Politerno > Статті > Україна і світ > Чорний понеділок. Ціни на нафту і світові біржі впали. Що чекає гривню і Україну?

Чорний понеділок. Ціни на нафту і світові біржі впали. Що чекає гривню і Україну?

  • 9 Березня, 2020
  • 2692 Переглядів
  • 0

Сьогодні головна світова новина – це обвальне падіння світових цін на нафтуФ’ючерси впали в середньому на 30%. Що стало найбільшим зниженням за останні 29 років – з часів війни в Перській затоці. 

Нафта тепер коштує 28-31 долар за барель і може подешевшати ще. Це викликало обвал рубля – і схожі проблеми у всіх нафтовидобувних країн.

Основних причин дві. Перша – коронавірус. І друга, пов’язана з нею – вихід Москви з нафтової угоди із іншими експортерами нафти, які не змогли домовитися зменшити видобуток, щоб утримати ціни.

Що викликало справжню цінову війну Росії і Саудівської Аравії.

Чому валяться світові індекси з нафтою і що це означає для України – у матеріалі.

Падіння вниз

Розберемося, як падали ціни на нафту.

Ще в п’ятницю, 6 березня, дві основні марки торгувались в ціновому діапазоні 41 долар для WTI і близько 45 доларів за Brent.

Але в понеділок нафтові ринки прокинулися ніби з похмілля від 8 березня – обвалившись до 28 і 31 долар відповідно.

Трохи пізніше, до обіду ціни відіграли назад кілька доларів. Але в цілому біржові графіки нагадували обрив.

 

Паралельно почали падати валюти і індекси нафтовидобувних держав.

У Росії нафта за традицією потягнула за собою рубль. Курс долара перевищив 72 рубля, а євро – 82. Російська валюта впала на 4,5%.

При цьому історичний мінімум по долару був 85,75 рубля, а євро – 93,6 рубля. Тоді, в січні 2016 року, нафта теж здешевшала до 30 доларів за барель.

Також рекордно впали російські цінні папери на Лондонській біржі:

  • Новатек -27,5%
  • Лукойл -25,6%
  • Сбербанк -25,2%
  • Роснефть -23,5%
  • Газпром -20,1%
  • ВТБ -18,4%
  • MLM-17,4%
  • Газпром нефть -14,5%
  • Норільський нікель -10,5%
  • Євраз -14,6%

Одночасно на 10% впали акції Saudi Aramсo, головної нафтової компанії Саудівської Аравії. На 8% обвалилися і ринки нафтовидобувних країн Африки.

Вниз пішли й світові біржі.

Індекс Гонконгської фондової біржі Hang Seng впав на 4,07%. Знизився майже на 6% індекс Nikkei в Токіо. На Шанхайській фондовій біржі індекс SSEC впав на 2,11%.

Європейські біржі в понеділок теж відкрилися падінням. Лондонський індекс FTSE просів на 8,54%, німецький DAX – на 8,09%, французький CAC 40 – на 6,31%.

Все це сталося після обвалу нафтових котирувань. Але що сталося з нафтою?

Причина №1. Коронавірус

Попит на нафту почав падати ще в середині лютого. Тоді він вперше за десять років пішов вниз.

Причиною став коронавірус, який дістався до Європи, опустивши ділову активність і туризм. Незадовго до початку нафтового колапсу через Covid-19 обвалилися індекси найбільших європейських компаній.

Ціна нафти тоді підійшла до 50 доларів за барель і збиралася падати далі. У нафтовидобувних країнах забили тривогу. Володимир Путін 1 березня провів екстрену нараду, де заявив, що економіка РФ витримає 42 долара – саме така цифра закладена в бюджет.

При цьому, міністр фінансів Росії Антон Сілуанов раніше заспокоював, що навіть якщо ціна на нафту впаде до 30 доларів за барель і протримається на такому рівні до чотирьох років, уряд зможе повністю профінансувати всі бюджетні видатки за рахунок своїх резервів.

І сьогодні ціна підійшла саме до такого рубежу. Причиною став вже не сам коронавірус – а викликані ним протиріччя між нафтовими державами.

Причина №2. Війна Москви і Ер-Ріяда

У п’ятницю, 6 березня, провалилися переговори Росії з ОПЕК – організацією країн-експортерів нафти. Вони не змогли домовитися з Москвою, щоб знизити обсяги видобутого сировини – і тим самим утримати ціни від падіння.

До цього РФ і інші експортери три роки поспіль без проблем домовлялися. Остання така угода ще діє до 31 березня. Але після неї кожен буде сам за себе.

Коротенько ситуація така. ОПЕК запропонувала країнам-експортерам, що не входять в організацію, відреагувати на падіння ринків, викликане вірусом. І домовитися про скорочення видобутку нафти.

Однак вийти на угоду не вдалося через полярні позиції Росії і Саудівської Аравії.

Москва пропонувала продовжити угоду, яка діє ще з 2017 року, але не надовго – до кінця другого кварталу 2020 року. Саудівська Аравія ж хотіла знизити видобуток ще на півтора мільйона барелів на добу – і відразу до кінця року.

До консенсусу прийти не вдалося. І прогнози на це фіаско були ще раніше: в лютому російські нафтовики заявляли, що нинішній рівень видобутку їх повністю влаштовує. Приблизно те ж саме заявляв Путін на нараді 1 березня.

Поведінка Москви, здавалося б, нелогічна: адже вигідно видобувати менше, а заробляти – більше. Однак у Росії виявився свій серйозний резон.

Як пояснили в держкомпанії “Роснефть”, ніякого сенсу в скороченні видобутку немає – на звільнені ринки заходить сланцева нафта США, яка при відносно високих цінах стає рентабельною. Тобто обсяг нафти на ринку не зменшується. А значить і ціни залишаються колишніми.

“З точки зору інтересів Росії ця угода просто позбавлена ​​сенсу. Ми, звільняючи власні ринки, прибираємо з них дешеву арабську і російську нафту, щоб розчистити місце для дорогої сланцевої американської. І забезпечити ефективність її видобутку”, – заявив глава прес-служби компанії Михайло Леонтьєв.

Для “сланцю” критичною є ціна в 25 доларів за барель, повідомили в Міжнародному енергетичному агентстві. Нижче – видобуток починає скорочуватися. Як бачимо, ціна підбирається саме до цього показника.

Росія ж після зриву угоди з ОПЕК готується нарощувати видобуток на 300 тисяч барелів на добу. І нехай навіть за низькою ціною – але ринки залишаться за Москвою. Принаймні, там так вважають.

Наслідки цього рішення не змусили себе чекати. 9 березня ціни на нафту обвалилися. Відбулось це тому, що на вихідних Саудівська Аравія почала натурально наводнювати ринок “чорним золотом” за зниженими цінами, попередивши, що видобуток буде рости.

“Це є елементом агресивної кампанії із захоплення частки російського сегмента ринку”, – вважає The Wall Street Journal.

Одночасно міністерство фінансів РФ нагадало, що у Фонді національного добробуту зберігаються 150 мільярдів доларів, яких при найнижчих цінах на нафту вистачить на 6-10 років.

Також, на відміну від колишніх криз 2008 року і 2014-2015 років, економіка Росії виглядає більш стійкою до падіння нафтових цін і девальвації рубля. Крім накопичених резервів, за останні 6 років значно знизилися обсяги імпорту, а також залежність від іноземних кредитів (після введення санкцій проти РФ в 2014 році, компанії з РФ різко знизили обсяги запозичення за кордоном).

Тобто виклик прийнятий і Москва готується до тривалої нафтової війни зі США і лояльною до неї близькосхідною монархією.

У той же час – падіння цін на нафту завжди було передвісником кризових явищ у світовій економіці.

Наслідки для України

Про те, що коронавірус може прискорити настання нової світової економічної кризи, говорили ще взимку. І ось тепер багато хто вважає, що прогнози почали збуватися.

“Криза про яку так довго говорили, настала, – пише відомий український бізнесмен Євген Черняк. – Нафта мінус 30%. Дефолт Лівану. Передбачуваний дефолт України при піку зовнішніх виплат 5.4 мільярда доларів.

Девальвація національних валют.

Ріст золота.

Коронавірус.

Відсутність домовленості щодо квот видобутку нафти в ОПЕК.

320% річних обсягів боргових зобов’язань в світі.

Неефективність і популізм економік, що розвиваються.

Хороші новини тільки для економік, які ефективно працюють навіть при санкціях, що мають розвинуте внутрішнє виробництво і мають великий Фонд Накопичення, з інвестиціями в золото.

Чорний Понеділок.

9 березня.

Буде весело.

Всім пристебнутися”.

При цьому, низькі ціни на нафту для України, яка імпортує енергоресурси, при першому наближенні вигідні. Але це лише на перший погляд.

Головні ризики полягають в тому, що інвестори при турбулетності світової економіки зазвичай насамперед біжать з ринків, що розвиваються (а це удар і по ринку укаінских облігацій держпозики). А нафта, яка дешевшає, зазвичай тягне за собою падіння ціни на сировинний експорт по всьому світу – тобто і в Україні, яка заробляє валюту на торгівлі сировиною.

Тут варто нагадати дві речі:

1. Слідом за ціною на нафту, як правило, йдуть вниз ціни й на інші сировинні товари. В тому числі і ті, що експортуються Україною.

2. Падіння ціни на нафту поглиблює світову економічну турбулентність. А значить – інвестори будуть шарахатися від будь-яких ринків, що розвиваються. У тому числі – і українського. А це – прямий і дуже сильний удар по піраміді ОВДП, на якій в останні роки покоїлась стабільність гривні. Тим більше, що іноземці вже почали скидати облігації України ще до “чорного понеділка”.

“На жаль, Україна не може не реагувати на те, що відбувається в РФ. Щоб не говорили про скорочення обсягів зовнішньої торгівлі з цією країною, всі знають, що економічні контакти не припинялися повністю, а перебудувалися і відбуваються через Білорусь. Так що дестабілізація РФ позначиться на нас, так само, як панічні настрої у інших торгових партнерів. Це Китай і Євросоюз”, – прокоментував ситуацію фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

При цьому відзначається зниження світових котирувань і по важливим для України експортним торговим групам. Середні ціни на травневі ф’ючерси на пшеницю до обіду 9 березня подешевшали на 1,48%, на кукурудзу – на 1,17%, а метали втратили в середньому 2-3% вартості.

“Ціни будуть падати, а метали більше, ніж зерно. Природно, для постачальників цієї продукції це буде непростий час”, – визнає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

При цьому, наші фінансисти сподіваються на те, що країні вдасться вирівняти торговий баланс навіть в такій ситуації – на скороченні імпорту (через падіння цін на енергоносії).

Але більше експерти переживають через дії іноземців, в руках яких знаходиться великий портфель українських ОВДП (облігацій внутрішньої держпозики). Його розмір перевищує еквівалент $ 4 млрд. У нерухомому стані, таке володіння не надто лякало, однак, через коронавірус іноземці в останні тижні активно виводять свої капітали з країн, що розвиваються. Розпродають і українські держоблігації, а на отриману гривню розкуповують долар на міжбанку.

Саме через таку активності з початку березня 2020 року безготівковий курс долара вже підскочив на 32 копійки, і виявився в п’ятницю, 6 березня, 25,02 грн/$. Щоб він не обвалився сильніше, Нацбанку довелося продати минулого тижня $ 157,2 млн (чистий обсяг інтервенцій). Чи готовий НБУ і далі розпродавати свої золотовалютні резерви і підтримувати гривню – точно невідомо. Єдине, на що сподіваються аналітики – що іноземці не впадуть в потужну паніку, і будуть спокійно скидати ОВДП.

“ОВДП в розумінні будь-якого нерезидента – це високоризиковий актив. Під час паніки від таких активів автоматично намагаються позбутися, так що певна розпродаж буде. Але не думаю, що масштаб буде більшим”, – вважає Олександр Паращій.

Хоча всі розуміють, що все залежить від настрою світових ринків і від рівня підтримки, яку їм нададуть уряди різних країн і фінансові регулятори.

“Подивимося, як на новини по нафті реагуватимуть американські ринки, і на те, наскільки істотною буде паніка. Якщо вона буде сильною, то активи будуть розпродаватися на емоціях, навіть у збиток. До речі, саме цей момент ідеальний для тих, хто захоче дешево відкупити актив. На мінімальній ціні, як то кажуть, «на дні». Але все буде залежати від подальшого розвитку подій”, – вважає Сергій Дроздов.

Що буде з курсом гривні в березні

Українські банкіри вважають, що завтрашні міжбанківські торги (9 березеня міжбанк не працює, вихідний) розпочнуться зі зниження курсу гривні: за одними оцінками, безготівковий ринок відкриється подорожчанням долара на 8 копійок – в рамках 25,05-25,10 грн/$ , а за іншими ще вище – на 25,05-25,15 грн/$.

Далі все буде залежати від дій Національного банку. Іноземці, безсумнівно, будуть стояти у черзі на покупку долара, тому від НБУ чекають активних розпродажів долара з золотовалютного резерву. Мало хто вірить, що регулятор задовольнить всі заявки, тому девальвація гривні вважається питанням вирішеним. Мінімально до 25,05-25,10 грн/$, максимально – до 25,30 грн/$.

“Невідомо, яку лінію поведінки вибере Нацбанк і уряд. Або вирішать підтримати українських експортерів: дадуть підрости курсу долара природним шляхом, і поліпшать наповнення держбюджету. Або будуть захищати гривню. Подивимося. Хоча деяка девальвація могла б допомогти промисловості: до 26 грн/$ або навіть до 27-28 грн/$. Обсяг імпорту в Україну і так скоротився, і великої залежності від ціни газу у нас зараз немає. Плюс населення більше не закредитоване у валюті, як було шість тому. Всі сценарії потрібно прораховувати”, – зауважив Василь Невмержицький.

Від одномоментної девальвації гривні найсильніше постраждають іноземні власники ОВДП. Адже деякі з них заходили в Україну з покупками гривневих облігацій по 25-26 грн/$, і отримають збитки на виведенні інвестицій. З самим виведенням грошей великих проблем бути не повинно, і все буде залежати від того, скільки нерезиденти погодяться втратити. Фінансисти запевняють, що гривневі держоблігації у них готові відкуповувати, але відкуповувати з дисконтом.

“Думаю, наші держбанки і інші фінустанови зможуть викупити облігації нерезидентів. Але, звичайно, якщо отримають на них хороші знижки”, – вважає Невмержицький.

До речі, ця уцінка дозволить непогано заощадити і нашому Нацбанку. Чим менше гривні за ОВДП виручать іноземці, тим менше долара з золотовалютних резервів доведеться продавати НБУ.

“З точки зору держави це могло б бути ідеальною ситуацією. Зараз у нерезидентів ОВДП більш ніж на $ 4 млрд, а якщо вони в паніці погодяться на уцінку, то могли б вийти з України з меншою сумою. Скажімо, з $ 2,5-3 млрд. Тобто з резерву НБУ витече менше доларів, а увесь недоотриманий іноземцями прибуток від паперів перекочує на баланси держбанкам. При цьому наша країна почне вирішувати проблему піраміди ОВДП, і що важливо – не оголошуючи дефолт. При цьому ми підтримаємо нашу промисловість за рахунок плавної девальвації гривні. Слово за Кабміном і Нацбанком. Після їхнього рішення, ми зрозуміємо, наскільки вони залежні від тиску власників боргових паперів. Якщо не захочуть сильно дисконтувати ОВДП – значить в паперах залишилося занадто багато “своїх”, і на них натиснули, а якщо ні – то там справжні іноземці. Розв’язка скоро”, – підсумовує перший заступник голови одного великого банку.

Читатйе також: Нафта, сонце, пан Зіновій і Ротшильд. Хто насправді допомагає робити кар’єру Денису Шмигалю

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE