В Євросоюзі готують реформи, які можуть позначитися і на Україні. Президент Франції Еммануель Макрон разом з німецьким канцлером Ангелою Меркель хочуть запустити маховик змін для порятунку об’єднаної Європи від кризи і розвалу.
Це питання стало актуальним на тлі “брексіта”, напливу біженців, терактів, посилення ультраправих і напруженості у відносинах з східноєвропейськими країнами. Але на перевірку, на думку експертів, концепція може призвести до ще більших розбіжностей серед країн ЄС і вже викликала суперечки в європейських політичних колах.
Основні напрями змін стосуються більшої централізації ЄС. Євросоюз з пухкої конфедерації, згідно з планом Макрона і Меркель, повинен перетвориться на повноцінне державне утворення зі своєю армією, спецслужбами, єдиною фінансовою системою і незалежністю від США.
Але такий підхід по душі далеко не всім європейським країнам.
Як реформи можуть змінити Євросоюз?
Конкуренція для НАТО і більше біженців
Концепція має на увазі, зокрема, створення єдиної європейської розвідувальної служби для запобігання терактам, які все частіше стрясають Європу. Через три роки повинна з’явитися єдина армія ЄС. Хоча автори плану стверджують, що ця структура стане доповненням силам НАТО, експерти вважають, що це перший крок до створення конкурента альянсу, який контролює Штати.
“Від появи “конкурента НАТО” не в захваті ні самі США, які самі хочуть контролювати ситуацію, ні багато інших країн ЄС, особливо залежні від американської підтримки, зокрема, Польща, яка боїться не догодити Вашингтону”, – сказала Дженніфер Ранкін, журналіст з Брюсселя.
Питання загальної армії, кажуть експерти, треба буде узгоджувати з Білим домом, що може привести до додаткової напруженості в зовнішній політиці.
“Ці новації означатимуть ослаблення ролі США в Європі, тому що створення своєї армії буде послаблювати і Альянс”, – додає в Ірина Верещук, президент Міжнародного центру Балто-Чорноморських досліджень. Наступні ініціативи, які викликають багато суперечок, єдина поліцейська прикордонна служба для “кращого захисту кордонів” і агентство ЄС у справах біженців, яке спростить їм в’їзд.
“Але в Європі багато хто виступає проти прийому мігрантів, на цій хвилі і виросли ультраправі. Це дуже суперечливий план, особливо в країнах з націоналістичними урядами, які налаштовані проти біженців (Польща і Угорщина, до яких незабаром може приєднатися Чехія після виборів в жовтні). Держави , через які проходять маршрути біженців (та ж Угорщина, Словаччина), бояться, що мігрантів залишать у них. До того ж, міграційне питання продовжує грати на руку націоналістичним силам по всій Європі”, – говорить Ранкін.
Чи не менше розбіжностей викликає ідея єдиного бюджету і єдиного міністра фінансів для країн, що входять в зону євро, а також введення спеціального податку для фінансування загальної “каси”. Частина з 28 країн ЄС, нагадаємо, до сих пір не перейшли на валюту євро. Це Болгарія, Угорщина, Данія, Польща, Румунія, Хорватія, Чехія, Швеція.
Німецький експерт Клеменс Фест з інституту економічних досліджень Німеччини вважає не зовсім вдалим план по загальному бюджету єврозони.
“Країни з низькими податками з Центральної Європи скептично налаштовані щодо цього, це позначиться на їх конкурентоспроможності. До того ж, економіки, скажімо, південних країн слабкіше західних, що ускладнює єдину монетарну політику і призвело до величезних боргів південців. А країни, які не ввійшли в зону євро, можуть відчути себе другосортними”, – говорить він.
“Таким державам як Польща, наприклад, не вигідні зміни в зоні євро. Варшава вважає за краще отримувати вигоди від Європи в вигляді великих субвенцій, але не дуже хоче нести солідарну відповідальність, як це було у випадку з біженцями, коли Польща відмовилася їх приймати і підкорятися вказівкам з Брюсселя. Тому є сумнівним швидке втілення загального плану для ЄС”, – каже Верещук.
Ще одна тема – екологія.
Пропонується ввести податок на викиди шкідливих речовин в атмосферу і стягувати його на кордонах Євросоюзу з товарів з країн з низькими екологічними стандартами. Тут теж складно домовитися.
“Екологічний податок на імпорт енергії вдарить як по країнам всередині ЄС на зразок Польщі і Чехії, де рівень викидів вуглекислого газу високий, так і по таким гігантам як Китай, Росія і США, де Трамп хоче відмовитися від дотримання Кіотського протоколу (договір зобов’язує скоротити викиди парникових газів). Це може спричинити подорожчання енергоносіїв, що особливо вдарить по біднішим країнам ЄС”, – каже Ранкін.
Для фінансування нових європейських відомств та інституцій Макрон пропонує ввести загальноєвропейські податки, в тому числі той самий екологічний збір за шкідливі викиди в навколишнє середовище і податок для цифрових гігантів, так званої групи GAFA (Google, Apple, Facebook, Amazon).
“Частина пунктів концепції члени ЄС підтримають, але складніше буде з тими, які коштують грошей і великих змін”, – прогнозує Гунтрам Вольф, директор аналітичного центру Bruegel в Брюсселі.
“Трубопровід по висмоктуванню грошей з Німеччини”
Тим часом європейські лідери визнають, що якщо нічого не робити з Євросоюзом в його нинішньому стані, то майбутнє проекту виявиться під питанням.
Макрон в своєму недавньому виступі в університеті Сорбонна назвав ЄС “дуже слабким, занадто повільним, надто неефективним” і закликав “створити незалежну, єдину і демократичну Європу”. Він додав, що якби він дозволив Євросоюзу функціонувати так, як зараз, “на наступний день у нас буде Frexit, або знову – Національний фронт”.
Меркель, глава самої економічно сильної країни ЄС, пропозиції Макрона в цілому підтримала.
“Я твердо переконана, що Європі не можна просто тупцювати на місці”, – сказала вона на переговорах з Макроном в Таллінні перед самітом лідерів Євросоюзу з цифрових технологій.
Однак після не надто вдалого результату правлячої партії на парламентських виборах, влада Меркель ослаблена, тому затвердження плану залежить від згоди коаліції в бундестазі. А можливі майбутні партнери канцлера можуть заблокувати впровадження реформ ЄС.
Каменем спотикання стали фінанси. Вільні демократи (ліберали), які на виборах набрали майже 11%, вже сказали про незгоду з планом Макрона в частині загального євробюджету. Їх глава Крістіан Лінднер назвав цей проект “трубопроводом, який буде відсмоктувати гроші з Німеччини”.
Опір нового німецького уряду передбачав сам французький президент.
“Якщо ліберали увійдуть в уряд, я труп”, – наводить німецька Welt слова, приписувані Макрону.
“Є думка, що замість скорочення витрат на ЄС, як хотіли б німці, Німеччина буде містити новий проект, в тому числі, оплачувати французькі рахунки. Мовляв, Макрон задумав робити в своїй країні поправки за рахунок Німеччини під соусом зміцнення ЄС. І якщо зелені можуть підтримати план Макрона завдяки екологічному пункту, то лібералам він відверто не подобається”, – каже німецький журналіст Томас Ейфлер.
Ультраправі і відсутність єдності загрожують ЄС розколом
Немає єдності і серед інших членів ЄС, особливо з колишнього соцтабору.
Частина європейських держав бачить в плані реформ Макрона загрозу нового франко-німецького диктату в ЄС, а деякі експерти жартували над Макроном, мовляв, він уявив себе Бонапартом, що створює нову імперію – “Сполучені Штати Європи” під своїм началом.
“І це ще не рахуючи все наростаючу популярності ультраправих, а, таким чином, загрози націоналізму в Європі, який норовить запустити маховик відцентрових процесів, підштовхуючи тим самим ЄС до розколу”, – каже Верещук.
Вона вважає, що спірні реформи ЄС роблять більш актуальним проект “Тримор’я», за яким хочуть об’єднуватися країни Центрально-Східної Європи на чолі з Польщею, який спочатку планувався як новий, альтернативний франко-німецькому, проект інтеграції держав, орієнтованих на США.
“Ця ідея настільки назріла, наскільки і ідея глибокого реформування ЄС. Державам Балтики і Чорноморського простору потрібна спільна розробка рішень щодо виходу з кризи, і Україні, як жодній з інших держав, зараз вкрай необхідно запропонувати своє бачення формули співпраці поза рамками ЄС/НАТО , оскільки заяви про курс на ЄС і НАТО стають все менш змістовними, а підписані договори – неефективними”, – вважає Ірина Верещук.
“Україна буде останньою в списку допомоги від Європи”
Якщо нову концепцію ЄС впровадять, це буде мати свої наслідки і для нашої країни.
“Наша економіка слабка і дуже вразлива, обтяжена зовнішніми запозиченнями. А з огляду на те, як українська влада доносить наше питання в Європі, Україна буде останньою в списку, про чий добробут буде турбуватися Європа”, – вважає Верещук.
Українська влада, на її думку, все сфокусувала навколо питання війни і фінансової допомоги Україні: “А з економічних, інфраструктурних, навіть політичних питань намагаються або ввести в оману, або приховати помилки або недоліки. Європу такий стан справ дратує, вони не хочуть займатися Україною в широкому сенсі і чекають від нас нових пропозицій і плану дій. Зате наша влада пасивно реагує на події і процеси в Європі”.
Можуть повернутися заробітчани
Серед інших змін, в Європі настають пертурбації на ринку праці, які можуть торкнутися мільйонів наших заробітчан.
“Зараз Макрон намагається провести трудову реформу у Франції, по якій звільняти і наймати співробітників буде простіше. Це викликало масові акції протесту”, – каже Агнес Бенасі-Кере, економіст дослідницького центру з Парижа.
Така політика може привести до збільшення безробіття і до посилення трудового законодавства для мігрантів. Країни ЄС почнуть сильніше захищати свої ринки праці, а також штрафувати компанії, які наймають дешевих співробітників з країн Східної Європи та Балкан.
“Це означає, що багато поляків і угорці повернуться додому, а українці, які масово їдуть на заробітки в Польщу й Угорщину, можуть залишитися без роботи”, – сказав Кшиштоф Інглот, гендиректор польського кадрового агентства, яке, в тому числі підбирає кадри в Україна.
За матеріалом strana.ua
