Розгін наметового містечка під Верховною Радою був сприйнятий низкою спостерігачів як свідчення домовленостей між “Народним фронтом” і президентом про об’єднання в одну політичну силу і про підтримку Петра Порошенка на виборах.
Згідно з цією версією, міністр внутрішніх справ і один з лідерів НФ Арсен Аваков довгий час не хотів зачищати МіхоМайдан, незважаючи на численні прохання президента, щоб мати додатковий важіль впливу на Банкову. І розігнав глава МВС акцію протесту нібито тільки після досягнення політичних домовленостей з АП.
Наскільки вірна ця версія і як взагалі складаються відносини між двома партіями влади?
Злиття на горизонті
“Змовою приречених” з самого початку називали коаліцію БПП і “Народного фронту”. Співпраця двох політичних сил дійсно нагадувала всім відому притчу про те, як по річці пливла черепаха, на панцирі якої сиділа змія. “Скину – вкусить”, – думала черепаха… “Вкушу – скине”, – думала змія… А з боку здавалося – міцна жіноча дружба.
Міцну дружбу імітували і ці дві політичні сили, ділячи на двох один за іншим органи влади, основні активи, контроль над схемами по бюджетним потокам і інфраструктурні проекти. Але за рік до планових президентських виборів (вони намічені на кінець березня 2019 року) на фоні чуток про можливі дострокові парламентські вибори (вони можуть відбутися не пізніше 30 вересня 2018 роки) відносини між ними переживали випробування на міцність. Явно буксували переговори про об’єднання БПП і НФ в єдину партію.
Власне, самі розмови про дострокові вибори Ради сприймалися багатьма як спосіб шантажу з боку Банкової “Народного фронту”. Останньому ці вибори категорично не вигідні, так як за нинішніми рейтингами партія Яценюка-Авакова-Турчинова не набере і 1 відсотка.
Ще одним можливим об’єктом шантажу називався прем’єр Гройсман, з яким у оточення президента вже давно йде нещадна апаратна війна через зайву (як вважають в АП) самостійність глави уряду.
У відповідь з боку ЗМІ і експертів, близьких до “Народного фронту”, почалося активне “покусування” Порошенка, з натяком, що ще незрозуміло, мовляв, кого “фронтовики”, як друга партія влади, підтримають на виборах – чинного президента або ж Тимошенко. Або якогось іншого кандидата.
Природно, такий розбрат у владі, м’яко кажучи, не допомагав Порошенкові вирішити і без того складну задачу переобрання на другий термін. Черговий раунд переговорів між “заклятими друзями” відбувся ввечері 27 лютого. А на 28 лютого була запланована прес-конференція Порошенка, напередодні якої хтось дбайливо пустив слух, що на ній президент оголосить про намір розпустити Раду.
Чи були такі наміри у Порошенка і якщо були, то чи подіяли вони на “Народний фронт” – невідомо. Але вже на наступний ранок стався “злив” інформації про те, що нібито між НФ і БПП було підписано “понятійну угоду” про створення єдиної партії.
Ряд ЗМІ, близьких до Адміністрації президента, повідомили, що було домовлено, нібито в умовній коаліції президенту Петру Порошенко, генпрокурору Юрію Луценку і меру Києва Віталію Кличку відходить 50% квоти в політпроекту, стороні лідера “Народного фронту” Арсенія Яценюка та голови МВС Арсена Авакова відходить 30%, а коаліції прем’єра Володимира Гройсмана – 20%. В рамках цих домовленостей “Народний фронт” повинен був влитися в політичну команду Порошенка, яка буде працювати з прицілом на вибори президента, а потім виступить єдиним списком на вибори в Раду.
28 лютого президент дав прес-конференцію, на якій, як би на підтвердження цих чуток, спростував своє бажання розпустити Раду.
Читайте також: “Їй замість “Мерседеса” пропонують розбиту “Таврію”. Що стоїть за інсинуаціями Банкової про дострокові вибори
Cумнівні квоти
Що характерно – опитування в обох таборах, показав вкрай скептичне ставлення політиків до чуток “про остаточне вирішення питання” щодо об’єднання БПП і НФ, а також про сам факт розподілу квот.
Прем’єр Володимир Гройсман це зробив публічно в коментарі “Страні”.
“Навіть некоректно ставити таке питання (про квоти. – прим. ред.). Якщо хтось хоче машинально щось розділити, це неправильно. Це (статті на цю тему. – прим. ред.) означає, що хтось вкидає… Немає домовленостей “, – сказав Володимир Гройсман журналісту.
Один з близьких парламентських соратників чинного мера Києва Віталія Кличка, який до цих пір є головою президентської партії, також категорично спростував інформацію про квоту для оточення столичного мера.
“Це повна маячня, не слухайте!” – сказав він.
Депутат від БПП в розмові говорить про те, що у перемовників занадто багато проблемних питань, які так просто не утрясти.
“Раніше йшли переговори БПП і НФ, як двох сторін, а тепер сторін стало занадто багато. Треба і Луценкові щось дати, і Гройсману щось дати, і Яценюку персонально щось дати, і Авакову щось дати, і Парубію… Не можуть знайти порозуміння навіть в дрібницях. Йдуть суперечки – об’єднуватися на базі БПП, “Народного фронту” чи створити абсолютно новий проект. Був варіант – один голова партії, а тепер розглядають кілька голів партії. Незрозуміло, що робити з Кличком. Та й Парубій проти об’єднання, тому що боїться, що його кинуть. Є 80 лояльних мажоритарників, і вони розуміють, що з них 30-40 пройде, а 40-50 просто викинуть на узбіччя, тому не розуміють, чому вони повинні на це погодитися. Спірних питань – вагон з візком”, – розповідає депутат.
