Підтримувані Туреччиною сили на цьому тижні здобули низку перемог в західній частині Лівії, завдавши сильного удару по амбіціях честолюбного польового командира Халіфи Хафтара і продемонструвавши, що Туреччина стала вирішальним гравцем серед іноземних держав, що борються за панування у цій найбільшій на Близькому Сході війні маріонеток, пише The New York Times.
18 травня під контроль сил ПНР перейшла велика авіабаза «Ватійе» на заході країни, звідки довгі роки злітали літаки для нанесення ударів по лівійській столиці.
У понеділок, лівійські бойові загони за підтримки турецьких вогневих засобів захопили велику авіаційну базу на захід від столиці Тріполі, застосували безпілотники для знищення прибулих до Лівії російських зенітно-ракетних комплексів, а в четвер продовжили наступ і вигнали війська Хафтара з ключового населеного пункту, що знаходиться на південь від Тріполі.
В суботу лівійська армія зачистила від найманців Халіфи Хафтара військову базу «Йермук» на півдні від столиці Тріполі. Про це повідомив представник штабу армії визнаного ООН Уряду національної згоди Лівії, полковник Мухаммед Кунуна, пише “Анадолу”. Кунуна зазначив, що найманці Халіфи Хафтара перед відступом мінують території, намагаючись сповільнити просування урядових сил.
Одним з нових напрямків ударів Лівійської армії стало місто Тархуна, що змусило Хафтара відвести частину військ з-під Тріполі для оборони цього населеного пункту, яке використовується як логістична база.
Найбільш гучною подією останніх днів стало вбивство в Лівії російського найманця. Відеозапис, на якому показано тіло загиблого, опублікував Telegram-канал «Військовий Інформатор».
Сили уряду національної згоди (ПНС) Лівії показали тіло і особисті речі громадянина Росії. Він був убитий в ході боїв на півдні лівійського міста Тріполі, звідки днем відступили сили Хафтара.
Ці перемоги стали великим успіхом для підтримуваного ООН уряду в Тріполі, який здавався слабким і знаходився в облозі, поки турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган в січні не направив йому на допомогу війська і бойові безпілотники. Це була сама найбільш смілива і енергійна інтервенція Туреччини в Лівії з часів падіння Османської імперії сто років тому.
«Лівія стала турецькою», – говорить заголовок повідомлення, опублікованого Європейською радою з міжнародних відносин.
Рік тому Хафтар почав наступ з метою захоплення Тріполі. Здавалося, що він бере гору в цьому конфлікті, даючи своїм закордонним спонсорам, в тому числі, Росії хорошу можливість впливати на майбутнє Лівії.
Але в середу торжествуючі солдати з вірних уряду в Тріполі загонів провезли по центральній частині Лівії захоплений у Хафтара зенітно-ракетний комплекс вітчизняного виробництва, який закупили для нього Об’єднані Арабські Емірати. Це була цілеспрямована акція приниження двох найвпливовіших зарубіжних покровителів Хафтара.
Також в четвер війська Хафтара були вигнані з маленького, але стратегічно важливого міста Асаба, що знаходиться в 100 кілометрах від столиці.
На цьому тижні спецпредставник ООН в Лівії Стефані Вільямс (Stephanie Williams) попередила Раду Безпеки, що ескалація бойових дій, якій сприяє наплив іноземного зброї, поява літаків і зарубіжних найманців, може «перетворити лівійський конфлікт в справжню опосередковану війну».
Драматичні успіхи Туреччини на цьому тижні скоріше за все змінили хід війни, але ці перемоги ні в якому разі не можна назвати остаточними. Після повалення колишнього диктатора полковника Муаммара Каддафі в 2011 році всі учасники лівійського конфлікту бачили чимало і перемог, і поразок.
У четвер 76-річний Хафтар, колись завербований ЦРУ, а сьогодні фельдмаршал, пообіцяв завдати у відповідь удар по турецьких цілях у Тріполі. Командувач його авіацією заявив, що це буде «найбільша повітряна кампанія в лівійській історії».
«Усі турецькі позиції і об’єкти у всіх містах на повній підставі є мішенями для літаків наших ВВС», – заявив у своєму відеозверненні командувач ВПС Сакре аль-Джаруші (Saqr al-Jaroushi).
Читайте також: Як Кремль будує медіаконгломерат і намагається втягнути країни світу в інфопростір РФ
Насправді ж такі кроки Хафтара визначатимуть його спонсори в Москві, Каїрі та Абу-Дабі, які підтримали наступ на Тріполі, який трива 14 місяців і який забрав життя сотень мирних людей та позбавив даху над головою 400 000 осіб. Лідери цих країн в терміновому порядку намагаються вирішити, чи треба і далі підтримувати цього впертого союзника, який неодноразово відкидав політичні переговори.
Міністр внутрішніх справ з уряду в Тріполі Фатхі Башага (Fathi Bashagha) розповів в четвер «Блумберг», що на допомогу Хафтару з бази в Сирії вилетіли вісім літаків радянського виробництва в супроводі двох більш сучасних російських винищувачів. Один європейський представник розповів, що він отримував схожі повідомлення, проте зазначив, що невідомо, російські це літаки чи сирійські.
Будь-яка відкрита військова акція Росії стане суттєвою ескалацією напруженості з боку Москви, яка до теперішнього часу здійснювала свій вплив в Лівії через найманців з Групи Вагнера. Ця тісно пов’язана з Кремлем приватна армія минулої осені зіграла ключову роль в наступі сил Хафтара на Тріполі.
Європейський представник сказав, що швидше за все, ці літаки є сигналом Кремля Туреччині про те, що їй слід уповільнити темпи наступу і сісти за стіл переговорів.
Росія не стала коментувати ці повідомлення, однак після телефонної розмови російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова з турецьким колегою Мевлютом Чавушоглу в четвер вранці дві країни спільно закликали до негайного припинення вогню в Лівії і до відновлення політичного процесу під егідою ООН. Про це заявив російський МЗС.
У січні Росія і Туреччина виступали з аналогічним закликом, зробивши це напередодні міжнародної конференції з Лівії. Але Хафтар ці заклики проігнорував. Він часто викликає роздратування у своїх союзників, налаштовуючи їх один проти одного.
Коли 19 січня світові лідери зустрілися на конференції в Берліні, головний союзник Хафтара ОАЕ вже організував повітряний міст і налагодив таємні поставки військової техніки і запасів на схід Лівії. Представники ООН, які відповідають за контроль над дотриманням міжнародного ембарго на поставки зброї до Лівії, ведуть розслідування відносно цих вантажних рейсів, частина з яких була виконана на замовлення підставних фірм.
Перемоги, здобуті за підтримки Туреччини, забезпечили цим силам повітряну перевагу в небі над Тріполі. У військ Хафтара на заході Лівії залишився останній вузол опору в Тархуні, що на південний схід від столиці.
«Військовий баланс суттєво змінився, – сказав фахівець з Лівії Вольфрам Лахер (Wolfram Lacher), що працює в Німецькому інституті закордонних справ і безпеки (German Institute for International and Security Affairs). – У сукупності все це може мати серйозні негативні наслідки для бойового духу сил Хафтара і для міцності його альянсу».
Успіхи Туреччини стали сигналом тривоги для Єгипту, чий самовладний президент Абдель Фаттах ас-Сісі є конкурентом президента Ердогана. В Єгипті будь-який натяк на те, що Туреччина здатна посилити вплив в Лівії і забезпечити там свою постійне військову присутність, може викликати серйозну заклопотаність.
Поки закордонні країни продовжують своє втручання, прості лівійці розплачуються власними життями. Спецпредставник ООН Вільямс розповіла, що з 1 квітня по 18 травня в ході бойових дій було вбито 58 цивільних осіб, причому в основному це зробили сили, пов’язані з Хафтаром. «Винних у скоєнні злочинів необхідно притягнути до відповідальності відповідно до норм міжнародного права», – сказала вона.
Але в світовому співтоваристві немає єдиної думки по Лівії, а є безліч протиріч, і шанси закликати винних до відповідальності практично нульові. За словами аналітиків, зараз залишається сподіватися, що Хафтар, після напоумлення союзників, все таки погодиться на політичні переговори.
Розмовляючи в середу, президент Трамп і президент Франції Еммануель Макрон відзначили «посилення іноземного втручання» в Лівії і «погодилися з необхідністю термінової деескалації», про що йдеться в заяві Білого дому.
Однак, у минулому, Хафтар в схожій ситуації вважав за краще подвоювати свої зусилля, а не вступати в переговори. У квітні він публічно відмовився від виконання Лівійської політичної угоди, яка була підписана в 2015 році за посередництва ООН і яка лягла в основу хитких національних органів влади в Лівії. У той час участь Хафтара в цьому договорі розцінили як спробу зміцнити свої позиції в східній Лівії.
«У Європи залишається все менше можливостей щодо Лівії, – сказав Тарек Мегерісі (Tarek Megerisi) з Європейської ради з міжнародних відносин. – Їй треба діяти швидко, якщо вона хоче залишитися бар’єром на шляху російських зазіхань і не допустити загоряння чергового конфлікту накшталт сирійського поблизу своєї території».
Читайте також: Пропаганда чи спецоперація? Чим було інтерв’ю Гіркіна Гордону
