Скрін з відео зустрічі В. Зеленського з О. Гончаруком
На початку лютого уряд чекають великі зміни. До початку нової сесії Верховної Ради буде підготовлений і потім презентований в парламенті проміжний звіт про діяльність Кабміну, включаючи концепцію посилення уряду і його часткового організаційного переформатування.
Таку обіцянку дав прем’єр Олексій Гончарук за результатами своєї зустрічі з президентом Володимиром Зеленським 17 січня. Можна очікувати, що парламентська монобольшість швиденько затвердить запропоновані йому зміни в складі уряду – якщо, звичайно, вони будуть схвалені на Банковій.
Які конкретно персоналії підуть з уряду і які туди прийдуть – це зараз тільки на рівні чуток. І це як раз той випадок, коли важливіше не кадрові зміни самі по собі, а їх концепція. У розмові з Гончаруком Зеленський публічно висунув дві вимоги. По-перше, виявити найслабших міністрів і знайти їм заміну. “Ми з вами хочемо зміцнення уряду. Тому я вас дуже прошу знайти слабкі місця і замінити тих чи інших керівників міністерств згідно їх професійним даними”, – сказав він.
До речі, на той момент вже була відома перша кандидатка на виліт: вранці 17 січня профільний комітет парламенту рекомендував звільнити Олену Бабак з посади міністра розвитку громад і територій і призначити віце-прем’єром – міністром розвитку громад і територій Дениса Шмигаля, який зараз очолює Івано-Франківську ОДА.
Взагалі, бажання посилити Кабмін не є дивним. Нинішній уряд настільки слабкий, що не може стримати від прискореного падіння ні економіку, ні, що для Зеленського важливіше, рейтинг президента і його партії “Слуга народу”. Набагато більш дивною стала друга вимога Зеленського – про організаційне переформатування уряду і, зокрема, про поділ ряду міністерств.
Як приклад Зеленський навів очолюване Тимофієм Миловановим Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства: “Воно займається всім – і сільським господарством. Зараз, мені здається, потрібен новий концепт, новий підхід”. Також президент допустив можливість поділу Міністерства культури, молоді і спорту, очолюваного Володимиром Бородянським, і Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, керованого Оксаною Колядою. У той же день глава парламентської фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що у фракції виступають такж і за поділ Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища, керованого Олексієм Оржилем.
Все це дивно хоча б тому, що раніше Зе-команда дуже хвалилася тим, що вона скоротила кількість міністерств з 19 до 15. Причому Зеленський ще в липні особисто заявляв про підтримку ідеї об’єднання міністерств. А тепер, всього лише через півроку, він вимагає повернути все назад.
Ще більш дивно, як було реалізовано інформаційний супровід цього рішення. Відомо, що на Банковій за президентський піар відповідає заступник керівника ОП Кирило Тимошенко. Зазвичай він намагається знайти “красиву обгортку” для всіх рішень Зеленського, навіть для дуже “несмачних”. Якщо ж це не виходить, такі рішення просто замовчуються. Але в даному випадку ми бачимо не перший і не другий варіант, а третій: Зеленський публічно оголосив про намір збільшити число міністерств, не давши цьому взагалі ніякого пояснення.
Якщо замовчати це рішення було неможливо, а “гарної обгортки” для нього у Кирила Тимошенка не знайшлося, це означає, що воно взагалі не має ніякого сенсу з точки зору інтересів держави. І сенс його слід шукати у зовсім інших інтересах.
Одна з можливих версій полягає в тому, що поділ міністерств необхідний для того, щоб віддати новоутворені відомства в “потрібні руки”. Хто знає, раптом на Банковій вже вишикувалася черга олігархів, які бажають поставити своїх людей на чолі відновленого Міністерства аграрної політики. Або не менш апетитного Міністерства природних ресурсів. Не можна виключати також, що ця реорганізація стане приводом для того, щоб прибрати зі своїх постів Милованова і Оржеля. Кажуть, що у Ігоря Коломойського є готові заміни для них обох.
Є й інша версія, більш політична. Як свідчить європейський досвід, кількість міністерств зазвичай скорочується тоді, коли всю повноту влади отримує одна-єдина політична сила. Оскільки їй не потрібно ні з ким ділитися, вона може спокійно вибрати для себе оптимальну структуру уряду і всієї системи органів влади. А ось коли необхідно домовитися про коаліцію з іншими партіями, тоді число міністерств та інших відомств зазвичай збільшується, щоб створити запас портфелів, якими можна поділитися з іншими політичними силами.
В Україні теж спостерігалося щось подібне, причому і в бік збільшення, і у бік скорочення кількості міністерств. Приклад скорочення показав Янукович, коли побачив, що він і контрольована ним Партія регіонів можуть вже просто ігнорувати всі інші політичні сили. У грудні 2010 року Янукович видав знаменитий указ “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, яким здійснив безліч злиттів міністерств один з одним і з іншими відомствами. Так що в серпні 2019-го Зе-команда всього лише творчо скористалася цим досвідом.
І якщо зараз вона збирається повернути все назад, то цілком можливо, що у неї з’явилася нагальна потреба в політичних партнерах. У такому випадку головне питання – для чого? Банальна відповідь полягає в тому, що це спосіб продати шматочок влади тим олігархам, які можуть стояти за потенційними партнерами по коаліції.
Але відповідь може виявитися і небанальною. Пекуча потреба в політичних партнерах виникає тоді, коли бракує голосів у парламенті. Фракція партії “Слуга народу” налічує 247 нардепів, тоді як для ухвалення законів досить 226. Однак для внесення змін до Конституції необхідно 300 голосів, і щоб знайти відсутні, потрібно торгуватися.
Зараз Банкова зайнята пошуком голосів за дуже спірний законопроект про внесення в Конституцію змін про децентралізацію, який вже двічі відкликався Зеленським з тієї причини, що під нього не було голосів. Переформатування уряду Гончарука може виявитися способом вирішити цю проблему.
Читайте також: “Якби ти був на місці МВФ, то сказав би: “товариші папуаси”. З’явилася нова прослушка наради у прем’єра Гончарука
