Politerno > Статті > Україна і світ > Звідки взялася величезна діра в бюджеті, як це позначиться на курсі гривні і чи будуть гроші на пенсії

Звідки взялася величезна діра в бюджеті, як це позначиться на курсі гривні і чи будуть гроші на пенсії

  • Серпень 4, 2018
  • 1078 Переглядів
  • 0

Саме серпень стане для влади часом вибору основної стратегії – посилено схиляти міжнародних кредиторів або ж зробити ставку на розкручування інфляційних процесів і девальвацію гривні

В Україні закінчуються бюджетні гроші. За даними Державної казначейської служби, на Єдиному казначейському рахунку (ЄКР) на початок серпня залишилося всього 1,99 млрд. грн. Це на 7,4 млрд. грн. менше, ніж місяцем раніше і в 22 рази – ніж на аналогічну дату минулого року (тоді було 44 млрд. грн.).

Важливість Єдиного казначейського рахунку переоцінити складно – саме з нього фінансуються всі соціальні витратні статті – пенсії, субсидії, медицина, освіта та інше.

У самому Держказначействі таке різке зниження залишків на ЄКР пояснюють недавніми виплатами Пенсійному фонду – гроші терміново знадобилися, щоб перекрити заборгованість по пенсіях. Але економісти вже б’ють на сполох.

“Звичайно, можуть бути касові розриви, коли сьогодні грошей мало, а завтра з’являться нові надходження. Але може виявитися і так, що платити за рахунками Держказначейству буде просто нічим, адже в бюджеті утворилася рекордна діра”, – пояснює економіст Віктор Скаршевський .

За підсумками 7 місяців, план з виконання дохідної частини бюджету недовиконано більш ніж на 16 млрд. грн. Але реальний масштаб бюджетної катастрофи ще більший.

“Справа в тому, що держава недофінансує окремі видаткові статті. Скажімо, охорона здоров’я за півроку недоотримала 6,4 млрд. грн., органи правопорядку – 4,8 млрд., оборона – 3,4 млрд. І так далі. Усього заборгованість становить 39 млрд. грн. З урахуванням цих грошей, бюджетна діра розширюється вже майже до 60 млрд. грн.”, – підрахував Скаршевський.

Чому в бюджеті утворилася гігантська діра, чи реально її залатати і як це позначиться на пересічних українцях, у матеріалі.

Куди пропали гроші

Експерти озвучують різні версії назріваючої бюджетної кризи.

Керівник Українського аналітичного центру Олександр Охріменко каже, що одним з головних “винуватців” рекордних недонадходжень в казну стала митниця – недобір по її частині перевищив 7 млрд гривень при тому що імпорт товарів в Україну не тільки не падає, але і, за підсумками першого півріччя, виріс на 17%.

“Ці цифри тільки підтверджують – схеми і корупція з митниці нікуди не поділися, вони процвітають”, – вважає Охріменко.

Економіст Віктор Скаршевський каже, що чиновників підвело зміцнення гривні. У бюджеті на цей рік закладено середньорічний курс національної валюти на рівні 29,5 грн. за долар, а до грудня 2018 вона і зовсім повинна подешевшати до 30,1 грн. Але поки що середньорічний курс ледь перевищує 26 грн. за долар.

“Але у нас 40% дохідної частини бюджету безпосередньо залежить від курсу – це і імпортне ПДВ, і акцизи і податки на імпорт, прив’язані до валюти та інше. Відповідно, чим міцніше гривня, тим менше грошей в бюджеті”, – пояснив Скаршевський.

Економіст Олексій Кущ вважає, що вся справа в завищених планах. Бюджет на цей рік вперше перевищив 1 трильйон гривень. Багато джерел доходу в головному кошторисі країни від початку неправдоподібні. Взяти хоча б плани надходжень від приватизації майже в 24 млрд. грн.

“Такі гроші останній раз ми отримували коли продавали “Криворіжсталь”. А в передвиборний рік очікувати припливу багатих іноземних покупців взагалі навряд чи варто було”, – відзначає Кущ.

Друга явно провальна стаття – надходження від конфіскованого у корупціонерів майна. Їх планували отримати майже 5 млрд. грн. А на сьогоднішній день в бюджет потрапило всього 65 тис. грн.

За словами Олексія Куща, бюджет-2018 зверстаний так, що для його виконання ВВП повинен був вирости, як мінімум, на 10%. В Україні ж реальне зростання внутрішнього валового продукту поки не перевищує 2,5%.

У такій ситуації роздути бюджет до потрібних владі показників могла б хіба що галопуюча інфляція.

“У минулому році вона склала 12-14% і це допомогло худо-бідно витягнути основні бюджетні показники. Але в цьому році Нацбанк кілька разів підвищував облікову ставку і пригальмував інфляцію до 5%, а до кінця року вона не перевищить 10%. Тому і тут уряд чекає підступ”, – говорить Олексій Кущ.

Погіршили ситуацію неплатежі основних держмонополій. Наприклад, “Нафтогаз” повинен заплатити в бюджет 30 млрд. грн. дивідендів. Але поки що віддав лише 12 млрд. грн.

“Уряд дав держкомпанії розстрочку до грудня, нібито, щоб вона не брала кредит. Але навіщо брати кредит, якщо є прибуток, про яку сурмлять топ-менеджери НАКу?”, – дивується Скаршевський.

Без субсидій і з доларом по 30 гривень

Головна небезпека розростається бюджетної дірки – масові невиплати по важливим соціальним статтям. Про затримку виплат пенсій у минулому місяці (що сталося в Україні вперше з 2000 року) писали усі провідні ЗМІ.

Якщо влада не вживатиме кардинальних заходів щодо стабілізації ситуації, борги будуть з’являтися і в інших напрямах, а їх загальна сума стане рости в геометричній прогресії.

Так, за словами Скаршевського, вже зараз держава недофінансує медицину, органи правопорядку, армію, освіту і культуру. Гроші для них в бюджеті закладені, але ось реальних грошей лікарі, вчителі, поліція і військові бачать все менше. Недофінансування складає від 12% до 66% в залежності від напрямку (найбільше недодають на медицину).

В подальшому список тих, кому держава буде повинно ризикує тільки вирости. Першими під удар можуть потрапити ті ж пенсіонери і бюджетники, адже витрати на пенсії і зарплати в бюджетній сфері одні з найбільш вагомих.

Не виключено, що влада спробує і зовсім порізати частину видаткових статей. Олексій Кущ вважає, що робити це будуть, в першу чергу, за рахунок субсидій. У травні цього року Кабмін вніс зміни до своєї постанови про правила нарахувань компенсації по комуналці. Було істотно розширено список причин, за якими громадянам зможуть відмовляти в субсидії.

Не отримають допомоги українці, які мають авто не старше п’яти років, квартири площею більше 120 кв.м, ті, хто купили земельну ділянку або дорогі товари тривалого користування.

“За рахунок цього програму субсидій скоротять удвічі. Зі списку одержувачів викинуть не менше 2 млн. сімей”, – прогнозує Олексій Кущ.

Втім, економіст Андрій Блінов вважає, що влада остерігатиметься в передвиборний рік різко різати соціальні програми.

“Непопулярні заходи, швидше за все, перенесуть вже на 2019 рік. А до цього часу спробують будь-якими шляхами отримати кредит МВФ. Тим більше, що Фонд, для виділення чергового траншу, готовий обмежитися такими вимогами як підвищення цін на газ і створення антикорупційного суду”, – пояснює Блінов.

На його думку, саме серпень стане для влади часом вибору основної стратегії – посилено схиляти міжнародних кредиторів або ж зробити ставку на розкручування інфляційних процесів і девальвацію гривні, щоб за рахунок цього закрити діру в бюджеті.

Віктор Скаршевський вважає, що вибір, по суті, вже зроблений. Про це свідчать зростаючі цінники в українських обмінниках – курс гривні вже переступив за 27 гривень за долар. І, швидше за все, його будуть підвищувати до позначених в бюджеті-2018 показників – більше 30 гривень до грудня цього року.

“Це, по-суті, вирішення проблеми за рахунок простих людей, адже одразу ж злетять ціни на основні товари і послуги і населення автоматично збідніє. Наприклад, з 2014 року життя в Україні подорожчало в 2,5 рази, а пенсії зросли лише на 60%. Тобто, влада вкрали у кожного пенсіонера 1 тисяч гривень на місяць”, – підрахував Скаршевський.

“Паралельно спробують притиснути бізнес. Вже зараз, щоб хоч якось залатати бюджетну діру, у підприємств вимагають заплатити податок на прибуток наперед. Якщо на цей рік заплановано отримати 81 млрд гривень цього податку, то на сьогоднішній день перераховано вже 52 млрд”, – констатував економіст.

Поділитися: