Парламент прийняв за основу так званий “антиахметівський” законопроєкт (№5600) – про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень.
Документ підтримали 264 нардепи.
Законопроєкт у ЗМІ назвали “антиахметівським” через те, що ним пропонується підвищити розмір ренти на видобуток залізної руди (на якій спеціалізуються компанія “Метінвест” Ріната Ахметова), а також запровадити акцизний податок на електроенергію, вироблену з сонячних та вітрових електростанцій (ДТЕК Ріната Ахметова є власником найбільших потужностей “зеленої” енергетики в Україні).
Однак, крім змін, що стосуються власників великого бізнесу, зокрема Ріната Ахметова, в урядовому законопроєкті міститься низка змін, які зачеплять широке коло українців.
Наприклад, ним пропонують зобов’язати компанії-забудовники сплачувати ПДВ з операцій з нерухомістю. Такий крок повинен закрити можливості спекуляцій для великих гравців – юридичних осіб.
Зараз у ціні квартир податок на додану вартість уже врахований. Ці 20% забудовник закладає, коли вперше продає новозбудоване житло.
Для всіх наступних продажів квартир (вторинний ринок), незалежно від строків, у Податковому кодексі встановлена пільга: такі операції звільняються від сплати ПДВ. Саме цю пільгу Міністерство фінансів пропонує скасувати.
Ще одна зміна у законопроєкті, яка стосується оподаткування операцій з нерухомістю — запровадження 18-відсоткового податку з доходів, отриманих від продажу третього та наступних об’єктів нерухомості на рік. Досі ж у податковому кодексі міститься норма, що такі операції оподатковуються податком 5%.
У законопроєкті містяться норми, якими держава знижує “поріг” розміру земельної ділянки, продаючи врожай з якої потрібно сплачувати податки. Наразі цей поріг становить 2 гектари (тобто, продаючи врожай з більших ділянок зараз потрібно платити податок 18% з отриманих таким чином доходів). Законопроєктом цей “поріг” знижують до 0,5 гектара.
Крім цього, у законопроєкті пропонується цілком оновити спосіб розрахунку податків для фермерів. Уряд хоч запровадити “мінімальне податкове зобов’язання” – це мінімальна сума податків, яку має сплачувати людина (або підприємство), яка володіє землею або використовує її на правах оренди чи емфітевзису та отримує з неї доходи. У разі підтримки цих норм загальна сума сплачених з сільськогосподарської діяльності податків не буде меншою, ніж 4,5% від оціночної вартості землі.
Законопроєктом також пропонується внести зміни у процес взаємодії податкової з підприємцями. Зокрема, дозволивши податковій стягувати податкові борги з платників податків без рішення суду.
Коментуючи це питання, голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев зазначив, що подібна норма вже прописана у Податковому кодексі, законопроєктом же пропонується лише “зменшити поріг”.
Представляючи законопроєкт, міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що “останнім часом навколо цього законопроєкту відбувається багато інсцинуацій і політичних спекуляцій”.
“Нібито влада хоче притиснути чесний бізнес, зібравши в них максимальні податки. Це не відповідає дійсності. Запропоновані зміни торкнуться лише представників бізнесу, які протягом багатьох років звикли керуватися нормами, що були виписані спеціально під них та для їх збагачення. Це стосується, зокрема, протидії скруткам з ПДВ, ставки екологічного податку на викиди вуглецю, ставка оподаткування за користуваннями надрами…”, – сказав Марченко.
За його словами, окремі ставки податків не переглядались з 2017 року – акцизний податкок на алкогольні напої, рента за користування стільниковим зв’язком та інші.
“За рахунок ліквідації схем доходи бюджету збільшаться на суму 50 млрд грн щорічно. Законопроєкт не вплине на пересічних громадян, малий бізнес, які працюють відкрито”, – додав міністр.
Рада підтримала законопроєкт лише у першому читанні, при цьому не скоротивши термін подачі правок до другого читання. Остаточний варіант законопроєкту може відрізнятися від ухваленого 1 липня документа.
Раніше ми писали, що в “антиахметівському” законопроєкті пропонують вважати “розкішшю” авто дорожче за 1,2 млн грн, а в такому разі власникам доведеться сплатити 25 тисяч гривень транспортного податку.
