Офіційне оголошення Центральною виборчою комісією результатів президентських виборів відбулося чи не в максимально можливий термін. 9 днів знадобилося комісії на обробку всіх протоколів (закон встановлює термін у 10 днів). За такою неквапливістю команда переможця виборів Володимира Зеленського бачить спробу ЦВК відстрочити вступ новообраного президента на посаду і таким чином врятувати від розпуску Верховну Раду нинішнього скликання. Чому всі маніпуляції з датами можуть виявитися марними і Зеленський збереже за собою право розпустити парламент (якщо він цього, звичайно, захоче) незалежно від дня вступу на посаду – у матеріалі.
Ми рахували, ми писали – наші пальчики втомились
На підрахунок голосів за підсумками першого туру президентських виборів Центральна виборча комісія витратила в два рази менше часу – всього 4 дні. Щоб остаточно оголосити переможця другого туру, ЦВК знадобилося 9 днів з максимально відведених законом 10 днів.
Вбачаючи очевидне зволікання з підрахунком результатів, сам Володимир Зеленський, який випередив чинного президента Петра Порошенка практично в 3 рази, заявляв, що комісія навмисно тягне час. “Перемога є, а повноважень немає. Що відбувається, я поясню. ЦВК затягує офіційне оголошення результатів виборів. Чому? Для того, щоб Верховна Рада могла відтягнути інавгурацію. Щоб вона відбулася після 27 травня і у президента Зеленського не було навіть можливості думати про розпуск парламенту”, – заявив Зеленський.
Такі звинувачення в ЦВК відкидали і називали безпідставними, мовляв, підрахунок йде в рамках закону. “Якщо щодо ЦВК є питання або підозри в несумлінності або в порушенні законодавства, а ще гірше, якщо є підозри щодо фальсифікацій виборів або чогось подібного, то є дуже простий спосіб – звернутися в правоохоронні органи”, – відкидав звинувачення член ЦВК Євген Радченко .
Проте, у випадку із Зеленським ЦВК рахував голоси набагато довше, ніж на попередніх виборах. Наприклад, у 2010 році другий тур виборів відбувся 7 лютого, через 7 днів – 14 лютого – ЦВК оголосила переможцем виборів Віктора Януковича. Інавгурація відбулася через 11 днів після оголошення результатів ЦВК. В 2014 році вибори пройшли 25 травня, рішення ЦВК було оголошено 2 червня (через 8 днів), а інавгурація пройшла 7 червня, тобто через 5 днів після оголошення результатів.
На нинішніх виборах офіційні результати глава ЦВК Тетяна Сліпачук оголосила тільки 30 квітня. Їх друк в офіційних виданнях – “Голосі України” та “Урядовому кур’єрі” відбудеться ще пізніше – 4 травня. І від цієї дати почнеться 30-денний термін, під час якого повинна пройти інавгурація – таким чином, в свої повноваження Зеленський вступить до 3 червня.
У штабі переможця виборів і в політичних колах своєрідним вододілом для всього українського політикуму вважається дата 27 травня. Нібито, право у новообраного президента розпустити Раду є тільки до цього часу. Конституція не дозволяє припиняти достроково повноваження парламенту в останні 6 місяців його роботи. Оскільки присягу нардепи нинішнього, восьмого скликання, брали 27 листопада 2014 року, саме від 27 листопада і відраховується шестимісячний термін.
Тому для самого Зеленського важливо, щоб його інавгурація відбулася до цієї дати.
“Затягування оголошення ЦВК результату другого туру президентських виборів пов’язане з тим, що команда Порошенка намагається максимально відтягнути той момент, коли він буде відсторонений від влади. Є завдання створити максимально проблемну ситуацію Зеленському та не допустити розпуску Верховної Ради. Зірвати саму інавгурацію не вийде, але Порошенко націлився на реванш, а для цього всі засоби добрі”, – вважає політолог Андрій Золотарьов.
Боротьба за календар
Тепер баталії продовжаться вже на полі самої Верховної Ради. Яка повинна своєю постановою призначити день інавгурації.
Дискусії про те, коли відбудеться інавгурація, в парламенті ходять з моменту оголошення результатів екзит-полів. Існують дві основні версії, коли можуть відбутися урочисті збори, на яких президент буде присягати народові України на Конституції і раритетному Пересопницькому Євангелії, якому понад 450 років і яке зберігається в Інституті рукописів.
За першою версією, яку озвучив нардеп-мажоритарник Валерій Писаренко, інавгурація повинна пройти 18-19 травня. Це субота і неділя, які слідують за найближчим пленарним тижнем.
“Важливо відразу публічно заявити про дату, яка цікавить новообраного президента і відправляти запрошення високопоставленим гостям і міжнародним партнерам. А у парламенту буде шанс швидко підтримати цю дату або продовжувати блокувати процес інавгурації, прискорюючи свій політичний кінець. Дуже важливо, що при голосуванні відразу буде видно лідерів опору, що розв’яже руки для формування влади. 18-19 травня, на мій погляд, вдалий час. Може символічно збігтися з Днем Європи в Україні”, – написав Писаренко на своїй сторінці в Facebook.
У дискусію з колегою вступив нардеп Ігор Попов, який багато років очолював Комітет виборців України. Він нагадав, що запрошення іноземним лідерам направляють завжди через МЗС по офіційних каналах. “Ще минулого тижня треба було обраному президенту направити представників в Раду для консультацій, узгодити дату інавгурації, і через МЗС розіслати “save the date”, – зазначив Попов.
У команді Зеленського також схиляються до дати 19 травня. Наприклад, юрист “Зе!Команди” Андрій Богдан в інтерв’ю “Українській правді” заявив, що інавгурація Володимира Зеленського могла б відбутися 19 травня в 19:00 на НСК “Олімпійський”. “Моя думка, що 19 числа, о 19:00, на НСК “Олімпійський”. Шановні депутати, думайте”, – заявив Богдан, додавши, що в такому випадку це “був би цікавий сюжет”.
Цікаво, що законодавство не обмежує новообраного президента у виборі місця інавгурації. Традиційно це відбувається на урочистому засіданні Верховної Ради, але так було не завжди. Наприклад, друга інавгурація Леоніда Кучми відбулася 30 листопада 1999 року в палаці “Україна”. При чому на церемонії були присутні як депутати, так і численні іноземні делегації.
За іншою версією, яку озвучували в штабі Зеленського, інавгурація може відбутися 28 травня, тому що саме на такій даті наполягає парламентська більшість. Цікаво, що якщо депутати не домовляться про дату інавгурації, закон про вибори президента дає право вибрати цей день спікеру Верховної Ради Андрію Парубію. А в його вірності команді президента, що йде, сумніватися не доводиться. Наприклад, Парубій склав компанію Петру Порошенкові в його поїздці до Львова 29 травня.
“Парубій боїться дострокових виборів більше, ніж всі депутати разом узяті. Тому він він вже проводив консультації, як скористатися правом особистого оголошення інавгурації Зеленського на будь-який день після 27 травня. І особисто запевнив Порошенка, що зробить все від нього залежне, щоб парламентські вибори пройшли в свій термін – в жовтні 2019 року”, – говорить один з депутатів-“важковаговиків” у фракції БПП.
Інші парламентарії вважають, що тепер вибір дати інавгурації залишається за переможцем виборів і парламент не стане перечити майбутньому президентові.
“Дату інавгурації призначає Верховна Рада за погодженням з обраним президентом. Рада збереться 14.05 і призначить дату за бажанням Зеленського”, – говорить народний депутат Віктор Чумак (позафракційний).
Під захистом Феміди
Тим часом, багато експертів переконані, що незалежно від дати інавгурації, новообраний президент Володимир Зеленський все одно отримає право розпуску парламенту на тій підставі, що в ньому вже кілька років юридично немає коаліції.
“Чинний парламент перетворився в абсолютно соціально небезпечний орган. Десятки причин, чому він повинен бути розпущений. Терпіти його ще півроку – це розгубити надану на президентських виборах довіру. Потрібно твердо і без вагань підписати Указ. Для цього є абсолютно очевидні конституційні підстави та терміни до середини червня. Кому не подобаються терміни і юридичні підстави, може потім з в’язниці звернутися до суду”, – пише в своєму Телеграм-каналі екс-заступник голови Адміністрації президента Андрій Портнов.
“ЦВК створила умови для торгів між Зеленським і парламентом/урядом (фінансово-промисловими групами, що стоять за ними) щодо можливості розпуску Ради і кадрових трансформацій. Якщо дата інавгурації буде раніше 27.05 – це означає, що команда Зеленського погодила з ключовими політичними гравцями долю парламенту, переобрання своєї квоти в уряді і прийняття першочергового пакету законів; якщо дата буде після 27.05 – Зеленський вступає у свої повноваження в умовах конфлікту з ключовими ФПГ, і тут на перше місця можуть вийти суди – наприклад Київський Окружний адміністративний суд”, – зазначає політолог Руслан Бортник.
Сам же голова Окружного адмінсуду Павло Вовк ще раніше заявив, що президент України має повноваження розпустити Верховну Раду в термін до 14 червня 2019 року. “На мою думку, Президент України має повноваження розпустити Верховну Раду в термін до 14 червня 2019 року”, – написав Вовк. Він зазначив, що відповідно до ч. 1 статті 90 Конституції України, повноваження парламенту припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. “Таким чином … повноваження чинної Верховної Ради України можуть тривати і до 14 грудня 2019 року, що буде давати президенту України право припинити повноваження Верховної Ради в термін до 14 червня 2019 року”, – вважає Вовк.
Тому тепер все залежить від самого Зеленського – захоче він чи ні розпускати Верховну Раду, незалежно від дати свого вступу на посаду. А вже знайти правове обґрунтування його дій – знайдеться кому.
Читайте також: Воювати чи співпрацювати: у Раді розмірковують про стратегії виживання
