Відсвяткувавши День Незалежності, 25 серпня народні депутати терміново зберуться в сесійній залі на позачергове засідання Ради. Його скликають за ініціативи президента Володимира Зеленського і з дуже важливого питання – підвищувати мінімальні зарплати українцям до 5 тисяч гривень.
Втім, насправді в порядку денному – не тільки законопроект по мінімалці, хоча саме на ньому акцентується увага громадськості.
З шести пунктів – три стосуються ратифікації кредитних меморандумів. Два з них профільні: домовленості з Міжнародним інвестиційним банком по дорожньому будівництву. А ось основний – на 1,2 млрд євро з ЄС – заслуговує окремої уваги.
Ми вже детально писали про цей меморандум, який експерти охрестили “міні-МВФ”. Щоб отримати гроші від Євросоюзу, Україна бере на себе ряд зобов’язань, в тому числі, повернути космічні зарплати членам наглядових рад, передати контроль іноземцям над судами та інше.
“Тобто,”побажання” багато в чому політичні і не мають ніякого відношення до економіки”, – говорить економіст Віктор Скаршевський. Але між рядків читаються й економічні вимоги, скажімо, не ухвалювати законопроект щодо локалізації, який вже розкритикували в ЄС.
При цьому, за словами Скаршевського, реальної потреби в новому кредиті немає, та й сума в масштабах держави не така велика, щоб виконувати “хотілки” Європи.
Цікаво, що сам меморандум підписують представники уряду і НБУ, але його обов’язково повинна ратифікувати Рада (на відміну від меморандуму з МВФ). Тобто, по ідеї, парламент може цей меморандум і не схвалити, і тоді кредит на 1,2 млрд виявиться заблокованим.
Хоча, швидше за все, депутати відволікуться на проект по мінімальним зарплатам, а за ратифікацію меморандуму проголосують автоматом. Що, власне, і потрібно.
Читайте також: Дивна допомога. На що погодилася українська влада заради 1,2 млрд євро від ЄС
“Хотєлки” на мільярд
Нагадаємо: в кінці липня глава Мінфіну Сергій Марченко та новий керівник Нацбанку Кирило Шевченко від імені уряду підписали в Брюсселі меморандум з ЄС про виділення Україні макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 млрд євро.
Власне, за фактом це не допомога, а повноцінний кредит, правда, під низькі відсотки (0,125% річних на 15 років).
Перший транш в 600 млн Україна отримає вже найближчим часом, а ось для отримання другого потрібно виконати ряд умов, які й прописані в меморандумі.
Ми вже детально перераховувала ці умови. Нагадаємо їх коротко ще раз:
1. Зарплати членів наглядових рад
У меморандумі з ЄС прописано, що Україна повинна проводити реформу управління держпідприємствами – зокрема, створити незалежні наглядові ради на найбільших 15 держпідприємствах з ринковою винагородою для їх членів. Тобто, мова йде про зняття обмежень по космічним зарплатам для наглядових рад (на час карантину – 47 тисяч гривень). Зеленському вже скаржилися самі члени наглядових рад, яким “прикрутили” виплати, і просили зняти обмеження і він навіть намагався їм “допомогти”, але відкликав відповідний законопроект після широкого громадського резонансу. Тепер сама Рада, ратифікуючи меморандум з ЄС повинна дати добро на зняття обмежень по зарплатам для наглядових рад і щодо збільшення самих наглядових рад в держкомпаніях.
2. Держзакупівлі ліків
Україна повинна перевести всі державні закупівлі ліків і медвиробів (а з урахуванням епідеміологічної ситуації вони чималі) в державну компанію “Медичні закупівлі України”. У ній, в свою чергу, повинна бути створена незалежна наглядова раду, яка контролюватиме діяльність цієї компанії. “Тобто, за фактом в компанію зайдуть іноземці, і він неї залишиться тільки назва. Нескладно припустити, що преференції в держзакупівлях отримають іноземні фармацевти, а не українські”, – говорить економіст Віктор Скаршевський.
3. Реформа податкових і митних органів, призначення їх керівників
Цей пункт є в меморандумі з МВФ, і реформа вже йде. Призначено голову Податкової служби (Олексій Любченко), а на минулому Кабміні звільнили в.о глави митниці Ігоря Муратова і призначили замість нього Андрія Павловського. Але будуть нові конкурси, так як навіть статус Любченка – підвішений. Він був призначений за прискореною процедурою в розпал епідемії коронавируса. Але потім, на вимогу Заходу, була прийнята поправка до закону, за якою призначені за цією процедурою особи займають свої пости тільки до моменту закінчення карантину. А потім повинен бути проведений новий конкурс. І не виключено, що ЄС спробує просунути зрозумілих для себе людей.
4. Розширення використання касових апаратів
“Здійснення планів податкової та митної реформи (особливо щодо удосконалення системи моніторингу ПДВ, заснованої на управлінні ризиками, розробка методології та юридичних проектів електронного податкового аудиту, впровадження електронних касових апаратів і використання нових ІТ-рішень для прискорення митного оформлення)”, – перераховано в меморандумі.
Тобто, розрахунки підприємців скасувати РРО для малого бізнесу або хоча б пом’якшити умови його використання (а такий проект уже є в Раді) в світлі нового меморандуму виглядають примарними.
5. Суддівська система
Українська влада зобов’язалася прийняти поправки до закону про судову реформу відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії. Йдеться про ті зобов’язання, які вже вказані в меморандумі з МВФ, зокрема створення комісії за участю іноземців, яка проводитиме відбір суддів. Глава адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець розцінив це як “зайве підтвердження, що країна знаходиться під зовнішнім управлінням”, а Віктор Скаршевський назвав продажем “частини суверенітету”. “Адже ці вимоги – чисто політичні і ніякого відношення до економіки не мають”, – говорить він.
6. Антикорупційні органи
Влада зобов’язалася створити “деполітизовану комісію” з відбору нового прокурора САП (Назар Холодницький недавно пішов у відставку). Тобто, Захід включився в процес відбору нового наступника Холодницького і, ймовірно, йому хотілося б, щоб комісія з відбору нового антикорупційного прокурора була під його контролем і на цю посаду була б призначена людина, яка б діяла у зв’язці з главою НАБУ Ситником (його також вважають орієнтованим на західні структури).
7. Розширення повноважень судових виконавців
Українська влада взяли на себе зобов’язання зрівняти в повноваженнях державних і приватних судових виконавців, дозволивши приватникам діяти від імені будь-якого клієнта і проти будь-якого боржника, включаючи державні чи громадські організації, а також спростити “вхід в професію”.
“Хоча для України така змішана система не зовсім підходить. Уже є прецеденти, коли по одному й тому ж підприємству відкривають провадження відразу кілька виконавців – і державні, і приватні. І в підсумку це працює не на те, щоб допомогти реанімувати підприємство-банкрут, а на те, щоб остаточно його “загнати”. Крім того, така схема може бути задіяна для рейдерського захоплення”, – говорить Кравець.
Друга частина завдання з цього блоку – спрощення блокування банківських рахунків за рахунок більш тісного спілкування судових виконавців з банками. Також окремим підпунктом виділено зобов’язання щодо сприяння в поверненні активів держбанків в тому числі і шляхом вжиття заходів через суд і кримінальне переслідування. Зрозуміло, що мова в даному пункті йде головним чином про “Приватбанк” і його колишніх власників – Коломойського і Боголюбова.
8. Бюро фінансових розслідувань
За умовами меморандуму з ЄС, Кабмін повинен прийняти рішення про “поетапний демонтаж” податкової міліції (вона досі існує і діє в рамках вже як би розформованої Держфіскальної служби) і розробити законопроект про створення нового агентства з фінансових розслідувань “серйозних економічних і фінансових злочинів”.
9. Ринок газу для населення
Влада пообіцяла ЄС дати споживачам самим можливість вибирати постачальника газу, а також ввести ринок газу для населення і тарифи, що “відображають витрати”, тобто скасувати ПСО. Цей пункт є в меморандумі з МВФ і вже виконується – з 1 серпня в Україні діє ринок газу для населення. “Захід продовжує продавлювати цю тему на догоду європейським трейдерам, яким цікаво заробляти на нашому ринку. У світлі цього і тарифи будуть залишатися максимально високими, дешевий газ нікому не потрібен”, – говорить Скаршевський.
Тобто, як видно, більшість озвучених вимог безпосередньо не пов’язані з економікою. Причому, деякі вельми розмиті, скажімо, по реформам податкової та митниці. Чітко визначити в який момент ці реформи вже закінчені, вкрай складно. Та й швидко їх провести навряд чи вдасться.
Такі недомовки дозволять європейським кредиторам озвучувати ще й “усні прохання”, вважає Скаршевський. Скажімо, це може бути прохання не приймати законопроект по локалізації, який повинен підтримати українське машинобудування і щодо якого вже обурилися в ЄС (він прийнятий в першому читанні, але зараз його намагається заблокувати НАЗК).
І вже від їх виконання буде залежати чи отримає Україна другий транш в 600 млн євро.
Чи може Рада “зарубати” меморандум
“На відміну від того ж меморандуму з МВФ, меморандум з Євросоюзом вимагає ратифікації парламенту, так як мова йде про кредит під держгарантії”, – пояснив Віктор Скаршевський. Відразу після підписання документа в Брюсселі, прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив що буде ініціювати скликання позачергового засідання Ради для його ратифікації.
Називався термін “20-і числа серпня”. Але пізніше Раду скликав вже Зеленський, і з іншого питання – приймати підвищення мінімалки для українців.
А ратифікація меморандуму з ЄС, що містить пункти, проти яких виступали і багато депутатів (скажімо, по тим же зарплатам в наглядових радах) йде “в навантаження”.
Парламент не може вносити зміни в текст меморандуму, але може за нього не проголосувати. В такому випадку домовленість про кредит на 1,2 млрд євро буде заблокована. І хоча гострої необхідності в новій позиці немає (грошей на виплати за зовнішніми боргами вистачає), ні в Кабміні, ні у Зеленського в такому сценарії не зацікавлені.
“Ратифікація меморандуму парламентом є необхідною процедурною умовою для вступу в силу даного документа і подальшого отримання макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 1,2 млрд євро. Це формальність, яку потрібно виконати. В першу чергу, ці гроші підуть на бюджетні потреби, що в умовах коронавірусу і падаючих бюджетних надходжень, явно буде не зайвим. Плюс це дасть можливість розширити кредитну підтримку від ЄС в майбутньому за умови погіршення макроекономічної ситуації в країні”, – говорить глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
“Тому, якщо голосів не набереться, це буде НП. Завжди меморандуми з ЄС голосувалися на автоматі”, – говорить Скаршевський.
Ймовірно, для того, аби максимально зменшити ймовірність провалу меморандуму, влада і внесли законопроект про підвищення мінімальної зарплати, щоб відтягнути на нього увагу громадськості і протягнути “під шумок” космічні зарплати наглядових рад і передачу під контроль іноземців САП і судів.
Читайте також: У Зеленського “злили” інформацію про спецоперацію СБУ і ГУР МО із затримання “вагнерівців”
