Politerno > Статті > Забирайтеся з Сирії. Навіщо у розпал протестів в Трампа згадали про Росію

Забирайтеся з Сирії. Навіщо у розпал протестів в Трампа згадали про Росію

  • 8 Червня, 2020
  • 564 Переглядів
  • 0

Росія, за даними “Голосу Америки”, намагається розширити свою присутність на північному сході Сирії. Зауважимо, користуючись тим, що після рішення президента Дональда Трампа американців в цих районах стало менше.

Місцевий журналіст-фрілансер Нішан Мохаммад розповів колегам з “Голосу”, що на минулому тижні російська військова колона прибула в село Касір-Діб, розташоване недалеко від міста Ель-Малікія – біля кордону Сирії з Туреччиною та Іраком.

За його словами, росіяни обговорювали ідею будівництва там військової бази з жителями села. Здебільшого це курди, “зраджені” Трампом восени минулого року.

“Росіяни практично вільно переміщаються в нашому регіоні. Їхня кінцева мета – витіснити американців з північного сходу Сирії”, – сказав американським журналістам високопоставлений представник сирійських демократичних сил (SDF) на умовах анонімності.

“Зустрічі” американців, що залишилися захищати нафтові родовища, з росіянами вже траплялися. Наприклад, 18 січня цього року російські “іхтамнети” намагалися пройти до родовища Рмейлан через місто Камишли, але їх завернув американський патруль.

Камишли теж входить в плани росіян. Як повідомив “Голосу” експерт по Сирії з Інституту вивчення війни (Вашингтон) Ніколас Герас, зараз Москва зайнята трансформацією аеропорту цього міста в “свою основну базу в східній частині Сирії”.

Однак присутність росіян в Малікії дозволило б їм створити проблеми для американських маршрутів постачання з іракського Курдистану, додав експерт.

Тобто Москва планомірно перетягує курдів на свою сторону.

Є приводи повернутися

У Вашингтоні ці дії не залишили без уваги. На наступний день після публікації матеріалу “Голосу”, яким, до речі, як і “Радіо Свобода” незабаром буде керувати близький до ультраконсерватора Стіва Беннона Майкл Пак (демократи побоюються, що ці ЗМІ перетворяться в рупори пропаганди Трампа), з’явилася дуже жорстка реакція Державного департаменту.

Помічник держсекретаря у справах Близького Сходу Девід Шенкер зажадав від Росії “забратися” з регіону.

“Я думаю, що адміністрація Обами на свій страх і ризик вітала прихід Росії в Сирію, думаючи, що це поставить Москву в скрутне становище, а Росія перевернула хід війни, і режим Асада залишається там до сих пір… 45 років це було наріжним каменем американської політики – тримати Росію осторонь від Близького Сходу”, – сказав Шенкер.

У той же день його шеф, Майк Помпео, взяв участь в форматі відеоконференції в міністерській зустрічі членів Міжнародної коаліції по боротьбі з “Ісламською державою”.

Глава американської дипломатії заявив, що хоча Халіфат і був розгромлений, Штати продовжать боротьбу з ІД в Сирії і Західній Африці.

Що це означає?

Перше: не дивлячись на переможні реляції Трампа, “Ісламська держава” продовжує існувати у вигляді, що викликає занепокоєння Вашингтона. Отже, США та очолюванії ними коаліції потрібно завершити розпочате.

Друге: рішення Трампа про виведення військ з Сирії і усі інші, пов’язані з цим проблеми, відходять на задній план. Головним винуватцем усіх бід “призначається” Обама, який дозволив тим же росіянам в 2015 році вторгнутися в Сирію.

Тобто два ключових вектора сирійської політики Вашингтона наступні: боротьба з ІД і з Росією, як головним дестабілізаторами ситуації в регіоні.

І щодо протестів у США

В один день з Шенкером і Помпео виступив і генеральний прокурор Вільям Барр. Правда, він коментував ситуацію всередині країни, а саме – масові протести, але і його виступ стосувався Росії. Принаймні, у вигляді натяків.

Зокрема, Барр заявив, що протестами з метою загострення ситуації в країні спробували скористатися “екстремістські агітатори”, афілійовані з ліворадикалами з “Антифи”, і угруповання, які діють за вказівкою іноземних держав.

Генпрокурор підкреслив, що ці іноземні угруповання проводять кампанії з дезінформації в соцмережах, аналогічні тим, які Москва проводила у 2016 році.

І хоча Барр безпосередньо не звинуватив Росію в розпалюванні ненависті в Штатах, Москва не стрималася і сама себе видала, коли речник МЗС РФ Марія Захарова оперативно відреагувала на слова американського генпрокурора.

Вона назвала їх “черговою спробою” влади США пояснити внутрішні проблеми країни зовнішніми чинниками.

Заклик Шенкера, в свою чергу, прокоментував ще один рупор Кремля – ​​глава комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький, обурено помітивши, що, мовляв, Штати в Сирію, Ірак, Лівію ніхто не кликав, а Росію кликали.

Багатоходовочка

Дональду Трампу, в міру зростання напруженості в суспільстві, зараз потрібно щось більше, ніж образ “стронгмена”. Щось, що покаже його просто супер-дупер стронгменом.

Враховуючи, що його рішучість і готовність до силового придушення протестів, в тому числі силами військових, не спрацювали. Скоріше навпаки. Його заяви налаштували проти нього військових – генералів на кшталт екс-шефа Пентагону Джеймса Меттіса, який і подав у відставку через рішення Трампа вивести війська з Сирії.

Вчорашні заяви топ-дипломатів США, а також глави Мін’юсту показали, що Трамп продовжить зміцнювати свій образ “сильного лідера”. Тільки акцент вже плавно зміщується з таврування протестуючих “злочинцями” на зовнішні сили, які жадають розколу в американському суспільстві.

Зрозуміло, які “зовнішні сили” мається на увазі.

І натяки на причетність тієї ж Росії – це обгрунтування для невеликої переможної війни з росіянами, які прагнуть відхопити північний схід Сирії, що веде до нового витка ескалації і створює умови для відродження ІД.

І необов’язково це повинен бути безпосередньо конфлікт з росіянами. Досить банальної імітації.

До того ж, у той самий день, 4 червня (який все ж насичений день), сенатори Тед Круз, Джин Шахін, Джон Баррасо, Том Коттон і Рон Джонсон презентували двопартійний законопроект про нові санкції проти учасників проекту газопроводу “Північний потік-2”.

Під санкції, згідно з документом, підпадають і кораблі, які беруть участь в прокладці труб, і ті, хто ці кораблі надає, а разом з ними – страхові послуги, портові споруди або послуги з їх швартування. Що ставить жирний хрест на газових амбіціях Кремля.

Плюс, “атакуючи” Росію, Білий дім може сподіватися на примирення з незадоволеним генералітетом, принаймні, з його частиною. Тим самим розраховуючи згорнути процес, який вже проглядається – консолідації навколо фігури Меттіса окремих республіканців.

“Слони” досі уникали оцінок дій Трампа у відповідь на протести, але після заяви колишнього міністра оборони, деякі з них почали активніше критикувати президента або, щонайменше, не захищали його від нападок Меттіса. Наприклад, це Ліза Меркаускі, Роб Портман, Сьюзан Коллінз, Бен Сасс, Джеймс Кленфорд, Джон Баррасо.

Не виключено і те, що створення на цьому тижні бекграунду у вигляді цілком обгрунтованих претензій до Росії є елементом вибудуваного заздалегідь багаторівневого плану. Плану, в якому цілком могло знайтися місце і для певних домовленостей з Туреччиною. Простіше кажучи: ми не робимо круглі очі через те, що ви берете під контроль Лівію, головне потіснити росіян; а вже після візьмемося за них в Сирії, на яку ви, ефенді, також маєте види.

Джерело

Читайте також: Навіщо Кремль відправив Поклонську в ООН просити воду для Криму

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь