Андрій Садовий звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням створити тимчасову слідчу комісію для розслідування подій, пов’язаних з організацією “сміттєвої блокади” міста.
“Минуло чотири роки з моменту підпалу Грибовицького полігону і початку блокади. Слідство триває. Фігурантами розслідування є колишні вищі посадові особи, а також діючі народні депутати. Ми готові надати ТСК всі необхідні свідчення і матеріали. Львів і Україна повинні знати правду!”, – заявив він.
На думку Садового, пожежа, яква сталася 28 травня 2016 року на Грибовицькому сміттєвому полігоні, мала “ознаки підпалу”, порушила нормальне життя Львова та навколишніх населених пунктів і створила “високий ризик настання екологічної катастрофи в регіоні”.
Також він стверджує, що на керівників підприємств, які обслуговують сміттєві полігони в Україні, незаконно тиснули з метою розірвання договорів на прийом та захоронення сміття. Крім того, мер Львова заявляє, що правоохоронні органи та інші особи фізично блокували спецтехніку на виїздах з міста і переслідували територією України, щоб вона поверталася до Львова і щоб сміття в місті продовжувало накопичуватися.
Львівський міський голова закликав створити тимчасову слідчу комісію (ТСК), оскільки “організаторами і фігурантами справи, пов’язаними з “сміттєвою блокадою” Львова, є посадові особи держави, в тому числі діючі в даний час народні депутати, мотивами яких були виключно корисливі політичні цілі”. Мер Львова додав, що він і всі інші свідки “сміттєвої блокади” міста готові надати документи, докази та свідчення членам ТСК.
Тут варто нагадати, а що, власне, являв собою “сміттєвий апокаліпсис” у Львові. Пожежа на Грибовицькому сміттєвому полігоні в передмісті обласного центру призвела до загибелі трьох рятувальників. У Львові розпочався сміттєвий колапс. Протягом тривалого періоду львівська влада намагалися вирішувати проблему за рахунок вивезення сміття в інші регіони України, однак з часом, в силу несанкціонованого характеру цієї практики, більшість міст відмовилися його приймати, а їхні мешканці, часто підбурювані зацікавленими силами, почали блокувати на дорогах львівські сміттєвози.
За заявою міської влади, криза завершилася в середині липня 2017 року, коли Львів був повністю очищений від нагромадженого сміття. У вересні 2017 року Європейський банк реконструкції і розвитку виділив 35 млн євро на рішення львівської сміттєвої проблеми, з яких 10 млн – на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Ще 25 млн євро є кредитом і будуть витрачені на будівництво сміттєпереробного заводу на території Львівської ТЕЦ-2. Розробила проект французька компанія Egis за рахунок гранту французького уряду. Поки місто тільки почало рекультивацію, приступивши до перепрофілювання полігону для того, щоб уникнути нових обвалів. Але повернемося до ініціативи Садового.
З Офісу президента вже напевно передзвонили до Львова і поцікавилися у Садового, які конкретно матеріали він може надати для ТСК. Якщо їх якість буде адекватною, можна не сумніватися, що створенню ТСК дадуть хід, і її робота стане ще одним головним болем для Петра Порошенка, якого львівський мер завжди називав головним винуватцем посилення сміттєвої кризи.
Крім того, робота ТСК буде ударом по соратнику Порошенка Олегу Синютці, колишньому губернатору Львівщини під час сміттєвої кризи. Будучи народним депутатом від “Європейської солідарності”, Синютка збирається балотуватися в мери Львова. Він має чималий управлінський досвід, знає проблеми міста і у нього є власне бачення розвитку Львова. Важливу роль для представника “ЄС” могла б зіграти підтримка з боку бізнес-груп Львівщини та лояльність місцевих медіа, але такий розклад може серйозно зіпсувати “сміттєва історія” з ТСК, яку роздуває Садовий.
На сьогодні Синютка входить в трійку найрейтинговіших потенційних кандидатів в мери. Першість, судячи із соцопитувань, продовжує утримувати чинний мер, тобто Садовий. Він раз по раз робить суперечливі заяви про свою участь у виборчих перегонах і, схоже, поки не прийняв остаточного рішення.
Найближчий конкурент Садового – “свободівець” Руслан Кошулинський, який тричі балотувався на пост мера Львова. Цього року його шанси на перемогу може зменшити колишній колега по партії Юрій Михальчишин, який теж заявляє про свої мерські амбіції. Ще один можливий кандидат в мери Львова – представник “Голосу” Ярослав Рущишин. Він поки новачок в політиці і мало пізнаваний серед львів’ян, та й власної політичної програми розвитку Львова у нього немає. Нарешті, немає чітких планів мерської кампанії у Львові й у партії “Слуга народу”.
Отже, чи піде Садовий на вибори сам, чи призначить “наступника” – в будь-якому випадку його ініціатива щодо “сміттєвої” ТСК повинна піти на користь його команді і Банковій на чолі із Зеленським. Нагадаємо: на президентських виборах найбільшу кількість голосів Порошенко набрав саме на Львівщині, яка стала єдиним регіоном, де він обігнав Зеленського (62,79% проти 34,49%). Бити по п’ятому президенту в його основній електоральній вотчині – технологічно грамотне завдання незалежно від того, яким вийде результат. Ніхто не буде змушувати ТСК оприлюднити висновки про свою роботу до виборів 25 жовтня, якими б не були докази, про які говорить Садовий. У комісії буде інша задача – генерувати стабільний потік новин з метою опустити рівень підтримки “ЄС” у Львові та області, а також серед виборців в інших регіонах, кому досі цікава “сміттєва” тема.
Читайте також: Бій за Київ: хто відправить Кличка в нокаут
