Politerno > Статті > П’ятиголовий дракон. На кого витрачає мільйони Сергій Надал, ще не почавши власної виборчої кампанії

П’ятиголовий дракон. На кого витрачає мільйони Сергій Надал, ще не почавши власної виборчої кампанії

  • 24 Серпня, 2020
  • 9768 Переглядів
  • 0

Міський голова Тернополя Сергій Надал ще офіційно не розпочав освою виборчу кампанію, а вже витрачає десятки мільйонів гривень на рекламу політичних проектів, які сміливо можна назвати його сателітами.

Ми проаналізували деякі елементи передвиборчої реклами чотирьох, вже добре відомих тернополянам політиків та політичних сил, які, за нашими даними, виступають кандидатами-спойлерами або ж відкрито агітують за міського голову.

Хто в реальній опозиції до Надала

На місцевих виборах 2020 року до Тернопільської міської ради мають усі шанси потрапити представники чотирьох політичних сил: «Свобода», «Слуга народу», «ЄС» і «Батьківщина». За проходження до міського парламенту боротимуться «Сила людей», «За Майбутнє», «Голос» і «Галицька партія».

Аналізуючи передвиборче політичне поле Тернополя, можна беззастережно відмітити одну тенденцію: головними конкурентами чинного міського голови під час мерських виборів, хоча й не із значними шансами, стануть представники тих політичних сил, які позиціонують себе, як опоненти Сергія Надала. Політсили, які не критикують тернопільського мера – по суті погоджуються з його політикою, а значить дають йому кард-бланш.  За нашими даними, на критиці міського голови Сергія Надала відкрито і виправдано будуватимуть свою кампанію кілька партій, які мають шанси потрапити до міськради. Ще не усі учасники перегонів почали активну агітацію і тому згадаємо тих, які вже відомі нам.

Найопозиційнішою до чинної влади Тернополя на виборах до міської ради, як і задовго до них, ми вважаємо партію «Сила людей». Трійка її форвардів добре відома у Тернополі – це Іван Сороколіт, Ігор Турський та Олег Різник. Турський і Сороколіт запам’яталися тернополянам тим, що партія «Свобода» спочатку виключила їх, разом з Романом Навроцьким, зі своїх лав, а потім ще й позбавила депутатських мандатів. Вони давно йшли в розріз із суперечливою політикою міського голови Сергія Надала, а тому реакція його партії була закономірною і, що добре відомо у політичних колах, ініційованою і профінансованою особисто ним. Після позбавлення депутатських регалій Турський і Сороколіт зайшли під прапори партії «Сила людей», Тернопільська організація якої перебувала у «коматозному» стані. Слід віддати належне ексдепутатам – їм вдалось реанімувати організацію цієї партії як в місті, так і області. На сьогоднішній день – це без перебільшення найбільш опозиційна до міського голови політична сила із організованим активом, стратегією і вдалою виборчою кампанією. До «Сили людей» приєдналися тернопільські громадські активісти Іван Ковалик та Юлія Мамчак, яку в Тернополі знають, як борця з торф’яними котельнями.

За нашими даними, не менше за «Силу людей» критикуватиме Надала і партія «Батьківщина», котра приберегла свої сили на пізню фазу виборчої кампанії. Якщо політсилі Турського-Сороколіта потрібно було розкручувати  свій бренд задовго до старту виборчої гонки, то партійцям Юлії Тимошенко спішити не було куди. Верхівка Тернопільської організації «білосердечних» давно затаїла образу на міського голову за трійку своїх депутатів нинішньої каденції, яку він, як кажуть у політтусовці Тернополя, «купив з потрохами», і тому обіцяє пригадати міському голові його «подвиги» за останні кілька років. Політсила обіцяє приємно здивувати виборця своїми кандидатами на депутатські мандати і продемонструвати достойну конкуренцію іншим фаворитам під час виборчого забігу.

Інші партії, які мають найбільші шанси потрапити до міськради Тернополя, будь-якою критикою чинної в місті влади не відрізняються. Головний претендент на крісла в міському парламенті, партія «Свбода» – руку дающого кусати не буде, це зрозуміло як Божий день. А головний «порошенківець» міста Віктор Шумада є секретарем міської ради. Теж цілком природньо, що критикою тут не пахне. Президентська партія «Слуга народу» – поки що чіткої виборчої стратегії немає. Яке у неї ставлення до «господарника» Сергія Надала – не зрозуміло. Є передчуття, що обійдеться все відомим на усю країну мемом – «Ти – це Тернопіль». До речі, так її гасло на цих виборах і звучить – «Україна починається з кожного з нас – «Україна – це ти», «Твоє місто – це ти», «Твій регіон – це ти». «За майбутнє», «Голос» і «Галицька партія» – скоріше, виступлять на боці Сергія Надала і активної мерської кампанії не вестимуть.

Спойлери – або своя опозиція

Раніше, в статті «Реальна альтернатива Надалу» чи Надал? Для чого Олексія Станька висунули кандидатом у мери Тернополя», ми вже писали, що Сергій Надал веде на цих виборах і власну опозицію до самого себе. Такий кандидат в політтехнологів називається – спойлер. Спойлерів здебільшого використовують владні кандидати, котрим потрібна власна зручна опозиція. Такі «опозиціонери» нібито і критикують владу, але їхня критика або жодної шкоди їй не завдає, або ж скоріше стає антирекламою самої опозиції. У цьому випадку саме поняття опозиційності проти влади – нівелюється і дискредитується. Тобто, критика влади навмисно стає деструктивною і виставляє у невигідному світлі для виборця самого критика. Спойлера намагаються розкрутити максимально, щоб на електоральному полі, де влада не сприймається, уся увага була прикута до нього. Таким чином непомітною стає реальна опозиція – спойлер неначе закриває її своєю постаттю, кидає на неї тінь свого негативу. За умови, коли в основного кандидата замалий рейтинг для перемоги у першому турі, він потрапляє у другий тур саме з цим, розкрученим ним же спойлером і з легкістю виграє у нього, після того, як той просто «зливає» другий тур.

Сергій Надал має у своєму розпорядженні одразу двох своїх «опозиціонерів» – спойлерів. Про Олексія Станька ми вже згадували. Назвемо і другого – це Ігор Сцібайло з громадського руху «Варта».

Його білборди «Тернопіль – це не тільки бруківка» можна побачити на кожній вулиці нашого міста. Ми нарахували по 50-60 білбордів у кожного з цих «опозиціонерів». Читачу не потрібно нагадувати ціни на оренду площадок під зовнішню рекламу на час виборчої кампанії – зрозуміло, що суми будуть вираховуватися у сотні тисяч гривень. А ще друкована і відео продукція, реклама на телебаченні, замовні публікації у ЗМІ. Простий опозиціонер такої кампанії дозволити собі не може. Навіть місцеві організації всеукраїнських партій бідкаються на дорогі виборчі кампанії, якими славиться Україна. Вони не можуть собі дозволити такої кількості зовнішньої реклами, вибирають більш дешеві, але максимально дієві варіанти достукатися до людей. То що говорити про кандидатів від рухів «Хвиля» і «Варта» в Тернополі?

Навіть недешева реклама партії «За майбутнє» у порівнянні з піаром спойлерів Сергія Надала, виглядає тьмяно. І, все ж, це немала організація, яка веде кандидатів до більшості місцевих рад області, серед членів якої багато підприємців. «За майбутнє» має шанси потрапити до міської ради, а тому її витрати виправдані. У той же час ми розуміємо, що Станько, як і Сцібайло виграти в Надала шансів не мають. Однак ми бачимо парадоксальні речі, пояснення яким одне – в Олексія та Ігоря вкладає мільйони той, хто зацікавлений у їхньому існуванні на шаховій дошці виборів в Тернополі.

Деякі ознаки приналежності обидвох зручних опозиціонерів до Сергія Надала очевидні – вони використовують під свою рекламу площадки партії «Свобода». На тих місцях, на яких нещодавно висіли плакати про «відстоювання мови» партії «Свобода», висить реклама Станька і Сцібайла. Зрозуміло, що у фінансовій звітності цих кандидатів ми не побачимо мільйонних сум, які б вони мали витратити на вибори. Втім, після оголошення результатів, це вже нікого не цікавитиме.

Кандидат у мери Тернополя Ігор Сцібайло, скажімо, активно використовує у своїй виборчій кампанії тему котелень на торфі. Ми вже згадували, що до партії «Сила людей» приєдналась громадська активістка Юлія Мамчак, котра від початку появи в місті проблеми торф’яних котелень послідовно переймається нею. Складається враження, що представник «Варти» навмисно заходить у зрозумілу для Юлі тему, ніби вибиваючи з-під неї зручну опору, на якій вона буде вести власну кампанію як кандидат в депутати і критик Сергія Надала. Тема бруківки, яку використовує Ігор Сцібайло, вже приїлась тернополянам. Містяни добре поінформовані з цього питання – кому належить і що за фірма її вкладає, чому нею застелили увесь Тернопіль і хто на цьому нажився. Але «опозиціонер» Сцібайло неначе навмисно її дістає на гора, щоб стати нецікавим як кандидат, щоб городяни сказали, що «ці критикани вже дістали» і тим самим відвернути людей від опозиційного табору.

У нас теж є громадські активісти

З початку серпня у Тернополі гучно стартувала рекламна кампанія політсили «Порядок, Відповідальність, Справедливість». Вона активно і голосно агітує за міського голову Сергія Надала. І так само, як і власна опозиція мера, витрачає на свою рекламну кампанію шалені кошти. За нашими підрахунками, цей проект також розмістив свої плакати як мінімум на 50-ти білбордах по усьому Файному місті.

Фундатори цієї політсили усім відомі в Тернополі колишні і теперішні чиновники міської ради, і їхня прихильність до міського голови має зрозуміле пояснення. Сама ПП “Порядок, Відповідальність, Справедливість” створена у 1999 році і зареєстрована в Києві на вулиці Богомольця людьми, які є засновниками цілого ряду дивних організацій, товариств і партій. До речі, її попередні назви – «Новий час» і «Ліберальна Україна». Ця партія є банальною вивіскою, якою вирішили за потрібне скористатися в Тернополі. І зрозуміло чому – Сергію Надалу потрібна, окрім своєї опозиції, своя громадськість.

Багатолітній мер Тернополя добре знає ставлення до своєї персони справжніх громадських активістів. Не один раз вони боролися з його тінню у вигляді забудовників, різного роду чиновників, суддів і навіть «тітушок». Значними досягненнями активісти похвалитися не можуть  – і зрозуміло чому. Тож Сергій Надал прекрасно розуміє, що без підтримки громадськості він буде виглядати не презентабельно. Її любов йому не купити. То ж чому б не створити свою власну громадськість?

І у цьому Сергію Віталійовичу допомогли Олександр Смик, який близько десяти років був очільником управління культури та мистецтв Тернопільської міської ради, та виконавчий директор Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігор Гірчак. Планів вигравати і входити у майбутню міськраду у «громадськості» Надала не має. Вона покликана для іншого – створити вигідний фон для міського голови. Вона – масовка, яка повинна аплодувати і вихваляти «найсучаснішого» і «найуспішнішого» «господарника» – Сергія Віталійовича Надала.

Незручна, але своя партія

Десь на рівні проекту «Порядок, Відповідальність, Справедливість» знаходиться і рідна партія міського голови, неформатна і підзабута «Свобода». Рейтинг «Свободи» в Тернополі тримається на рейтингу самого Сергія Надала. Рідна партія стала йому тягарем, але він прикутий до неї як «раб на галерах». Як Сергій Надал вірно служить партії «Свобода», так само і партія «Свобода» не раз ставала йому рятувальним колом. Оглядачі кажуть, що між Надалом і Тягнибоком існують зобов’язання і, як би мер Тернополя не хотів залишити рідну гавань, зробити цього не може. А тому змушений балотуватися у мери саме як націоналіст і витрачати на тернопільську «Свободу» ті ж мільйони, що й на себе і свої кишенькові проєкти.

Як ми вже зазначали, кандидати-спойлери використовують під рекламу білборди «Свободи», але читач повинен розуміти: коли постане необхідність, «Свобода» матиме тих самих 50-60 білбордів без жодних проблем – з рекламними місцями у тернопільського голови проблем немає.

Таким чином – це вже четвертий політичний проєкт, на який Сергій Надал витратив просто шалені кошти, ще навіть не вступивши у перегони. Яким за масштабами буде передвиборчий піар самого міського голови – складно й уявити. Якщо «реальна альтернатива Надалу» Олексія Станька вже порядком набридла тернополянам, то від «здобутків» Сергія Віталійовича нас, вірогідно, знудить через тиждень.

Висновок: на цьогорічних місцевих виборах Сергій Надал неначе казковий дракон – має чотири зайвих голови. Перших дві вигідно критикують п’яту, його власну, а дві інших – вихваляють й усіляко привозносять. Звідки у мера Тернополя кошти на п’ять окремих виборчих кампаній, запитає читач? Відповідаємо. Після десяти років одноосібного правління в Тернополі, Сергій Віталійович може без проблем профінансувати усіх існуючих кандидатів у мери, разом з партіями, що обираються до міської ради. Ми знаємо, про що говоримо.

Читайте також: Три слона влади Сергія Надала. Чи витягнуть вони його на третій мерський термін

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь