Politerno > Статті > Україна і світ > Дадуть гроші нардепам на округи, але заморозять субсидії і соцвиплати. Як переписали бюджет до другого читання

Дадуть гроші нардепам на округи, але заморозять субсидії і соцвиплати. Як переписали бюджет до другого читання

  • 9 Листопада, 2019
  • 1793 Переглядів
  • 0

Інтрига з бюджетом на наступний рік прояснилася, хоч і не до кінця. У вівторок, 5 листопада, Кабмін презентував переписаний до другого читання проект. Нагадаємо: першу версію проекту бюджету парламент жорстко розкритикував, і прийняв його в першому читанні з тією умовою, що документ неабияк відкоригують.

Новий варіант уряд затвердив ще на вихідних. Але сам проект в Раді до 5 листопада так і не з’явився. Зате Кабмін організував онлайн презентацію з барвистими картинками. Власне, з них поки і можна судити про те, що, власне, змінилося до другого читання.

На перший погляд, коригувань не так багато. Що підтвердила міністр фінансів Оксана Маркарова. “Зміни не дуже великі, але значущі. Ми збільшили видаткову частину на 15 млрд, додали на зарплати вчителям, програму “Доступні ліки”, культуру, проекти по аеропортам і мостам. Є відповіді на висновки бюджетного комітету”, – відзвітувала Маркарова.

Втім, додаткове фінансування виявилося набагато меншим, ніж очікувалося. Наприклад, вчителям, які нещодавно мітингували, вимагаючи підвищення зарплат, пообіцяли зростання окладів, але за своєю схемою. В результаті збільшення будуть значно меншими, ніж це було передбачено розпорядженням попереднього Кабміну Гройсмана.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук дав зрозуміти, що зараз не час для надмірностей. Наступного року українцям доведеться економити, так як “країна в складній фінансовій ситуації”, плюс очікують пікові виплати за зовнішніми боргами.

При цьому на окремі статті гроші все ж знайшлися. До другого читання в проекті знову з’явилася субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів в розмірі 2 млрд гривень. Якраз за рахунок цих грошей мажоритарники “підгодовують” свої округи, і вони традиційно є предметом торгу. Підкинули грошей також силовикам.

Що ще переписали в проекті бюджету до другого читання – у матеріалі.

Правки Гончарука

Нагадаємо: подаючи перший варіант бюджету в Раду, уряд Гончарука скористався напрацюваннями попередників. В результаті вийшов фактично “бюджет Гройсмана”, за що Кабмін жорстко розкритикували. Чиновники пояснювали – на розробку свого “проривного” бюджету, який би забезпечив обіцяне Гончаруком вибухове зростання ВВП на 40% за 5 років, просто не було часу. І обіцяли все виправити до другого читання.

Окремий список завдань Кабміну дав бюджетний комітет Ради. Зокрема, депутати просили розглянути можливість збільшення деяких податків (акцизи, екологічний, по пільговому ПДВ на ряд товарів, рентну плату та ін.), а також прожиткового мінімуму до реальних показників. У проекті бюджету на наступний рік було закладено 2,1 тисяча гривень, тоді як реальний прожитковий мінімум, за розрахунками профільного комітету – не менший 4,2 тисячі.

І, схоже, обидва цих завдання Кабмін провалив. Так, Гончарук заявив, що на наступний рік не планується ніяких нововведень по податках. Спочатку, мовляв, потрібно запустити економіку, щоб з’явилися «десятки і сотні» нових підприємств, а вже потім міняти податки. Що точно написано в самому проекті, поки неясно. За ідеєю там повинно бути підвищення акцизів на сигарети і спиртне, так як Україна переглядає їх за заздалегідь узгодженим графіком. Крім того, в Раді є декілька законопроектів, які передбачають перегляд податкових ставок, зокрема, проект №1210, де закладено підвищення в кілька разів ренти на руду.

Але головне – в проекті, швидше за все, не прописано кардинальної зміни фіскальної політики. “Це розчарувало найбільше. Не буде податкової реформи, боротьби з тінню, податковим лобізмом фінансово-промислових груп і “контрабанди-стоп” на митниці. Інакше були б заплановані додаткові надходження в бюджет від цих заходів, а, наприклад, тільки боротьба з контрабандою могла б дати до 5 млрд доларів”, – говорить економіст Олексій Кущ.

А це значить, що ні для бізнесу, ні для потенційних інвесторів кардинально нічого не зміниться.

З прожитковим мінімумом ще гірше. Гончарук сказав, що вони прийняли завдання бюджетного комітету до відома, і в бюджеті з’явиться реальний прожитковий мінімум в 4,2 тисячі гривень. Але не в наступному році, а в найближчі 3-5 років. Якщо на той час реформи дадуть ефект і українська економіка запрацює на повну.

Тобто, обіцяне президентом Зеленським закінчення епохи бідності явно відкладається, – іронізують експерти.

“Через 5 років в наших реаліях – це фактично ніколи. Незрозуміло яка на той час буде інфляція. Цілком можливо, що 4,2 тисячі гривень коштуватимуть менше, ніж нинішніх 2 тисячі”, – говорить глава департаменту Федерації профспілок Олег Пендзин.

Але нововведення по прожитковому мінімуму все ж будуть – його відв’яжуть від всіх соціальних виплат, а їх більше сотні, починаючи від штрафів за порушення ПДР і закінчуючи виплатами на дітей і по безробіттю. Відповідний проект, як повідомили в Мінсоцполітики, вже готовий, і буде винесений на найближчий Кабмін. Передбачається, що соцвиплати будуть вважати за якусь “базову величину”, яку встановить уряд.

“Якщо все це приймуть, вже неважливо який прожитковий мінімум закладуть в бюджет – хоч 10 тисяч. Адже від цієї цифри вже фактично нічого не буде залежати”, – пояснив Кущ. Плюс – це дозволить владі переглядати прожитковий мінінум, але при цьому “заморозити” соцвиплати.

Розпродаж держмайна і “однорукі бандити”

Презентуючи новий бюджет, прем’єр-міністр Гончарук назвав його “бюджетом ефективності”. Мовляв, ніякого збільшення податків не буде, а підвищувати витрати будемо за рахунок перерозподілу доходів. Зокрема, він сказав, що в проекті закладено побажання президента Зеленського про скорочення чиновників на 10%. Всього з адміністрацій звільнять більше 18 тисяч чоловік, а по можливості – ще більше.

Видаткова частина бюджету, в порівнянні з варіантом до першого читання, зросла на 15 млрд, а дохідна – на 13 млрд. Це досить скромні коригування, навіть песимісти прогнозували збільшення за обома статтями до 17-20 млрд. “Виходить, що зміни в бюджеті зачіпають трохи більше 1% загального кошторису (близько 1,2 трлн гривень), а це фактично в рамках статистичної похибки; Ніякого кардинально нового бюджету не вийшло”, – говорить економіст Віктор Скаршевський.

“Немає нової промислової політики, програм для залучення інвестицій. А це означає, що ніякого прориву в економіці не буде, ми продовжимо і далі втрачати в світовому ланцюжку доданої вартості”, – додав Олексій Кущ.

Гончарук пояснив: головне в наступному році – це виплати за зовнішніми боргами. Саме на них піде значна частина дохідної частини – більше 140 млрд гривень. Тому цей рік потрібно якось протриматися і підготувати базу для майбутнього зростання.

Збільшити дохідну частину, щоб вистачило не тільки на виплату боргів, планується за рахунок приватизації (6 млрд від великої і 6 млрд від малої), легалізації грального бізнесу (3 млрд), національних інвестиційних проектів (1,8 млрд) та ін. При цьому ні слова не сказано про земельну реформу, а вона, за оцінками Куща, тільки на перших порах могла б дати не менше 5 млрд.

“Це разові надходження, і їх не можна включати в бюджет. Гроші можуть піти на зменшення боргового навантаження”, – пояснив Гончарук.

“Але якщо бюджет нічого не отримає від землі, то навіщо тоді взагалі її розпродавати”, – дивується Кущ. Також, на його думку, є питання до цифр по приватизації. Для великої приватизації 6 млрд – занадто мало, так як це фактично ціна одного великого об’єкта рівня “Центренерго” або ОПЗ.

А в черзі на приватизацію – кілька десятків підприємств, включаючи Укрспирт і Укпочту. Для малої приватизації 6 млрд – занадто багато. “На першій хвилі отримали 2 млрд, а все найцінніше вже пішло”, – говорить Кущ.

Таблетки, школи і екскурсії

По деяким соціальним видатковими статтями грошей додадуть, – пообіцяв Гончарук. Зокрема, заявлено збільшення фінансування медицини, освіти і культури.

Так, медицина отримає 113,3 млрд гривень, що на 10% більше, ніж в цьому році і на 5 млрд, ніж в проекті до першого читання, але все одно явно не дотягує до 5% ВВП, як того вимагають медики.

“Зайві” гроші спрямують адресно на реформу екстреної допомоги (1,9 млрд) і програму “Доступні ліки”. Планується закупити 470 “швидких” і побудувати 25 нових пунктів невідкладної допомоги, так як до прем’єра дійшла інформація, що часто люди просто не доїжджають до лікарень.

Програма “Доступні ліки” отримає втричі більше грошей – 3,1 млрд гривень. Реальні потреби щодо забезпечення безкоштовними ліками експерти оцінюють в 10-15 млрд, тобто, з медикаментами стане трохи краще, але кардинально нічого не зміниться.

На закупівлю ліків виділять 9,7 млрд, що на третину більше, ніж у цьому році, на лікування українців за кордоном, а це, перш за все трансплантація, 1,09 млрд проти 689 млн у цьому році.

Головною інтригою в новому проекті бюджету були витрати на освіту. Нагадаємо: до першого читання заклали 128,7 млрд гривень. І взагалі не врахували підвищення зарплат педагогам на 20-70%, що в останні дні роботи прописав колишній Кабмін у своїй постанові. На перегляд вчительських окладів, за підрахунками профільного міністерства, потрібно не менше 5,5 млрд гривень.

А нещодавно вчителів приголомшили – у них заберуть ще й доплати (за престижність вчительської праці, перевірки зошитів, заміни та ін.). Ця новина спровокувала масовий учительський бунт.

У проекті бюджету до другого читання на освіту обіцяють 145,1 млрд гривень. Це майже на 9 млрд більше, ніж до першого читання і на 23 млрд – ніж у цьому році.

Але безпосередньо на вчительські зарплати направлять тільки 2,2 млрд. І підвищувати їх будуть не за “постановою Гройсмана”, а за новою схемою. По-перше, збільшення отримають молоді педагоги, по-друге, буде фінансування “за фактичною кількістю учнів”, по-третє, дадуть субвенції регіонам, щоб вони могли виплачувати надбавки за престижність вчительської праці.

Але при цьому, швидше за все, армію педагогів скоротять, а сільські школи, які, за словами Гончарука, дають не дуже якісну освіту, “оптимізують”.

“Просили 5,1 млрд на три категорії педагогів – молодих вчителів, вихователів дитсадків та майстрів виробничого навчання ПТУ. Але, з урахуванням обмежених можливостей бюджету, пропонується виплата тільки молодим фахівцям в розмірі 10 прожиткових мінімумів зі стажем менше 9 років. Але педагоги хотіли збільшення зарплат у відповідності з постановою Кабміну, на що знадобилося б від 19 млрд до 26 млрд. Було доручення президента на нараді з підготовки бюджету до другого читання скоротити витрати на утримання чиновників на 10%. Можливо, кошти, які вдасться заощадити, направлять на освіту. Щоб вийти хоча на додаткові 5,1 млрд”, – пояснює експерт сфери освіти, юрист Андрій Черних.

Зате учні зможуть більше їздити на екскурсії. Для них вперше запланована програма мобільності молоді з фінансуванням в 500 млн гривень.

Ще 240 млн держава витратить на розвиток туристичного потенціалу України.

Субсидії і пенсії

Глава департаменту Федерації профспілок Олег Пенздін каже, що проект бюджету як не був соціальним від початку, так і не став ним до другого читання.

І справа не тільки в тому, що Кабмін технічно уникнув теми прожиткового мінімуму. Наприклад, витрати на субсидії залишили колишніми – 48 млрд гривень, і це навіть менше, ніж в цьому році, хоча реальні потреби експерти оцінюють в 70 млрд.

При цьому, цікаво, що прем’єр, коментуючи питання з субсидіями, зазначив, що допомогу отримають всі, у кого на комуналку йде більше 15% доходу. Що дуже здивувало експертів, так як нещодавно Кабмін змінив цей поріг, збільшивши його з 15% до 20%. “Чи то Гончарук обмовився, чи то взагалі не в темі”, – говорить Скаршевський.

Однак, як вважає Олексій Кущ, так як тарифи будуть тільки рости, без субсидій може залишитися до 600 тисяч сімей. У Мінсоцполітики кажуть, що компенсації по комуналці отримають ті, хто дійсно їх потребує, але перевірки отримувачів будуть.

Не буде особливого зростання і по пенсіях. Гончарук зазначив, що пенсії виростуть, «але незначно». Тобто, буде стандартна індексація, при цьому мінімальна пенсія збільшиться всього на 150 гривень, і тільки до весни.

Але держава подбає про тих, кому за 80. Надбавки за догляд за людьми похилого віку українцями виростуть на 40%, а це плюс 670 гривень на місяць. На ці цілі в бюджеті заплановано 806 млн гривень.

Збільшення обіцяють також інвалідам, учасникам бойових дій, дітям-сиротам. За словами Гончарука, з наступного року Україна почне відмовлятися від традиційних дитячих будинків, спираючись на розвиток дитбудинків сімейного типу.

Дороги, армія і “депутатські забаганки”

Хоча в Кабміні і нарікають на брак грошей, на окремі статті кошти все ж знайшлися.

Так, помітно збільшили фінансування по ряду інфраструктурних проектів. На дороги обіцяють 73,7 млрд, що майже на 20 млрд більше, ніж в цьому році. На реконструкцію аеропортів дадуть уп’ятеро більше, ніж зараз – понад 1 млрд. Також вдвічі збільшать фінансування на безпеку дорожнього руху (це перш за все система відеофіксації порушень) – до 3,17 млрд.

Втім, як вважає екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава, “це гроші, які не дадуть відчутного результату”. “На дороги там 70 млрд і 4 млрд кредитів МФО, з них на погашення боргів піде 5,6 млрд, на фонд безпеки 3 млрд, субвенція на місцеві дороги 22 млрд. У результаті на ремонт і експлуатацію державних доріг залишиться всього 38 млрд грн. Наприклад на добудову швидкісного шосе Н-31 Дніпропетровськ-Решетилівка-Траса М-03 необхідно 14 мільярдів, а на добудову Запорізького моста – 9 мільярдів. Наприклад в сусідній Польщі, де державних доріг всього 19 тис км (в Україні – 46,5 тис км), щорічно на їх ремонт виділяється в перерахунку не гривню 150-160 мільярдів”, – пояснив він.

За статтею “Оборона і безпека” заплановано 245,8 млрд гривень, а це близько 5,5% ВВП.

З них Міноборони отримає 130 млрд, а МВС – 93 млрд. По оборонці головним пріоритетом буде нарощувати виробництво і закупівлі озброєння, – пояснили в профільному міністерстві. Так, держгарантії виростуть з 3 млрд до 9 млрд. Ще 2,4 млрд отримає Мінекономрозвитку для держзамовлення на виробництво боєприпасів.

МВС, за словами замміністра Антона Геращенка, направить “зайві” гроші на підвищення зарплат поліцейським на 10%, квартири (іпотека на пільгових умовах для 2 тисяч сімей), чергову партію французьких “вертольотів Авакова” і будівництво 20 нових кораблів прикордонної охорони в партнерстві з тими ж французами.

Цікаво, що в проміжку між першим і другим читанням знову з’явилися гроші на депутатські “хотілки” – на соціально-економічне розвиток регіонів виділять 2 млрд гривень. Гончарук заявив, що на цьому, мовляв, наполягли депутати. Але при цьому сам фонд передадуть у відання Мінекономрозвитку. Плюс нарочиті обранці не будуть отримувати гроші просто так – їм доведеться “захищати проекти”.

Втім, ще напередодні голосування бюджету до першого читання в Раді вже спалахнув скандал, так як з’ясувалося, що гроші на округи поділили “нечесно” – тоді як одні депутати отримали по кілька мільйонів, іншим дісталися жалюгідні сотні тисяч. З цього приводу скривджені народні обранці навіть обіцяли влаштувати бойкот бюджету. Залагодити конфлікт тоді вдалося лише після того, як прем’єр Гончарук пообіцяв “справедливий розподіл”. Попередньо є домовленість, що роздадуть всім округам порівну. Але як буде насправді поки незрозуміло. Не виключено, що це стане черговим предметом торгу при проходженні проектом другого читання.

Читайте також: “С@аколизи захищають верхівку”. Чому мажоритарники від “Слуги народу” збунтувалися перед з’їздом партії

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

POLITERNO FULL

Приєднуйтесь до нас у Телеграм

ПЕРЕЙТИ
CLOSE