Politerno > Статті > Україна і світ > Навіщо в Україну їде місія МВФ і які умови влада погодилася виконати

Навіщо в Україну їде місія МВФ і які умови влада погодилася виконати

  • 14 Серпня, 2018
  • 1465 Переглядів
  • 0

Торги з МВФ про виділення нашій країні чергового кредитного траншу зрушились з мертвої точки. Як повідомив постійний представник Фонду в Україні Йоста Люнгман, “на прохання української влади місія МВФ відвідає Київ 6-19 вересня для обговорення останніх економічних подій і політики”.

Він також додав, що предметом переговорів стане “подальша співпраця”, тобто, фінансова допомога Україні “для підтримки макроекономічної стабільності в країні”.

Раніше в Мінфіні, після того, як глава відомства Оксана Маркарова побувала з візитом в США, заявили, що “переговори з МВФ близькі до завершення”. А сама Маркарова в інтерв’ю Bloomberg зазначила: “Ми ведемо зараз хороші обговорення: Антікоррупцітонний суд був прийнятий, також по бюджету і цінам на газ ми маємо дуже конструктивні дискусії”.

Місія МВФ не приїжджає просто так. По-суті, її візит – це останній крок перед видачею кредиту. А готовність Фонду профінансувати Україну означає, що кредитору вдалося домовитися з нашим урядом з основних спірних моментів. Головний з яких – ціна на газ.

Тож на які поступки готовий піти Кабмін заради чергового траншу МВФ, скільки грошей нам дадуть і чим доведеться заплатити за новий кредит пересічним українцям.

2 млрд на кону

Програма кредитування, за якою МВФ працює з Україною, закінчується в березні наступного року. В її рамках вже отримано близько 5 млрд. доларів, а невитрачений кредитний ліміт становить 1,9 млрд. доларів. Власне, на цю суму зараз дуже розраховує Кабмін.

“Кредит МВФ уряду дуже потрібен. Подивіться, що твориться з гривнею. 14 червня тільки валютний аукціон НБУ, на якому той виставив на продаж 100 млн. доларів, трохи збив ажіотаж – долар зупинився біля позначки 27,5 грн.”, – говорить Андрій Блінов.

Експерти вважають, що без грошей МВФ вже в жовтні долар “полетить” за позначку в 35 грн.

Як повідомлялось, в держбюджеті утворилася величезна дірка. Економіст Віктор Скаршевський зазначив, що реальний дефіцит до кінця року складе не менше 40 млрд. грн.

“Це означає, що зростають ризики зриву соціальних платежів, наприклад, пенсій, затримки з виплатами яких вже були в липні (дефіцит Пенсійного фонду оцінюється в 80 млрд. грн – прим.ред.)”, – додав глава секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.

Отримати гроші на зовнішніх ринках запозичення Українї складно. Після того, як Федеральна резервна система США (ФРС) підвищила облікову ставку до 1,5-1,75 річних для третіх країн, до яких належить і Україна, позикові гроші стали менш доступними і занадто дорогими. А дружба з МВФ дозволяє розраховувати на лояльність інших міжнародних кредиторів, зокрема, Світового банку та ЄБРР.

І, як зазначив Андрій Блінов, зацікавленість у співпраці зараз взаємна.

“МВФ напевно підстьобне ситуація з рекордним обвалом турецької ліри, тим більше, що Туреччина багато років була учасником кредитної програми Фонду. Плюс – зараз штормить національну валюту Аргентини. МВФ вкрай невигідно, щоб список проблемних країн поповнила ще й Україна. Адже обвал сировинних економік наближає світову економічну кризу. Так що, швидше за все, цього разу Фонд буде до нас більш лояльним, ніж зазвичай”, – прогнозує Блінов.

За його словами, місія МВФ проведе в Києві “бесіди” з українськими чиновниками. А підсумкове рішення, а значить, і гроші, ми можемо отримати орієнтовно в листопаді-грудні цього року.

Про що будуть домовлятися

Головна інтрига зараз – чим пожертвує уряд заради грошей МВФ. Раніше Фонд виставляв українській владі такі умови отримання траншу – відкриття ринку землі, запуск антикорупційного суду, підвищення цін на газ для населення і бездефіцитний бюджет. З усього перерахованого оперативно вирішити можна хіба що газове питання. Відкриття ринку землі відкладено до виборів, а закон про антикорупційне суді хоч і прийнятий, але сам суд поки не створено і не зовсім зрозуміло коли це станеться.

Але ключове питання – ціна на газ.

“Швидше за все, будуть активно обговорювати газове питання. Закон про антикорупційний суд перекладений англійською і переданий в МВФ. Його там вивчать, і можливо, стануть задавати якісь питання. Але формально цю вимога ми виконали. Залишається газ”, – говорить Блінов.

Ціни на нього виростуть в будь-якому випадку, так як вже давно є “політичними” (уряд не наважується їх підвищити з 2016 року).

Раніше МВФ вимагав, щоб газ для населення відпускали за ціною імпортного паритету (вартість на німецькому хабі). Якщо сліпо слідувати цій вимозі, газ повинен подорожчати приблизно на 60% і коштувати він буде в цьому випадку 11- 12 тис. грн. за тис. кубометрів. Дл порівняння: зараз для потреб населення, бюджетних і релігійних організацій теплокомуненерго отримують газ по 6,9 тис. грн. Щоб догодити Фонду, ціну потрібно підвищувати вже до нового опалювального сезону, тобто, з 1 жовтня. А так як газ – це 80% в структурі тарифу на тепло і близько 60% в собівартості гарячої води, нові розцінки спровокують різке підвищення комунальних тарифів.

“Зрозуміло, що напередодні передвиборчої кампанії владі це невигідно. Тому будуть торгуватися, – каже Скаршевський. За його інформацією, уряд спробує домовитися з МВФ про поетапне підвищення цін на газ, і підняття їх з 1 жовтня не на 60%, а на 20% .

Блінов також вважає, що Кабмін спробує “погратися” з газовими цінами, зафіксувавши їх для населення і соціальної сфери хоча б на рівні 8-9 тис. грн. за тисячу кубометрів.

Є інформація, що уряд має намір просити у МВФ чергову відстрочку для підвищення газових тарифів до 1 квітня наступного року.

“Це був би ідеальний варіант, так як навесні і влітку ціни на газ мало кого цікавлять. А до опалювального сезону, коли прийдуть нові космічні платіжки, пройдуть вже не тільки президентські, а й парламентські вибори і газові ціни стануть головним болем наступної влади”, – розповів Блінов.

Правда, на його думку, на настільки тривалу відстрочку МВФ навряд чи піде, так як вона виходить за рамки дії кредитної програми (та закінчується в березні 2019 року).

Чем заплатимо

Ще одна “таємна” місія МВФ – “допомогти” Кабміну з написанням реалістичного сценарію на наступний рік.

“Проект бюджету планується передати до парламенту 15 вересня. Зрозуміло, що з місією Фонду будуть узгоджуватися основні бюджетні показники”, – говорить Андрій Забловський.

Головне для кредитора – щоб дефіцит бюджету не перевищував 2-2,5% ВВП. Щоб вкластися в цей показник, почнуть різати витратні статті, в першу чергу, медицину і освіту, – прогнозує Віктор Скаршевський.

На його думку, соціальні статті, зокрема, витрати на субсидії чиновники відстоять. Ті можуть навіть зрости. Скажімо, при нинішніх цінах на газ витрати на субсидії становлять 81 млрд. грн. Якщо ціни зростуть на 20%, знадобиться 90 млрд., я якщо на 60% – 120 млрд. грн, – підрахував Скаршевський.

І додав: щоб отримати дешевий кредит від МВФ в 1,9 млрд. грн (під 3% річних – прим. ред), владі доведеться збільшити бюджетні витрати на 40-50 млрд. грн., а це 1,5 млрд. доларів. Плюс – частина суми піде на погашення колишніх боргів перед Фондом.

“За останні 2,5 року Україна повернула МВФ на $ 1 млрд більше, ніж отримала: повернула $ 3 млрд, а отримала $ 2 млрд (двома траншами по $ 1 млрд в 2016 та 2017 років). До кінця 2018 року Україна повинна повернути МВФ ще близько $ 800 млн .

Тому, якщо МВФ виділить Україні, точніше Нацбанку, черговий кредитний транш в сумі $ 1,9 млрд, то отримаємо нульовий баланс співпраці: отримали в 2016-2018 роках від МВФ $ 3,9 млрд, і повернули назад – $ 3,8 млрд”, – каже Скарешвскій.

У підсумку, на його думку, кредит може і не здійснити на українську економіку такого впливу, як розраховує влада.

“Він не зупинить девальвацію гривні, максимум – сповільнить її”, – підсумував економіст.

Читайте також: Як будує свою фінансову імперію, не відходячи від державного корита, нині діючий так званий Гарант – Петро 5

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь