Новий Кабмін Гончарука – це вам не старий Кабмін Гройсмана. Новий уряд почав свою роботу з нововведень.
По-перше, перше засідання пройшло не в середу, яка традиційно вважалася урядовим днем, а в понеділок, 2 вересня.
По-друге, порядок денний Кабміну виявився таємницею за сімома печатями. Якщо раніше в вільний доступ викладали хоча б перелік проектів, які плануються до розгляду (ЗМІ отримували повну версію – з текстами документів), то в цей раз про плани уряду не повідомили.
Але головною інтригою дня виявився “новий формат” роботи Кабміну. Як заявив прем’єр-міністр Олексій Гончарук, відкритих трансляцій засідань більше не буде.
“Ми змінимо підходи до роботи Кабміну. Всю інформацію максимально відкриємо, як і доступ до урядової будівлі, зараз думаємо як це можна зробити. Але засідання уряду не повинно перетворюватися в шоу. Спочатку в нормальному режимі працюватимемо з міністрами, а потім, за підсумками, будемо спілкуватися з пресою”, – сказав Гончарук, попросивши представників ЗМІ, яких на новий Кабмін зареєструвалася рекордна кількість, залишити приміщення.
Далі уряд засідав за зачиненими дверима, і, судячи з усього, такий формат тепер стане для нового Кабміну звичним.
Як пройшов перший Кабмін Гончарука і що на ньому прийняли, у матеріалі.
Організаційні питання плюс УБЕЗ
Перш ніж виставити пресу за двері, Олексій Гончарук все ж коротко анонсував порядок дня Кабміну.
Він сказав, що сьогоднішнє засідання, в першу чергу, організаційне. З важливих рішень буде тільки ліквідація економічного підрозділу Нацполіціі – того самого УБЕЗ, на яке роками скаржиться бізнес. Правда, це рішення було вже давно підготовлене і озвучене на колегії МВС ще 23 серпня.
Також прем’єр повторив основні цілі нового Кабміну. За словами Гончарука, це завдання, які вже окреслив президент. Головний пріоритет – економічне зростання. За найближчі п’ять років ВВП повинен вирости на 40%: у наступному році на 5% і в наступні, щонайменше, на 7%. “Це амбітні завдання, але досяжні”, – заявив він. Також буде приділятися підвищена увага інфраструктурі – дорогам, аеропортам, морським портам, зв’язку.
“Всі ці речі вже задекларовані. Протягом місяця представимо офіційний документ – програму діяльності уряду”, – пообіцяв Гончарук.
Обіцяного “через годину” брифінгу журналістам довелося чекати набагато довше. І тривав він менше 20 хвилин. Гончарук розповів, що перше засідання Кабміну було “організаційно-підготовчим” – йшлося про те, щоб нові міністри могли максимально швидко отримати свої повноваження. Також, за словами прем’єра, домовилися про “швидкий перехід в “цифру” – вже протягом місяця обміну паперовими документами між міністерствами і урядом, швидше за все, не буде.
Щодо ліквідації УБЕЗ Гончарук зазначив, що воно “пішло в історію”. І тепер потрібно створювати новий економічне підрозділ, але він буде не силовим, а, скоріше, аналітичним. Відповідне рішення має ухвалити парламент.
Власне, на цьому звіт про засідання Кабміну закінчився.
Питання “не по темі”
І представникам ЗМІ дозволили поставити “три питання”, попередивши, що це не прес-конференція, тому питання повинні бути “по темі урядового засідання”.
І вже з першим питанням журналісти промахнулися. Вони запитали за рахунок чого ВВП виросте на 40%, але, як виявилося, це “не по темі”. Гончарук відповів, що розрахунки є, цифри не зі стелі, їх можна буде побачити в плані роботи Кабміну через місяць.
Економістам, очевидно, ці розрахунки також будуть цікаві. Тому що зараз вони налаштовані вкрай скептично.
“40% зростання ВВП за 2020-2024 = + $10-12 млрд додаткових виплат за зовнішнім боргом. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що в наступні 5 років ВВП України повинен збільшитися мінімум на 40%. Що означає середньорічне зростання ВВП мінімум на 7 % з 2020 до 2024? По-перше, без значного збільшення інвестицій, довгострокове зростання недосяжне. Для зростання в 7% в рік інвестиції повинні складати близько 25-30% ВВП, а за фактом, на сьогодні, в Україні вони складають близько 15 17% ВВП, тобто в 2 рази нижче. По-друге, протягом найближчих рік-півтора очікується світова фінансова криза (навіть МВФ прогнозує такий сценарій) або, як мінімум, глибока корекція цін на сировинних ринках, що для маленької бідної сировинної відкритої української економіки означає глибоку економічну кризу (як в 2009 і 2014-2015), а не зростання 7% в рік. По-третє, навіть, якщо станеться диво і економіка буде рости 7% в рік, то з урахуванням реструктуризації зовнішнього держборгу ім. Яресько, яка прив’язала виплати по боргу до зростання ВВП, Україна, точніше, українські платники податків, протягом 5 років повинні додатково виплатити зовнішнім кредиторам $10-12 млрд. І така прив’язка діє до 2040 року, тобто найближчі 20 років. Виникає питання, чи будуть новим урядом переглянуті умови реструктуризації?”, – написав на своїй сторінці в Facebook економіст Віктор Скаршевський.
“Боятися економічного зростання, тому що доведеться платитти більше – це неадекватний підхід. Потрібно рости так швидко, щоб платежі не були проблемою”, – парирував Гончарук. Він також заявив, що у них є план, як мінімізувати шкідливі наслідки домовленостей Яресько, але деталі поки не розголошуються.
Представники ЗМІ також хотіли запитати про приватизацію. Масштабний розпродаж держвласності пообіцяв президент Зеленський. Але у Гончарука сказали, що “питання не по темі” і “ще одне таке саме – і прем’єр йде”.
Тому журналістам довелося стримати цікавість. Тим часом, експертне середовище вже жваво обговорює це питання.
“Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну і парламенту почати масштабну приватизацію в Україні. Зокрема, глава держави доручив почати підготовку великих держпідприємств для приватизації із залученням інвестиційних радників до 1 грудня. Перший конкурс повинен бути проведений не пізніше 1 квітня 2020 року. Прем’єр-міністру та міністру економіки доручено скласти список стратегічних підприємств, які не підлягають приватизації. Парламент повинен прийняти законопроект про скасування цього переліку до 1 жовтня. Кабміну доручено до 1 грудня передати не менше 500 підприємств в Фонд держмайна для продажу через електронну систему торгів “Prozorro”. Продажі “в рамках малої приватизації”, – написав у Facebook Олександр Онищенко.
Коментарі під його постом – дуже різні. Одні хвалять Зе за оперативність, інші, навпаки, передбачають “розпродаж країни” і говорять, що приватизація більшості великих підприємств у нас нічим хорошим не закінчилася.
При цьому залишається питання – хто стане покупцем. Іноземні інвестори в країну, де йде війна, не особливо прагнуть (як показали попередні 5 років). Приватизувати можуть українські олігархи, але не за дуже великі гроші.
Яким шляхом піде уряд – побачимо найближчим часом.
Менше міністерств
“По темі” Кабміну виявилося лише одне питання від преси – навіщо проводять відомчу ротацію, зокрема, об’єднали Мінекономіки і Мінагрополітікі, а також Міненерго і Мінекології.
На що Гончарук пояснив, що чим менше державних огранов, тим краще, і курс на оптимізацію міністерств був обраний з самого початку.
Щодо Мінекономіки він зазначив, що в Україні багато важливих галузей, а не тільки сільське господарство. Тому буде логічним, якщо курирувати їх всі буде саме міністерство економічного розвитку.
Міненерго приєднали до міністерства екології (а не навпаки), тому що у всьому світі тренд – на чисту енергетику і Україна теж буде йому слідувати. Крім того, раніше робота з природними ресурсами, як і бази даних, були розпорошені по двом міністерствам. Новому відомству віддадуть в підпорядкування Держкомзем та Агентство лісових ресурсів. Що робити з понад 30 контролюючими органами поки точно не вирішили.
Закритий Кабмін
З першого засідання нового Кабміну напрошуються наступні висновки.
По-перше, громадськість більше не зможе бути в курсі всіх обговорень. Прямі трансляції дивилися не тільки журналісти, а й багато пересічних українців. Олексій Гончарук сказав, що закриваючи засідання, вони вирішили “зупинити показуху”.
На його думку, “раніше були вистави”. Тепер їх не буде, але буде “відверте спілкування”. Тобто, Кабмін не буде показувати як тяжко він працює, але буде розповідати про результати цієї праці. Але як раз відкриті засідання дозволяли розуміти позицію кожного міністра з того чи іншого питання. До того ж на Кабмін часто приходили представники профільних об’єднань і профспілок, розповідаючи про проблеми, що вимагають реакції влади. Незрозуміло, чи будуть їх тепер допускати на Кабмін.
По-друге, судячи з усього, скасовуються не лише прямі трансляції – у відкритому доступі не буде також порядку денного засідань. Тобто, взагалі незрозуміло, що будуть вирішувати на тому чи іншому Кабміні. Порядок дня і раніше був умовним – часто найцікавіші проекти вносили з голосу. Але в будь-якому випадку всі нововведення ставали відомими в день прийняття.
Тепер уряд хоче обмежитися короткими брифінгами, з яких навряд чи можна буде дізнатися всі подробиці того чи іншого рішення. Тобто, прем’єр розповідатиме лише про те, про що захоче.
Читайте також: Дорогий газ від Трампа і доля сховищ. Що означає підписаний Україною, США і Польщею газовий договір
