Politerno > Статті > Україна і світ > Гоп-стоп — і в депутатах

Гоп-стоп — і в депутатах

  • 22 Березня, 2017
  • 2105 Переглядів
  • 0

Соцмережі сколихнула заява народного депутата України від “Народного фронту” Євгена Дейдея про те, що таких, як народний депутат Ігор Луценко, він разом з якимись “бійцями” буде “виховувати” бітами на виході з Верховної Ради.

В історії розбирався Володимир Бойко.

Виявляється, на відміну від нього, пропахлого порохом бойового командира, Ігор Луценко – це “популист, косящий под АТОшника”, який дозволяє собі сумніватись у винятковій чесності та патріотизмі підлеглих Арсена Борисовича Авакова.

“За это нужно карать! Причем жёстко!” – пише Дейдей, який так і не спромігся отримати освіту бодай у межах шкільного курсу та вивчити українську мову.

Зрозуміло після такої ескапади захотілось поближче познайомитися з біографією прославленого полководця, яким, безсумнівно, є народний депутат України Євген Дейдей, що пройшов до Верховної Ради за партійним списком “Народного фронту”: довідатись, де саме він воював, коли склав військову присягу, що саме примушує його не розставатися з польовою камуфляжною формою навіть у залі сесійних засідань українського парламенту.

На жаль, інформації про славетний бойовий шлях Євгена Сергійовича (не кажучи вже про дату та обставини складання ним військової присяги) у відкритих джерелах немає зовсім. Також відсутні й будь-які біографічні відомості щодо народного обранця – лише дата народження і наявність дружини. Щоправда, близькі до «Народного фронту» інтернет-ресурси повідомляють, що Дейдей до Революції гідності жив у Одесі, маючи освіту політолога, служив слідчим у Суворовському райвідділі міліції і одночасно захоплювався боротьбою зі злочинною владою в лавах партії “Свобода”.

Оскільки освіта за фахом «політологія» аж ніяк не надає можливості працювати слідчим, а служба в правоохоронних органах несумісна з членством у політичних партіях, авторові цих рядків довелося докласти деяких зусиль, щоби встановити справжню біографію полководця.

Як виявилось, жив Дейдей не в Одесі, а в м. Рені. Хоча в Суворовському райвідділі йому справді доводилося бувати — але виключно в наручниках. Дейдей не служив у лавах Збройних сил чи інших військових формувань, оскільки з 2013 року й до цього дня переховується від органів кримінально-виправної системи, адже був засуджений за розбій до п’яти років позбавлення волі. А у Верховну Раду наш герой потрапив по підроблених документах завдяки широкій душі Арсена Авакова. Абсолютно безкоштовно й лише з поваги до кримінальних нахилів Дейдея у вересні 2014 року з оперативно-облікової картотеки МВС України було вилучено інформацію про затримання, притягнення до кримінальної відповідальності та засудження вироком Суворовського районного суду Одеси нинішнього члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Євгена Сергійовича Дейдея.

Етапи великого шляху

Виховний засіб, який Дейдей обрав для Ігоря Луценка, – тобто бейсбольна біта – видається дивним лише на перший погляд. Цей суто бандитський інструмент розправи (нагадаю, що саме бітами в Слов’янську був забитий до смерті журналіст Ігор Александров) найбільше пасує постаті дрібного гоп-стопника з м. Рені Одеської області, яким, власне, і є Дейдей.

У цьому нескладно переконатись, зазирнувши в Єдиний державний реєстр судових рішень, де міститься вирок Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року 1527/1-721/11.

ОСОБА_3, про яку йдеться у вироку, – це і є нинішній народний депутат України Євген Сергійович Дейдей, ОСОБА_4 – це його бойовий побратим Ляховольський Олексій Юрійович, який зараз нужденно працює на посаді помічника-консультанта народного депутата України Євгена Дейдея. З повним текстом судових рішень зі справи Дейдея, включно з особистою інформацію, можна ознайомитись у персональному блозі автора цих рядків.

Так от, 11 лютого 2011 року Слідчим відділом Хаджибеєвського відділу міліції Суворовського РВ ГУ МВС України в Одеській області була порушена кримінальна справа №072011-00043 щодо Дейдея Євгена Сергійовича, 12.07.1987 року народження, за ознаками злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України (“розбій”). Того ж дня Дейдей був затриманий і доправлений до ізолятора тимчасового тримання.

Вісім днів по тому Дейдей вийшов під підписку про невиїзд – слід думати, що далася взнаки заможність його батьків, які є засновниками та керівниками товариства з обмеженою відповідальністю “ТДН”, що займається виробництвом верхнього одягу. До речі, сам Дейдей працював, звісно ж, не слідчим міліції, а значився заступником директора в професійно-технічному навчальному закладі “Майстер”, яке було відкрито при батьківській фірмі в м. Рені.

Втім, заступником директора Дейдей був суто номінально, а справжньою його «роботою» були розбійні напади на громадян в компанії з побратимом по кримінальному ремеслу Ляховольським Олексієм Юрійовичем, 29.03.1988 року народження. Бейсбольної біти на той час у Дейдея ще не було, тому він нелегально придбав мисливську рушницю марки ТОЗ, яку перетворив на обріз, і прикладом бив своїх жертв по голові. А для Ляховольського Дейдей придбав газо-шумовий пістолет марки IWG, SUPER, P9, який видавав соратнику при заступанні на бойове чергування.

Слід думати, що розбоєм Дейдей та Ляховольський промишляли досить тривалий час – погодьмось, для того, щоб окупити придбання зброї, треба працювати й працювати. А згубила майбутніх законотворців жадібність: у ніч з 2 на 3 лютого 2012 року вони вчинили в Одесі три розбійних напади поспіль й Ляховольський був затриманий нарядом міліції безпосередньо на місці останнього злочину. Дейдею вдалось втекти, але ненадовго — доки в Україні не почались “поліцейські реформи”, міліція працювала досить ефективно. За тиждень у м. Рені був затриманий і Дейдей.

А це опис одного з епізодів славного бойового шляху полководця Дейдея, зафіксований у вироку Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі 1527/1-721/11:

[spoiler]Дейдей і Ляховольський наздогнали Трандасір А. М. і Трандасір С. В. і, погрожуючи застосуванням обрізу мисливської рушниці та пістолетом, зажадали від останніх передати їм майно, на що потерпілі відповіли відмовою. Після чого, почувши відмову потерпілих, Дейдей застосував до них насильство, небезпечне для життя й здоров’я, яке полягало в нанесенні удару прикладом обрізу рушниці по голові Трандасір С. В., від чого вона впала на землю й знепритомніла. У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, Дейдей наніс удар прикладом обрізу по обличчю Трандасір А. М., від якого він упав на землю. Далі Дейдей і Ляховольський продовжили наносити Трандасіру А. М., який лежав на землі, удари прикладом обрізу рушниці й прикладом пістолета в область голови. Після того, як Дейдей і Ляховольський припинили наносити удари Трандасір А. М., останній підвівся з землі і в цей момент Дейдей Є. С. зняв з нього дублянку та почав її обшукувати, після чого Ляховольський знову наніс удар пістолетом по голові Трандасіру А. М., від чого останній упав на землю. Подавивши волю потерпілих до опору й довівши їх до безпорадного стану, Дейдей і Ляховольський нанесли приблизно 10 (десять) ударів ногами по тілу Трандасір А. М.

Після цього Дейдей заволодів мобільним телефоном марки «Нокіа», що належав Трандасір А. М., вартістю 1000 грн з сім-картою «Лайф» вартістю 15 грн, на рахунку якої були 35 грн, а разом на загальну суму 1050 грн. Під час нанесення Дейдеєм і Ляховольським ударів по тілу Трандасір А. М., Трандасір С. В. прийшла до тями й намагалась викликати допомогу, зателефонувавши своєму синові Трандасір В. А. У цей момент Дейдей з метою заволодіння чужим майном вихопив у Трандасір С. В. сумку, що не становить матеріальної цінності, у якій був гаманець вартістю 180 грн, всередині якого були гроші в розмірі 150 грн, тим самим спричинивши потерпілій шкоду на загальну суму 330 грн, потім завдав їй удару ногою по тілу. Після чого Дейдей разом із Ляховольським зникли з місця злочину з чужим майном, розпорядившись ним на свій розсуд.

[/spoiler]

Вся справа тут:

[spoiler]Дело № 1527/1-721/11

П Р И Г О В О Р

Именем Украины

23.03.2012 Суворовский районный суд г. Одессы в составе:

председательствующего, судьи Лупенко А.В.,

с участием секретаря Безбабной А.А.,

прокурора Подсухи В.Г.,

защитников Громика Д.П., Ростомова А.Р.,

рассмотрев в открытом судебном заседании в помещении Суворовского районного суда г. Одессы дело по обвинению:

Дейдей Евгения Сергеевича, 12.07.1987 года рождения, уроженца г. Рени Одесской области, гражданина Украины, с высшим образованием, женатого, работающего заместителем директора ПТУ «Мастер» ООО «ТДН», зарегистрированного и проживающего по адресу: Одесская область, г. Рени, ул. Шевченко,20, ранее не судимого

в совершении преступлений, предусмотренных ст.ст. 263 ч.1, 187 ч.2 УК Украины,

Ляховольского Алексея Юрьевича, 29.03.1988 года рождения, уроженца пгт. Любашовка Одесской области, гражданина Украины, с высшим образованием, холостого, работающего начальником отдела ЧАО ПО «Облтопливо», зарегистрированного и проживающего по адресу: Одесская область, пгт. Любашовка, ул. Ломоносова,11-а, ранее не судимого

в совершении преступления, предусмотренного ст. 187 ч.2 УК Украины,

УСТАНОВИЛ:

В неустановленные органами досудебного следствия время, месте и у неустановленного лица, Дейдей Е.С. приобрел без предусмотренного законом разрешения охотничье ружье марки «ТОЗ», из которого в дальнейшем путем отпиливания приклада и ствола ружья, изготовил обрез охотничьего ружья, который стал хранить при себе без предусмотренного законом разрешения. Согласно заключению криминалистической экспертизы, обрез ружья, изготовлен из двуствольного охотничьего оружия, 16 калибра, является нестандартным короткоствольным, гладкоствольным огнестрельным оружием, который для стрельбы пригоден.

Кроме того, 02.02.2011г., примерно в 23ч. 00м., Ляховольский А.Ю. и Дейдей, находясь по месту проживания последнего – по ул. Маловского,10, кв.40 в г. Одессе, находясь в состоянии алкогольного опьянения, вступили в преступный сговор между собой – цель которого была завладение чужим имуществом с применением насилия, опасного для жизни и здоровья потерпевших, после чего Дейдей взял себе вышеуказанный обрез охотничьего ружья, а Ляховольскому передал газо-шумовой пистолет марки «IWG, SUPER, P9». Далее, реализуя свой преступный умысел, Дейдей и Ляховольский находясь по 1-ому Студенческому переулку в г. Одессе, увидели проходящих Трандасир A.M. и Трандасир С.В., имуществом которых решили завладеть.

С этой целью Дейдей и Ляховольский догнали Трандасир A.M. и Трандасир С.В. и угрожая применением обреза охотничьего ружья и пистолетом, потребовали от последних передать им имущество, на что потерпевшие ответили отказом. После чего, услышав отказ от потерпевших, Дейдей применил к ним насилие опасное для жизни и здоровья, которое выразилось в нанесении удара прикладом обреза ружья по голове Трандасир С.В., от чего она упала на землю и потеряла сознание. Далее, продолжая свои преступные действия, Дейдей нанес удар прикладом обреза по лицу Трандасир A.M., от которого он упал на землю. Затем, Дейдей и Ляховольский продолжили наносить, лежащему на земле Трандасир A.M. удары прикладом обреза ружья и прикладом пистолета в область головы. После того, как Дейдей и Ляховольской прекратили наносить удары Трандасир A.M., последний поднялся с земли и в этот момент Дейдей Е.С. снял с него дубленку и начал ее обыскивать, после чего, Ляховольский снова нанес удар пистолетом по голове Трандасиру A.M., от чего последний упал на землю. Подавив волю потерпевших к сопротивлению и приведя их в беспомощное состояние, Дейдей и Ляховольский нанесли примерно 10 (десять) ударов ногами по телу Трандасир A.M.

Затем Дейдей завладел, принадлежащим Трандасир A.M. мобильным телефоном марки «Нокиа»стоимостью 1000 грн. с сим-картой «Лайф»стоимостью 15 грн., на счету которой было 35 грн., а всего на общую сумму 1050 грн. Во время нанесения Дейдей и Ляховольским ударов по телу Трандасир A.M., Трандасир С.В. пришла в сознание и попыталась вызвать помощь, позвонив своему сыну Трандасир В.А. В этот момент, Дейдей с целью завладения чужим имуществом, выхватил у Трандасир С.В. сумку, не представляющую материальной ценности, в которой находился кошелек стоимостью 180 грн., внутри которого были деньги в размере 150 грн., тем самым причинив потерпевшей ущерб на общую сумму 330 грн., затем нанес ей удар ногой по телу. После чего, Дейдей совместно с Ляховольским с чужим имуществом с места совершения преступления скрылись, распорядившись им по своему усмотрению.

Кроме того, повторно, в этот же день, примерно в 23ч. 20ч., Дейдей и Ляховольский продолжая свою преступную деятельность, находясь на углу ул. Краснослободской и Я.Гордиенко в г. Одессе, подошли к Хмурому А.А. и Сакал И.А., и угрожая насилием, опасным для жизни и здоровья последних, демонстрируя им обрез охотничьего ружья и пистолет, потребовали от потерпевших передать им имущество. После чего, Сакал И.А. воспользовавшись возможностью, с места совершения преступления скрылся, а Хмурый А.А. воспринимая действия Дейдей и Ляховольского как реальную угрозу для своей жизни и здоровья, передал последним мобильный телефон марки «Самсунг»стоимостью 200 грн. с сим-картой «Лайф»стоимостью 15 грн., на счету которой было 28 грн., а всего на общую сумму 243 грн. После чего, Ляховольский нанес удар пистолетом по лицу Хмурому А.А., отчего последний упал на землю и потерял сознание. После этого, Дейдей и Ляховольский с чужим имуществом, с места совершения преступления скрылись, распорядившись им по своему усмотрению.

Кроме того, повторно, уже 03.02.2011г., примерно в 00ч. 15м, Дейдей и Ляховольский продолжая свою преступную деятельность, находясь возле дома № 3 по ул. Островского в г. Одессе, имея умысел, направленный на завладение чужим имуществом, подошли к Сивоплясову С.Б., Шевчуку Д.В. и Рудковской В.В., и угрожая применением насилия опасного для жизни и здоровья последних, выразившееся в демонстрации обреза охотничьего ружья и пистолета, потребовали от последних передать им имущество, на что потерпевшие ответили отказом. После полученного отказа потерпевших, Ляховольский нанес удар прикладом пистолета в область головы Шевчуку Д.В., от чего последний упал на землю, и затем нанес ему еще один удар в область головы, от которого Шевчук Д.В. потерял сознание. В это же время, Дейдей нанес удары прикладом обреза ружья по лицу Сивоплясова С.Б., от которых последний упал на землю. Во время падения, с плеча Сивоплясова С.Б. на землю упала сумка Рудковской В.В., которую поднял Дейдей и начал обыскивать, но имущества, представляющего материальную ценность не обнаружил. Затем, Дейдей подошел к Шевчуку Д.В. и начал обыскивать карманы последнего. В этот момент, с земли поднялся Сивоплясов С.Б., и Ляховольский увидев это, нанес ему удар пистолетом по лицу, от чего Сивоплясов С.Б. вновь упал на землю. Затем, Дейдей и Ляховольский стали совместно наносить удары ногами по телу Сивоплясова С.Б., от которых последний потерял сознание. В этот момент, преступные действия Дейдей и Ляховольского были замечены сотрудниками милиции, и при попытке скрыться с места совершения преступления Ляховольский А.Ю. был задержан.

Допрошенные в судебном заседании, подсудимые Дейдей и Ляховольский свою вину в совершении преступлений при обстоятельствах, времени и способом, изложенными выше, признали полностью. Ляховольский пояснил суду, что умысел на завладение чужим имуществом у него с Дейдей возник тогда, когда они находились дома у последнего, где употребляли спиртные напитки, после чего, Дейдей дал ему сломанный пистолет, а себе взял обрез ружья, в котором не было патронов, после чего вышли на улицу и совершили ряд преступлений-завладели чужим имуществом.

Дейдей пояснил суду, что указанный пистолет, который находился в неисправном состоянии, ему подарил друг, а обрез он самостоятельно изготовил из охотничьего ружья, который приобрел у неизвестного лица. В остальной части показаний, Дейдей дал показания аналогичные показаниям Ляховольского. Подсудимые Дейдей и Ляховольский также пояснили суду, что раскаиваются в совершенном преступлении.

Кроме полного признания подсудимыми Дейдей и Ляховольским своей вины, их виновность подтверждается:

– протоколом заявления Рудковской В.В., согласно которого она просит о принятии мер к лицам, которые с применением насилия, завладели ее имуществом /л.д.8,т.1/;

– протоколом заявления Сивоплясова С.Б., согласно которого он просит о принятии мер к лицам, которые нанесли ему телесные повреждения с применением предмета, похожего на пистолет /л.д.13,т.1/;

– явкой с повинной, согласно которой Ляховольский пояснил, каким образом совершил совместно с Дейдей преступление в отношении троих лиц/л.д.19,т.1/;

– протоколом осмотра места происшествия, согласно которого при осмотре места происшествия обнаружен и изъят предмет, похожий на обрез охотничьего ружья

/л.д.28,т.1/;

– протоколом предъявления лиц для опознания, согласно которого Рудковская В.В. опознала среди предоставленных лиц Ляховольского как лицо, которое совершило в отношении нее разбойное нападение/л.д.47-50,т.1/;

– протоколом предъявления лиц для опознания, согласно которого Сивоплясов С.Б. опознал среди предоставленных лиц Ляховольского как лицо, которое совершило в отношении него преступление /л.д.50-54,т.1/;

– протоколами предъявления лиц для опознания, согласно которых Шевчук Д.В., Рудковская В.В. и Сивоплясов С.Б. опознали среди предоставленных лиц Ляховольского и Дейдей как лиц, которые совершили в отношении них преступление /л.д.55-58,59-62,6366,67-70,71-74,т.1/;

– протоколом воспроизведения обстановки и обстоятельств события, согласно которого Ляховольский показал каким образом совершил преступление

/л.д.105-109,т.1/;

– протоколом заявления Хмурого А.А., согласно которого он просит о принятии мер к лицам, которые совершили в отношении него преступление /л.д.117,т.1/;

– рапортами сотрудников милиции, из которых усматривается, что Дейдей и Ляховольским совершены преступления/л.д.121, 182,т.1/;

– явкой с повинной, согласно которой Ляховольский пояснил, при каких обстоятельствах совместно с Дейдей совершил преступление/л.д.123,т.1/;

– протоколом осмотра места происшествия, согласно которого возле дома №13 на пос. Дзержинского в г. Одессе обнаружены и изъяты шапка, металлическая пружина и предмет похожий на пистолет/л.д.174-175,т.1/;

– протоколами заявлений Трандасир А.М. и Трандасир С.В. о принятии мер к лицам, которые с применением насилия завладели их имуществом/л.д.176 и178,т.1/;

– протоколом добровольной выдачи, согласно которого Трандасир В.А. выдал курок от пистолета, при этом пояснил, что нашел его на том месте, где избивали его отца

/л.д.184,т.1/;

– явкой с повинной, согласно которой Ляховольский пояснил, каким образом совершил совместно с Дейдей преступление/л.д.187,т.1/;

– заключением криминалистической экспертизы № 284 от 10.03.2011г., согласно которой, рамка со стволом, затвор, пружина магазина и возвратная пружина, спусковой механизм, изъятые при осмотре места происшествия, являются частями газо-шумового пистолета, не относящийся к категории огнестрельного оружия, указанные части ранее составляли единое целое-пистолет /л.д.7-10,т.2/;

– заключением криминалистической экспертизы № 278 от 10.03.2011г., согласно которой, предмет в виде обреза охотничьего ружья, изготовлен из двуствольного охотничьего оружия, 16 калибра, является нестандартным коротко и гладкоствольным огнестрельным оружием, для стрельбы пригоден, у данного предмета отпилена часть ствола и приклада /л.д.18-20,т.2/;

– заключением судебно-медицинской экспертизы № 1001 от 01.04.2011г., согласно которой, у Хмурого А.А. имелись ушибы губ, которые относятся к категории легких телесных повреждений /л.д.51-52,т.2/;

– заключением судебно-медицинской экспертизы № 1016 от 01.04.2011г., согласно которой, у Трандасир А.М. имелась закрытая черепно-мозговая травма в форме сотрясения головного мозга с наличием множественных ушибленных ран головы, лица, ссадин лица, данные повреждения относятся к категории легких телесных повреждений, повлекших кратковременное расстройство здоровья и не были опасными для жизни в момент причинения /л.д.58-59,т.2/;

– протоколом осмотра вещественных доказательств, согласно которого объектом осмотра являются газо-шумовой пистолет и обрез охотничьего ружья /л.д.69-72,т.2/;

– справкой, согласно которой Дейдей на учете в разрешительной системе органов милиции не состоит и разрешение на приобретение, хранение и ношение охотничьего оружия ему не выдавалось /л.д.110,т.2/.

Учитывая изложенное, суд приходит к выводу о полной доказанности виновности подсудимых. Суд выяснил, что все участники судебного разбирательства правильно понимают содержание фактических обстоятельств дела, и убедился в истинности их позиции. Им было разъяснено, что в случае, если доказательства не будут исследоваться, они будут лишены права оспаривать фактические обстоятельства дела. При изложенных обстоятельствах, с согласия участников судебного разбирательства, в соответствии со ст. 299 УПК Украины, суд ограничился допросом подсудимых и исследованием материалов дела.

Суд преступные действия Ляховольского квалифицирует по ст. 187 ч.2 УК Украины по признакам: нападение с целью завладения чужим имуществом, соединенное с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, с угрозой применения такого насилия (разбой), совершенный по предварительному сговору группой лиц, лицом ранее совершим разбой.

При назначении наказания Ляховольскому, суд учитывает характер и степень тяжести совершенных преступлений, личность подсудимого, обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание.

Ляховольский является лицом ранее не судимым, впервые совершил преступление и привлекается к ответственности, официально работает, по месту работы характеризуется положительно, по месту проживания характеризуется положительно, по месту обучения характеризовался положительно, совершил тяжкое преступление.

К обстоятельствам, смягчающим наказание, суд признает явку с повинной, чистосердечное раскаяние, активное содействие в раскрытии преступления, полное возмещение ущерба потерпевшим, состояние здоровья Ляховольского-имеет сколиоз грудного отдела позвоночника.

Обстоятельствами, согласно ст. 67 УК Украины, отягчающими наказание Ляховольскому, суд признает совершение преступления лицом, находящегося в состоянии алкогольного опьянения.

Судом преступные действия Дейдей квалифицируются по ст. 263 ч.1 УК Украины по признакам: изготовление, хранение и ношение огнестрельного оружия без предусмотренного законом разрешения, по ст. 187 ч.2 УК Украины по признакам: нападение с целью завладения чужим имуществом, соединенное с насилием, опасным для жизни или здоровья лица, подвергшегося нападению, с угрозой применения такого насилия (разбой), совершенный по предварительному сговору группой лиц, лицом ранее совершим разбой.

При назначении наказания Дейдей, суд учитывает характер и степень тяжести совершенных преступлений, личность подсудимого, обстоятельства, смягчающие и отягчающие наказание.

Дейдей является лицом ранее не судимым, впервые совершил преступления и привлекается к ответственности, по месту обучения характеризовался положительно, по месту работы и проживания характеризуется исключительно положительно, является членом партии «Сильная Украина», где также характеризуется положительно, имеет на иждивении мать-пенсионера и супругу, которая беременна, совершил тяжкое преступление.

К обстоятельствам, смягчающим наказание, суд признает явку с повинной, чистосердечное раскаяние, активное содействие в раскрытии преступлений, полное возмещение потерпевшим причиненного ущерба, имеет заболевание: вегето-сосудистую дистонию смешанного типа.

Обстоятельствами, согласно ст. 67 УК Украины, отягчающими наказание Дейдей, суд признает совершение преступления лицом, находящегося в состоянии алкогольного опьянения.

На основании изложенного, с учетом личности Дейдей и Ляховольского, которые являются лицами ранее не судимыми, впервые совершили преступления и привлекается к уголовной ответственности, положительно характеризуются по месту работы и проживания, а также смягчающих обстоятельств, которые существенно снижают степень тяжести совершенных преступлений, таких как явка с повинной виновных, чистосердечное раскаяние подсудимых, активное содействие Дейдей и Ляховольского в раскрытии преступлений, то обстоятельство, что виновные возместили ущерб всем потерпевшим, отношение Дейдей и Ляховольского к совершенным преступлениям-полностью признали свою вину и раскаялись в содеянном, а также принимая во внимание ходатайства потерпевших Сивоплясова С.Б., Хмурого А.А., Шевчука Д.В., Трандасир А.М. и Трандасир С.В., Рудковской В.В., Сакал И.А., просивших суд строго не наказывать подсудимых Дейдей и Ляховольского и избрать в отношении виновных меру наказания, не связанную с лишением свободы, суд считает, что в отношении подсудимых Дейдей и Ляховольского следует избрать наказание в виде лишения свободы с применением к виновным лицам ст. 69 УК Украины, и назначить им наказание ниже нижнего предела, предусмотренного ст. 187 ч.2 УК Украины, однако с применением ст. 75 УК Украины, освободив подсудимых от отбывания наказания с испытательным сроком, а также применить в отношении виновных ст. 76 УК Украины

Руководствуясь ст.ст. 321-324 УПК Украины, суд –

ПРИГОВОРИЛ:

Ляховольского Алексея Юрьевича признать виновным в совершении преступления, предусмотренного ст. 187 ч.2 УК Украины и назначить ему наказание по ст. 187 ч.2 УК Украины с применением ст. 69 УК Украины в виде 5 лет лишения свободы без конфискации имущества.

Применить в отношении осужденного ст. 75 УК Украины, освободив от отбывания наказания с испытательным сроком на 3 года, обязав в силу ст. 76 УК Украины не выезжать за пределы Украины на постоянное проживание без разрешения органа уголовно-исполнительной системы, сообщать органам уголовно-исполнительной системы об изменении места проживания, периодически являться для регистрации в органы уголовно-исполнительной системы.

Меру пресечения до вступления приговора в законную силу в отношении Ляховольского оставить прежнюю-подписку о невыезде.

Дейдей Евгения Сергеевича признать виновным в совершении преступлений, предусмотренных ст.ст. 187 ч.2, 263 ч.1 УК Украины, и назначить ему наказание:

– по ст. 187 ч.2 УК Украины с применением ст. 69 УК Украины в виде 5 лет лишения свободы без конфискации имущества,

– по ст. 263 ч.1 УК Украины в виде 3 лет лишения свободы.

В соответствии со ст. 70 УК Украины, путем поглощения менее строгого наказания более строгим, окончательно определить наказание в виде 5 лет лишения свободы без конфискации имущества.

Применить в отношении осужденного ст. 75 УК Украины, освободив от отбывания наказания с испытательным сроком на 3 года, обязав в силу ст. 76 УК Украины не выезжать за пределы Украины на постоянное проживание без разрешения органа уголовно-исполнительной системы, сообщать органам уголовно-исполнительной системы об изменении места проживания, периодически являться для регистрации в органы уголовно-исполнительной системы.

Меру пресечения до вступления приговора в законную силу в отношении Дейдей оставить прежнюю-подписку о невыезде.

Вещественные доказательства: газо-шумовой пистолет и обрез охотничьего ружья уничтожить-/л.д.69-72,т.2/.

Взыскать в равных долях с осужденных Дейдей и Ляховольского в пользу государства за проведение экспертиз судебные издержки в размере 3376,8 грн., 3376,8 грн.-/л.д.5,16,т.2/

На приговор может быть подана апелляция в течение 15-ти суток с момента провозглашения приговора, а осужденными с момента вручения им копии приговора.

Судья Лупенко А.В.

Вирок набрав законної сили 9 квітня 2012 року, розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/24490083

Справа №507/425/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Вужиловського О.В.

при секретарі – Вододюк В.В.

з участю прокурора – Прищепко С.С.

старшого інспектора Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області – Боярського Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області подання старшого інспектора Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області Боярского Л.Б., стосовно засудженого Ляховольського Олексія Юрійовича, 29 березня 1988 року народження, 23.03.2012 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 187 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший інспектор Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області Боярський Л.Б., звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з поданням про звільнення від відбування покарання засудженого Ляховольського О.Ю. на підставі ст. 75 КК України в зв’язку з закінченням іспитового строку.

Ляховольський О.Ю. засуджений за ст. 187 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 роки за період відбування покарання зарекомендував себе з позитивної сторони, нового злочину не скоїв, виконав обов’язки покладені на нього судом та іспитовий строк закінчився.

Згідно ст. 78 ч.1 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 78 ч. 1 КК України, ст.ст. 537,539 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Звільнити від відбування покарання засудженого Ляховольського Олексія Юрійовича, 29 березня 1988 року народження, жителя смт. Любашівка Одеської області вулиця Ломоносова, 11 за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2012 року.

Ухвала може бути оскаржена на протязі 7 днів до апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області.

Суддя: Вужиловський О.В.

[/spoiler]

Втім, суд поставився до розбійників дуже гуманно — вони хоча й були засуджені до п’яти років позбавлення волі кожному, але з відстроченням виконання вироку на три роки. Суд це мотивував, зокрема, тим, що:

Дейдей є особою раніше не судимою, вперше скоїв злочин і притягується до відповідальності, за місцем навчання характеризується позитивно, за місцем роботи та проживання характеризується винятково позитивно, є членом партії «Сильна Україна», де також характеризується позитивно, має на утриманні матір-пенсіонера та дружину, яка вагітна.

Читати й плакати: Дейдей, виявляється, має на утриманні матір-пенсіонера. Матір Дейдея, Дейдей-Волкова Ольга Миколаївна, є директором і засновником ТОВ «ТДН» (код ЄДРПОУ20926642), зареєстрованого за тодішнім місцем проживання Дейдея: 68800, Одеська обл., Ренійський р-н, м. Рені, вул. Шевченка, 20. А сам Дейдей числився на підприємстві своєї матері, звідкіля й приніс «винятково позитивну» характеристику. А ще, виявляється, Дейдей з молодих нігтів займається політичною діяльністю. От тільки «Сильна Україна» — це була така партія, очолювана Сергієм Тигіпком. За тиждень до винесення вироку щодо Дейдея, 17 березня 2012 року, ця партія оголосила про саморозпуск, а її членам було рекомендовано вступити в Партію регіонів.

Втім, дуже сумнівно, щоби дрібний гоп-стопник у перервах між розбійними нападами відвідував засідання партійного осередку, а в партії «Сильна Україна» пишались би подібними членами й навіть видавали позитивні характеристики для долучення до кримінальних справ. Очевидно, характеристику від регіоналів приніс до суду батько Дейдея, який був депутатом Ренійської міської ради й крутився біля «Сильної України».

До речі, щодо батька. Родина Дейдеїв слугує ілюстрацією відомого прислів’я про яблучко, яке падає неподалік яблуньки. Дейдей Сергій Якович, батько нашого героя, за три тижні до порушення кримінальної справи відносно сина сам був засуджений за шахрайство вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. Фабула справи проста, як господарське мило. Дейдей-старший, який був депутатом Ренійської міської ради та керівником виконавчого комітету Ренійської організації партії “Наша Україна”, пропонував заможним громадянам за якихось 1500 дол. влаштувати рішення міськради про виділення земельних ділянок. Урешті-решт пройдисвіт був викритий і засуджений. Втім, до кримінальної справи щодо свого сина Сергій Якович приніс характеристику не від партії “Наша Україна”, міську організацію якої він очолював, а від провладної “Сильної України”. Напевно, сподівався розчулити суддю. І, здається, свого він домігся.

Винятковий гуманізм судді цілком вдовольнив засуджених: апеляційну скаргу вони не подавали й 9 квітня 2012 року вирок Суворовського районного суду Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі 1527/1-721/11 набрав законної сили.

З гопників — у законодавці

Впродовж іспитового терміну Дейдей та Ляховольський мали регулярно ходити відмічатись до органу кримінально-виконавчої системи за місцем проживання й усіляко демонструвати свою законослухняність. Власне, Ляховольський так і робив, тож Любашівський районний суд Одеської області, розглянувши подання старшого інспектора Любашівського РП КВІ УДПтСУ в Одеській області Боярського про звільнення від відбування покарання засудженого Ляховольського у зв’язку із закінченням іспитового строку, ухвалою від 6 квітня 2015 року в справі №507/425/15-к звільнив засудженого Ляховольського О. Ю. від призначеного йому покарання на підставі ст. 78 ч. 1 КК України. Ця ухвала суду набрала законної сили 14 квітня 2015 року та розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням.

Інакше склалася доля другого засудженого, Дейдея, який з кінця 2013 року почав переховуватись від органів кримінально-виконавчої системи. Але в розшук Дейдей не оголошений до цього дня, оскільки трапилася Революція гідності, що піднесла вгору не лише Дейдея, а і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його вірного радника Антона Геращенка.

Ці двоє високих достойники наділені здатністю творити справжні чудеса, що й було продемонстровано на прикладі справи Дейдея.

У вересні 2014 року справа зникла з архіву Суворовського районного суду м. Одеси. Оскільки МВС України, як відомо, судами не командує, й одного лише бажання міністра вилучити справу з судового архіву замало, суддя Суворовського районного суду Одеси Сергій Миколайович Боднар виготовив постанову від 24 вересня 2014 року №523/13889/14-к, у якій зазначив, що він нібито розглянув кримінальну справу щодо Ляховольського О. Ю. та Дейдея Є. С. згідно з обвинувальним висновком, складеним 25 червня 2011 року слідчим СВ Хаджибеєвського ВМ Суворовського РВ ГУМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Хомовою І. В., та повернув кримінальну справу прокурору Суворовського району м. Одеси для проведення додаткового досудового слідства із залишенням Ляховольському О. Ю. та Дейдею Є. С. попереднього запобіжного заходу — підписки про невиїзд.

Такого ще не було в історії України: суддя «розглянув» справу, в якій за 2,5 року до того іншим суддею був винесений вирок, що набрав законної сили. Водночас ані засуджений Ляховольський, ані органи кримінально-виконавчої системи, куди Ляховольський продовжував ходити відмічатись аж до сплину іспитового строку, про це навіть гадки не мали. Як не мав гадки й суддя Любашівського райсуду Одеської області Вужиловський, який у березні 2015 року звільнив Ляховольського від відбуття покарання за вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2012 року.

Суворовська райпрокуратура, отримавши наприкінці вересня 2014 року від судді Боднара матеріали архівної справи щодо Дейдея, негайно їх переправила в міліцію, де справа й зникла.

Звертає на себе увагу також та обставина, що постанова судді Боднарабула виготовлена 24 вересня 2014 року, тобто на другий день після реєстрації Центральною виборчою комісією Дейдея кандидатом у народні депутати України, куди він повідомив неправдиві дані щодо себе й приховав, що відбуває іспитовий строк у зв’язку із засудженням за скоєння тяжкого злочину.

Одночасно відбулись дивні пертурбації й в оперативно-довідковій картотеці МВС України, звідки зникли відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та засудження вироком суду Дейдея Євгена Сергійовича, 12.07.1987 року народження. Натомість у соцмережах та ЗМІ були поширені кілька фотографій засудженого Дейдея в камуфляжній формі, й цього виявилось цілком достатнім, щоб включити гоп-стопника, який переховувався від відбування покарання, під №32 до списку партії «Народний фронт» на виборах до Верховної Ради України в листопаді 2014 року та оголосити його «бойовим командиром» і учасником АТО.

Звісно, зробив це Арсен Борисович аж ніяк не з любові до верхнього одягу, який виготовляє очолюване матір’ю Дейдея ТОВ «ТДН».

Попередня злочинна влада використовувала для придушення опозиційних мітингів «тітушок», яких міліціонери набирали в спортзалах, а посвідчення народних депутатів роздавала секретаркам, водіям і стрибунам із жердиною. Нова чесна та непідкупна влада зробила висновки з помилок попередників. Тому Аваков вже влітку 2014 року почав формувати свою гвардію з кримінальників, яких озброїв і яким видав погони «правоохоронців». Не пощастило лише тричі засудженому Оніщенку, якого Аваков зробив старшим лейтенантом міліції та поставив на чолі роти патрульної служби “Торнадо”, та засудженому Пугачову, який служив у цій роті “спеціалістом” – обидва зараз на лаві підсудних.

Тому в зникненні кримінальної справи засудженого Дейдея немає нічого дивного: чим він гірший за засудженого Грішіна, заради якого почистили обліково-оперативну картотеку МВС України та якому організували зміну імені та прізвища на Семена Семенченка?

Але є нюанс: засуджений Дейдей, який за фальшивими документами отримав посвідчення народного депутата України, на відміну від того ж Грішіна-Семенченка ухилявся від покладених на нього судом обов’язків впродовж іспитового строку. А це означає, що на нього зараз очікує довга дорога в казенний дім.

Оскільки іспитовий строк, встановлений для Дейдея Є. С. вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2012 року в кримінальній справі №1527/1-721/11, сплинув 24 березня 2015 року й Дейдей не звільнений судом, як його помічник-консультант Ляховольський, від відбуття покарання, він має бути затриманий і переданий органам кримінально-виконавчої системи для відбування покарання у виді п’яти років позбавлення волі. І цьому не може перешкодити ніяка депутатська недоторканність, оскільки відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про статус народного депутата України» набрання вироком законної сили є підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України.

Також місця позбавлення волі мають відвідати ті службові особи МВС України, які вилучили з довідково-облікової картотеки інформацію про притягнення Дейдея до кримінальної відповідальності й видали особі, засудженій за скоєння тяжкого злочину, посвідчення начальника відділу Департаменту міліції особливого призначення Міністерства внутрішніх справ України (саме так на сайті Верховної Ради зазначена попередня посада Дейдея).

Втім, це, напевно, вже буде за іншої влади, за іншого парламенту й за іншого генерального прокурора. А допоки народний депутат України Євген Сергійович Дейдей отримує від міністра Авакова нагородну зброю, є членом Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та входить до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Державного бюро розслідувань.

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE