доходи в бюджет надходять через економічне зростання. Але у уряду основним джерелом доходів є інфляційний податок. Якби в Мінфіні сказали “хлопці – у нас в цього року буде середньорічна інфляція – 15%”, то нам би сказали – так ні, це рука Кремля, це вороги кажуть, такого не може бути.

Ось ці 5-6 зайвих процентних пунктів вони власне і є джерелом ось цих самих грошей. Уряд недооцінив ефект від підвищення тарифів і мінемальних заробітних плат. Підвищення мінімалки призвело не стільки до підвищеного попиту з боку населення, скільки до того, що монополії почали, як по команді, перераховувати свої тарифи. Це призвело до нового витка інфляції”, – завив на прес-конференції в РІА Новини України Андрій Блінов.

Таким чином, реальна інфляція “з’їсть” навіть щось незначне підвищення соціальних витрат, яке заплановане в проекті держбюджету на 2018 рік.

Слуги народу себе не образили

Однак власні витрати чиновники надійно захистили від інфляції. Якщо “соціалка” виросла всього на 15%, то зміст державних органів в 2018 році збільшиться в кілька разів.

Витрати на армію “слуг народу” влада частково пояснює якоюсь адміністративною реформою, згідно з якою “хороші” чиновники повинні замінити “поганих”. На ділі виявляється, що новий апарат лише дублює старий. При цьому, і ті і інші продовжують отримувати зарплату, причому в підвищеному розмірі. Однак ніякої “адмінреформою” не можна пояснити підвищення витрат на утримання відомчих лікарень і санаторіїв, утримання об’єктів Державного управління справами.

“Секретаріат Кабміну за 2 роки показав найбільше зростання витрат – 10 !!! раз. У 2016 році він мав скромний бюджет 303 млн. Новий бюджет в 2018 році – трам-пам-пам … Зовсім” нескромні” 3 млрд. гривень. Тепер , крім секретарських функцій, бюджет яких виріс більш ніж в 2 рази, секретаріат займається комплексною програмою реформи Держуправління, яка оцінена в 1,48 млрд гривень, курирує Державну аудиторську службу, яка контролює витрачання бюджетних коштів за “скромні” 612 млн гривень на рік. (І це при наявності Рахункової палати, яка власне кажучи і повинна займатися тим же самим) і курирує електронний уряд за 150 млн гривень.

Рекордсменами зу ростанні бюджетних витрат за 2 роки також є вкрай корупційні по своїй суті структури: НКРЕКП (в народі Ротердам +) – зростання витрат в 7,5 рази, Фонд держмайна – зростання в 4,2 рази, Антимонопольний комітет – зростання в 2,75 рази , Міністерство інформаційної політики додало витрат в 4.64 рази, судова система в цілому і Генпрокуратура – зростання в 2,15 рази. Звичайно ж не обділили себе і Апарат президента, Верховна рада і Адміністрація президента – зростання витрат більш ніж в 2 рази”, – написав на своїй сторінці в Facebook економіст Данило Монін.

“Дивимося бюджет. Таким чином, витрати на Державну фіскальну службу виростуть в 2 рази – з 6,5 млрд грн до 12 млрд грен. Таким чином Міністерство фінансів розуміє перезавантаження відносин між платником податків і податковою службою, це означає, що ми будемо в 2 рази більше давати грошей на утримання податкової служби …

Ми бачимо, який основний пріоритет у держбюджету – зростання витрат на утримання адміністративного апарату. Рекордсменом по зростанню витрат є витрати на утримання секретаріату Кабінету міністрів. Вони виросли в 5 разів – з 300 млн грн до 1,5 млрд. грн. У бюджеті вони відзначені, як витрати “на реформу”. Давати гроші на зарплати кількох десятків осіб і пояснювати це видатках на реформу я називаю просто нахабством. Вони навіть не враховують, що 2018 рік це передвиборний рік. Вони б хоча б вдавали, що намагаються піклуватися про громадян а не про себе. Витрати на апарат президента виростуть – на 75% до 2,5 млрд. грн, Верховна Рада повинна прийняти цей бюджет, тому витрати на Верховну Раду збільшилися на 77% – до 2,7 млрд грн.

У 2-5 разів збільшуються витрати на утримання чиновників, а самі по собі витрати збільшуються всього на 15%. Це і є пріоритет нашого уряду по видатковій частині на наступний рік”, – заявив економічний експерт Віктор Скаршевський.

 

Чиновники плодять нових чиновників

Як і очікувалося, підсумком будь-якої адміністративної реформи в Україні стає розбухання штату чиновників, які дублюють один одного, видають суперечливі накази і ще більше роз’їдають машину держуправління.

“Мені ситуація нагадує 2012 рік, коли відбувалася реформа держслужби, коли у нас повинні були з’явиться держсекретарі. І ось в самий розпал вже нової реформи я читаю в неділю інтерв’ю міністра із складу Кабінету міністрів, де він заявляє, що ми створюємо директорат, але при цьому, ми залишаємо стару структуру держуправління, щоб не дай бог, не втратили керованість, після чого ми подивимося, як у нас створюється функціонал.

Кабмін працює другий рік і він не може розібратися з функціями того, чим він керує. Якщо ти не розібрався за один рік, то ти не розберешся і за 20 років. Тобто, суть реформи в тому, що ми починаємо створювати два паралельних держапарати – для того, щоб виконувати ті ж функції, що і другий новий з великою зарплатою, який буде виконувати фунцкціі, про які ми не знаємо, але ми потім визначимося”, – заявив на прес-конференції економічний експерт, член “Економічної дискусійного клубу” Євген Олейников.

“Реформа медицини пішла в “кращих” традиціях освоєння коштів. Фактично кошти дублюються і зарезервовані як під стару структуру медицини, так і розгортання нової структури – Національна мережа здоров’я, на яку виділено 13,5 млрд грн. На рівні держбюджету. І хоча субвенції медичні до місцевих бюджетів зменшені на 3 млрд, все одно очевидно, що реформа проходить стадію не заміни, а створення дублів, що вкрай неефективно з точки зору витрат бюджету”, – зазначив економіст Данило Монін.

Експерт також зазначив величезне зростання витрат на утримання Державної фіскальної служби, як і інших силових органів примусу.

“На наступний рік вкрай несподівано виросли витрати на фіскалів. Зростання 58% за рік на тлі заяв Мінфіну на переведення системи ПДВ на “автомат”, і крайнього небажання Мінфіну та уряду впроваджувати податок на виведений капітал замість податку на прибуток, що б різко зменшило необхідність в штаті з питань оподаткування прибутку. Так що схоже “ручник” – головний механізм роботи фіскалів в 2018 році”, – зазначив Монін.

Як показала практика, розпухлий до неможливості державний апарат не тільки не покращив державне управління, але й уповільнив його. І це при тому, що багато нових чиновників отримують зарплату в десятки тисяч гривень, а деякі клерки з Мін’юсту примудряються собі виписувати мільйонні премії.

Наприклад, на 1 вересня залишок на Єдиному казначейському рахунку виріс на 17,08 млрд грн, або на 38,8%, – до історичного максимуму в 61,2 млрд грн. Це означає, що чиновники не бажають витрачати гроші на державні потреби, залишаючи без фінансування безліч програм на догоду своїм корисливим інтересам.

“Гроші в значній мірі були у великій кількості на рахунках в державних банках, на рахунках казначейства, зараз це значна частина бізнесу керівників міністерств і відомств – мати великі залишки на коррахунках, і наприклад їх розміщувати в тих чи інших банках, домовляючись про преміювання. Нещодавно був оголошений тендер про розміщення до кінця грудня держкоштів, причому він оголошений менш ніж за добу, що порушує закон”, – зазначив Блінов.

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь