Politerno > Статті > Більше не “антиахметівський”. Чому і як змінився “ресурсний” законопроєкт №5600

Більше не “антиахметівський”. Чому і як змінився “ресурсний” законопроєкт №5600

  • 28 Вересня, 2021
  • 348 Переглядів
  • 0

У проєкт внесено понад 11 тис. поправок, тобто його розгляд у другому читанні може стати не менш скандальним, ніж т. зв. “антиолігархічного” закону.

 

11 тис. поправок

23 вересня Верховна Рада не стала розглядати включений до порядку денного законопроєкт №5600 про збалансованість бюджетних надходжень. Причому першими про це повідомили головні його захисники та ініціатори — члени фракції “Слуги народу”. У тому числі особисто голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Інший нардеп від “слуг” Олександр Качура пояснив, що проєкт знімають з порядку денного для запуску спецпроцедури через так званий поправочний антиспам. “Ви знаєте, що до цього законопроєкту подали понад 11 тис. поправок. У нас немає в бюджеті стільки коштів, щоб парламент розглядав законопроєкт місяцями. Будемо збирати підписи”, — пояснив він.

У свою чергу голова фракції “Голос” Ярослав Железняк заявив, що деякі фракції, в тому числі і “Голос”, можуть відмовитися від своїх правок, якщо буде дотримана процедура і збережений парламентаризм при розгляді законопроєктів.

Нагадаємо, що т. зв. “ресурсний законопроєкт”, який критики називають законопроєктом про ФОПи, а прихильники — “антиахметівським”, був прийнятий в першому читанні 1 липня. Розробники документа говорили про вирівнювання податків, про можливість закрити лазівки для олігархів і отримувати більше рентних платежів до бюджету. Противники доводили, що наслідком прийняття документа стане удар по бюджетам місцевих громад і дрібному бізнесу, особливо по фермерам.

Також категорично проти висловлювалися (і, як і раніше, не поміняли свою думку) всі бізнес-асоціації України, включаючи такі великі об’єднання підприємців, як Європейська бізнес-асоціація, Американська торгова палата в Україні та Союз українських підприємців. Всі вони заявляли, що глибоко стурбовані цим законопроєктом, так як навіть сама його поява означає, що влада абсолютно не чує бізнес і не хоче звертати увагу на його позицію.

У Раді проти проєкту виступила частина представників “Слуги народу”, а також фракції “Європейської солідарності”, “Голосу” і “Батьківщини”. Всі вони вказували на посилення повноважень податкової та обмеження малого бізнесу, а зовсім не олігархів. Навіть спікер Дмитро Разумков перед голосуванням в першому читанні влітку назвав законопроєкт сирим і закликав доопрацювати його з урахуванням думок громад, бізнес-асоціацій та інших зацікавлених сторін. Однак документ був все ж прийнятий 264 голосами в першому читанні.

Але це йому особливо не допомогло. Як повідомив Гетманцев вже через два тижні, до законопроєкту №5600 було подано понад 10 тис. поправок. “Таким чином, кількість поправок кратно перевищує кількість норм проєкту. Не будемо називати їх спамом, але відзначимо, що на спам у нас завжди є антиспам процедури. Це можливо нас трохи затримає, але точно не зупинить на шляху до ліквідації милих серцю різного рівня олігархів пільг, прогалин і уклоністських схем”, — повідомив він.

До 13 вересня, коли почалися обговорення документа в профільному комітеті, всього до законопроєкту подали 11 319 поправок.

Ще не прийняли, але вже заклали в бюджет

Законопроєкт №5600 зачіпає дуже багато галузей і напрямків бізнесу. Однак по дорозі від першого читання до другого документ сильно змінився. Багато зацікавлених сторін змогли відвоювати свої пільги або хоча б уникнути посилення податкових умов. Так що якщо навесні обсяг можливих надходжень в бюджет оцінювався в 60 млрд грн, то вже до першого читання ця сума скоротилася до 50 млрд грн.

А до другого — буквально напередодні зняття з порядку денного Ради — потенційні дивіденди “стиснулися”, згідно з інформацією міністра фінансів Сергія Марченка, і зовсім до 25-35 млрд грн надходжень до бюджету-2022. Ось тільки уряд застосував “заборонений прийом”: він розіслав депутатам Верховної Ради презентацію, в якій прямо вказано ті статті, які будуть профінансовані саме за рахунок цього законопроєкту.

І справа стала відразу виглядати так, немов депутати, якщо відмовляться голосувати за законопроєкт, залишать без грошей принципово важливі для країни напрямки:

  • на модернізацію “Укрзалізниці” — 5,1 млрд грн

  • на “Велике будівництво” — 4 млрд грн

  • на ремонт стадіонів — 4,65 млрд грн

  • на авіаційну галузь — 2 млрд грн

  • на космічну галузь — 1,9 млрд грн

  • на “Велику реставрацію” — 1,7 млрд грн

  • на українське кіно — 1,3 млрд грн

  • на всеукраїнський перепис населення — 1,3 млрд грн

  • на створення біокластера “Біологічна безпека і розвиток технологій” — 735 млн грн

  • на національну програму інформатизації — 700 млн грн

  • на ремонт суднобудівних шлюзів — 561 млн грн.

Ближче до другого читання стало зрозуміло, що змін в документ внесено дійсно дуже багато. Розглянемо найважливіші.

Не чіпати “зеленку”

Одне з ключових — те, що залишили в спокої “зелений” тариф. 20 вересня комітет з питань фінансів, податкової та митної політики виключив із законопроєкту №5600 норму про акцизний податок на вироблену ВДЕ електроенергію. Раніше, нагадаємо, документ передбачав виключення електроенергії, згенерованої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, з групи товарів, не оподатковуваних акцизним податком. Це на руку інвесторам і бізнесу Ріната Ахметова, який в останні роки вкладав чималі гроші в розвиток ВДЕ в Україні.

Відмовитися від ПДВ на перепродаж нерухомості

У числі інших важливих змін — відмова від норми щодо оподаткування операцій по житлу на вторинному ринку ПДВ в розмірі 20% (точніше, скасовувалася діюча зараз пільга щодо несплати податку, закладена в п. 197.1.14 Податкового кодексу).

Ця вимога викликала обурення забудовників, які погрожували підняти ціни на квартири в разі прийняття законопроєкту. Про це 14 вересня повідомила народний депутат, заступник голови містобудівного комітету Ради Олена Шуляк на своїй сторінці в Facebook. “Податковий комітет ВР видалив скандальне питання про ПДВ на квартири із законопроєкту №5600. Наші рекомендації і прохання почуті”, — написала вона.

Але при цьому залишилася норма 18%-го оподаткування третьої за рік продажі нерухомості. Тут все очевидно: її завдання не допустити роботи тіньових ріелторів, а також практики продажу девелоперами квартир через підставних приватних осіб.

Ренту на руду поміняти, але не підняти

Зараз компанії, які видобувають залізну руду, з кожної тонни платять 11-12% від собівартості продукту. База оподаткування формується з безпосередніх витрат на видобуток руди і оплати праці. Законопроєкт ще в першому читанні передбачав докорінні зміни: основні надходження в бюджет передбачалися за рахунок диференціації ставок ренти на видобуток залізних руд в залежності від середньої фактичної ціни реалізації: якщо менше $100/т — ставка 3,5%, $100-200/т — 5%, більше $200/т — 10%. На тлі різкого зростання світових цін на залізорудну сировину на початку року це могло значно збільшити надходження до бюджету.

Однак в процесі обговорення було вирішено відняти від біржових цін на руду витрати на транспортування. Але поки йшли суперечки навколо законопроєкту, ціна руди впала нижче $100 за тонну.

“Переглянули ставки рентної плати на залізну, марганцеву руду за шкалою, яка була передбачена в законопроєкті. Вони такими ж і залишаться за мінусом витрат на логістику (доставку, перевезення, транспортування). За фактом зменшили — втрати бюджету складуть більше 2 млрд грн від сьогоднішніх доходів (планувалося +4 млрд грн). Так законопроєкт став не деолігархічним, як анонсувалося”, — пояснила у себе в Facebook народний депутат від ЄС Ніна Южаніна.

Збільшити ренту на частоти

Збільшена рентна плата за користування радіочастотним ресурсом на 5%. У Міністерстві фінансів відзначають, що меморандум про взаєморозуміння, підписаний між провідними операторами мобільного зв’язку і Кабінетом Міністрів, не означав мораторію на підвищення ставок, які не збільшувалися з 2017 р. Це дасть 100 млн грн додаткових надходжень до бюджету.

Не вводити “податок на город”

Також депутати пропонували змінити оподаткування доходу від продажу сільгосппродукції. Основні суперечки — навколо норми про продукцію, вирощену на великих ділянках (більше 0,5 га). Критики законопроєкту вказували, що введення податку вдарить по дуже багатьом літнім українцям, які буквально живуть зі своїх городів. В результаті був досягнутий компроміс: встановлювати податок не за розміром ділянок, а за обсягом продажів власної сільгосппродукції (більш ніж на 12 мінімалок в рік, тобто 72 тис. грн).

Не збільшувати фермерам податок на землю

У першій версії законопроєкту законодавці також хотіли ввести мінімальні податкові зобов’язання (МПЗ) і в 4-5 разів збільшити мінімальний податок на землю, що сильно б ударило по фермерам. Профільний комітет знизив розмір МПЗ, яке нараховується на ділянку землі, з 5% від показника її нормативно-грошової оцінки до 4%. А остаточне рішення щодо збільшення податку на землю поки відклали до 2023 р. Податок на землю буде збиратися в 2023 р. за підсумками 2022 р., і на той час визначиться доля змін.

Інші поправки

Серед інших прийнятих поправок — продовження до 1 січня 2027 р. дії звільнення від ПДВ металобрухту і макулатури. (Це дуже важлива норма для металургів.) Надали право платнику здійснювати пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в разі утворення при його діяльності відходів брухту чорних і кольорових металів.

Також планується підвищити вартість ліцензій на право здійснення оптової торгівлі тютюновими виробами та запроваджено оподаткування земельних ділянок, в тому числі і виділених в 1990-х паїв з неоформленим правом власності.

Крім того, була підвищена ставка екологічного податку на викиди CO2 — з нинішніх 10 до 30 грн за тонну. Пропонується підвищити і ставку екологічного податку на 10% за розміщення відходів незалежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів.

Ще один важливий момент: депутати на засіданні профільного комітету проголосували за поправку, згідно з якою спрощена система оподаткування аграрних товаровиробників буде діяти доти, поки українське законодавство в частині держпідтримки не буде гармонізоване з законодавством ЄС.

Виробників птиці все ж виключили зі спрощеної системи оподаткування (ця норма викликала дуже велике обурення у аграріїв). Але для птахівників (за винятком виробників курятини) буде передбачена пільга зі сплати податку на прибуток терміном на 5 років.

Найдовше обговорювали питання обмеження видів діяльності, для яких можуть заборонити сплату підприємцями єдиного податку. У підсумку прибрали з другої групи послуги з надання доступу до мережі інтернет. Їх зможуть надавати платники єдиного податку на третій групі.

Попередньо врахували поправку про право на податкову знижку з ПДФО за результатами 2021 р. і 2022 р. для громадян, які понесли витрати на лікування від COVID-19, придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для такого лікування, а також сплату страхових внесків за договорами страхування. Право на зменшення річних доходів на суму таких витрат і повернення податку з бюджету (18% від таких витрат) будуть мати як громадяни, які безпосередньо зіткнулися з пандемією коронавіруса, так і члени їх сімей першого ступеня споріднення.

Таким чином, можна зробити висновок, що законопроєкт №5600 не винесли на обговорення в зал парламенту минулого четверга не тільки через величезне число поправок, а ще й тому, що досі продовжуються переговори про балансування інтересів різних груп впливу, яких може торкнутися ця законодавча ініціатива.


“” Читайте також: Банкова підбирається до вугілля з “ДНР”. Чому заарештували “смотрящего” Кузяру і до чого тут замах на Шефіра


 

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь