ЧОМУ ВІЙНА В УКРАЇНІ МОЖЕ ТРИВАТИ ЩЕ ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ

  • 15.10.2026
  • 34 Переглядів
  • Comments Off

Давайте я вам ще трохи цікавої арифметики підкину. Хоча, звісно, нічого цікавого в цій арифметиці немає, там більше гнітючого — від усвідомлення рівня лицемірства, що існує в нашому світі.

Отже, що ми маємо. Згідно з актуальними даними CREA Russia Fossil Tracker, з 24 лютого 2022 року по 2026 рік країни Європейського Союзу загалом заплатили БЕЗПОСЕРЕДНЬО Росії за викопні енергоресурси 260 мільярдів доларів. З урахуванням поставок нафти та нафтопродуктів через треті країни загальна сума платежів з Європи до Росії перевищила 320 мільярдів доларів.

При цьому, згідно з офіційними даними сайту Євросоюзу, загальний обсяг допомоги Україні від ЄС та його держав-членів за період з 2022 по 2026 рік становить 226 мільярдів доларів (у перерахунку з євро за поточним курсом), включаючи фінансову, гуманітарну та військову підтримку. Причому 35 % від цієї допомоги — це кредити, які підлягають ПОВЕРНЕННЮ.

Давайте ще раз для закріплення: держави Євросоюзу, які на словах висловлюють «непохитну» підтримку Україні, за майже п’ять років війни перерахували в економіку Росії $320,7 мільярдів, тобто на $94,7 мільярдів (!) БІЛЬШЕ, ніж уся допомога Євросоюзу Україні з початку війни ($226 млрд).

Зрозуміло, що всі $320,7 мільярдів не потрапили безпосередньо до бюджету Росії. Але ці колосальні РЕАЛЬНІ гроші з Європи надійшли в ЕКОНОМІКУ Росії, створюючи синергію загального зростання її ВІЙСЬКОВОГО потенціалу. Тому сукупно ці гроші, хочемо ми того чи ні, дзеркально позначаються на можливостях Росії продовжувати війну. З часів Річарда Кана та Джона Кейнса ми знаємо, що долар, який повернувся в економіку від продажу ресурсів, може дати два долари (і навіть більше) для ВВП держави. Це той самий ефект мультиплікатора. Військова економіка закритого типу — сприятливе середовище для прояву цього ефекту.

До речі, частка експортної виручки, яка надходить до російського бюджету у вигляді податків і мит, залежно від світових цін на енергоносії та виду сировини, у середньому може сягати 70 % від експортної вартості викопного палива.

А тепер, власне, сама арифметика. Вона, звичайно, умовна. Але, тим не менш, дає загальне уявлення про можливі наслідки фінансових вливань Європи в економіку Росії.

320,7 мільярдів доларів — це вартість не менше 8 000 (!) новітніх російських бойових літаків типу Су-34, Су-30 і Су-35 при середній вартості однієї машини 40 мільйонів доларів.

Для довідки:

– Су-30 (Су-30СМ): Для ВКС Росії вартість однієї машини за контрактами оцінювалася приблизно в $50 мільйонів;

– Су-34: Орієнтовна вартість фронтового бомбардувальника для російського Міноборони становить $40 мільйонів за одиницю;

– Су-35 (Су-35С): Для внутрішніх потреб ВКС РФ ціна за один винищувач історично становила приблизно 32–45 мільйонів доларів;

Отже, ще раз наголосимо: Європа фактично оплатила Росії +/- 8 000 (!) новітніх бойових літаків типу Су-34, Су-30 та Су-35.

Саме ці бойові машини з безпечної відстані систематично «працюють» найскладнішими для перехоплення засобами ППО — ракетами «повітря-земля» — по містах України.

Продовжимо.

Згідно з розрахунками Forbes, вартість ракети Х-101 — $13 млн, «Калібр» — $6,5 млн, «Іскандер» — $3 млн, «Онікс» — $1,25 млн, Х-22 — $1 млн, «Точка-У» — $0,3 млн.

Усі ці ракети використовуються на постійній основі проти міст України. Скільки таких ракет за чотири з гаком роки оплатила «непохитна» Європа, перерахувавши на підтримку військової економіки Росії 320,7 мільярдів доларів, порахуйте самі.

Є підказка. Згідно з оцінками того ж Forbes, Росія витрачає $1 млрд на місяць на ракети та $100 млн на ударні безпілотники.

Іншими словами, отримавши від Євросоюзу 320,7 мільярдів доларів, Росія може продовжувати завдавати ударів по Україні з повітря щонайменше 291,5 місяців, або майже ЧВЕРТЬ СТОЛІТТЯ!

Однак «зрадником» України для українців, безумовно, є Америка, яка, хай і криво-косо, але намагається налагодити переговорний процес і покласти край цій кривавій бійні. Втім, мабуть, українцям простіше змиритися з навколишньою реальністю тотальної брехні та лицемірства сусідніх європейців, продовжуючи й надалі мріяти про безвізовий в’їзд до «гостинної» Європи. З людської точки зору це зрозуміло. Та що вже там…

 

Діліться у соцмережах: