Politerno > Статті > Торг, чи шантаж. На що готовий Зеленський заради двох тисяч лояльних суддів

Торг, чи шантаж. На що готовий Зеленський заради двох тисяч лояльних суддів

  • 3 Березня, 2021
  • 554 Переглядів
  • 0

Володимир Зеленський почав нову судову реформу, заради якої Україна знову ризикує відносинами із Заходом.

Ціна реформи

У середу, 3 березня, Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №3711-д «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». Він набрав 227 голосів при мінімально необхідних 226.

Перш ніж заглиблюватися в суть цього проекту, відзначимо його політичну ціну. На захист запропонованих змін виступали тільки представники партії «Слуга народу». А всі інші оратори наголошували, що Банкова під виглядом судової реформи хоче встановити контроль над судовою системою.

Саме тому проект не отримав жодного голосу «за» ні від фракцій ОПЗЖ, «Європейської солідарності», «Батьківщини», «Голосу», ні від групи «За майбутнє». І навіть група «Довіра», яка традиційно підтримує законодавчі ініціативи Зеленського і «слуг народу», на цей раз дала менше половини своїх голосів — тільки дев’ять з 20 (вісім утрималися, один не голосував, двоє були відсутні).

Серед позафракційних знайшлося тільки троє бажаючих підтримати реформу від Зеленського. Один з них — це перший віце-спікер, представник Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук, який і вів засідання (спікер Дмитро Разумков був відсутній).

Нагадаємо ще, що як раз напередодні у Верховній Раді ввели голосування сенсорною кнопкою з метою унеможливити кнопкодавство. Проте Банкова зуміла мобілізувати «слуг народу» на підтримку законопроекту №3711-д, і вони дали «вживу» 215 голосів. Це свідчить про те, що для Зеленського цей проект не просто важливий, а вкрай важливий.

Чим незадоволені західні партнери

Примітно, що категорично проти цього проекту виступили «Європейська солідарність» і «Голос». Це можна розцінювати як чіткий сигнал про те, що придуманий на Банковій варіант судової реформи не подобається зовнішнім гравцям. Звичайно, зараз ще не час для остаточних тверджень, бо поки що відбулося лише перше читання проекту. І до другого читання може бути підготовлений компромісний варіант. Але на даний момент ситуація виглядає вельми тривожно.

У західних партнерів дві головні претензії. Перша з них — судовій реформі повинна передувати реформа Вищої ради правосуддя (ВРП). Друга претензія — відбір Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) повинен проходити за участю міжнародних експертів.

Ще в грудні минулого року своє бачення судової реформи передали на Банкову посли G7. Вони оприлюднили цей документ в день народження Зеленського (25 січня), щоб не забував.

Там написано, зокрема, що необхідно «терміново провести реформування ВСП як необхідну передумову для ефективної судової реформи». Після цього необхідно «забезпечити прозоре перезавантаження ВККСУ з змістовним залученням до цього процесу міжнародних представників і створенням незалежної конкурсної комісії з повноваженнями встановлювати свої внутрішні правила для конкурсного відбору членів ВККСУ».

19 лютого посли G7 оприлюднили свої пріоритети в підтримці реформ. І там знову вказується, що пожвавлення зусиль в реформуванні судової влади має починатися з невідкладного реформування ВСП, після чого необхідне перезавантаження ВККСУ.

Зеленський 12 лютого вніс законопроект №5068 «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів ВРП і діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП», який деякою (але не повною) мірою враховує побажання послів G7. Однак цей проект досі не проголосований. І той факт, що «слуги народу» невідкладно вжили в першому читанні проект №3711-д, викликає підозри, що вони мають намір провести перезавантаження ВККСУ руками старого ВСП.

Хто буде відбирати ВККСУ

Що ж стосується побажання західних партнерів, озвученого послами G7, про участь міжнародних експертів у відборі ВККСУ, то воно враховано своєрідно. Проект №3711-д пропонує записати в законі «Про судоустрій і статус суддів», що ВСП створює Конкурсну комісію з питань доброчесності для проведення першого етапу конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ. До складу Конкурсної комісії входять шість чоловік: три людини з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, і три людини, запропоновані відповідно Радою прокурорів України, Радою адвокатів України, Національною академією правових наук України.

І ніяких міжнародних експертів там немає. Але вони є в самому низу законопроекту. Там записано, що перший склад Конкурсної комісії з питань доброчесності формується з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, і трьох осіб з числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України. Причому на кожні три місця повинно бути подано по шість кандидатів (зрозуміло, навіщо: щоб ВСП міг відсіяти найнеприємніших типів).

Далі в законопроекті робиться цікава обмовка. Якщо міжнародні організації не подадуть шість кандидатів в 20-денний термін, то ця опція переходить Раді прокурорів України, Раді адвокатів України та Національної академії правових наук України.

Це теж дуже чіткий і недвозначний сигнал. Справа в тому, що першу спробу провести судову реформу Зеленський зробив на самому початку свого президентства. Ще 16 жовтня 2019-го був прийнятий закон «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління». Цей закон припинив повноваження ВККСУ і зобов’язав ВРП провести конкурс для відбору нового складу ВККСУ. Конкурс мала проводити конкурсна комісія у складі трьох представників Ради суддів України та трьох міжнародних експертів.

Так ось, міжнародним організаціям, як і послам G7, та судова реформа від Зеленського категорично не сподобалася, і вони відмовилися подавати своїх експертів до складу конкурсної комісії. В результаті вже більше півтора року ВККСУ ліквідована, а нова не створена.

Весь цей час був заблокований відбір нових суддів. Наслідком цієї півторарічної паузи стало те, що чверть суддівських посад в судах першої інстанції вакантні. Бракує дві тисячі суддів з семи тисяч.

І ось тепер Банкова дивиться на ці дві тисячі вакансій як на дуже цінний приз. Тому Зеленський і «слуги народу» будуть намагатися провести судову реформу найбільш вигідним для себе чином.

А якщо Захід знову проявить невдоволення і не подасть свої кандидатури до конкурсної комісії — значить, тим гірше для Заходу. Тоді його інтереси будуть взагалі проігноровані і конкурс буде проведено без його участі.

Інтрига в тому, чи досягнуть Зеленський і Захід компромісу. Зеленському компроміс потрібен, щоб отримати кредити, але отримати контроль над судовою системою (і не віддати його Заходу) він теж дуже хоче. Саме тому Банкова обрала тактику дрібних поступок. А чи задовольниться Захід — це покаже друге читання проекту №3711-д, яке може відбутися якщо не через два, то через чотири тижні.

Читайте також: Хто такий Сергій Стерненко: “активіст-патріот” чи “злочинець”?

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь