Уже протягом двох тижнів «Справа Стерненка» «гримить» у медійному просторі та суспільстві. Активіста засудили до семи років і трьох місяців позбавлення волі із конфіскацією половини майна у справі викрадення людини. Так, у 2015 році новообраний депутат однієї з райрад Одещини Сергій Щербич заявив про викрадення невідомими, які вимагали від нього відмовитися від мандату, та жорстокі катування.
Ці події неабияк сколихнули Україну: по всій державі відбулися акції протесту проти такого рішення суду – люди вимагали відпустити активіста і називали цю справу сфабрикованою. У Києві навіть дійшло до сутичок між мітингувальниками та поліцією.
«Підігрівають» ці настрої також і численні заяви політиків, активістів та ЗМІ, які звинувачують владу у тиску на суд та називають це «вибірковою Фемідою». Мовляв, досі не «посадили» жодного корупціонера чи сепаратиста, але «причепились» до активіста «Правого Сектору».
Здавалось би, вся Україна повстала проти судового свавілля, проте тут далеко не все так однозначно. Наприклад, в акціях проти ув’язнення Стерненка не взяли участь націоналістичні та ветеранські громадські організації, які часто зазнають, «Стерненко займався криміналом». Ба більше, ГО «Правий Сектор», одеське крило якого очолював Сергій, протестів не підтримали. Пояснили це тим, що Стерненко давно не належить до їхньої ГО, а вся ця історія перейшла виключно у політичну площину і цим намагаються маніпулювати політики. До прикладу, уточнили у структурі, Порошенко захистився за Стерненка, однак саме за президентства Петра Олексійовича проти активіста відкрили кримінальні справи.
Відтак, одні вимагають скасувати рішення суду і дати волю патріотові-Стерненку, якого влада, на їхню думку, намагається незаконно запроторити за ґрати, інші ж погоджуються із вироком, стверджуючи, що Стерненко не такий вже «білий та пухнастий».
То хто такий Сергій Стерненко, і наскільки справедливим є рішення суду?
Читайте також: Вирок як провокація. Чому прихильники Стерненка влаштували бійку біля офісу Зе і що буде далі
Богдан Ходаковський, лідер руху «Традиція і порядок»:
У різноманітних середовищах Одеси лунають тези, що Стерненко займався криміналом, а не ідеологічною боротьбою
Сергій Стерненко – людина, яку важко оцінювати з одного ракурсу. У 2014-му році він позиціонував себе як представник націоналістичних сил, проте мені важко оцінювати його дії в Одесі, оскільки з найрізноманітніших одеських середовищ, у тому числі й патріотичних, лунають тези, що Стерненко насправді займався криміналом, а не ідеологічною боротьбою.
Особисто я вважаю себе політичним суперником Стерненка, бо він є лібералом. Він позиціонує себе прихильником ліберальних цінностей, хоча продовжує «грати» на націоналістичних рухах. Де-факто куратори, які за ним стоять, створюють йому цей образ – лідера суспільної думки для патріотичного середовища, аби перетягувати його під ліберальні гасла. І це їм дуже вдало виходить.
А свого часу в Харкові відбулись сутички із так званим «ХарківПрайдом», у яких взяли участь хлопці з націоналістичних ГО. Ця ЛГБТ-спільнота проводила заходи, до яких долучились радикали із «Революційної дії», у тому числі й російські відомі антифашисти на чолі із «Сократом». Там виникли якісь сутички і тоді для того, щоб довести свою прихильність до цих цінностей, Стерненко звернувся до Авакова із питанням: «Чому люди, які «напали» на учасника «ХарківПрайду», досі не заарештовані і не відкриті кримінальні провадження?». Тобто, він чітко заявив, що, на його думку, у певних сферах можна застосовувати політичне насильство. Стерненко вважає, що, якщо справа стосується сепаратистів, до них можна застосовувати силу, а якщо «лівих» радикалів, їх не можна чіпати, при цьому треба судити націоналістів. Для нас така поведінка є неприпустимою і чітко зрозумілою, тому ми його підтримувати не будемо. Відтак, неважливо, за що б судили Стерненка: чи за це викрадення сепаратистів, чи за наркотики, чи за інцидент, внаслідок якого в Одесі загинув чоловік.
Зверніть увагу, що більшість людей, які приходять на суди у справі Стерненка, не ходять на інші засідання, які стосуються політв’язнів. Навіть за Руслана Демчука, який теж проходить по цій справі й давно сидить у в’язниці, ніхто не виходить на протести. А от у Стерненка є «розкручений» Youtube, підтримка наших політиків і навіть неприхована підтримка з боку іноземних посольств. Всі ці фактори створюють хорошу платформу для мобілізації людей на акції. Але ті, хто розпочав цю політичну кампанію, мають чітку мету – реформувати судову систему. А хто і на яких умовах буде її реформувати? Це не будуть робити мітингувальники, це робитимуть іноземні лобісти, які хочуть мати тут більший вплив. Вони хочуть нашу прибрати до рук всю цю «корупційну систему», яка служить олігархам, і змінити на таку, яка буде служити іноземним олігархам. Про суверенітет тут взагалі не йдеться – це чергова спроба іноземного втручання. Відтак, яка тоді буде різниця, чи це втручання буде із Заходу чи зі Сходу, якщо тут не буде України?
Євген Захаров, правозахисник:
Для того, щоб оцінювати законність чи незаконність таких рішень, необхідно мати усі матеріали справи. «Годуватись» тим, що пишуть журналісти, не можна у жодному разі, тому поки важко оцінювати справедливість чи несправедливість вироку.
Проте є речі, які у цій справі дійсно насторожують. Сергія Стерненка судять за розбій, але водночас прокурор стверджує, що мотивом було домогтися від потерпілого, аби він відмовився від мандату депутата районної ради в Одесі. Саме із цією метою його викрали, катували і, наскільки мені відомо, катували жорстоко. Тому я не розумію, чому немає чіткої кваліфікації цього злочину.
По-друге, виникає інше питання. У цій справі «проходить» аж п’ятеро людей – тоді де ще троє? Чому ухвалили рішення виокремити Руслана Демчука і Сергія Стерненка в окреме провадження і провести судове засідання? Це дозволяється Кримінально-процесуальним кодексом у випадку багатоепізодних справ: коли один епізод розслідували, то можна передати у суд обвинувачувальний висновок щодо тих, проти кого є докази. Проте тут ми, фактично, маємо один епізод. Все це виглядає доволі дивно і свідчить про те, що розслідування кримінальних справ в Україні страждає від «хронічної» неефективності. Тобто коли справа погано розслідується, то й у суді виникають подібні ексцеси.
Що стосується акцій протесту, то люди просто відчувають несправедливість і виходять на площі. Коли, наприклад, за вбивство Каті Гандзюк злочинці отримали 3 та 6 років позбавлення волі, а тут 7 років і 3 місяці навіть не за вбивство, то вирок виглядає дуже жорстким. З іншого боку, коли люди кажуть, що рішення несправедливе, не читаючи вироку, це теж неправильно.
Де-факто «вулиця» призначила Сергія Стерненка національним героєм і «воює» за нього проти влади. Я із цим також не погоджуюсь. Суд ніколи не буде сильним, незалежним і справедливим, якщо постійно на нього тиснути. От у США Верховний суд раз скасував рішення суду штату лише тому, що під час роботи його оточив озброєний натовп, а отже рішення приймались під тиском. Відтак, українці мають розуміти, що не можна тиснути на суд.
Гео Лерос, народний депутат України:
Люди Януковича при владі Зеленського успішно «цементують» новий режим та вселяють страх у свідомості політично активних громадян
Стерненко – незручний опонент влади, через що він і опинився у в’язниці. Не багато людей намагалися боротися проти одеської мафії, яка сидить у владних кабінетах та носить погони. Тому у цьому разі це не перебільшення, при цьому одеська мафія – це дуже могутнє злочинне угрупування, яке легко вбиває людей. Так сталось і з Сергієм – його тричі намагались вбити кілери! Проте це його не злякало, він продовжував боротьбу. У мене це викликає повагу.
Стерненка також намагались «посадити» через те, що він, захищаючись від кілера, вбив одного з нападників. Проте запроторити за грати Сергія зацікавленим у цьому особам так і не вдалося, адже з його боку це був самозахист. Я, до речі, хотів би подивитись на критиків, якби їх бандити, як Сергія, тричі намагались вбити, якби вони тоді поводились.
А от вирок, за яким зараз засудили Стерненка, взагалі сфабрикований: мовляв він нібито викрав місцевого регіонала з мотивом у 300 грн. Та це абсурд. До того ж, є інформація, що спочатку суддя хотів виправдати Сергія, тому під тиском це засідання переніс. Я ж впевнений, що саме Зеленський з Татаровим вплинули на ситуацію і суддя виніс несправедливе політичне рішення, чим скоїв злочин! При цьому тепер канал Стерненка, де 250 тисяч підписників, більше не може критикувати Зеленського, бо Сергій у в’язниці.
Також хочу зауважити, що зараз відбувається повний відкат від досягнень Революції гідності, а цей вирок – один із символів реваншу «регіоналів». Це черговий приклад того, як люди Януковича при владі Зеленського успішно «цементують» новий режим та вселяють страх до критики та спротиву у свідомості політично активних громадян.
До речі, коли ми були на суді, Влад Грезев, товариш Сергія, писав Зеленському, що вирок несправедливий і 7 років у сфабрикованій справі – це судилище. Зеленський це прочитав, та не відповів. Лише після того, як Стерненко записав для нього відео, де назвав «чмом», президент одразу відповів обуреним сповіщенням, навіть передзвонив з претензією, але злякався та кинув слухавку, коли до нього звернувся сам Стерненко. Це свідчить про те, що Зеленський стежив за засіданням суду і знав про вирок. Він особисто відповідальний за те, що не «сидить» жоден корупціонер вже чергову весну, що він у змові з олігархами та кримінальними авторитетами, що його суди рятують його людей – як у справах Єрмака, так і Татарова, – а його суди вирішують його комерційні питання йому ж на користь; його прокуратура ховає «слуг народу» від вироків після скоєних корупційних злочинів: його СБУ «кошмарить» опонентів влади. Зеленський очолює корупцію, тому «кришує» кожен злочин тому – як логічний наслідок у майбутньому – відставка Зеленського або революція.
Андрій Медведько, громадський діяч, учасник російсько-української війни:
Я не бачив матеріалів справи і не є юристом, аби оцінювати законність чи адекватність такого рішення. Проте важливо розуміти, що Сергій Стерненко – це не просто блогер, це конкретна людина, яка користується промоцією всіх організацій, які підконтрольні посольству США. Воно комусь платить, когось підтримує медійно чи ще якимось чином. А серед тих, кого підтримують Штати, є велика кількість активістів і навіть ціла низка політичних партій. Це і стало причиною того, що всі ці холуї Америки піднялись на підтримку Сергія – а їх доволі багато і всі вони медійні. Тому нам здається, що це масштабний бунт і вже майже революція, а насправді це далеко не так.
Що стосується самого Стерненка, то я дуже негативно оцінюю його діяльність. Відгуки про нього чув часто негативні, мовляв, обманював, зраджував тощо. Я не маю на увазі його блог, де він проти «ватників» і таке інше, а суто приватні та непублічні справи. Стерненка постійно переслідує нещирість: то він репер, то фашист, то ліберал, то тепер вже політв’язень. До речі, ніхто ж не згадує про його спільника Руслана Демчука. Чому? Це теж говорить про «щирість» цього протесту. На скільки я розумію, якщо вони викрали якогось сепаратиста і всі це підтримують, то це означає, що треба й Демчуку допомагати, чому всі мовчать?
Коли Стерненко просто був блогером, це було смішно і я навіть це трішки дивився його блоги, проте, як виявилось, все це він робив виключно для «хайпу», що дуже обурює. Тому вся його діяльність зводиться до відеоблогів, а це, на мою думку, зовсім недостатньо, щоб бути таким от названим героєм.
Читайте також: Гамбіт Коломойського. Як арешт Яценка у справі “Приватбанку” може вивести з-під удару олігарха