Ще один нардеп, який знайомий з ходом переговорів між двома партіями влади, охарактеризував їх як “розлучення з перспективою подальшого кидалова”. За його словами, ніяких “остаточних домовленостей” між президентом і “Народним фронтом” немає і навряд чи вони з’являться взагалі до виборів президента.
“Народний фронт” буде дивитися по ситуації. Зараз рейтинги показують хороші перспективи у Тимошенко. Тому НФ не скидає з рахунків можливість підтримки її кандидатури. Нехай і негласно. Такі переговори ведуться, причому дуже інтенсивно. На всі 100 відсотків за Порошенка НФ вписуватися точно не буде. “Фронтовики” швидше займуть положення “над сутичкою”, вирішивши, кого підтримати, ближче до виборів. А переговори між БПП і НФ і якісь локальні домовленості можуть мати місце. Їм же потрібно постійно якось ділити кадри, бюджетні потоки, квоти в судовій системі, домовлятися, щоб Гройсмана оточення Порошенка не знесло. Вирішувати, що робити з МіхоМайданом, в кінці кінців. Хоча з того, як його розігнали, можна припустити, що цей проект Аваков здійснив не в рамках домовленостей з Порошенком, а за угодою з Саакашвілі (з огляду на близькість Авакова до Ігора Коломойського). Кров на снігу, колишній “Беркут”, побиті атошники на колінах – що ще потрібно, щоб дати новий імпульс акціям протесту і дискредитувати президента?”.
На думку експерта “Будинку демократії” Анатолія Октисюка, вкидання про дострокові вибори і розподіл майбутнього виборчого списку єдиної партії мав двоїстий ефект.
“Учасники переговорів напружилися, але не поспішили об’єднуватися в єдину партію або хоча б призупинити чвари. Об’єднавча ідея залишається тільки на рівні розмов”, – говорить політолог.
При цьому він прогнозує появу нових чуток головним чином з АП, “щоб тримати політичних партнерів в тонусі”. Ці чутки про квоти говорять про бажання президента показати себе більш вагомою політичною фігурою в очах партнерів по переговорам і західних союзників України, каже політолог Руслан Бортник.
“Вкидання інформації про об’єднання з “Нарфронтом” виглядає як спроба Петра Олексійовича зробити себе безальтернативним для Заходу. Він ніби промовляє Заходу: “Навіть якщо ви мені не довіряєте, у вас, крім мене, нікого немає”, – вважає Бортник.
За його словами, завершити об’єднання політсил буде складно: “Навіть якщо є попередні домовленості, їх буде дуже складно реалізувати, тому що вже на всіх стільців не вистачить і всі один одному не довіряють”.
Читайте також: Приборкання “внутрішніх” конкурентів – завдання №1 для Порошенка
І знову вибори?
На тлі такої невизначеності в політичних колах не скидають з рахунків і тему дострокових виборів в Раду. Їх як і раніше лобіює група впливових депутатів, близьких до Порошенка. Їх завдання – провести вибори за нинішнім законодавством, коли зберігається змішана система: 50% депутатів обираються за списками, а 50% – по округах.
Бізнес-крило БПП резонно вважає, що якщо вибори в парламент відбутися ще до виборів президента (тобто при нинішньому главі держави), то завдяки адміністративному ресурсу, медійній підтримці і тиску соратники Порошенка зможуть провести в парламент досить потужну групу.
Якщо ж спочатку пройдуть президентські вибори, де, з великою часткою ймовірності, Петро Олексійович програє, то на чергових парламентських виборах у його прихильників буде мало шансів на успіх.
І, незважаючи на спростування, яке прозвучало на прес-конференції Порошенка, обговорення дострокових виборів йде, причому досить активно.
“Днями до мене зателефонував впливовий депутат БПП, – розповів “Страні” один з потужних українських підприємців. – Сказав, що тільки вийшов від президента і рішення вже прийнято – 30 депутатів виходять з коаліції. “Привіт Гройсману!”- каже. Тобто зрозуміло, що якщо будуть вибори, то після них прем’єр в кріслі навряд чи втримається. Може лякають його так, або ж дійсно хочуть на вибори йти – не знаю. Але я заради приколу передзвонив Гройсману і розповідаю: так мовляв і так. Привіти тут тобі такі цікаві передають люди. А він мені каже: “Як вони мене вже зає…ли. Нехай роблять що хочуть. Вони думають так кабана загнати”.
До речі, депутат Сергій Лещенко вже написав в своєму блозі, що шантажує Гройсмана погрозою вийти з фракції і знизити чисельність коаліції до менш ніж 226 осіб близький до Юрія Луценка депутат від БПП Олександр Третьяков. Нібито так він домагається створення міністерства у справах ветеранів. Між тим, інші джерела стверджують, що Третьяков вже отримав гарантії зі створення цього міністерства. А тому – перемовників чекає нова роздача карт.
Читайте також: Другий термін – два сценарії для Порошенка
