Politerno > Статті > Україна і світ > “Демонстрація сили” з Аваковим або без нього. Куди йдуть маршем Національні дружини

“Демонстрація сили” з Аваковим або без нього. Куди йдуть маршем Національні дружини

  • 2 Лютого, 2018
  • 1603 Переглядів
  • 0

Уже кілька днів громадськість обговорює марш численних представників Національних дружин, який відбувся в неділю в Києві. Цю вуличну армію презентувала партія “Національний корпус”, лідером якої є засновник “Азова”, народний депутат-мажоритарник Андрій Білецький.

Як відомо, “Азов”, а згодом і партію “Національний корпус” традиційно пов’язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Однак останній, несподівано для багатьох, фактично відхрестився від “дружинників”, заявивши, що в Україні “є тільки одна монополія на насильство – це державна монополія – ​​Національна поліція, Національна гвардія, Збройні сили України”.

То хто ж стоїть за новими дружинниками.

Не бояться використовувати силу

У неділю 600 “національних дружинників” пройшлися від Алеї Небесної сотні Хрещатиком і закінчили шлях в фортеці “Косий капонір” на Печерську, де дали присягу “служити українській нації”.

У самій організації стверджують, що вона створювалася “з метою забезпечення порядку на вулицях українських міст”. При цьому забезпечувати його будуть за допомогою сили: “Нас багато. Ми не боїмося використовувати Силу, щоб встановити на вулицях Український Порядок!”.

Поява на вулицях такої кількості молодих людей в однаковій формі – добротних утеплених куртках з написом “Національні дружини”, чорних плащових брюках і балаклавах, з піротехнікою, і професійною організацією спровокувало цілком закономірне питання – за чий рахунок банкет і для чого створюється ця вулична армія.

Ще більше сумнівів породили двозначні заяви самої організації, в якій спершу запевняли, що існують виключно на особисті гроші її членів, а форму вони купують собі самі. А пізніше спікер “Нацкорпуса” Роман Чернишов визнав, що дружини існують на пожертви бізнесменів, чиї імена залишаються в таємниці.

Оскільки раніше в політичному середовищі проекти Андрія Білецького співвідносили з інтересами глави Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова, в соціальних мережах заговорили про те, що це саме він показав свою силу. Більш того, наштовхувало на таку думку досить спокійне ставлення МВС до появи подібної структури, яка прямо заявляє, що готова застосовувати силу.

Причому первісна реакція відомства була цілком лояльна. Мовляв, свідомі громадяни мають повне право створювати свої організації для допомоги поліції. На цьому будувалася і легітимна версія існування Національних дружин – мовляв вони не “безпрєдєльщики” якісь, а люди, які тісно співпрацюють з офіційними правоохоронними органами для боротьби з пухлинами суспільства – наркоманією, вуличною злочинністю, азартними іграми.

Втім, це все одно не пояснювало для чого Нацдружинам треба було проводити показову демонстрацію сили в центрі столиці і погрожувати навести “український порядок”.

А трохи пізніше добрі, але, мабуть, злопам’ятні, люди “злили” в мережу ще грудневий запис прикладу “взаємодії” дружин і поліції в Кременчуці.

Одночасно в соцмережах “порохоботи” (блогери, журналісти та експерти, близькі до Банкової) почали скоординовану атаку на Авакова, якого фактично звинуватили в тому, що це він “кришує” нову вуличну армію Білецького.

Незабаром сам Аваков вирішив відхрестився від зв’язків з Нацдружинамі, публічно пригрозивши, що не допустить існування в Україні парамілітарних формувань і заявив, що тільки держава має монополію на застосування насильства.

“Будь-які інші парамілітарні утворення, які намагаються себе так позиціонувати, вони не є законними. Громадські організації – одні одягають піонерські краватки, інші одягають камуфляж, треті беруть прапори і називають себе як хочуть, коли вони не переходять межі, то це всього лише громадські рухи”, – описав суть моменту Аваков.

При цьому він підкреслив: “Я, як міністр не дозволю, щоб були паралельні структури, які намагаються на вулицях вести себе як альтернативні парамілітарні формування”.

Власне ця заява міністра, якого раніше пов’язували з “Національним корпусом”, породила дві версії того, що відбувається, за своєю суттю протилежні одна одній – або Білецький йде вже своєю дорогою, без покровительства глави МВС, або ж Аваков лише імітує свою непричетність до створення вуличної армії, але насправді “з тіні” курирує цей процес.

Прихильники знайшлися в обох версій.

На словах одне, на ділі інше

Ряд експертів поставили під сумнів щирість заяв міністра, вважаючи, що він зробив їх вимушено, а насправді продовжує стояти за націоналістичним рухом. Використовуючи це як фактор тиску, як на Петра Порошенка, так і на Захід, якому умовна “партія війни” показує, що на компроміси з Росією по політичній частині Мінських угод ніхто з української влади йти не дозволить.

Характерно, що марш Нацдружин пройшов буквально через два дні після зустрічі Волкера і Суркова, де нібито намітилося певне зближення позицій.

Але, в той же час, глава МВС і його соратники по “Народному фронту” не готові грати “у відкриту”. Тому і роблять грізні заяви про “монополії держави на насильство”.

“Похід Нацдружин по центру Києва викликав бурхливу реакцію західних партнерів, ми бачимо, що Захід негативно реагує на будь-які спроби махновщини, – каже політолог Руслан Бортник. – Появи приватних армій, приватних добробатів, вуличних об’єднань… сприймається Заходом як замах на стабільність. Тому Аваков своєю заявою намагався дистанціюватися від дружин. Але, якби був проти цього, вони б взагалі не вийшли на вулиці Києва, їм би давно прикрутили будь-яке фінансування, і в підсумку ці дружини існували б у формі “С14″ з дуже обмеженною кадровою базою”.

Політолог Анатолій Октисюк пояснює активізацію “дружин” триваючими переговорами про злиття Народного фронту і “Блоку Петра Порошенка” в контексті підготовки до майбутньої президентської кампанії.

“Хода – це демонстрація Аваковим сили, прозорий натяк Петру Порошенкові, що з ним потрібно домовлятися. Це з тієї ж “серії”, що і його відмова приїхати на зустріч в президентську резиденцію, про що писали ЗМІ. Аваков як би говорить: у мене є такий ресурс, який може розгорнутися в будь-яку сторону”, – вважає політолог.

“З одного боку Аваков не може прямо солідаризуватися з націоналістами, тому що побоюється реакції західних партнерів, – коментує політолог Андрій Золотарьов. – З іншого боку, будь-який політтехнолог знає, що є таке поняття, як неконтрольований елемент. Природа цієї братви така, що рано чи пізно вони б стали таким некерованим елементом. Як тільки вони відчують силу, вони першим же ділом вдарять по поліції і Авакову, як конкурентам за контроль над вулицею. І наближення цього моменту в минулу неділю в центрі Києва відчули навіть самі лояльні до влади ломи. Тому і пішла така жорстка реакція”.

Своя гра

У той же час, співрозмовник в оточенні міністра внутрішніх справ категорично спростував причетність Авакова до маршу Національних дружин і стверджує, що це була самодіяльність керівництва “Національного корпусу”. І він нею дійсно дуже незадоволений.

“Міністр зараз печеться про реноме реформатора, державника. І раптом така хода незрозумілих людей в камуфляжі по Хрещатику, організацію якого вішають відразу на нього. Навіщо йому показувати комусь силу, коли за ним і так поліція і Нацгвардія? Він і так сильний. А марші Нацдружин в його оточенні сприймаються як нікому не потрібна показуха”, – стверджує співрозмовник.

Інше джерело в колах націоналістів, знайомий з ситуацією всередині партії Білецького, каже, що останній вже давно веде свою гру з прицілом на вибори.

“Те, що зараз робить Нацкорпус переслідує дві мети, – розповідає джерело. – З одного боку, як і всі націоналісти, Білецький з товаришами вважають нинішню владу тимчасовими правителями, на зміну яким повинні прийти справжні національні сили. І партія, до того моменту, коли “режим внутрішньої окупації” впаде, повинна мати контроль над вулицею, щоб швидко перехопити владу. Але це завдання на майбутнє. Невідомо взагалі коли цей “час Ч” настане і чи настане взагалі. Тому Нацкорпус зараз активно готується до виборів. Але для цього їм потрібно відбудуватись від інших націоналістів. Щоб показати, що саме вони “номер 1” на цьому фланзі. Тому і влаштовуються подібні заходи, створюється імідж Нацкорпуса, як єдиної реальною націоналістичної сили, яка може конкретно вирішувати питання. Раніше була концепція йти на вибори разом з “Свободою”. З цією метою навесні 2017 року підписувався маніфест про об’єднання зусиль між “Свободою”, “Національним корпусом” і “Правим сектором”, кілька разів і до, і після підписання маніфесту проводилися спільні марші. Але потім в Нацкорпусі вирішили, що краще йти без “Свободи” і не віддавати перше місце в списку Тягнибоку. Щоб всюди був попереду саме Білецький. Тому акції Нацдружин будуть проходити все частіше. І думка Авакова з цього приводу мало кого цікавить. Не можна сказати, що Білецький і “азовці” повністю порвали з главою МВС. Між ними зберігається комунікація та співробітництво по ряду питань фінансово-комерційного характеру. Але права вето у Авакова на дії Нацкорпуса немає”.

Тактика і стратегія націоналістів

Тим часом, яка б з цих версій не виявилася ближчою до реальності, експерти вважають, що поява вуличної армії “дружинників” переслідує очевидні цілі як тактичного, так і стратегічного характеру.

“Тактична мета – це забезпечити функцію ідеологічно-громадської поліції в суспільстві, створити паралельні офіційним правоохоронним органам структури, які беруть участь в переділах на ринках, які можуть захистити або порушити чиїсь бізнес-інтереси. Або ж чинити тиск на політиків, примусивши їх до якихось рішень. Як це було недавно в Черкаській міськраді. Стратегічна мета – пройти в парламент, а потім і прийти до влади. Тим чи іншим шляхом”, – говорить Руслан Бортник.

Джерело в правоохоронних органах каже, що особливої ​​довіри до Нацдружин там не відчувають.

“Я свічку не тримав і не знаю які відносини у Авакова з Білецьким, – каже силовик. – Але можу сказати чітко, що Нацдружини і подібні до них формування, які зараз намагаються повсюдно створити в Україні як би в “допомогу” поліції, насправді нам не помічники. Навпаки: вони хочуть самі взяти контроль над вулицею, “обнулити” поліцію. Сутичка в Кременчуці – не єдина така історія. Поки це все не виглядає дуже серйозно. У офіційних силових структур на даний момент досить ресурсу, щоб поставити ситуацію з такими організаціями під контроль. Але потрібна політична воля для цього. А якщо політики і далі будуть загравати з радикалами, то ситуація може зайти надто далеко”.

Strana.ua

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE