Politerno > Статті > Іноземцям залишать схеми, а фермерів змусять 5 років платити державі. Що написано в законопроекті про землю, який таємно підтримали в Раді

Іноземцям залишать схеми, а фермерів змусять 5 років платити державі. Що написано в законопроекті про землю, який таємно підтримали в Раді

  • Жовтень 21, 2019
  • 1215 Переглядів
  • 0

В історії із запуском ринку землі в Україні намітився новий поворот.

В кінці минулого тижня аграрний комітет Ради спішно погодив законопроект №2178-10. Причому, обговорювали документ у вузькому колі депутатів від “Слуги народу”, а щоб не з’явилися “зайві” учасники дебатів, засідання комітету просто перенесли на більш ранній час, нікому про це не повідомивши.

Як з’ясувалося, така таємничість зовсім не випадкова. Адже, замість нещодавно обіцяної президентом Зеленським якоїсь нової земельної схеми з продажем угідь в два етапи (спочатку землю, нібито, отримають українці, яким нададуть різні пільги і позики, і тільки потім до скуповування допустять іноземців), українці ризикують отримати лише злегка пом’якшену версію скандального проекту від Мінекономрозвитку.

“А деякі пункти нового проекту ще гірші, ніж у Милованова”, – говорить економіст Олексій Кущ.

Проте, вже незабаром новий проект можуть внести в сесійну залу на перше читання. І не виключено, що саме він і стане законом, за яким будуть розпродавати українські чорноземи.

Яку схему із землею на цей раз готують українцям – у матеріалі.

Порішали між своїми

Отже, у парламенті зареєстрований законопроект по землі від Мінекономрозвитку, який фактично дозволяє продаж землі іноземцям.

Він уже спровокував бунти по всій Україні. Паралельно в Раду подали з десяток альтернативних проектів.

У четвер, 17 жовтня, профільний парламентський комітет зібрався для їх розгляду. Але конструктивні дебати не вдалися, так як знову підняли питання про необхідність продовження мораторію.

“Депутати повинні були розглянути 10 альтернативних законопроектів про ринок землі. Видовище не з простих. Опинилися в капкані популістських гасел. Тому в підсумку розглянути законопроекти так і не вийшло. Але насолодилися театральними виступами. Ось тільки вірити їм вже набридло і зберігати статус-кво, вигідний багатьом політикам і корупціонерам більше не будемо”, – написав на своїй сторінці в Facebook заступник міністра економіки по сільському господарству Тарас Висоцький.

На наступний день, 18 жовтня, аграрний комітет вирішив змінити тактику.

І, замість анонсованого засідання на 14.30, зібрався зранку – о 9.00, повідомивши про зміну часу тільки “потрібним” депутатам. У підсумку погодили проект №2178-10 авторства групи депутатів від СН (Микола Сольський, Марина Нікітіна, Артем Нагаєвський та інші).

Позафракційний нардеп Оксана Савчук, яка також входить в авторську групу, сказала, що рішення приймали за закритими дверима.

“Я звернула увагу всіх членів комітету на те, що депутати грубо порушують всі норми прозорості, етики, регламенту, що не можна жодним чином голосувати ні за один законопроект, який стояв на порядку денному. Однак комітет більшістю голосів проголосував за те, щоб прийняти до уваги один із законопроектів, авторами якого є представники Слуги народу”, – сказала нардеп.

Пізніше про нелегітимність голосування заявили також у Юлії Тимошенко. На що глава аграрного комітету і один з авторів узгодженого проекту, Микола Сольський сказав, що рішення легітимне.

Очікується, що законопроект вже найближчим часом внесуть на голосування в першому читанні. Тобто, нового проекту, який чекали після обіцянок Зе на прес-конференції, судячи з усього, не буде.

Лазівки для іноземців

Затверджений на комітеті законопроект №2178-10 дуже схожий на проект від Милованова, який так багатьох обурив.

“Так, запуск ринку землі призначений на 1 жовтня 2020 року, пріоритетне право на викуп нададуть нинішнім орендарям, в одні руки не можна продавати більше 15% землі в одній області і 0,5% від загальноукраїнських угідь та інше. Правда, при цьому додали ще один обмежувач – не більш 35% землі об’єднаної територіальної громади, але він, по-суті, не має важливого значення”, – вважає Кущ.

Однак є й відмінність по найпринциповішому питанню.

У варіанті від Мінекономрозвитку прописано, що купувати землю зможуть юрособи, а власниками компаній можуть бути закордонні бенефіціари.

В альтернативній версії прямо написано, що іноземці не допускаються до скуповування українських угідь до 1 січня 2024 року, тобто, протягом трохи більше трьох років після запуску ринку.

Але насправді для іноземців залишили чимало лазівок і в цьому документі.

Так, якщо компанія з іноземним капіталом вже працює в Україні не менш як три роки, то на неї обмеження не поширюються, і вона зможе викуповувати землю відразу на моменті запуску ринку.

“У нас чимало агрохолдингів з іноземним капіталом, які обробляють мільйони гектар. І вони фактично відразу ж після відкриття ринку зможуть викуповувати землю. Думаю, ця норма буде жорстко критикуватися”, – говорить президент Земельного союзу України Андрій Кошиль.

Компанії з іноземним капіталом контролюють в цілому близько 3,5 млн українських земель.

Наприклад, “Агропросперіс” має земельний банк із близько 400 тисячами гектарів (належить американському інвестиційному фонду NCH), “Мрія” – близько 170 тисяч гектар (в минулому році її викупила компанія Saudi Agricultural and Livestock Investment Co з Саудівської Аравії), AgroGeneration – 80 тисяч (у власниках – SigmaBleyzer), Agromino – 40 тисяч гектар (володіє “дочка” фінського інвестиційного банку Trigon Capital) і т.д.

“При цьому, вказавши, що пріоритетне право на викуп землі мають орендарі, в проекті навіть не уточнили, чи зможуть вони викуповувати тільки свої угіддя, чи й інші теж. Тобто, іноземна компанія, яка обробляє зараз сотню гектарів, в теорії може докупити ще сто тисяч гектар”, – говорить Кущ.

Може з’явитися і нова схема для іноземців. Коли, наприклад, на етапі відкриття ринку на підставних осіб створюється українська компанія, яка скуповує землі, а потім, після 2024 року її акції офіційно викуповують іноземці.

“Чинне цивільне і корпоративне право дозволяє досить просто змінювати засновників, продавати і купувати акції. Зрозуміло, що земельний закон цього змінити не може. Але потрібні додаткові механізми контролю або хоча б відповідь на питання – що буде, якщо іноземні власники з’являться раніше, ніж закінчиться заборона на придбання ними землі, скажімо, через рік після запуску ринку. Чи потрібно буде компанії, у якої з’явилися іноземні власники, продати вже куплені угіддя, чи вони залишаться в її активі?”, – говорить Кошиль.

Він, правда, не прогнозує, що великий іноземний бізнес почне масово скуповувати землі таким способом.

“Великий капітал не інвестує в схеми, інакше іноземці б давно скупили всю нашу землю. Шляхи обходу мораторію давно існують. Наприклад, емфітезис, який законно дозволяв до початку цього року купувати фактично безстрокове право на використання сільгоспземель, в тому числі, іноземцям, передбачений нашим законодавством вже більше 10 років. Те ж саме і по сільськогосподарським землям, які не перебувають під дією мораторію. Їх десь близько 2 млн. га (ОСГ, садівництво, фермерське і підсобне господарства), вони вільно продаються і купляються, але ні іноземці, ні наш бізнес їх масово не скуповує”, – говорить експерт.

Але можливість зайти на ринок раніше за встановлений термін за цією схемою у закордонних покупців все ж з’явиться.

“Це ще гірше, ніж було в проекті Милованова. По ньому могли створюватися нові фірми з іноземними власниками під скупку землі. І в Україну за такою схемою заходили хоча б інвестиції. За схемою з нового проекту будуть продавати не землю, а компанії, і, швидше за все, левова частка угод пройде через офшори. Тобто, ми в підсумку втратимо землі і не побачимо грошей”, – говорить Кущ.

До 200 тисяч гектар в одні руки

Ще один очікувано конфліктний момент – норми продажу землі в одні руки. Їх, по-суті, скопіювали з проекту Милованова: максимум 15% угідь в одній області і 0,5% від загальноукраїнського земельного банку. Хоча ці цифри від Мінекономрозвитку аграрне співтовариство жорстко розкритикувало, заявивши, що концентрація земель в одних руках буде просто загрозливою.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної Ради Дениса Марчука, попередньо з комітету була інформація, що хочуть дозволити концентрацію у 0,25% від загального обсягу землі сільгосппризначення. Але в підсумку зійшлися на цифрі в 0,5%. Хоча, як вважає Марчук, це все одно дуже багато.

“Фактично 200 тисяч гектар в одні руки може отримати господарство”, – говорить він.

“200 осіб можуть скупити всі землі в Україні”, – додав Кущ.

Марчук також звернув увагу, що в проекті є схема для спекулянтів.

“Немає обмежень по скупці компаній з певними земельними банками. Тобто, при бажанні можна скупити і пів-України”, – говорить він.

При цьому в деяких альтернативних проектах, зареєстрованих в Раді, пропонувалося не продавати в одні руки більше 4 тисяч гектар.

“Були розрахунки Академії аграрних наук по мінімальним ділянкам, обробка яких дозволяє працювати агропідприємству більш-менш рентабельно. Вони різні для агрокліматичних зон. До речі, до 2015 року і чинний Земельний кодекс містив тимчасову норму про заборону на придбання більше 100 гектар сільськогосподарських земель в одні руки, але термін цієї заборони минув, а нового обмеження не з’явилося”, – говорить Кошиль.

У Всеукраїнській аграрній Раді кажуть, що вони наполягатимуть на нормі до 500 гектар для фізосіб і не більше 5-10 тисяч гектар – для юросіб.

Експерти впевнені, що норми з купівлі землі стануть одним з головних предметів торгу в сесійній залі. І, не виключено, що їх спеціально виставили по-максимуму, щоб потім зрізати як “компроміс”.

Крім того, суперечки про норми дозволять відвернути увагу громадськості від теми продажу землі іноземцям.

300 доларів заробив, 200 – віддай

Мінімальну ціну на землю пропонується встановити на рівні нормативно-грошової оцінки. В середньому по Україні це 28-30 тисяч гривень за гектар, тобто, близько тисячі євро. За такою ціною з розстрочкою на п’ять років землю дозволять викупити селянам, які свого часу оформили угіддя в постійне користування під присадибне або фермерське господарство.

Це можна було зробити до прийняття нового Земельного кодексу в 2002 році. З його вступом в силу постійне користування для приватних осіб і компаній пішло в історію, але Конституційний суд все-таки зберіг його для тих, хто встиг таке право оформити.

І за сьогоднішнім законодавством, постійне користування має бути якось конвертовано або в право власності, або в оренду.

І тут назріває новий привід для невдоволення.

“Фермери вже давно вважають цю землю своєю. Якщо законопроект буде прийнятий в цьому вигляді, їм доведеться щорічно віддавати десь по 200 доларів за гектар (викуп за нормативною оцінкою, яка близько 1000 євро за га і 5-річна розстрочка дають таку цифру) . Хоча теоретично ця плата підйомна, для ефективних фермерських господарств”, – говорить Кошиль.

За оцінками єкспертів, наприклад, на зернових можна заробити до 300 доларів з гектара. Виходить, що фермери повинні будуть більшу частину заробленого п’ять років віддавати державі, що, зрозуміло, влаштує далеко не всіх. Крім того, заробіток в 300 доларів зовсім не гарантований. У багатьох дохід менший навіть 200 доларів, які доведеться віддавати державі. І як платити в цьому випадку – неясно.

У проекті немає ні слова про пільгові кредити, які обіцяв селу Зеленський. Правда, в проекті бюджету-2020 року, який вже пройшов перше читання, на наступний рік на компенсації по кредитах закладено 4,4 млрд гривень. Але цієї суми явно не вистачить, щоб аграрії отримали кредити, про які мріють – під 2-3% річних.

Тобто, виходить, що з кількох варіантів – залишити все як є (не скасовувати мораторій), віддати пріоритетне право на викуп земель за невисокими цінами українцям, і тільки потім продавати угіддя іноземцям, в Україні може бути реалізований найгірший сценарій.

Ринок відкриють відразу і з фактичним доступом до землі для іноземців.

“Ми не побачили жодної поетапності, яку обіцяв президент. Хоча на першому етапі слід було б вирішити проблеми з кадастром, запустити механізм фінансової підтримки, на другому – дозволити покупку до 500 гектар в одні руки для фізосіб, на третьому – років через п’ять – можна продавати юридичним особам до 5-10 тисяч гектар. Але тільки українським, без доступу до нашого ринку іноземному капіталу”, – вважає Марчук.

Але не факт, що аграрній спільноті вдасться хоча б частково продавити свої вимоги.

Джерело

Читайте також: Легалізація грального бізнесу може стати проблемою

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь