Politerno > Статті > Аналітична довідка – Тернопільщина

Аналітична довідка – Тернопільщина

  • 15 Вересня, 2020
  • 165 Переглядів
  • 0

Географічне розташування та адміністративний поділ

Тернопільська область розташована у західній частині України. На півночі Тернопільщина межує з Рівненською, на сході – з Хмельницькою, на півдні – з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на північному заході з Львівською областями. Загальна площа регіону – 13,8 тис км2, що становить 2,3% території України. Населення Тернопільської області налічує 1 млн 41 тис осіб, приблизно 42% – це міське населення і 58% – сільське, а за гендерним розподілом – 46% чоловіки і 54% жінки. Станом на серпень 2019 року кількість народжених осіб у Тернопільській області становить 5 289, померлих – 10 163, відповідно спостерігається від’ємний приріст населення у -4877 особи. Загалом протягом останніх трьох років населення краю скоротилось на 16 тис. 870 осіб. Також спостерігається міграційне скорочення населення області, станом на серпень 2019 року – на 29 осіб, у 2017 році – на 1 355, а у 2018 був приріст – на 35 осіб.

Щодо етнічного складу населення Тернопільської області, то згідно з переписом 2001 року 97,8% становлять українці, 1,2% – росіяни, 0,3% – поляки, 0,1% – білоруси та 0,6% – інші національності.

До складу Тернопільської області донедавна входили 17 районів. 12 червня 2010 року Кабінет міністрів ухвалив остаточне рішення про поділ Тернопільської області на три райони – Тернопільський, Чортківський і Кременецький, що викликало чималий резонанс серед жителів області, так як люди вважають такий поділ незручним для обслуговування населення виконавчою владою на місцях і скаржаться, що з ними ніхто не погоджував даного рішення.

Адміністративним центром області є місто Тернопіль. Загальна кількість населених пунктів – 1 058, з них 35 міських та 1 023 сільських. У Тернопільській області є чотири міста обласного значення (Тернопіль, Чортків, Бережани, Кременець), 14 міст районного значення (Борщів, Бучач, Заліщики, Збараж, Зборів, Копичинці, Ланівці, Монастириська, Підгайці, Почаїв, Скалат, Теребовля, Хоростків, Шумськ), а також 17 селищ міського типу.

Процес децентралізації у Тернопільській області розпочався ще у 2015 році, коли у 26-ти об’єднаних територіальних громадах відбулись перші місцеві вибори. У 2016 році утворилось ще 10 ОТГ, у 2017 – 4 ОТГ, 2018 – 9 ОТГ.
У грудні 2019 року відбулись перші вибори ще у чотирьох ОТГ, а з
центром у місті обласного значення Чортків було утворено Чортківську ОТГ.

Загалом на території області створено 55 громад, які охоплюють
60 % території області.
Із них 28 ОТГ сільські, 14 – селищні, 13 – міські, у тому числі три громади (Тернопільська, Бережанська та Чортківська) – це ОТГ з адміністративними центрами у містах обласного значення. Найбільшу кількість ОТГ створено в Гусятинському та Тернопільському районах (по 7).

У цьому контексті слід зазначити, що села Петриків, Велика Березовиця, Мишковичі, Миролюбівка, Велика Лука, Буцнів та Настасівська ОТГ (знаходяться біля і на південь від Тернополя) висловили намір об’єднатися у велику Південну громаду, проігнорувавши намагання тернопільської влади схилити людей на користь обласного центру. Так само свого часу вчинили мешканці північних сіл: Білої, створивши власну ОТГ (разом з декількома навколишніми селами), та Гаї-Шевченківських, які приєдналися до Байківців.

На жаль, серед новостворених ОТГ багато громад з чисельністю у 2-3,5 тис. населення. Як показує досвід, діяльність таких громад є менш ефективною, ніж громад з чисельністю близько 10-15 тис. населення. А основна мета децентралізації – це надання якісних, швидких адміністративних та інших послуг.

Як зазначають експерти, частина громад будуть укрупнені шляхом об’єднання між собою або будуть приєднані до потенційних громад, які будуть утворюватися на базі міст районного значення. В області є частина міст районного значення, де громади ще не утворені, наприклад, Підгаєцький район, в якому ще не утворено жодної територіальної громади.

Площа об’єднаних територіальних громад Тернопільської області складає 6 894,7 км2, тобто 49,88% від площі регіону, а населення – 682 453 осіб і це
65% від загальної кількості населення. За рейтингом областей щодо формування спроможних громад, який опублікований на сайті ініціативи «Децентралізація», Тернопільська область займає десяту позицію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1391-р було затверджено Перспективний план формування територій громад Тернопільської області, зі змінами від 31.05.2017, 16.05.2018, 21.11.2018 та  18.12.2019.

Економічна ситуація

Тернопільська область належить до Подільського економічного району. Основними галузями господарства області є промисловість та сільське господарство, перспективною для розвитку є туристична галузь.

За інформацією Державної служби статистики України, на кінець 2018 року в Тернопільській області налічується 5 043 підприємства. Більшість із них – це малі підприємства – 4 778, крім того 261 – середні й 4 – великі. Якщо порівнювати цю кількість протягом останніх 5 років, то вона коливається в межах від 4 710 до 5 159 підприємств. Найбільша кількість підприємств належить до сільського, лісового та рибного господарства – 1 156, до оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспорту – 945, до промисловості – 818, до операцій із нерухомим майном – 510, до будівництва – 404, до професійної, технічної та наукової діяльності – 242, до діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 233, до транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 209, до інформації та телекомунікації – 162, до охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 141, до тимчасового розміщення та організації харчування – 89, до надання інших видів послуг – 52, до фінансової та страхової діяльності – 34, до мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 25, до освіти – 23.

Мінімальна заробітна плата на вересень 2019 року становила 4 173 грн. Показник середньомісячної зарплати у цей же період складав – 8 183 грн, що на 196,1 грн більше ніж у 2018 році.

Сільське господарство і промисловість

Сільське господарство займає провідне місце у народногосподарському комплексі області. За підсумками збору врожаю сільськогосподарських культур у 2018 році підприємствами Тернопільської області найбільше із зібраних площ було засіяно зерновими та зернобобовими культурами – 325 тис. га, ріпак та кольза була зібрана із 75,5 тис. га, соя – 76,3 тис. га, соняшник – 70,8 тис. га, буряк цукровий – 33,4 тис. га, картопля – 1,1 тис. га, овочеві культури – 800 га. Якщо порівнювати із 2018 роком, то збільшились площі збору ріпаку і кользи, картоплі, цукрового буряку та зернових культур та дещо зменшились площі сої та соняшнику.

У цій галузі домогосподарства теж відіграють значну роль. Урожай зернових у 2018 році був зібраний із площ у 137,2 тис. га, картопля – 55,1 тис. га, овочеві культури – 99,9 тис. га, соя – 3 тис. га, цукровий буряк – 1 000 га. Було збільшено площі збору сої, а інших культур зменшено.

Щодо реалізації підприємствами основних видів продукції сільського господарства у січні-вересні 2019 року, то спостерігається збільшення обсягів реалізованої продукції до відповідного періоду 2018 року. Наприклад, бобів сої реалізовано більше приблизно на 60%, зерен кукурудзи – на 33%, ячменю – на 16%, зернових – на 4%.

Тваринна галузь представлена як підприємствами, так і домашніми господарствами. Виробництво 53,3% м’яса (реалізація сільськогосподарських тварин на забій, у живій масі) забезпечується підприємствами, а 46,7% – господарствами населення. 81,5% молока – забезпечують домогосподарства, а 18,5 – підприємства. Загалом на підприємствах у більшій кількості вирощують свиней, у меншій кількості – птицю, і приблизно 10% – велику рогату худобу.

На Тернопільщині мають свої інтереси ряд гігантів сільгоспіндустрії України.

Група Kernel двох екс-нардепів Андрія Веревського та Віталія Хомутинніка присутня у південних районах області (Чортківський, Борщівський, Заліщицький райони).

Інтереси “Укрлендфармінгу”  – 570 тис. га – значно ширші, оскільки компанія прикарпатця Олега Бахматюка давніше поглинула земельний банк “Райзу” та “Дакору”, які у свій час за площами оброблюваних на Тернопільщині земель сукупно могли змагатися навіть з колишньою “Мрією” Гути.

Третя у рейтингу група Агропросперіс  володіє земельним банком у 430 тис.га. Ця компанія, яка має американських інвесторів, має інтереси  на півночі Тернопільської області (у Шумському та Кременецькому районах).

Більш відомий Миронівський хлібопродукт (370 тис. га) має господарства у Ланівецькому, Бережанському,  Збаразькому районах. МХП господарює на теренах Тернопільщини відносно недовго. Більшість земельного банку стали його надбанням після 2014 року внаслідок складної багатосторонньої  угоди.

Натомість земельний банк Астарти  (250 тис.га) на Тернопільщині став приростати за губернаторства Валентина Хоптяна. Київська компанія була активна у північних та східних районах.

За даними “Латифундиста” агрохолдинг «Мрія Агро Холдинг» (з 2019 року – «Контінентал Фармерз Груп») обробляє сільськогосподарські землі у Теребовлянському, Підволочиському, Бучацькому, Гусятинському, Бережанському, Збаразькому, Козівському, Шумському, Лановецькому, Чортківському, Зборівському, Підгаєцькому, Гусятинському, Заліщицькому районах. Зараз в «Мрії» залишилося під контролем 165 тис. га у 5 західних областях. Це майже вдвічі менше, ніж кілька років тому. Масив, що обробляється на Тернопільщині, найбільший. Однак постійні конфлікти з колишнім топ-менеджерами бізнесу Гут, під контролем яких опинилися частина активів, свідчать про те, що війна за “спадшину” колись одного з найбільших агрохолдингів України триватиме ще довго. І не виключено, що  консолідувавши можливі активи, постане питання їх продажу комусь з “топів” цього рейтингу.

Цікавими з точки перспективи є стартові позиції на теренах Тернопільщини “Аграрної компанії 2014” власників мережі гіпермаркетів “Епіцентр” родини Герег. Аграрні апетити цієї групи даже агресивні. Компанія “стукає” в двері топ-10 рейтингу латифундистів, активно збільшуючи земельний банк. У минулому році Гереги прикупили контроль над знаковим господарством у селі Кам’янки Підволочиського району.

Щодо тернопільських аграріїв, то до рейтингу “Latifundist.com” потрапили “Агропродсервіс” Івана Чайківського (39 місце, 40 тис.га), “Бучачагрохлібпром” Петра Гадза (64 місце, 25 тис.га), “Україна” Олега Крижовачука (103 місце, 15 тис.га).

На відміну від більшості агрохолдингів, фермери Тернопільщини проводять активну соціальну політику у селах, де господарюють, та розвивають суміжне виробництво у переробній та харчовій промисловості. Це передбачає створення нових робочих місць та залучення людей у сільській місцевості.

Концентрація землі агрохолдингами шляхом витіснення з ринку оренди землі певної кількості аграрних підприємств і фермерів створює нову соціально-економічну ситуацію на селі. Її основними характеристиками є наступні:

  • припинення існування сільськогосподарських підприємств, як юридичних осіб;
  • втрата для певної кількості сільських жителів місця роботи;
  • ненадходження до місцевих сільських рад податкових та інших платежів від підприємств, що припинили своє існування;
  • відсутність фінансування на створення та підтримку сільської інфраструктури, яке здійснювали сільськогосподарські підприємства (дороги, дитячі садки і школи, будинки культури, фельдшерсько-акушерські пункти тощо).

В контексті зазначених проблем, експерти акцентують увагу влади на доцільності змін податкового законодавства в частині сплати податку на доходи в тій місцевості, в якій здійснюється діяльність агрохолдингів. Це дасть змогу громадам акумулювати значні ресурси для впровадження більш ефективної соціальної політики.

Необхідно максимально спростити отримання кредитів фермерськими господарствами, щоб вони мали змогу конкурувати з великими агрохолдингами, пропонуючи більш якісну продукцію споживачам.

В Тернопільській обласній раді присутнє потужне аграрне лобі, яке впливає на більшість рішень пов’язаних з сільським господарством – згадані Гадз, Крижовочук, Іванишин, Градовий (усі члени фракції БПП/«Європейська солідарність»). Це також є дуже негативним явищем, адже вони піклуються про інтереси власних господарств, створюючи проблеми малому фермерству.

На даний час в області реалізовується корупційна схема з виділення нібито ветеранам АТО/ООС по 2 га землі. Її «модератором» є народний депутат від «Слуги народу» по Тернополю, член аграрного комітету Андрій Богданець. На теренах області масово виділяються земельні ділянки з подальшою їх передачею конкретним аграрним підприємствам. Протеже Богданця Зіновій Безкоровайний програв «битву» за посаду керівника обласного Держгеокадастру і зараз займає посаду в.о. заступника голови цієї установи. Втім, це не заважає йому активно займатися реалізацією схеми.

Обсяги промислового виробництва Тернопільської області у вересні 2019 року порівняно з серпнем 2019 року зросли на 31,5%, а порівняно з вереснем минулого року – на 9,0%. Загалом у січні-серпні 2019 року реалізовано промислової продукції (товарів та послуг) на 13472,9 млн грн, що лише на 0,4 % більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

У будівельній галузі найбільшу частку у структурі виробленої продукції за характером будівництва у січні-вересні 2019 року займає нове будівництво, реконструкція та технічне переозброєння (85,5%), значно менша частина відноситься до капітального ремонту – 12,9%, і лише 1,6% належить поточному ремонту.

Транспортна галузь у Тернопільській області у січні-вересні 2019 року не досягла високих показників. Вантажообіг залізничним транспортом зменшився на 766,7 млн т км (тонна-кілометр), порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 732,5 млн т км. Автомобільний транспорт лише на 41,2 млн т км збільшив свій показник вантажообігу і досягнув 592,4 млн т км. Пасажирообіг «Тернопільської дирекції залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» станом на вересень 2019 року становить 652,2 млн пас. км, що майже на 10% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Пасажирообіг автомобільним транспортом збільшився на 3,1%, та на вересень 2019 року становить 602,2 млн пас. км.

Щодо зовнішньоекономічної діяльності Тернопільської області за період січня-вересня 2019 року, то найбільше товарів було експортовано до Польщі (52%), значно менше – до Білорусії (5,9%), Нідерландів (4,2%), Іспанії (4,3%), Німеччини (3,3%), США (2,8%), Туреччини (2,6%), Швейцарії (2,0%), Єгипту (1,8%), Австрії (1,6%), Італії (1,5%). Здебільшого це були електричні машини, зернові культури, м’ясо та субпродукти, меблі, насіння та плоди олійних рослин, продукти переробки овочів, білкові речовини, деревина та вироби з дерева, пластмаси та полімерні матеріали, жири та олії тваринного чи рослинного походження. У той же час у Тернопільську область були імпортовані товари із Польщі (38,7%), Німеччини (11,4%), Китаю (8,5%), Литви (8,2%), США (3,7%), Італії (3,4%), Швейцарії (2,5%), Франції (2,3%), Чехії (2,0%), Угорщини (1,5%), Ісландії (1,5%). Завозили такі товари: електричні та механічні машини, машини наземного транспорту, пластмаси, полімерні матеріали, мінеральні палива та нафту, рибу та ракоподібних, добрива, оптичні та фотографічні прилади, вироби з чорних металів.

До підприємств Тернопільської області, які за перше півріччя 2019 року сплатили найбільшу кількість податків, відносяться – ТОВ «СЕ Борднеце – Україна», ТОВ «Мрія-лізинг», ПрАТ «Тернопільський кар’єр», ТОВ «Бучачагрохлібпром», ТОВ «Агродружство Євішовіце Україна», Приватне агропромислове підприємство «Агропродсервіс», Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Горинь», ТОВ «Мрія сервіс», ТОВ «Радехівський цукор», ТОВ «Микулинецький бровар», ТОВ «Агрополіс».

ТОВ «Се Бордтнеце – Україна» – одне з найбільших підприємств Тернопільської області, яке займається виробництвом кабельно-провідникової продукції для автомобілів концерну Volkswagen. Засновником є «Сумітомо електрік борднетце Се» (Німеччина). На території Тернопільської області діє два підприємства цієї компанії – у селі Байківці Тернопільського району та у місті Чорткові.

Акціонерне товариство «Тернопільський радіозавод «ОРІОН» засноване у 1982 році та спеціалізується на засобах радіозв’язку та продукції спеціального призначення (комплекс засобів радіозв’язку для залізниці, для силових структур, для Міністерства оборони України та виробництво енергозберігаючих ламп).

Харчова галузь Тернопільської області представлена кількома великими підприємствами. ПрАТ «Тернопільський молокозавод» виготовляє молочну продукцію під торговою маркою «Молокія». Історія підприємства розпочалась ще у 1957 році, на початку 2000-них воно пережило реорганізацію, а зараз має відокремлені підрозділи у Львові, Івано-Франківську, Рівному, Стрию, Хмельницькому, Чернівцях, Луцьку, три у Вінницькій області, Житомирі, Києві, Ужгороді, Одесі, Умані, Чернігові. Кінцевими бенефіціарними власниками ПрАТ «Тернопільський молокозавод» є Сергій Барановський та Віталій Ковальчук.

ПРАТ «ТерА» є кондитерською фабрикою, яка спеціалізується на випуску вафель, пряників, печива, зефіру, мармеладу та понад 80 найменувань цукерок. Кінцевим бенефіціарним власником фірми є Людмила Ніколайчук. ТОВ «Галичина Ласунка», засновниками якого є Євген Лавриненко, Ігор Коваленко, Станіслав Ільєнко, Катерина Білик, Тетяна Білик, займається виробництвом морозива. Асортимент продукції налічує близько 120 видів, кампанія займає лідируючі позиції у своїй галузі. Досить високим попитом серед споживачів користується продукція тернопільських пивоварень. Товариство з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар», потужності виробництва якого знаходяться у Теребовлянському районі, випускає великий асортимент непастеризованого пива, безалкогольні напої та перше в Україні односолодове віскі. Засновниками компанії є декілька осіб, найбільшу частку мають – Степан Троян (31,2083%), Юлія Троян (21,7337%), Ірина Троян (21,7658%), Володимир Троян (21,7337). ПРАТ «Опілля», окрім пива, виготовляє ще й квас. Завод розміщений в обласному центрі. Кінцевими бенефіціарами є Михайло Гомівка, Андрій Горук, Ярослав Джорджик, Роман Планчак. Обидві пивоварні є представниками найстаріших товариств Тернополя, а їхня продукція продається практично у всіх обласних центрах країни.

Легка промисловість представлена кількома підприємствами. ВАТ «Тернопільське об’єднання ТЕКСТЕРНО» працює з 1968 року та є виробничим комплексом із переробки бавовни-волокна у готові тканини. У 2005 році на підприємстві відбулась повна реконструкція обладнання та фабрика отримала сертифікат якості Belcoro. Контролерами підприємства є Валерій Ломач та Тетяна Перунова. ПРАТ «Тернопільський завод штучних шкір «Вінітекс» спеціалізується на виробництві екструдованого пінополістиролу для теплоізоляції стін будинків, штучної шкіри для взуття, навісів, чохлів, тентів. Кінцевими бенефіціарними власниками компанії є Андрій Горук, Олег Джоджик, Віктор Федько, Світлана Гудз. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Теркурій» є виробником панчішно-шкарпетних виробів, власником якого є Віталій Мотрук.

Серед підприємств агропромислового комплексу Тернопільської області можна виділити кілька успішних компаній. ТОВ «Мрія Лізинг», засновником якого є «Мрія Агро Холдинг Паблік Лімітед» (97,99 %) і основним видом діяльності якого є надання в оренду сільськогосподарських машин та устаткування, розташоване у Гусятинському районі. ТОВ «Мрія Сервіс» спеціалізується на ремонті та технічному обслуговуванні машин і устаткування промислового призначення (Підгаєцький район). Засновником підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю «Салік України», яке придбало одну з найбільших сільськогосподарських компаній України – згадану вище «Мрія Агро Холдинг» (з 2019 року – «Контінентал Фармерз Груп»).

Обсяг реалізованої продукції (товарів і послуг) підприємствами Тернопільської області в листопаді 2019 року складає 71210819,2 тис. грн. Серед районів області цей показник найвищий у Тернопільському (8032550,9 тис. грн), Гусятинському (4059659,0 тис. грн) та Теребовлянському (3526242,8 тис. грн) районах.

Валовий регіональний продукт на кінець 2017 року становив 40 747 млн грн, що в перерахунку на одну особу дорівнює 38 593 грн.

Дохідна частина обласного бюджету на 2019 рік становить 6 193 955 700 грн, а видатки – 6 192 575 510 грн.

Прямі інвестиції в Тернопільській області на 31 грудня 2018 року склали 55 812,7 тис. дол. США. Основними країнами-інвесторами є такі країни: Велика Британія, Кіпр, Естонія, Бельгія, Німеччина.

Політична ситуація

Тернопільська обласна рада 6 скликання у своєму складі налічує 64 депутати, обраних від восьми політичних партій. За результатами місцевих виборів 2015 року найбільшу кількість мандатів (18) отримала політична партія «Європейська Солідарність» («Блок Петра Порошенка «Солідарність»), на п’ять менше (13) – партія ВО «Свобода». Від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» в Тернопільській обласній раді 6 скликання 10 депутатів, від Об’єднання «Самопоміч» – 6, Радикальної партії Олега Ляшка – 5, від політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» – 5, від «Громадянської позиції» – 4, від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» – 3. Головою Тернопільської обласної ради є Віктор Овчарук (фракція БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»)), першим заступником – Василь Дерев’яний (фракція ВО «Батьківщина»), заступником – Любомир Крупа (фракція «Об’єднання «Самопоміч»).

На даний час фракція «Самопоміч» в обласній раді, як і «Укроп» з «Народним контролем», розформовані. Їхні депутати влилися у новостворену групу «За майбутнє», політичну силу якої в області напередодні місцевих виборів активно розвиває нардеп-мажоритарник з однойменної групи Іван Чайківський.

Тривалий період часу посаду голови Тернопільської обласної державної адміністрації обіймав Степан Барна – від 2 квітня 2015 року до 11 червня 2019 року. Цей чиновник запам’ятався жителям Тернопільщини низкою скандалів, пов’язаних з виділенням коштів на ремонт, реконструкцію, будівництво і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Його близький товариш, голова Управління капітального будівництва ТОДА Віктор Кузяк відомий минулорічними скандалами, у тому числі про славнозвісний поділ доріг по 40 метрів. Свого часу Стеапан Барна, Віктор Кузяк та колишній мер Тернополя Роман Заставний, з яким Степан Степанович є партнером в компанії «Протекшн-груп», вели запеклу «війну» з головою САД в Тернопільській області Богданом Юликом, якого також пов’язують зі скандальною «40-метровою» аферою, яка стала відомою на усю країну.

Не менш гучною виявилася справа амбулаторій. У Тернопільській області була потреба відремонтувати 81 амбулаторію, ще планували збудувати 19 нових. Але на серпень 2019 року жодної амбулаторії так і не збудували, а ремонти виконували із  порушеннями.

Нещодавно, за процесуального керівництва Тернопільської місцевої прокуратури директору одного з товариств було повідомлено про підозру у привласненні бюджетних коштів, виділених на будівництво  амбулаторій та службовому підробленні (ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України). Згідно матеріалів Тернопільського міськрайонного суду, у вересні минулого року слідчі ГУНП в Тернопільській області розпочали слідство в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України. Директором цього товариства є жінка, яка пов’язана зі згаданою вище компанією «Протешн-груп». До того, як стати нардепом VІІІ скликання (БПП), членом спостережної ради ТОВ «Протекшн-груп» був Тарас Юрик. Тоді ж заступником директора цього товариства працював Степан Барна. В електронній декларації за 2015-ий рік тоді ще нардеп від «Народного фронту» Роман Заставний вказував, що володіє третьою часткою статутного капіталу компанії, а також отримує дохід від ТОВ «Протекш груп» за роялті. Тернопільські журналісти провели розслідування щодо афери з амбулаторіями, після чого, власне, слідчі і почали більш активні дії у згаданій кримінальній справі.

Та найбільш скандальним епізодом діяльності Степана Барни на посту голови ОДА можна назвати аферу із «Водною ареною», будівництво якої стало піар-акцією Степана Степановича напередодні президентських та парламентських виборів. Та насправді будівництво цього об’єкту слугувало прикриттям більш масштабної афери, пов’язаної із двома земельними ділянками загальною площею у 24 га поруч з «ареною». Спочатку ці ділянки хотіли продати за 800 тисяч доларів кожну. Але, так як вони повністю відрізані від каналізації Тернополя будівельники відмовлялися їх купляти. Тож було вирішено збудувати на березі Серету, який впадає в Тернопільський став, «Водну арену», до якої за кошти платників податків підвести необхідні комунікації. Саме для цього Степану Барні та його партнеру Роману Заставному (колишній міський голова Тернополя) потрібен був розпіарений у ЗМІ проект.

В кінці серпня цього року теперішній голова Тернопільської облдержадміністрації Володимир Труш розпорядився надати дозвіл комунальному підприємству “Масив”  Тернопільської міської ради на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за межами населеного пункту на території Білецької сільської ради. Йдеться саме про зазначені ділянки. Тобто, фінальна фаза афери розпочата і в найближчий час слід очікувати підписання інвестиційної угоди, яка дасть старт будівництву житлових будинків на березі Тернопільського ставу.

Після другого туру виборів Президента України 21 квітня 2019 року Степан Барна публічно заявив про те, що подає у відставку з посади голови Тернопільської ОДА. Майже до кінця осені обов’язки очільника області виконував перший заступник голови – Іван Крисак, а 1 листопада президент Володимир Зеленський представив нового голову Тернопільської ОДА Ігоря Сопеля, який у 2019 році балотувався у депутати Верховної Ради України по одномандатному виборчому округу № 166 від політичної партії «Слуга народу» і мав тісні стосунки з акторами студії «95 Квартал». У липні 2019 року було звільнено усіх голів РДА, а в листопаді оголошено про конкурс на заміщення цих вакантних посад на основі конкурсної системи «Lift». У січні 2020 року головою Теребовлянської районної державної адміністрації було призначено Ярему Шатарського, головою Підволочиської РДА – Бориса Онищука, Підгаєцької РДА – Галину Дуду, Гусятинської РДА – Надію Галябарду, Шумської РДА – Віталія Кудлака.

Ігор Сопель стикнувся із активним опором певних політичних груп в обласній раді, зокрема, командою екс-голови ТОДА Степана Барни. Саме протистояння з фракцією БПП в питанні прийняття бюджету на 2020 рік і стало поштовхом до подальшої відставки Ігоря Михайловича. Про це у розділі – «Бюджет Тернопільщини на 2010 рік».

Його наступник на посту голови Тернопільської облдержадміністрації, колишній податківець, бізнесмен та чиновник з Івано-Франківська Володимир Труш також не був сприйнятий в обласні раді. Своїм заступником він призначив Олега Валова, який раніше вже займав цю посаду за головування «порошенківця» Степана Барни. ЗМІ Тернопільщини написали не один матеріал про кооперацію Володимира Труша з представниками минулої влади в області. Зазначене вище виділення Трушем землі біля «Водної арени» КП «Масив» Тернопільської ТМР доводить негласну кооперацію між чинним та минулим головами ОДА.

«Європейська солідарність» не голосує за висловлювання недовіри президенту, прем’єру та голові ОДА.

Володимира Труша активно підтримує новостворена група «За майбутнє», членів якої в обласному парламенті вже охрестили «перебіжчиками» – усі вони вихідці з партій «Самопоміч», «Укроп» і «Народний контроль». На стороні Труша аграрне лобі обласної ради, котре зацікавлене у дружбі з владою через субвенції на сільське-господарство.

Головою обласної парторганізації «За майбутнє» обрано Володимира Болещука, котрий раніше, до «Народного контролю», був головним функціонером «Української народної партії» на Тернопільщині. Сьогодні актив цієї політсили залучається для забезпечення максимального результату «За майбутнє» в Тернопільській області.

Партію «Довіра» на Тернопільщині очолює нардеп-мажоритарник Микола Люшняк. Як і на парламентських виборах головним фінансистом діяльності цього народного обранця є відомий аграрний магнат Петро Гадз. Також він забезпечує підтримку своїх колег по сільськогосподарській сфері голові ОДА Володимиру Трушу, а тому сміливо можна говорити про те, що «Довіра» співпрацюватиме з керівником облдержадміністрації у новому скликані облради. На даний момент вже ведуться переговори між головними претендентами на крісла в обласному парламенті за поділ посад.

До складу Тернопільської міської ради 7 скликання входить 36 депутатів, які представляють сім політичних сил. За результатами голосування на місцевих виборах 2015 року перемогу в обласному центрі здобули такі політичні партії: ВО «Свобода (13 мандатів), «БПП «Солідарність» (7 мандатів), ВО «Батьківщина» (4 мандати), «Громадянська позиція» (4 мандати), «Громадський рух «Народний контроль» (4 мандати), «Радикальна партія Олега Ляшка (3 мандати). Найбільшою є фракція ВО «Свобода» – 13 осіб. Фракція політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» налічує семеро депутатів, у фракцій ВО «Батьківщина» та «Громадянська позиція» по четверо депутатів. Ще дев’ятеро місцевих обранців є позафракційними, але обрані від місцевих осередків політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» та Радикальної партії Олега Ляшка. Міським головою Тернополя є Сергій Надал (суб’єкт висування – ВО «Свобода»), секретарем – Віктор Шумада (суб’єкт висування – «БПП «Солідарність» («Європейська Солідарність»).

У квітні 2017 року із партії і фракції ВО «Свобода» у Тернопільській міській раді було виключено Ігоря Турського, Івана Сороколіта та Романа Навроцького. Як зазначав Руслан Кошулинський (на той час заступник голови політичної партії ВО «Свобода»), таке рішення політична сила прийняла через те, що вказані депутати у своїх публічних виступах та голосуваннях відійшли від програмних засад, з якими партія йшла на місцеві вибори.

25 січня 2018 року Тернопільська міська виборча комісія постановила звернутися до вищого керівного органу ВО «Свобода», щодо відкликання депутатів Тернопільської міської ради Івана Сороколіта, Романа Навроцького, Ігоря Турського за народною ініціативою. 27 січня 2018 року на з’їзді ВО «Свобода» було прийнято рішення про відкликання цих депутатів. 13 лютого, цього ж року, Тернопільська міська виборча комісія постановила зареєструвати депутатами Тернопільської міської ради Ігоря Костюка та Андрія Стукало, а 4 квітня Мар’яна Кобзура, які були включені до виборчого списку ВО «Свобода».

Ситуація із виключенням вищезазначених депутатів Тернопільської міської ради мала гучний резонанс серед жителів міста. Після заяви представників ВО «Свобода» про виключення Турського, Сороколіта та Навроцького із партійного списку та фракції у Тернопільській міській раді перед засіданням сесій ради біля будівлі відбулися сутички між прихильниками та противниками такого рішення партії.

У медійному просторі висловлювались думки, що рішення про виключення цих осіб, було прийняте через те, що вони не підтримали зміни до «Генерального плану міста Тернополя», у яких зацікавлені «свободівці» та мер міста Сергій Надал.

Через позитивне голосування про внесення змін у «Генеральний план міста Тернополя» процедуру відкликання депутатів Тернопільської міської ради розпочинала також політична партія ВО «Батьківщина», але цей процес не завершився успіхом і депутати продовжують виконувати свої повноваження, перебуваючи у негласній коаліції міського голови Сергія Надала.

В Тернополі час від часу трапляються протести городян проти хаотичного забудування міста. Скаржаться тернополяни і на знищення зелених зон, на яких, сумнівними рішеннями міської ради під повним контролем міського голови, дозволяються будівництва житлових будинків, згідно із завчасно зміненим і «легалізованим» згаданим вище голосуванням, «Генпланом Тернополя». За даними громадський активістів та екологів, за перший період мерства Сергія Надала площі парків зменшились на 167,2 га, а місту завдано збитків майже на $220 млн.

Найбільше тернополянам запам’яталися виступи активістів проти декількох забудов у місті. У жовтні 2017 року ініціативна група містян виступала проти будівництва «Вуличної академії» у парку Національного відродження. Відбулося протистояння з так званими «тітушками», втім, без застосування сили і жертв. За проектом площа забудови – 758,23 м2.

Мешканці прилеглих будинків біля ПК «Березіль» теж висловлювали незадоволення проти будівництва багатоповерхівки на території палацу. Справа дійшла до абсурду – суд скасував містобудівні умови, що не зупинило забудовника під прикриттям міської влади.

Скаржаться мешканці Тернополя і на переобладнані на торф’яне паливо котельні в Тернополі. Зиск міського голови у яких також вбачають активісти та представники ЗМІ.

Загалом другий термін на посаді міського голови Тернополя Сергія Надала ознаменувався скандалами, протестами та судовими позовами. Тернопіль «прославився» найвищими тарифами на проїзд у громадському транспорті та додатковою оплатою за дитсадки для нетернопільських дітей.

На місцеві вибори 2020 року міський голова Тернополя Сергій Надал веде одразу 4 проекти, два з яких «опозиційні» (Олексій Станько, Ігор Сцібайло), один активно підтримує мера («Порядок. Відповідальність. Справедливість») і ще один – його рідна партія «Свобода». Кожен з цих проектів має у своєму розпорядженні до 60-ти білбордів, необмежений ефір на місцевому телебаченні, яке знаходиться під контролем Сергія Надала, а також підтримку онлайн-ресурсів. Сергій Надал ще не почав активної виборчої кампанії, але вже витрачає десятки мільйонів на вказані політпроекти.

В активній опозиції до очільника міста знаходиться партія «Сила людей», керівництво якої, як уже згадувалося вище, свого часу було виключене з лав партії «Свобода». Не менш опозиційно налаштованою є міська організація партії ВО «Батьківщина».

Бюджет Тернопільщини на 2020 рік

13 січня 2020 року, після декількох провалених голосувань, чисельних обговорень та консультацій депутати все ж прийняли бюджет на 2020 рік. Перед цим було внесено ряд правок та враховано низку пропозицій до проекту бюджету.

Прогноз власних доходів обласного бюджету (без урахування трансфертів) становить 732,5 млн гривень.

Відповідно до статей 66, 69 (1) Бюджетного кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік” джерелами доходів загального фонду обласного бюджету є:

‒         податок на доходи фізичних осіб – 674 млн гривень, ріст до очікуваних надходжень 2019 року – 14,4 відсотка;

‒         податок на прибуток підприємств – 30 млн гривень;

‒         рентна плата за спеціальне використання природних ресурсів –  7,9 млн гривень, ріст до очікуваних  надходжень 2019 року – 7,9 відсотка;

‒         плата за надання адміністративних послуг – 19 млн гривень, на рівні очікуваних надходжень 2019 року;

‒         частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету – 222 тис. гривень;

‒         надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності —  300 тис. гривень, на 50 тис. гривень більше  очікуваних надходжень 2019 року;

‒         орендна плата за водні об’єкти – 360 тис. гривень, на 85 тис. гривень більше очікуваних надходжень 2019 року;

‒         інші надходження – 725 тис. гривень, на 2100 тис. гривень менше очікуваних надходжень  2019 року.

Основними доходами обласного бюджету є податок та збір на доходи фізичних осіб (92 відсотка надходжень загального фонду), податок на прибуток підприємств (4,1 відсотка).

Спеціальний фонд обласного бюджету за доходами планується в сумі 89,2 млн гривень, в тому числі:

‒         власні надходження бюджетних установ – 86,8 млн гривень;

‒         екологічний податок – 2,1 млн гривень;

‒         надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва – 0,1 тис. гривень;

‒       грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності – 0,2 тис. гривень.

Інші питання порядку денного були перенесені на наступну сесію, адже найбільшим каменем спотикання для депутатів стала субвенція з державного бюджету на ремонт, реконструкцію, будівництво і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в розмірі 590 млн. грн. Хто би мав розподіляти пів мільярда гривень на дороги? Саме на тому ніяк не могли п’ять годин домовитися депутати з обласною держадміністрацією. У первинній пропозиції від депутатського корпусу звучало, що на 540 мільйонів гривень розпорядником коштів визначити Тернопільську обласну раду. А замовником робіт мало би стати комунальне підприємство облради «Тернопількомунінвест».

На такий варіант не погоджувався голова облдержадміністрації Ігор Сопель. За проектом бюджету-2020, який розроблений та схвалений ОДА в грудні минулого року, головним розпорядником коштів мала би стати обласна адміністрація, а замовником робіт Управління капітального будівництва ТОДА, яку очолює Віктор Кузяк, про якого згадувалося вище в контексті відомого минулорічного скандалу про поділ доріг по 40 метрів.

Зрештою, голова облради Віктор Овчарук після багатогодинних перемовин озвучив спільну пропозицію, яка тимчасово була схвалена. Головним розпорядником майже 600 млн. грн. на дороги залишилася Тернопільська ОДА. А замовниками робіт стали дві установи: КП «Тернопількомунінвест» та УКБ. Кошти між замовниками робіт депутати не розподілили. Це, та інші питання, домовилися розглядати на наступних сесіях.

Але епідемія коронавірусу внесла свої поправки в політичні процеси як країни і світу, так і Тернопільської області. У той же час, неспроможність голови ОДА Ігора Сопеля адекватно реагувати на виклики призвела до його відставки.

Перед звільненням Ігоря Михайловича, 5 березня 2020 року були внесені поправки до обласного бюджету, згідно з якими головним розпорядником 590 млн. грн. на дороги було визначено Тернопільську обласну раду. Замовники не змінилися. Були затверджені зміни до дохідної частини бюджету, фінансування бюджету, розподілу видатків, субвенцій та трансферів. Таким чином перемогу отримала команда Віктора Овчарука та Степана Барни, котрі стали і замовниками, і розпорядниками коштів, за які так довго ламались списи.

Аналізуючи доходи та видатки прийнятого бюджету можна зробити висновок: обласний бюджет не передбачає «закінчення епохи бідності», на чому наполягав і чого очікував від виконавчої влади Президент Володимир Зеленський.  Ігорем Сопелем проект обласного бюджету у повній мірі не відповідав інтересам жителів області та обласного центру. Той бюджет, який проголосований депутатами облради, враховуючи певні пропозиції деяких політичних груп, був змінений, а вже у продовж року його пообіцяли доопрацьовувати та коригувати ті показники, які депутати вважають некоректними.

Як і передбачалося, особливо важким 2020 рік став для медицини Тернопільщини, адже повинна відбудеться низка змін у закладах охорони здоров’я. Державна медична субвенція надійшла лише на перший квартал 2020 року. З 1 квітня усі заклади охорони здоров’я третинної та вторинної ланок на рівні районів почали функціонувати як комунальні некомерційні підприємства, вони  повинні будуть заробляти кошти на своє подальше існування, а це означає – фінансування не вистачатиме. Область стикнулася з проблемою, коли велика кількість медиків буде змушена звільнитися із займаних робочих місць. Такий експеримент, який стартував у другому кварталі по всій Україні, минулого року вже проводили на Полтавщині. Тоді всі побачили на прикладі третинної й вторинної ланок, що лише кілька лікарень обласного значення були спроможні отримати додаткові кошти й втриматися, враховуючи те фінансування, яке їм було необхідне. Всі інші лікувальні заклади були змушені проводити заходи оптимізації.

Пандемія та прихід в ОДА нового керівника Володимира Труша ситуацію не покращили. Навіть обіцяні Президентом доплати медикам не були здйснені вчасно, а протиепідемічні заходи – повністю провалені. Жителі краю почали вимагати відставки вже другого ставленика президента і для цього зареєстрували відповідну петицію.

Тернопільська обласна держадміністрація системно ігнорувала виклики, з якими стикається й обласний центр – Тернопіль. Влада взагалі не передбачила коштів для спеціалізованої школи імені Герети, яка повинна отримувати співфінансування з обласного бюджету. Так само забули про профспілкову школу мистецтв, в якій навчаються діти, які проживають у місті Тернопіль. Абсолютно незрозуміла позиція влади з приводу фінансування, ремонту і реконструкції Гаївського моста. Це – ключова транспортна артерія не лише Тернополя але й Тернопільської області. Через Гаївський міст проходить дві державні дороги. Коли ще він був в експлуатаційному стані, то за добу по ньому проїжджало 25-30 тисяч автомобілів. Сьогодні це – проблема рівня держави. На жаль, попередній уряд також ігнорував питання Гаївського мосту і це призвело до, певною мірою, транспортного колапсу в Тернополі.

Силовики

Олександр Богомол у березні 2015 року наказом Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова був призначений начальником Управління МВС України в Тернопільській області, а з 3 червня 2016 року і до цього часу він є начальником Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Його вважають безпосередньо людиною Арсена Авакова. Втім, і сам пан Олександр на цьому не раз наголошував. В громадськості до нього з’явилося чимало запитань щодо ігнорування явних порушень законодавства з боку міської влади Тернополя стосовно виділення земельних ділянок під будівництва житлових будинків. Жодної земельної справи не було доведено до логічного завершення.

7 листопада 2019 року було призначено нового начальника Управління служби безпеки України у Тернопільській області Юрія Борейчука. Попереднього керівника, Ярослава Боднарчука, Володимир Зеленський звільнив 11 вересня 2019 року.

В’ячеслава Перча, якого було призначено прокурором Тернопільської області в липні 2016 року, звільнили із цієї посади 6 вересня 2019 року. З січня 2020 року цю посаду обіймаd Петро Бойко, який до цього працював у Чернівецькій області. На заміну йому в область призначили Миколу Петришина, котрого одразу ж звинуватили у розпиванні спиртних напоїв на робочому місці і залякуванні підлеглих.

8 травня 2020 року рішенням в.о. голови ДФС Сергія Солодченка, під час відео-селекторної наради, було повідомлено про зміну майже всіх керівників регіональних підрозділів Державної фіскальної служби України. За підсумками рішення атестаційної комісії ДФС, призначено 23 заступники начальників головних управлінь ДФС в регіонах, повідомляє їхня прес-служба.

На посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області призначили підполковника податкової міліції Короткого Ігоря Михайловича, із покладенням виконання обов’язків начальника ГУ ДФС у Тернопільській області.

Резонансні бізнес-конфлікти чи корупційні скандали, які мали місце в області у 2019 році. Нелегальний бізнес

У вересні 2019 року на приватному подвір’ї ректора Тернопільського національного економічного університету Андрія Крисоватого спрацював саморобний вибуховий пристрій. Унаслідок цього вибуху поранень зазнав господар та його дружина. Правоохоронці області розглядали декілька версій замаху на життя та здоров’я ректора (особистий конфлікт, вимагання коштів, професійна та громадська діяльність). Через декілька днів вчена рада ТНЕУ листом звернулась до Президента України Володимира Зеленського, в якому підтвердила свою добровільну відмову від земельної ділянки (1294,9379 га), яка перебуває в постійному користуванні Національно-дослідного виробничого господарства «Наука» Тернопільського національного економічного університету з 1997 року. «Трагічні події, які відбулись 4 вересня 2019 року, вкотре підтверджують, що людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканість та безпека, стоять вище, ніж володіння правами на земельну ділянку», – зазначено у листі.

Дещо раніше, у серпні цього ж року, у центрі Тернополя, на вулиці Замковій, також вибухнув саморобний пристрій, який був залишений на капоті припаркованого автомобіля. За інформацією місцевих журналістів, транспортний засіб належав дружині колишнього заступника міського голови Володимира Камінського, який у 2015 році був фігурантом справи про отримання хабара. Внаслідок цього вибуху постраждав перехожий.

Протягом 2019 року працівники СБУ в Тернопільській області повідомляли про викриття підпільної мережі з реалізації контрафактного алкоголю, який збували через торгівельні заклади регіону. Під час візиту Володимира Зеленського, 1 листопада 2019 року, у залі ОДА Тернопільської області обговорювалась ситуація щодо нелегального виробництва алкогольної продукції, у тому числі на території області.

Поліція, служба безпеки та прокуратура Тернопільської області протягом 2019 року повідомляли про розкриття корупційних злочинів (вимагання хабара за сприяння при працевлаштуванні та ін.), діяльність нелегальних кар’єрів з видобутку корисних копалин, незаконний обіг наркотиків. Також на Тернопільщині восени 2019 року представниками відділу по боротьбі зі злочинами, пов’язаними із торгівлею людьми, було виявлено 64 незаконні мігранти, які перебували на території Тернопільської області без необхідних документів.

На початку 2020 року відділ комунікації поліції Тернопільської області повідомляв про боротьбу правоохоронців із незаконними АЗС, ігровими залами та вирубкою лісів. Оперативники Тернопільщини здійснили успішну спецоперацію з розкриття групи осіб, які займалися масовим виготовленням та розповсюдженням наркотиків.

У січні 2020 року в Тернопільській області поліція затримала дев’ять членів злочинного угруповання, яке займалося виготовленням амфетаміну та збутом марихуани, амфетаміну, метаамфетаміну, МДА, PVP, та нових психотропних речовин НПР. Угрупування входило у міжрегіональну мережу зі збуту наркотичних препаратів, а за даними ряду ЗМІ до неї входили і діти відомих чиновників та підприємців.

Аналіз медіа-ринку

Медіа-ринок у Тернопільській області представлений кількома місцевими телеканалами, радіохвилями, друкованими виданнями та інтернет-ЗМІ, а також новинними сайтами.

Більшість з них пов’язують з чинним міським головою Сергієм Надалом та колишнім мером Романом Заставним. Опозиційними до міської влади вважаються 3-4 інтернет-видання. Жоден телеканал в Тернополі міського голову не критикує. Деякі ЗМІ орієнтуються на представників минулої влади Степана Барну та Віктора Овчарука.

Телеканали

На Тернопільщині функціонує філія ПАТ «НСТУ» – Тернопільська регіональна дирекція, яка представлена телеканалом UA:Тернопіль та радіохвилею «UA:Українське радіо. Тернопіль». Крім цього, активно оновлюється відповідний YouTube-канал та сторінка у соціальній мережі Facebook. В ефірі цього суспільного мовника виходить телепрограма «#Звіти_наживо», де у прямому ефірі звітують та відповідають на запитання глядачів місцеві посадовці. У інших телепередачах обговорюють загальноукраїнські та регіональні суспільно-політичні та економічні проблеми. Випуски новин достовірні та збалансовані. Менеджером філії є Юрій Кійко, а продюсеркою – Зоряна Биндас.

Талеканал ТV-4 (ТОВ TV-4) розпочав свою роботу в 1991 році і був першим недержавним регіональним телеканалом Західної України. У 2001 році було засновано Товариство з обмеженою відповідальністю «TV-4» директором якого і тепер є Юлія Винокур. Власниками даного товариства є Джоджик Ярослав (35,3%), Лариса Товарянська (31,7%), Володимир Клімчук (25%), Андрій Гнатюк (3%), Сергій Сказко (3%), ТОВ «Аніко Лтд» (2%). У мовленні телеканал надає перевагу трансляції авторських програм, в яких піднімаються актуальні проблеми чи питання тернопільської громади. Також команда телеканалу готує тематичні програми розважального характеру, наприклад «Новорічна ніч з TV-4», «Новий рік на дачі», «Український Великдень» та ін.

Телевізійний канал «ІНТБ» має інформаційно-розважальний характер. Офіційно телеканал розпочав мовлення 2 червня 2007 року, а з 2010 року – виходить онлайн у мережі Інтернет. Юридична назва компанії – ПП «Телекомпанія «СМАЙЛ», власниками є Сергій Ветров (50%) та Ніколайчук Леоніда (50%), директор – Олена Науменко.

Телеканал «Тернопіль 1» компанії ПП «ТРО «ТЕРНОПІЛЬ-МЕДІА» працює лише два роки, від 10 листопада 2017 року. Власником телерадіоорганізації є Олег Лахита. В ефірі транслюють інформаційні та розважальні програми, а також реаліті-шоу («Ти красива!», «У лікаря», «Небайдужі» та ін.). Журналісти телеканалу за допомогою стріму інколи транслюють інформаційні випуски про важливі події в місті у соціальні мережі.

Інтернет-телебачення

«МЕДІАТОР» – перше інтернет-телебачення Тернопільщини, так позиціонує себе товариство з обмеженою відповідальністю інформаційне агентство «Медіатор». Засновниками компанії є Надія Березюк (50%) та Сергій Русаков (50%). На сайті, а також YouTube-каналі транслюються сюжети про події, які відбуваються в області, часто гостями програм є політики чи відомі особистості культури чи бізнесу.

Ще одним інтернет-каналом, який продукує відеосюжети про соціально-політичну ситуацію на Тернопільщині, є ТМЦ.ІНФО – громадське інтернет-телебачення. Наповненням ресурсу займається громадська організація «Тернопільський медіа центр», яка веде свою діяльність з серпня 2012 року. Засновниками цієї організації зазначаються Ігор Аркуша, Григорій Бурбеза, Михайло Окаринський, директором – Тетяна Шабанова. Відеосюжети із пресконференцій, які відбуваються у місті, часто транслюються у прямому ефірі в мережі Інтернет. На сайті представлені також інформаційні та аналітичні статті.

«ФМ Радіо» (Інтернет-телебачення) – проект політтехнолога міського голови Сергія Надала Юрія Фартушняка, у якого активно замовляє рекламу Тернопільська міська дитяча лікарня на сотні тисяч гривень.

Радіо

UA: Українське радіо. Тернопіль – є філією публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» «регіональна дирекція UA: Тернопіль». Радіо можна слухати на таких хвилях FM: 87,7 у Тернополі, 101,6 – у Шумську, 101,9 – у Чорткові, 102,7 – у Бучачі, 103,2 – в Бережанах, 107,9 – у Кременці, а також у прямому ефірі в мережі Інтернет. В ефірі радіостанції транслюються передачі суспільного та політичного характеру, часто відбуваються прямі ефіри, протягом яких слухачі можуть зателефонувати в студію та поставити запитання учасникам.

«Ух-радіо» є недержавною інформаційно-музичною радіостанцією, яку можна слухати на частоті 101,1 FM на території Тернопільської області. Радіостанція «Ух-радіо» – це дві юридичні особи: ПП «ТРО «Українська хвиля»» і ПП «ТРО “Ух-радіо”», які ділять спільну частоту 101,1 МГц у Тернополі і мовлять з єдиним позивним «УХ-радіо». Власником і керівником першого підприємства є Юрій Фартушняк, а другого – Тетяна Фартушняк. Форматом цієї радіостанції є лише українська музика. В ефірі виходять місцеві новини та розважальні програми, також бувають програми з участю тернопільських політиків чи посадовців.

Радіо Рокс – це всеукраїнська радіостанція, але у Тернополі працює студія і на частоті 103,5 FM кожного дня з 14:00 до 15:00 транслюються передачі місцевого суспільно-політичного контексту і на добу виходять чотири випуски місцевих новин. Також в ефірі присутня місцева реклама. Радіо Рокс входить до радіогрупи «Тавр медіа», директором якої є Ігор Чернишов, а власниками вважають Віктора Пінчука та Миколу Баграєва. До цього ж радіохолдингу входить також радіостанція «Мелодія FM», директором якої є Тетяна Волошина, а в ефір у Тернопільській області виходить на частоті 106,1 FM.

Друковані ЗМІ

За даними Держтелерадіо у Тернопільській області, за результатами моніторингу першого півріччя 2019 року, усього зареєстровано 71 видання із загальним тиражем 8 682,2 тис. примірників, із них 37 газет із тиражем 7 563,0 тис. примірників і ще 34 періодичні і продовжувані видання із тиражем 1 119,2 тис. примірників. Для порівняння, на аналогічний період 2018 року всього було зареєстровано 81 видання із загальним тиражем – 9 551 тис. примірників, із цього числа 40 – це були газети загальним тиражем 7 731,2 тис. примірників.

З 1 січня 2016 року набув чинності Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», метою закону є обмеження впливу держави на ЗМІ та створення рівних умов діяльності ЗМІ різних форм власності, а також підвищення конкурентоспроможності друкованих засобів масової інформації. Тернопільська область, за результатами моніторингу на кінець грудня 2018 року, є лідером у процесі роздержавлення ЗМІ. Із 20 ЗМІ, які реально виходять, реформовано – 17, це становить 85%. Загальний показник реформованих ЗМІ по Україні складає 53%.

Газета «Свобода» плюс Тернопільщина» (стара назва – «Свобода») – це реформована газета Тернопільської обласної ради і тепер це ТОВ «Редакція газети «Свободи», директором є Віктор Уніят. Газета має суспільно-політичний характер, виходить двічі на тиждень та розповсюджується на території Тернопільської області.

Громадсько-політична газета «Вільне життя» плюс Тернопільщина теж розповсюджується по всій області двічі на тиждень. Засновниками ПП «Пресова агенція Вільне життя» є Євген Федоришин (45%), Ігор Федоришин (45%) та Людмила Островська (10%), директором – Ірина Рогальська.

Ще одним громадсько-політичним виданням є «Нова Тернопільська газета», яка виходить щосереди та розповсюджується в усій області. Засновниками ТОВ «Нова Тернопільська газета» є Зіновій Залуцький (50%) та Микола Мартинчук (50%), який також є директором.

Газета «Наш день», засновником та головним редактором якої є Зіна Кушнірук, виходить щотижнево з 2013 року.

Засновником та видавцем тижневика «Номер один» є ПП «Агентство Тернопільських новин», власницею якого є Тетяна Вербицька. Це обласна газета, головним редактором якої є Віталій Попович. На сторінках видання публікують матеріали суспільно-політичного характеру та новини краю.

«Вечірній Тернопіль» за деякими даними належить екс-депутату ТМР Ігорю Турському, котрий разом з колегою Іваном Сороколітом вийшли з лав «Свободи» після позбавлення мандатів міської ради, про що згадувалося вище, і влилися до міського осередку партії «Сила людей». Редактором газети є журналістка Тетяна Колеснік.

У районних центрах Тернопільської області практично щотижнево випускають місцеві газети, більшість яких – це уже роздержавлені друковані видання РДА.

Загальна картина

Вид ЗМІ Назва Сайт Редактор Власник
Сайт 0352 0352.ua Франшиза, Грицишин
Сайт 20 хвилин te.20minut.ua Ірина Прокопенко Корп. РІА
Сайт Без табу beztaby.te.ua Юля Швець Богдан Юлик
Сайт Бізнес Область biznesoblast.com Сергій Алілуйко
Сайт Бізнес- компаньйон business-companion.te.ua Олег Жак Олег Жак
Сайт В курсі vkursi.te.ua Наталя Шкляр Михайло Головко
Сайт Газета gazeta.te.ua Іван Бабійчук
Сайт Галас galas.te.ua Василь Солтис Олег Боберський
Сайт Громадський інформаційний портал gip.org.ua Михайло Іваненко
Сайт Діло – Мертвий dilo.te.ua Марія Бабюк?
Сайт Доба doba.te.ua Сергій Балуцький Зоряна Биндас
Сайт Досьє 102 dosie102.te.ua ГУНП Ігор Флешар
Сайт Збудовано zbudovano.te.ua Олексій Станько Олексій Станько
Сайт Інфопростір infoprostir.te.ua Володимир Бойко
Сайт Лайк like.te.ua Ольга Терещук Ігор Флешар
Сайт Львів-Тернопіль щоденно ltdaily.info В. Бобко В. Бобко
Сайт Місто gazeta-misto.te.ua Тарас Савчук Оксана Яциковська (під Надала)
Сайт Голос https://golos.te.ua/ Тарас Савчук Під Надала
Сайт online.te.ua online.te.ua Вербіцький Вербіцький
Сайт Погляд poglyad.te.ua Надія Греса Надія Греса
Сайт Politerno politerno.com.ua Андрій Щесняк Андрій Щесняк
Сайт Про все provse.te.ua Борис Машлянка Борис Машлянка
Сайт ПроТе pro.te.ua Руслан Доротяк, Наталя Лазука Руслан Доротяк, Наталя Лазука
Сайт Реально realno.te.ua Олена Беднарська Олена Беднарська + Віталій Цимбалюк
Сайт Репортер – Мертвий reporter.net.ua Драбик Ігор Роман Заставний
Сайт Сім днів 7days-ua.com Олена Шуль Ярослав Джоджик
Сайт Сорока soroka.ternopil.ua Андрій Вербіцкий Олена Рожко
Сайт Терен teren.in.ua Олег Удич Іван Чайковський
Сайт Терноград ternograd.te.ua Василь Солтис Василь Солтис
Сайт Тернопіль Інфо ternopilinfo.com Ярослав Чорнозуб Ярослав Чорнозуб (клюєв якось докладався)
Сайт Тернопіль наживо ternopillive.com.ua Тарас Савчук Сергій Надал
Сайт Тернопільська липа lypa.com.ua Тетяна Долішна Віктор Долішний
Сайт Тернопільський тиждень t-weekly.org.ua Віталій Гнатюк Віталій Гнатюк
Сайт Тернопільські гарячі новини tgn.in.ua Ігор Флешар
Сайт Тернопільські новини tenews.org.ua Тарас Савчук Тарас Савчук
Сайт Тернополяни ternopoliany.te.ua Андрій Вербіцкий Андрій Вербіцкий + Люшняк?
Сайт Файне місто ternopil.te.ua Юрій Фартушняк Юрій Фартушняк
Сайт Часопис chasopys.te.ua Ольга Шахін
Сайт Cьогодні – Мертвий sogodni.te.ua
Сайт topnews topnews.in.ua Наталя Чорна Леонід Бицюра
Сайт Vision Тернопіль vision.ternopil.ua Наталя Чорна Леонід Бицюра
Сайт ZZ zz.te.ua Юрій Заруцький / Науменко Петро Гоч/Цимбалюк
Газета Вільне життя vilne.org.ua Петро Федоришин Петро Федоришин
Газета Свобода svoboda.te.ua Обласна Рада
Газета Тернопіль вечірній t-v.te.ua Тетяна Колеснік Ігор Турський
Газета Номер Один www.gazeta1.com Віталій Попович Тетяна Вербицька
Газета Нова Тернопільська nova.te.ua Микола Мартинчук Надал
Газета Наш день nday.te.ua Зіна Кушнірук Зіна Кушнірук
Газета Ріа te.20minut.ua Ірина Прокопенко Корп. РІА
Газета У кожен дім Надія Худа Вадим Перець
Радіо Брехунець Петро Гудима (Заєць Роман)
Радіо УХ uhradio.fm Зоряна Биндас
Радіо Рокс Любов Красновська Альона Буслович (гендиректор)
Радіо Вуличне радіо radio.profiart.com.ua Олег Нитка
ТБ Суспільне ТБ Лариса Михайльська (Заєць Роман) Ігор Гуда
ТБ ТВ4 tv4.te.ua Юлія Винокур Ярослав Джоджик
ТБ ІНТБ intb.te.ua Олена Науменко Заставний-Надал

У мережі Інтернет присутні новинні сайти та інтернет-ЗМІ, які висвітлюють події області, часто такі ресурси не вказують своїх засновників, головних редакторів чи інформації із зазначенням юридичних даних. У ході моніторингу вдалось з’ясувати, що новинний портал te.20minut.ua входить до видавничої групи RIA media, яка також є частиною Медіа-корпорації RIA 20minut.ua (ця інформація вказана на інтернет-сторінці). Засновниками ТОВ «РІА медіа» є Сергій Боярчуков (69,9986%) та Оксана Розторгуєва (30,0014%). На ресурсі є розділи із новинами, обговореннями, матеріалами про особистостей краю та журналістськими розслідуваннями. До найбільш відвідуваних сайтів належить ресурс «0352.ua-Сайт міста Тернополя», де головними рубриками є «новини», «довідник», «вакансії». Інтернет-видання «terminovo» продукує аналітичні матеріали та журналістські розслідування. На журналістських розслідуваннях спеціалізується політичний вісник «Politerno».

На сайті «Від Тарнополя до Тернополя» публікуються новини, є рубрика із історичними матеріалами, фото та відеоматеріали, а також є каталог підприємств, але він лише частково наповнений. На сайті, окрім електронної пошти, не зазначено інших контактних даних. На сайті «Тернопільські експрес-новини Терен» публікуються новини та журналістські матеріали про події в області, є такі розділи: «тема дня», «інтерв’ю», «економіка», «суспільство» та інші. Новинний портал «Погляд» серед своїх рубрик окреме місце виділив новинам із районів Тернопільської області. Інтернет-газета «Доба» свої матеріали розміщує у розділах «новини», «історії файних людей», «особистість», «здоров’я» та ін., а головним редактором є Сергій Балуцький. До популярних інтернет-ресурсів відноситься також «За Збручем»«Реально»«BezTaby.te.ua»«Газета Місто» та ін.

Соціальні мережі

Найпопулярнішою соціальною мережею серед користувачів Тернопільської області є Facebook, де створено багато груп для обміну та поширення інформації. Місцеві політики та партії у цій мережі теж мають свої офіційні сторінки для комунікації з виборцями. У соціальній мережі створено групи, де публікують новини області. До найчисленніших можна віднести такі спільноти: «Тернопільські новини» (понад 100 тис. учасників, орієнтована на міського голову Сергія Надала), «Тернопільські новини №1» (понад 90 тис. учасників, найбільш демократична група), «Новини Тернопільщини» (понад 18 тис. учасників, також не допускає критики міського голови), «Тернопільська спільнота» (понад 13 тис. учасників, аполітична група).

У цих групах публікують матеріали соціального та політичного характеру,
у більшості випадків це новини обласних інтернет-видань. Також
створені спільноти, орієнтовані на аудиторію читачів міст обласного
значення, наприклад «Мі100Тернопіль» (понад 19 тисяч учасників,
орієнтована на міького голову Сергія Надала), «То є Чортків» (понад 11 тис. учасників), «Кременець» (понад 12 тис. учасників), «Бережанці та бережанська діаспора» (понад 9 тис. учасників).

Розвиток громадянського суспільства та місцева демократія

У Тернопільській області зареєстровано велика кількість громадських організацій та спілок, лише у м. Тернополі їх близько 1 000, але не всі працюють системно. В обласному центрі найбільш дієві громадські організації у 2017 році об’єднались у Коаліцію «Тернопільський центр реформ». До цього об’єднання входить близько 30 членів-організацій. Експертно-аналітична група «Акцент», директором якої є Богдан Малиняк, в основному займається дослідженням ефективності витрачання коштів із обласного бюджету, проводить просвітницькі кампанії для залучення громадян до моніторингу даного фінансового процесу. «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад», керівником якого є Максим Черкашин, займається розвитком місцевого самоврядування в об’єднаних територіальних громадах Тернопільської області та залученням до цього процесу громадськості.

ГО «Тернопільський прес-клуб» працює у сфері підвищення професійності працівників ЗМІ. Організація провела масштабну роботу при реформуванні комунальних друкованих газет. Головою правління «Тернопільського прес-клубу» є Анжела Кардинал. «Тернопільська правозахисна група» займається наданням первинної правової допомоги, моніторингом правоохоронних органів та судових засідань, безпекою громади. Керівником організації є Володимир Шевченко. «Центр громадського моніторингу та аналітики» займається аналітичними дослідженнями та моніторингом діяльності органів місцевого самоврядування. Керівником організації є Василь Томчишин.

В області також діють регіональні представництва всеукраїнських організацій: Громадянська мережа ОПОРА, «Центр UA», «Інститут Республіка», «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан».

Серед молодіжних організацій активними є представники ГО «Молодіжного центру розвитку «МІСТ», яка здійснює інформаційно-просвітницьку діяльність у таких напрямках, як розвиток громадянської активності та соціальної відповідальності, попередження гендерно-обумовленого та домашнього насильства, популяризації цінностей недискримінації та поваги до людської гідності. Директоркою організації є Мар’яна Гевко. При Тернопільській міській раді функціонує Молодіжна міська рада, яка є консультативно-дорадчим органом міської ради та її виконавчого комітету з питань молодіжної політики. З початку реформи децентралізації схожі організації почали діяти і в об’єднаних територіальних громадах області. Молодіжні міські ради функціонують у Теребовлянській та Лановецькій ОТГ, у Зборівській ОТГ працює Молодіжний конгрес міської ради.

Окрім цього, в області діє осередок ВГО «Сокіл» – це військово-спортивна організація, яка займається вишколом молодих людей задля розбудови Української держави. Також функціонує Тернопільська обласна громадська спортивно-патріотична організація «Тризуб» ім. Степана Бандери, керівником якої є Олег Луцишин. Також, у регіоні діє Тернопільська обласна організація політичної партії «Національний корпус», керівник – Володимир Петришин. Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» працює у сфері соціальної та правової допомоги бійцям, інвалідам, ветеранам антитерористичної операції на Сході України та їх сім’ям.

Щодо культурних проєктів у Тернополі проходить щорічний триденний Мистецький фестиваль «Ї», участь у якому беруть відомі сучасні літературні митці, а також музиканти та художники. Популярністю серед мешканців та гостей міста користуються «Наукові пікніки», на яких демонструють винаходи молодих науковців, а також робототехніку та проводять цікаві досліди в галузі хімії та фізики. Майданчиками для розвитку культурних та соціальних ініціатив мешканців міста є «Молодіжний центр Тернопіль» та «Центр науки Тернополя», обидві локації було втілено за допомогою Громадського бюджету міста Тернополя.

Щодо взаємодії влади та громадського сектора, то, окрім уже згаданих молодіжних рад, у громадах Тернопільської області функціонують ще й інші інструменти участі. У Тернопільській, Теребовлянській, Чортківській, Хоростківській, Заліщицькій, Борщівській, Лановецькій, Збаразькій міських радах, а також у Гусятинській та Вишнівецькій селищних радах запроваджено електронні петиції. Проте вони не користуються широкою популярністю серед місцевих мешканців, лише Тернопільська міська рада розглянула 140 таких поданих та проголосованих петицій, Заліщицька – 3, Лановецька і Збаразька – по дві, а інші місцеві ради – жодної. Проєкти Громадського бюджету реалізовуються у Лановецькій, Чортківській, Кременецькій, Бережанській, Шумській, Великогаївській та Тернопільській громадах.

Найбільш резонансні мітинги та пікети 

Після місцевих виборів 2015 року, на яких перемогу в першому турі голосування отримав Сергій Надал (ВО «Свобода») у Тернополі виникало декілька конфліктних ситуацій між місцевою владою та громадськістю. У 2017 році місцеві мешканці висловили протест проти реконструкції семи котелень із заміною на них у якості палива природного газу на торф. Міська рада запевняла, що використання такого палива дозволить зекономити кошти бюджету, але мешканці протестували проти таких рішень через небезпечні викиди в атмосферу в результаті спалювання торфу. З числа активістів була створена ініціативна група, яка вимагала проведення громадських слухань щодо цього питання, місцеві мешканці на знак протесту перекривали дороги. У 2019 році питання з котельнями на твердому паливі не вирішено, судова справа щодо такої котельні, розташованій на вулиці Київській, ще триває, із позовною заявою до суду зверталась тернополянка Юлія Мамчак (кандидатка у народні депутати у 2019 році) ще у грудні 2017 року.

Підняття тарифів для проїзду в громадському транспорті викликало ще одну хвилю протестів у Тернополі. Причиною обурення стало рішення міськвиконкому, відповідно до якого з 1 листопада 2018 року  вартість проїзду в тролейбусах становитиме 5 гривень для мешканців, які скористаються персоніфікованою «Карткою тернополянина», 6 гривень при сплаті неперсоніфікованим електронним проїзним квитком або безконтактною банківською карткою та 8 гривень –  при готівковому розрахунку. У маршрутках – 6, 7 та 9 гривень відповідно. Розмір цих тарифів був чи ненайвищими серед обласних центрів України, а якість послуг, на думку місцевих мешканців, їм не відповідала. 4 листопада на центральній площі міста зібралось близько двох тисяч протестувальників, які згодом, рухаючись по пішохідних переходах центральної частини міста, перекрили рух транспорту. Наступного дня, у понеділок, 5 листопада, тернополяни протестували вже під стінами міської ради. Через таку реакцію місцевих мешканців виконком 15 листопада затвердив нові (тимчасові) тарифи на проїзд у громадському транспорті Тернополя – у тролейбусах 5 грн, а в маршрутних таксі та автобусах – 6 грн. Проте у грудні вартість проїзду знову ж таки зросла, було запроваджено диференційовані тарифи – з електронним персоніфікованим квитком «Карткою тернополянина» у тролейбусі – 5 грн, без цієї картки – 6 грн. У маршрутних таксі та автобусах вартість проїзду для власників «Картки тернополянина» складе 6 грн, а без пред’явлення картки – 7 грн. Окремі активісти звертались до суду щодо вартості проїзду, але рішення судів на зниження тарифів не вплинули.

У 2018 році виник конфлікт між Тернопільською міською радою (управлінням освіти та науки) та батьками дітей, які відвідують місцеві садочки, але
не мають тернопільської прописки. Для цієї категорії дітей було введено додаткову плату в розмірі приблизно 1 200 грн. Пізніше із частиною об’єднаних територіальних громад було заключено договори, за якими
ОТГ компенсовували витрати за відвідування садочків дітей, які мали
їхню реєстрацію. У листопаді 2018 року Тернопільський окружний адміністративний суд скасував наказ міського управління освіти щодо запровадження такої доплати. Було подано апеляцію, але Львівський апеляційний суд її відхилив. Відповідно до повідомлення на сайті Тернопільської міської ради від 19 лютого 2019 року, тернопільські заклади дошкільної освіти відвідує близько 650 іногородніх дітей, за навчання більшої половини яких (понад 400 дошкільнят) оплату здійснюють органи місцевого самоврядування, де вони зареєстровані: Байковецька, Залозецька, Великогаївська, Білецька ОТГ, а також Тернопільська районна рада.
За відвідування ще майже 200 осіб – укладено відповідні договори з їх батьками.

Тернопільські активісти часто долучались і до всеукраїнських акцій. 18 травня відбулась акція «Тернопіль питає – Хто замовив Катю Гандзюк?». У листопаді взяли участь у акції «Рік без Каті», на якій у річницю смерті Катерини Гандзюк нагадали владі, що не знайдено замовників її вбивства. У жовтні на Театральному майдані відбулось віче «Ні капітуляції». Учасники акції таким чином висловили свою позицію проти виведення українських військ зі сходу держави.

Politerno

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь