Позавчорашнє затримання та вчорашній арешт відомого переговірника з обміну полоненими, керівника Центру звільнення полонених “Офіцерський корпус” Володимира Рубана, стало головною новиною останніх днів.
Особливо з урахуванням масштабу злочину, який йому інкримінують. А саме – підготовка масових заворушень в Києві і фізична ліквідація керівників держави, включаючи президента Петра Порошенка.
З самого початку ця версія викликала неабиякий скепсис у спостерігачів. З іншого боку, на ній наполягають і глава СБУ, і сам президент, а також підтримує його армія всіляких експертів, політиків і блогерів, які вже проводять паралелі з підготовкою перевороту в Чорногорії (в ньому звинувачували російські спецслужби).
Спробуємо розібратись у цій дуже заплутаній ситуації, відповівши на головні питання.
1. У чому звинувачують Володимира Рубана?
Керівнику “Офіцерського корпусу” ставиться в провину підготовка до реалізації плану з повалення влади шляхом здійснення серії терористичних актів в урядовому кварталі.
Слідство малює картину його намірів, які кваліфікуються за статтею про незаконне зберігання зброї (ч.1 ст.263 КК України) і підготовку теракту (ч.3 ст.258 КК України).
Нібито в невстановлений час, але не пізніше 14 листопада 2017 року в Рубана виник задум щодо здійснення в Києві масштабної диверсії із застосуванням зброї та вибухівки. Результатом цих дій заявляється дестабілізація обстановки в Україні, загибель людей і провокація збройного конфлікту на території всієї країни. А головне – слідство розглядає метою “змови Рубана” організацію бійні на території урядового кварталу.
У “підозрі” переговірника вказані конкретні особи, яких мали намір ліквідувати при цьому. Йдеться про вбивства президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова, голови МВС Арсена Авакова, екс-прем’єра Арсенія Яценюка, а також неназваних інших керівників силових структур і політичних діячів.
Слідство вважає, що фінальна фаза плану змовників мала розпочатися під час одного із засідань парламенту, коли до Верховної Ради мав завітати Порошенко. У цей момент люди Рубана повинні були обстріляти з мінометів, гранатометів і стрілецької зброї приміщення Адміністрації президента і парламент. Крім того, в самій будівлі Ради готувався підрив гранат. Участь присутніх на засіданні парламентаріїв була незавидною – всіх їх нібито мали намір вбити, як і охороняючих їх силовиків.
Після штурму парламенту одна частина змовників мала тримати оборону в будівлі Верховної Ради, а інші групи – здійснювати напади на резиденції Порошенка, Турчинова, Авакова і Ко з метою їх ліквідації.
В СБУ та Генпрокуратурі вважають, що для реалізації такого плану глава “Офіцерського корпусу” залучив групу співучасників. Слідство називає їх “радикально антиукраїнськи налаштованими громадянами”. Це громадяни з прізвищами Шашкін, Захарченков, Мезенцев, Березень, Лящ і ряд невстановлених осіб.
В “списку змовників” фігурує також О. В. Мєзенцев. Ці дані цілком підпадають під особистість близького друга сестер Віри та Надії Савченко – Олега Мєзенцева. Савченко вже підтвердила, що мова йде про її помічника, але звинувачення проти нього сприйняла скептично. “Я так розумію, що вони в ці списки записали взагалі всіх тих, хто знає Рубана”, – заявила Надія.
2. До чого тут зброю, з яким взяли Рубана?
Як говориться в тексті повідомлення Рубана про підозру, бойовий арсенал для підготовки і реалізації серії терактів він отримав на непідконтрольних територіях. Причому купив і вивіз його, користуючись своїми знайомствами з представниками верхівки т. з. “ДНР” (главою “республіки” Олександром Захарченком і “міністром доходів” Олександром Тимофєєвим).
Перший візит для придбання зброї Рубаном відбувся в листопаді минулого року. У цю партію озброєння входить визнане за результатами експертизи бойовим наступне озброєння: кулемет “Скеля”, великокаліберна рушниця і 260 патронів до неї, чотири міномети калібру 120 мм, два ручних протитанкових гранатомети РПГ, півдюжини пострілів і порохових зарядів до них, шість протипіхотних мін МОН -50 і двадцять гранат РГД з запалами.
Слідство стверджує, що 23 листопада цей арсенал Рубан перевіз в “сіру зону” неподалік від ж/д станції “Майорськ” на мікроавтобусі Mercedes-Benz Sprinter (держномер АН 6034 IВ). Там переговірника зустрів його “спільник” Березень, який і відвіз арсенал в “схрон” на території військової частини А0553, розташованої в Хмельницькому.
Через три з половиною місяці Рубан відправився в новий вояж на територію “ДНР”. Причому на тому ж автобусі. Нова, нібито вивезена ним через лінію фронту, партія зброї включала в себе 320 патронів для великокаліберної гвинтівки, більше 7000 патронів для пістолетів Макарова та автоматів Калашникова, два кулемети, АК, ПМ, 46 мін 120 мм, міномет і цілий комплект “пекельної суміші” з детонаторів і т. п.
В “підозрі” уточнюється, що цей “вантаж” знову вивозили мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter, за кермом якого їхав Рубан. О 09:05 8 березня він був затриманий, а на наступний день арештований без права на заставу.
3. Хто, за версією слідства, стоїть за діями Рубана?
Глава СБУ Василь Грицак під час брифінгу заявив, що Володимир Рубан планував теракти в центрі Києва, попередньо змовившись з главою т. з. “ДНР” Олександром Захарченком.
“Рубан, діючи за попередньою змовою з керівниками терористичної організації “ДНР” Захарченкот та Тимофєєвим (Олександр Тимофєєв – так званий” в. о. заступника голови Ради міністрів “ДНР”), а також з іншими особами, спланували конкретні дії, спрямовані на підготовку серії терористичних актів в центральній частині міста Києва із застосуванням вище зазначеної зброї і вибухових пристроїв”, – заявив Грицак.
Він додав, що СБУ має докази того, що Захарченко і Тимофєєв планували теракти за допомогою російської зброї, яку нібито перевозив Рубан.
Під час брифінгу було продемонстровано відео, на якому голос, схожий на голос Рубана, називає зброю, яку нібито збирався перевозити. Грицак також показав відео, на якому людина, схожа на Рубана, забирає зброю у, нібито, сепаратистів і потім намагається ввезти її на українську територію.
4. Що кажуть сам Рубан і його адвокати
Рубан заявив, що йому влаштували “підставу”, за якою стоїть відомий йому офіцер з позивним “Кедр”.
“Операція, яка проходила вчора, була спланована офіцером на ім’я Кедр. Він хотів перейти на сторону “ДНР” і назад. Я був у нього водієм. У мене немає пропуску на перехід на непідконтрольну територію. Але я займався і займаюся обміном полонених. Я маю досвід складних операцій і переходів, – заявив в суді парламентер. – я повинен був перевезти товар на ту сторону і звідти забрати меблі. Що я і зробив. Я під’їхав в обумовлений час. До мене вийшов офіцер “Кедр”, розпорядився, щоб мене пропустили. Я проїхав за ним кілька метрів, потім нас оточили. З самого початку це була підстава”.
Він уточнив, що не був в курсі того, який саме вантаж він везе в мікроавтобусі. А просто погодився допомогти Кедру – спочатку відвезти на непідконтрольну територію товар, а звідти забрати меблі. Безперешкодний пропуск його авто забезпечувався встановленням на машину “військових номерів”.
“Я під’їхав в обумовлений час, до мене вийшов офіцер Кедр, розпорядився, щоб мене пропустили. Я проїхав 200 метрів, з його машини вийшли він і кілька бійців. Закріпили зверху чорні військові номери. Я проїхав ще 200 метрів. А коли почалися слідчі дії, то номери прикриття – чорні військові – зникли”, – зазначає Рубан.
“На машину поставили військові номери, і вона таким чином повинна була спокійно перетнути лінію розмежування. Але в якийсь момент була зупинка, і воєнні номери зняли. Що дало привід зупинити машину і обшукати її. І знайти зброю”, – заявив адвокат переговірника Віталій Погосян. І додає, що багато питань викликає мікроавтобус, в якому і було виявлено зброю.
Адже, як зазначено в “підозрі”, цей транспортний засіб вже використовувався для вивезення бойового арсеналу через лінію перетину в листопаді.
“Приїхала машина, повна зброї, але водія тоді не затримали. Це був військовий з позивним “Кедр”… Тут знову ця ж “листопадова” машина, з цими ж номерами, знову перетинає лінію розмежування – і тут раз, і Рубана, який був за кермом, взяли під білі ручки”, – вказує на нестиковки Погосян.
Зі слів адвоката, а також виступу Рубана, слідує така лінія захисту голови “Офіцерського корпусу”. Мовляв, Володимир довірився своєму товаришеві “Кедру” і не підозрював про наявність зброї в меблевому антресолі.
Якщо це так, то правоту переговірника повинен довести запис з камер відеоспостереження, якими нашпиговано місце інциденту 8 березня. Ну а головна роль в “справі Рубана”, очевидно, буде приділятися “Кедру” і співробітникам СБУ.
5. Кому вірити – Рубану чи СБУ?
Опитані представники правоохоронних органів скептично ставляться до версій обох сторін.
В першу чергу, вони абсолютно не вірять у версію про підготовку збройного перевороту по тій фабулі, яка викладена в справі.
“Для того, щоб за допомогою 120-міліметрових мінометів, гранатометів і кулеметів рознести урядовий квартал, захопити Раду і вбити президента, потрібен добре підготовлений військовий підрозділ. Тобто, потрібно тоді говорити про те, що в ЗСУ, або в Нацгвардії є батальйон або навіть полк, який готовий підписатися на цю справу. Але ніяких згадок про це в матеріалах справи немає і близько. Крім того, навіщо для здійснення перевороту в Києві зброю з “ДНР”? Її досить на українській території. Тому я підозрюю, що це все політична туфта, яку прикрутили до справи свідомо. Зрештою, якби у ФСБ була задача вбити керівництво України – це було б зроблено без Рубана і вже тим більше без провезення знаряддя вбивства через український блокпост з території “ДНР”. Ну і, звичайно ж, не за допомогою мінометів би вбивали – це вже точно”, – говорить високопоставлений екс-співробітник СБУ Володимир Н.
Втім, не вірить він і в розповідь Рубана про те, що він просто віз меблі і не знав, що там знаходиться всередині.
“Тут є два варіанти, – міркує офіцер спецслужби. – Перший варіант – він дійсно нічого не знав про зброю. Тобто він по якихось своїм справам був в Донецьку (хоча і не говорить, по яким) і його просто попросили підкинути меблі. Він по наївності погодився, а там потім виявилася зброя. Теоретично це можливо. Особливо з урахуванням того, що він їхав прямо через контрольний пункт. Тобто явно не очікував підступу. Ще може бути, що ніякої зброї в меблях з самого початку не було. Її потім підклали вже на блокпосту. Другий варіант, в котрий я вірю більше, Рубан, використовуючи свої контакти як у ЗСУ, так і з сепаратистами, налагодив канал постачання зброї з “ДНР” на українську територію. Причому, швидше за все, з метою транзиту в треті країни. Не дарма ходять чутки, що зброю цю збиралися везти на Закарпаття. А звідти можна його продати далі в Європу. У такій ситуації зрозуміло, чому Рубан поїхав через КП – він був упевнений, що там все схвачено. Але, судячи з усього, про цю схему дізналися в СБУ, і там народилася креативна ідея пропіаритися на затриманні Рубана, а по ходу вирішити ще і політичне завдання, придумавши версію про замах на президента”.
Не довіряє версії СБУ і відомий блогер Рauluskp.
“Журналісти поставили запитання про те, що мікроавтобус, в якому їхав Рубан, співробітники СБУ в листопаді 2017 вже затримували зі зброєю, – пише Рauluskp. – Грицак помітно знітився, але підтвердив факт затримання в листопаді саме цього мікроавтобуса. Тобто ви розумієте? СБУ раніше вилучає зброю з того ж самого мікроавтобуса, на якому зараз затримали Рубана. За їхньою версією, цей же мікроавтобус потім поїхав на окуповані території, там його завантажили новою партією зброї мало не на прохання Захарченка і з відома Путіна, після чого на нашому блокпосту його затримали вдруге, але вже з Рубаном за кермом. Феєрично”.
Блогер висуває свою версію, як була насправді: “Швидше за все, Рубан дійсно брав участь в спільних з СБУ схемах торгівлі зброєю. Те, що важче, міномети і міни, йшло за кордон. Природно, зброю возили не з окупованих територій (це нерозумно), а з нашого боку лінії фронту. Роками співпрацювали і все було нормально. Однак в СБУ надійшло замовлення зверху на гучну історію про теракти в Києві “з тисячами жертв”. Рядова поїздка на мікроавтобусі, яким вже багато разів разом з СБУ возили стволи на продаж, завантажують на нашій території під запис камери, встановленій в салоні. Потім затримання і добре підготовлена інформаційна кампанія”.
У те, що Рубан віз зброю з “ДНР” в Україні не вірять і опитані діючі співробітники силових структур.
“Навіщо тягнути зброю через КПП? – дивується Всеволод В., офіцер військової контррозвідки. – Її возять з другого і третього ешелонів АТО. Є спеціальні підрозділи по ремонту та утилізації зброї. Там є відмінні схеми зі списання нібито непридатної і не підлягаючої відновленню зброї. Вона йде під списання і знищення. Ті, хто займаються вивезенням і торгівлею зброєю, використовують саме такі схеми. Рубан в АТО з 2014 року, знає всі входи і виходи. І прекрасно знає, що на будь-якому КПП може бути підстава – яким би не був “свій” і перевірений багаторазово “коридор”. Інформація про кожне провезення чогось серйозного йде в контору. І ситуація в будь-який момент може обернутися зовсім в непередбачувану сторону”.
“Зброя з “ДНР”- це дурість, – говорить Олексій з фронтової розвідки ВСУ. – Її і на українській стороні вистачає – тільки плати. Причому з доставкою у будь-яке місто. Інший “важкий” контрабас – наркота, антикваріат і дорогоцінні метали, через КПП не возять. Для цього є “дірки” в сірих зонах. Через КПП возять напівлегальний контрабас. Ось до речі, меблі або склотара цілком укладається в ці рамки. Але Рубан в якості водія для перевезення меблів – це реально смішно. Це зубр, який зуби з’їв на тому, що відбувається в АТО. Тому ми спостерігаємо за елементарним договірняком за участю Рубана в якості основного актора. За певну плату можна зіграти хоч вбивцю Кеннеді. Для того, що б довести підготовку замаху на президента, потрібні спільники і їх свідчення. Упевнений, що справу Рубана скоро зіллють і він отримає умовний термін за перевезення і зберігання зброї”.
Цікаво, що у версії про підготовку терактів сумніваються навіть деякі депутати з БПП.
“Виникає питання до СБУ – чи варто було відразу світити замах на президента, – пише у себе на ФБ нардеп Вадим Денисенко. – Тому що, як мені здається, таке звинувачення вимагає блискавичних свідчень і доказів. Якщо їх не буде, то якщо не буде бліцкригу, ймовірність того, що люди повірять в цю версію – мінімальна. А без віри народу довіри до самого суду просто не буде. Навіть якщо Рубан цей теракт і готував”.
6. Яким може бути політичне підгрунтя?
Якщо допустити, що дійсно ні про який переворот в Києві Рубан не думав, а лише виявився жертвою провокації або ж просто торгував зброєю без жодних ідейних помислів, то яка може бути політична мета всієї цієї історії?
Одну з них вже позначив адвокат Рубана Погосян.
“Владі треба перебити тему з розгоном МіхоМайдану під Радою, – сказав адвокат. – І в цілому з небезпечної обстановки в столиці. Згадайте, буквально днями підірвали машину з есбеушником. І тут дуже до речі це справа – про підготовку теракту і замаху на владу. Потрібен козел відпущення. Владі потрібно показати, що ось, вони затримали небезпечного злочинця, навіть цілу організовану групу, яка планувала теракт проти влади. Мовляв, ось тут дехто розхитує ситуацію, а ми це зупиняємо”.
Друга версія пов’язана з Віктором Медведчуком. Як тільки стало відомо про затримання Рубана, пропрезидентські блогери і політики одразу ж почали проводити лінію, що Рубан – людина Медведчука, а тому, мовляв, виходить, що президент завдає “нещадного удару по куму Путіна”.
Втім, версія про зв’язок Рубана і Медведчука не знаходить підтвердження. Навпаки, Рубан був конкурентом лідера “Українського вибору” в справі обміну полоненими. Причому, в кінці кінців, Медведчук повністю Рубана та інших посередників-учасників переговорів з цього процесу вивів. І Рубан після цього неодноразово критично відгукувався про Медведчука.
Якщо з ким голова “Офіцерського корпусу” і був пов’язаний, то з дніпропетровською командою Ігоря Коломойського, під час перебування того губернатором. Зокрема, з Геннадієм Корбаном. Останній, в одному зі своїх інтерв’ю, відповідаючи на питання про Рубана, сказав, що “він швидше наша людина, а не Медведчука”. Саме в кооперації з Корбаном і Ко парламентар і здійснював операції з обміну полоненими.
Тоді для чого знадобилося пропрезидентським людям пов’язувати Медведчука і Рубана?
Не виключено, що це виходить з прес-конференції Петра Порошенка, на якій він вельми шанобливо відгукнувся про Медведчука, назвавши його ефективним переговірником з питань обміну полоненими. Але так як з точки зору “патріотичного” електорату це могло здатися “зрадою”, то ситуацію вирішили “підправити”, згадавши про Медведчука в контексті справи Рубана.
Ще одна версія (“конспірологічна”) пов’язана із загальним нагнітанням обстановки в країні з боку влади.
Підсумком цього може стати введення воєнного стану та скасування виборів, якщо буде розуміння, що нинішнє керівництво держави демократичним шляхом не переобереться.
Рубана помістили в “збірну солянку”
Ще цікаво, що саме кримінальне провадження №22015000000000245, по якому проходить керівник “Офіцерського корпусу”, розслідується майже два роки.
Причому по ньому, якщо подивитися реєстр судових рішень, проходить величезна кількість явно не пов’язаних один з одним епізодів. Включаючи навіть загадкову історію з підозрою львівського юриста Володимира Люшіка у допомозі учасникам терористичної організації “ІДІЛ” в здійсненні їх транзиту через територію України і схем з вимагання грошей.
Втім, основні повороти справи стосуються зони АТО. Хоча до конкретного випадку з Рубаном вони явно відношення не мають.
Наприклад, історія судді Кіровського райсуду Донецька Наталії Анісімової, яку в 2016 році указом президента перевели на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду. Восени минулого року в СБУ повідомили, що затримали її за підозрою в посібництві силам “ДНР”.
Крім того, в “справі Рубана” є відразу два звинувачувальні вироки. Вони були винесені в рамках виділених з нього кримінальних проваджень і стосуються осіб, які зізналися в посібництві т. зв. “ДНР”.
Перший вирок виніс 21 вересня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області щодо уродженця Ясинуватої Михайла Долгих. Цього чоловіка в українських ЗМІ подавали, як коригувальника пострілів сепаратистів на прізвисько Саха.
За аналогічною схемою 28 листопада 2017 року Дзержинським міським судом Донецької області було винесено вердикт щодо уродженця кримського села Лісносілля Андрія Третьякова, який отримав за сприяння “ДНР” 14 місяців позбавлення волі. Причому затриманий він був ще в лютому 2017 року.
Загалом, судячи з усього, Рубана просто прив’язали до справи, якя представляє собою “збірну солянку”.
Як правило, правоохоронці роблять так, коли намагаються “сховати кінці” чи щоб під виглядом однієї справи розслідувати обставини зовсім інших проваджень.
