Politerno > Статті > Україна і світ > До чого призведе введення надзвичайного стану в Україні в умовах поширення коронавірусу, – політолог

До чого призведе введення надзвичайного стану в Україні в умовах поширення коронавірусу, – політолог

  • 19 Березня, 2020
  • 810 Переглядів
  • 0

Ідея одноосібного введення надзвичайного стану, або передача таких повноважень Кабінету міністрів пов’язана з тим, що, згідно з Конституцією, президент може ввести НС тільки тоді, коли цей указ затвердить Верховна Рада. Але якщо раптом внаслідок ситуації з коронавірусом не вдасться зібрати засідання: хтось буде хворий, хтось не зможе приїхати, то що тоді?

Свої думки з цього приводу висловив політолог Володимир Фесенко.

Тому треба думати, як діяти. Досвід ряду європейських країн говорить, що треба хоча б потренуватися і технічно створити умови для використання механізму заочного голосування. І ця процедура теж повинна бути надзвичайною, тобто прийматися тільки в умовах епідемії або військових дій, коли не можна зібрати всіх депутатів. І за такі заходи теж, до речі, треба проголосувати.

Ще один варіант вже очевидний і задіяний, а саме введення значної частини механізмів НС. У Київській, Житомирській та Чернівецькій ввели ще більше обмежень в умовах карантину. Карантин сам по собі надзвичайний стан, тільки не в повному обсязі, як це викладено в Конституції. І, на погляд В.Фесенка, на даний момент цих заходів достатньо.

Подібна ситуація у нас вже була. Пам’ятаєте ту дискусію, яка тривала майже 5 років, треба чи ні вводити воєнний стан? Порошенко навіть ввів його в кінці листопада 2018 року, але це теж було нетипово, дуже гнучко, і тимчасово, а насправді елементи воєнного стану у нас діяли і в 2014 році, і в 2015-му, а на Донбасі він діє до сьогодні. Чому і тоді, і зараз не вводять в повному обсязі військовий чи надзвичайний стан? Тому що там є цілий ряд положень, які жодним чином не вплинуть на епідемію коронавируса. А в чомусь навіть створять соціальну, економічну і політичну напругу.

Наприклад, є така норма як припинення діяльності громадських організацій. Або комендантська година – її, до речі, ввели в деяких країнах. На погляд В.Фесенка, це доцільно, але не по всій країні, а тільки в тих регіонах, де дійсно виникло масове поширення епідемії. Можна діяти за китайським зразком і повністю заборонити в’їзд і виїзд в такі регіони. Така ситуація можлива.

Надзвичайний стан також означає обмеження зв’язку, а це стосується і мобільних, і інтернету, чого в умовах епідемії, на мій погляд, ні в якому разі робити не можна. По-перше, через лікарів. По-друге, в умовах такого масового карантину, в якому ми зараз знаходимося, необхідно спілкуватися між собою – це знімає напругу. А інтернет для багатьох зараз головна віддушина, вікно в світ. Якщо обрубати інтернет і ввести якісь обмеження, це тільки призведе до погіршення соціально-психологічної ситуації і може породити масу чуток. Зараз же чутки з’являються в соціальних мережах і там же спростовуються. Це система, що самоорганізується.

Навпаки, зараз є такі ідеї, і в крайньому випадку десь йдуть на такі заходи як тимчасове зняття плати за інтернет. Всюди пропонують також безкоштовні онлайн-екскурсії в театри-музеї світу. І це добре, це не треба обмежувати, а варто використовувати як міру пом’якшення соціально-психологічної напруги.

Мова також йде про те, що відключення інтернету вплине на ЗМІ, які зараз досить правильно працюють з точки зору інформування про ситуацію. Це стане каталізатором панічних настроїв, тобто принесе протилежний і вкрай негативний ефект. Тому В.Фесенко противник таких методів.

На його погляд, такі заходи надзвичайного стану як комендантська година, контролювання на вулицях, використання національної гвардії насамперед доцільні у випадках, коли треба закрити та ізолювати людей в деяких регіонах, що має на увазі особливий порядок комунікації, постачання ресурсами. Або тоді, якщо раптом в силу панічних настроїв десь виникнуть масові агресивні прояви, особливо масові випадки мародерства. Але, знову ж таки, це буде НС не для всієї країни.

Потрібно діяти гнучко і не бігти попереду паровоза. До речі, у порівнянні з Італією і цілим рядом інших країн, чий досвід (десь позитивний, а десь негативний) ми використовуємо, Україна діє трошки на випередження, і я вважаю це правильним. Карантинні заходи в Росії, наприклад, приймаються пізніше і в меншому обсязі. Але все одно не треба поспішати.

Політологу здається, що деякі товариші з оточення президента радять йому зараз поквапитися і заспокоїти людей, запровадивши НС. Але це не заспокоїть, а може потягнути за собою нервозність і створить додаткове джерело політичної напруги. До того ж, треба враховувати специфіку нашої країни: люди у нас волелюбні, обмежень не люблять, а трохи що – йдуть протестувати.

І тут справа не в рейтингах. Хоча думаю, що введення НС може позитивно вплинути на рейтинг Зеленського, і такий аргумент теж звучить у дискусіях оточення президента. Але не потрібно виходити з показників рейтингу. Це останнє, про що зараз потрібно думати, і не тільки президенту, а й іншим політикам. Тому що багато – наприклад, представники опозиції – зараз розганяють зраду і істерику, що теж неправильно. Зараз треба думати не про те, хто виграє або програє від тих чи інших дій, а як це може допомогти знизити ризики епідемії коронавірусу і нормалізувати ситуацію.

Нинішніх карантинних заходів абсолютно достатньо, а якщо ситуація в деяких регіонах буде погіршуватися, можна буде переходити до більш високого рівня дій, або вводити НС, але в окремих регіонах. Це буде найоптимальніша тактика і в правовому, і в політичному і соціально-психологічному плані.

Читайте також: Коронавірус: захворіти ризикують 60-70% населення Землі, – фахівці

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь