Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в обмін на кредит від Євросоюзу в 1,2 млрд євро на 15 років під низькі відсотки (0,125% річних) погодився змінити законопроект про локалізацію, який би міг дати поштовх українській промисловості, а також пообіцяв виконати й інші вимоги, які можуть мати негативні наслідки для України.
Після візиту в Брюссель Денис Шмигаль повідомив українцям новину: Київ отримає ще один кредит – 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу.
«Підписали Меморандум і Кредитну угоду з Єврокомісією… Дякую європейським партнерам за рішучу підтримку нашої країни. Це важливий крок, який підтримає макрофінансову стабільність держави і він спрямований на забезпечення добробуту українських громадян», — сказав він.
За словами глави уряду, 1,2 млрд євро для України – це найбільший транш Єврокомісії в рамках «виключної» програми макрофінансової допомоги, яка передбачена для 10 країн і спрямована на подолання негативних наслідків пандемії.
Меморандум отримає законний статус лише після того, як його ратифікує парламент, для чого планується скликання позачергового засідання Ради приблизно в 20-х числах серпня.
Проте за такий “пряник” українському прем’єрові довелося дечим пожертвувати.
Зарплати в наглядових радах, ліки, газ для людей
Варто зазначити, що до останнього часу про умови меморандуму було відомо лише в загальних рисах.
Зокрема, повідомлялося про чотири блоки “домашнього завдання”.
Перший – управління державними фінансами (корпоратизація ГК “Державні закупівлі”, продовження реформи податкової та митної служб).
Другий – державне управління та верховенство права (судова реформа, реформа Вищого антикорупційного суду, створення комісії з питань етики за міжнародної участі, реформа держслужби).
Третій – поліпшення бізнес-клімату (розширення повноважень приватних виконавців, блокування коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між банками і виконавцями, поступова ліквідація податкової міліції та створення Бюро фінансових розслідувань).
Четвертий – секторальні реформи економіки, зокрема створення незалежних наглядових рад в найбільших держпідприємствах, корпоратизація держсектора та ін.
“Все це є і в меморандумі з МВФ, так що домовленості з ЄС його, по-суті, дублюють і закріплюють”, – говорить відомий економіст Віктор Скаршевський.
Втім, в повному тексті меморандуму, який з’явився лише недавно, все ж багато цікавих деталей.
Промислова незалежність
Напевно найбільша поступка європейцям — це обіцянка переглянути до другого читання законопроект №3739 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», який був прийнятий Верховною Радою у першому читанні 21 липня.
Цей документ передбачає, що з 1 січня 2021 р. при проведенні державних (і муніципальних) закупівель через систему ProZorro у тендерах можуть брати участь тільки ті компанії, продукція яких хоча б на 25-40% (залежно від товару) вироблена в Україні. Під цю вимогу потрапляє продукція трьох секторів промисловості: наземного транспорту (тролейбуси, автобуси, трамваї, локомотиви, вантажні та пасажирські вагони), комунальна та спеціальна техніка (екскаватори і снігоприбиральні машини) і енергетичне устаткування (турбіни, компресори, насоси). Загалом вимога локалізації буде застосовуватися до 88 видів промислової продукції.
За рахунок цього законопроекту планувалося завантажити замовленнями українські машинобудівні підприємства і стимулювати іноземні компанії переводити виробництво в Україну або закуповувати тут частину комплектувальних деталей.
Схилили на свій бік
Однак, дана законодавча ініціатива викликала невдоволення у наших європейських партнерів – вони побачили в ній загрозу для своїх товарів, які продають на українському ринку. Адже без обов’язкової частки українських комплектувальних деталей європейські виробники просто не зможуть брати участь у тендерах.
Денис Шмигаль, приїхавши в Броюссель, і отримавши «найбільший кредит», одразу пом’якшав, і заявив, що законопроект про локалізацію не відповідає ряду параметрів Угоди про асоціацію України з ЄС. За його словами, позиція Кабміну полягає в тому, що не може йтися про жорстку локалізацію, а лише про використання нецінових критеріїв у розмірі 30% при проведенні державних закупівель, які будуть давати якісь преференції для товарів, що мають складову українського виробництва.
Чіткої і детальної формули того, як буде працювати пропозиція прем’єра на практиці, поки немає. Але вже зрозуміло, що умови, запропоновані Шмигалем, цілком задовольнили європейців, які видали йому кредит у розмірі 1,2 млрд євро.
«Я вітаю гарантії, які я отримав від прем’єр-міністра, що уряд буде працювати над цим питанням з тим, щоб гарантувати, що будь-які поправки до цього законопроекту будуть відповідати угодами України з ЄС, включаючи Угоду про асоціацію», — сказав виконавчий віце-президент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс після переговорів з українським прем’єром.
Але чи відповідають такі домовленості національним інтересам України?
Ціна питання
За результатами економіко-математичного моделювання, проведеного авторами законодавчої ініціативи з використанням моделі міжгалузевого балансу та прикладної моделі загальної рівноваги в економіці, автоматизованої в системі GTAP (Global Trade Analyses Project), встановлено, що впровадження умови локалізації при публічних закупівель продукції машинобудування сприятиме прискоренню темпів зростання ВВП на 3,9% у середньостроковій перспективі. При цьому буде збережено чинний рівень зайнятості у відповідних галузях і створені 62,5 тис. нових робочих місць. Крім того, обсяги податкових надходжень до бюджету зростуть на 8,17%. Ще й вдасться покращити торговельний баланс, уникнувши зростання імпорту товарів, робіт і послуг на 13,2% (близько $8,4 млрд).
Один з розробників законопроекту про локалізацію Ігор Гужва, доктор економічних наук, експерт CMD-Ukraine, вважає, що прем’єр легко здався на милість європейцям.
«Будемо називати речі своїми іменами – він «прогнувся» перед ЄС і показав гнучкість щодо цього законопроекту. Євросоюзу з комерційної дипломатії потрібно поставити 5+. Їхній інтерес зрозумілий – вони розглядають нас, як ринок збуту своєї продукції, тому вони будуть вживати всі заходи, щоб ми це не зробили і зберегти статус-кво їх присутності на нашому ринку. Але якщо ми переглянемо законопроект так, щоб він був зручний, то вся ідея буде знівельована», — сказав він.
За словами Гужви, не знаючи всіх деталей поступок, на які пішов прем’єр стосовно законопроекту про локалізацію, складно підрахувати, наскільки знизиться його ефект для української економіки. Однак тут працює просте правило. «1,2 млрд євро – це кредит, який ще потрібно буде віддати. Куди ці 1,2 млрд євро підуть і за рахунок чого ви їх віддасте? Кредит 1,2 млрд євро для нас важливий, але якщо її зіставляти з ефектом локалізації для економіки України, то останній в кілька разів вищий, він стійкий, і ці гроші не потрібно нікому повертати. Якщо говорити мовою притчі, то 1,2 млрд євро – це риба, якою можна наїстися один раз, а ефект локалізації – це вудка, на яку таку рибу можна буде ловити ще багато років», — сказав він.
Гужва зазначив, що законопроект про локалізацію вводить жорстку вимогу – для участі в тендері продукція повинна мати певний відсоток локалізації. А далі вже виробники, які підпадають під цю умову, конкурують ціною
Якщо ж у законопроект буде введена якась складна формула, то це буде дуже корупціогенним варіантом. Коли є такі нечітко прописані правила, це одразу ж дає простір для маніпуляцій і призводить до корупції. «Подібні формули – тонка матерія, яку дуже складно адмініструвати. Подібне працює в США, але там рівень адміністрування вищий. Нам, щоб створити такий рівень адміністрування, потрібно витратити багато років», — сказав він.
За словами Гужви, українська сторона в переговорах з ЄС мала б виступити єдиним фронтом і не так просто здавати свої позиції. Потрібно зняти подразник – європейський бізнес, який переживає за ринок збуту. Наприклад, є конфедерація європейського бізнесу Business Europe. Треба їхати туди цілою делегацією у складі уряду, Федерації роботодавців України, Асоціації машинобудування та інші об’єднань, і пояснювати європейським виробникам, що ми хочемо цим законом не тільки вирішити свої проблеми зайнятості, модернізації виробництва, оновлення основних фондів, але і запрошуємо їх до співпраці, створюючи в Україні виробництва, які своєю продукцією будуть конкурувати з постачальниками з третіх країн.
«Нам потрібні ефективні комунікації і політична воля. Тому що європейці нас зараз будуть «говорити», і вони можуть нас так «заговорити», що законопроект не потрапить навіть на друге читання. Вони нам будуть розповідати про кредити, але для нас ціна питання набагато вища – це наша економіка і зайнятість наших людей», — сказав він.
Благими намірами…
Втім, Шмигаль роздав у Брюсселі й інші обіцянки. Справа в тому, що для отримання першого траншу від ЄС в 600 млрд євро не потрібно виконувати формально прописаних умов, а ось наступні 600 млрд нам перерахують лише після того, як зробимо “домашнє завдання”, умови якого описувалися вище.
Реформа судової влади та прийняття в першому читанні законопроекту про створення органу з розслідування серйозних економічних злочинів, швидше за все, будуть мати негативні наслідки. Як не дивно, такі «благі ініціативи» можуть дати зелене світло «зеленій» команді на посилення свого впливу і вистелити Україні дорогу в авторитарне пекло.
Так, візії щодо реформування судової системи в реальності конвертуються в конкретні норми, прийняті парламентською більшістю. Не секрет, що будь-яка влада у нас прагне посилити контроль над судами, а за нинішніх політичних розкладів – ще й може це зробити під зручним приводом виконання вимог ЄС.
До речі, у Верховній Раді вже зареєстрований президентський законопроект №3711 “Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” і деяких законів України щодо діяльності Верховного суду і органів суддівського управління”. По суті це нова спроба влади поставити судову систему під свій повний контроль, після того, як прийняті минулої осені законодавчі норми про ліквідацію Верховного суду України про зміну кількісного складу Верховного суду були визнані неконституційними.
Новий законопроект пропонує покласти функцію встановлення кількості суддів у будь-яких судах, в т. ч. у Верховному суді, Вищій раді правосуддя (за поданням Державної судової адміністрації). Тобто верховні судді будуть поступово виходити на пенсію (або відразу йти на той світ) — і їхня кількість банальними рішеннями ВРП, без всяких законів, буде зменшуватися до нуля. Так Зеленський зібрався покінчити з органом, який у 2017-му було створено за допомогою дуже навіть серйозного конкурсу за участю і під наглядом західних партнерів (до речі, це було одним з найважливіших зобов’язань України перед кредиторами — міжнародними фінансовими організаціями). Некишеньковий судовий орган Зеленському не просто не потрібен — він йому дуже заважає.
Не менш передбачувані і перспективи нового органу з розслідування економічних злочинів. Законопроект про його створення 3087-д авторства «слуг» вже лежить у Верховній Раді. Якщо його приймуть, в Україні з’явиться Бюро економічної безпеки України (БЕБ), яке візьме на себе функції податкової міліції, СБУ та Національної поліції з розслідування економічних злочинів. З політичної точки зору, найцікавіше тут те, що директора БЕБ буде призначати президент України за пропозицією конкурсної комісії, в якій третина кандидатів від глави держави, третина – від парламентських комітетів і третина – від Кабміну. Нескладно передбачити, що Володимиру Зеленському буде легко поставити на чолі БЕБ свою людину. Експерти вважають поганим сигналом, що у цієї конкурсної комісії не передбачено участь ні представників громадськості, ні міжнародних інститутів.
Зарплати членів наглядових рад
У меморандумі з ЄС прописано, що Україна повинна проводити реформу управління держпідприємствами – зокрема, створити незалежні наглядові ради на найбільших 15 держпідприємствах з ринковим винагородою для їх членів.
Нагадаємо: на час карантину Україна обмежила зарплати на держпідприємствах до 47 тисяч гривень, в зв’язку з чим президенту Володимиру Зеленському вже почали надходити скарги від скривджених членів наглядових рад, які залишилися на “голодному пайку”. Тобто вимога ЄС, яку погодився виконати Шмигаль, відновити колишні величезні зарплати членів наглядових рад.
Відзначимо, що раніше Зеленський вже намагався скасувати обмеження на зарплати членів наглядових рад, але після численних збурень в ЗМІ відкликав відповідний законопроект.
Яким чином уряд має намір умовляти депутатів все-таки проголосувати за цю норму, поки незрозуміло. Міра явно непопулярна, і голоси під неї навряд чи вийде зібрати.
Яким чином уряд має намір умовляти депутатів все-таки проголосувати за цю норму, поки незрозуміло. Міра явно непопулярна, і голоси під неї навряд чи вийде зібрати.
Нагадали про МВФ, посадили на гачок
“Меморандум з ЄС – в цілому грає на “підтанцьовках” у домовленостей з МВФ. Але Європа переслідує і свої цілі – зокрема, лобіює введення своїх представників в українські держкомпанії і високі зарплати для них, а також бізнес-інтереси європейських газових трейдерів. Дивно, що в меморандумі немає скасування обмежень на експорт лісу-кругляка, але, очевидно, тему вирішили не педалювати, так як в реальності ці обмеження і так не працюють, і наш ліс активно відвантажується до Європи”, – говорить Віктор Скаршевський.
“Стратегічно цей меморандум, як і меморандум з МВФ, зав’язаний на те, щоб не було згортання з того курсу, який проклав Порошенко. Тобто, в Україні буде продовжена так звана політика усічення – як бізнес-потенціалу, так і соціальної частини. Нам ще раз дали зрозуміти, що ми не маємо права дозволити собі те, що зараз роблять інші країни, – впроваджувати монетарні і фіскальні заходи для підтримки бізнесу, проводити протекціоністську політику щодо вітчизняного виробництва і так далі”, – зазначив аналітик інституту Growford Олексій Кущ.
За словами Скаршевського, деякі реформи, прописані в меморандумі, нереально провести за рік. З ним згоден і юрист Ростислав Кравець. “Зокрема, по судовій системі і створенню незалежних наглядових рад держкомпаній процес може затягнутися набагато довше”, – говорить він.
Це може стати формальним приводом для відмови в другому транші.
У меморандумі зазначено, що ЄС буде вести моніторинг виконання пунктів меморандуму, і від цього буде залежати виділення другого траншу.
“Насправді все буде залежати від того, наскільки наша влада виявиться “слухняною”. Якщо, скажімо, парламент все ж ухвалить закон про локалізацію виробництва, яким вже незадоволені в ЄС, це може стати причиною для відмови в другому транші, але під іншим приводом – невиконання умов меморандуму і порушення термінів реформ”, – говорить Скаршевський.
“Тим більше, що часто важко визначити ступінь ефективності використання кредитних коштів, а також їх вплив на реформи”, – підсумував Андрій Забловський
Читайтье також: Полювання на мерів. Як “За майбутнє” кличе місцеві еліти під свої прапори і які плани у Коломойського
