Politerno > Статті > “Ніколи. Не при мені.” Як Китай покарає Україну і Зеленського за “Мотор Січ”

“Ніколи. Не при мені.” Як Китай покарає Україну і Зеленського за “Мотор Січ”

  • 2 Лютого, 2021
  • 815 Переглядів
  • 0

Президент України Володимир Зеленський ввів санкції проти китайських компаній, які купили акції запорізького підприємства по виробництву авіадвигунів. Чим це обернеться для української економіки?

Скандал з “Мотор Січчю” дійшов до президента

Скандал із запорізьким підприємством “Мотор Січ”, яке виробляє авіаційні двигуни і акції якого придбали раніше китайські інвестори, вийшов на новий виток. 28 і 29 січня президент Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів санкції проти громадян Китаю і ряду китайських компаній, серед яких — Skyrizon Aircraft Holdings Limited і Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment, пов’язаних з купівлею частки в запорізькому підприємстві.

Санкції вводяться на три роки і передбачають цілий ряд обмежень, серед яких — блокування активів, обмеження торгових операцій, заборона передачі технологій і прав на інтелектуальну власність, а також запобігання виведення капіталів за межі України.

Пізніше Володимир Зеленський в інтерв’ю програмі Axios американського телеканалу HBO заявив, що не допустить продажу контрольного пакета акцій “Мотор Січі”. “Ніколи. Не при мені”, — категорично відрізав він.

А 31 січня Служба безпеки України зірвала проведення позачергових зборів акціонерів “Мотор Січі”, яке ініціювали китайські інвестори і український бізнесмен, власник компанії DCH Олександр ЯрославськийСБУ заявила, що фіксує “можливі протиправні дії представників компанії DCH і Skyrizon Aircraft Holdings Limited, які пов’язані з встановленням контролю над компанією “Мотор Січ”.

Відповідь Піднебесної

Після цього компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment опублікувала гнівну заяву, в якій зазначила, що президент не пояснив, чому введені санкції. Однак, вважають китайські інвестори, українська влада виступила в фарватері американських інтересів — 14 січня цього року Міністерство торгівлі США включило компанію Skyrizon в список військових кінцевих користувачів (MEU).

Beijing Skyrizon зазначає, що в результаті українських санкцій вона буде незаконно позбавлена своїх прав і змушена перервати відносини з “Мотор Січчю”, що спричинить величезні непоправні збитки. При цьому китайські інвестори відзначають, що Печерський районний суд Києва виніс рішення, в якому визнав компанію Skyrizon і китайських інвесторів потерпілою стороною від протиправних дій СБУ. (Акції “Мотор Січі” знаходяться під арештом з квітня 2018 р. за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній в 2017 р. кримінальній справі — нижче про неї розповімо докладніше.)

“З боку держави Україна такі дії — це варварський грабіж і серйозне порушення законних прав та інтересів китайських компаній, що працюють за кордоном, безпрецедентна неповага до принципів і правил міжнародної торгівлі, а також серйозне порушення відповідних положень «Угоди між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про заохочення і взаємний захист інвестицій”, — йдеться в заяві китайської компанії, і вказується, що вона буде використовувати “всі можливі юридичні засоби для рішучого захисту своїх законних прав та інтересів”.

Чому всі пересварилися

Історія про співпрацю запорізького підприємства і китайських інвесторів почалася ще в лютому 2015 р., коли “Мотор Січ” і компанія Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment підписали меморандум, метою якого було будівництво заводу з виробництва авіадвигунів в м. Чунцін. У квітні 2016 р. “Мотор Січ” отримала від Beijing Skyrizon позику в розмірі $100 млн лише під 0,3%, і протягом того ж року багаторічний керівник і акціонер запорізького підприємства В’ячеслав Богуслаєв, як заявляли в СБУ, продав 56% акцій довіреним особам власника китайської Beijing Skyrizon.

Отже, СБУ у вересні 2017 р. запідозрила, що В’ячеслав Богуслаєв (тоді нардеп від “Волі народу”) незаконно продав китайським інвесторам, афілійованим з компанією Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment, акції “Мотор Січі”. Держателем цих цінних паперів була компанія Dragon Capital Томаша Фіали. У свою чергу Шевченківський райсуд Києва заарештував зазначені акції, які обліковуються на рахунках СП ТОВ “Драгон Капітал” і належать Skyrizon Aircraft Holdings Limited (Віргінські острови), Business House Helena (Панама), Enfields Trade&Capital Corp (Панама), Waldo Trade Ltd (Британські Віргінські острови), Granum Corporation (Панама).

В’ячеслав Богуслаєв в грудні 2019 р. підтвердив, що продав акції підприємства китайським компаніям, оскільки інакше йому б довелося через важке фінансове становище заводу закрити його, а персонал — звільнити. Він тоді відзначив, що, укладаючи угоду, китайці дали заводу $100 млн, і ці гроші дозволили підприємству продовжити роботу. Всього ж за два роки китайські партнери обіцяли вкласти в “Мотор Січ” $250 млн.

Однак проти покупки “Мотор Січі” китайцями активно виступали США — їм дуже не хотілося, щоб українські технології з будівництва авіаційних двигунів посилили військову міць Китаю. Як уже зазначалося, в січні цього року Міністерство торгівлі США включило компанію Skyrizon в список “військових кінцевих користувачів (Military End-User (MEU) List), що означає, що для експорту, реекспорту або передачі їй певних товарів тепер потрібна ліцензія.

“Skyrizon — китайська державна компанія, і її прагнення здобувати і впроваджувати іноземні військові технології являють собою серйозну загрозу національній безпеці та інтересам зовнішньої політики США. Ця акція (внесення в список MEU. — Ред.) служить попередженням експортній спільноті про значні зв’язки Skyrizon з Народно-визвольною армією Китаю”, — заявив міністр торгівлі США Уїлбур Росс.

Зрештою Україна так і не дала остаточного дозволу на угоду: Антимонопольний комітет України кілька разів повертав їм відповідні заяви. Не допомогло і те, що в серпні минулого року група DCH українського бізнесмена Олександра Ярославського оголосила про домовленість з китайськими інвесторами, що представляють Skyrizon Aircraft Holdings Limited, про спільну діяльність з розвитку заводу “Мотор Cіч”.

Така “Мотор Січ” потрібна самому

Втім, загрозу в покупці Китаєм “Мотор Січі” бачать не тільки в США. Вітчизняний Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) також вважає цю угоду неприпустимою. На думку аналітиків, така співпраця з Китаєм несе загрози національній вертолітній програмі, розвитку ракетних програм (в тому числі — для потреб українських Збройних Сил), авіабудуванню і створенню безпілотників.

У ЦДАКР вважають, що це може призвести до передачі через китайські компанії в руки Росії критичних технологій авіаційного двигунобудування, враховуючи, що Китай і РФ реалізують спільні вертолітні програми, в яких може бути використана продукція “Мотор Січі”.

Також, на думку експертів ЦДАКР, продаж запорізького підприємства загрожує розвитку співробітництва України з НАТО та ЄС, в тому числі за проєктами, які вкрай необхідні для побудови ефективної системи оборони в умовах конфлікту з Росією. Крім того, існує і можливість, що санкції на “Мотор Січ” накладуть і США.

З іншого боку, є вагомі макроекономічні причини не продавати китайцям стратегічне підприємство. Економічний експерт Павло Вернівський на своїй сторінці в Facebook зазначив, що європейські країни регулярно вживають заходів щодо недопущення покупки Китаєм “чутливих” підприємств. Наприклад, в 2018 р. уряд Німеччини пригрозив заблокувати операцію з купівлі китайською компанією Yantai Taihai Group компанії Liefield Metal Spinning, яка виробляє обладнання для ядерної енергетики та аерокосмічної промисловості. “Все це відбувається на тлі того, що китайці масово скуповують стратегічні підприємства Європи та у європейців є побоювання, що китайці захоплять ключові галузі і технології. А Китай з аутсайдера вже перетворюється на домінуючу силу, здатну витіснити європейців з їх ринків. Тому я зовсім не згоден з критикою держави в ситуації з “Мотор Січчю”, — сказав він і додав, що якщо Китаю потрібні авіадвигуни, то він може просто купити їх, а не купувати саме підприємство.

Таким чином, не всі інвестиції рівноцінні, і мова не про суми, а про те, що дає і отримує інвестор: робочі місця і виробництво — це добре, але продаж натомість своїх високих технологій — дуже необачний крок.

Розуміє це, ймовірно, і Володимир Зеленський. В інтерв’ю американському каналу HBO з приводу продажу контрольного пакета акцій “Мотор Січі” китайцям він заявив: “Ніколи. Не при мені. Я тут не на все життя… Але за мого президентства точно ні”.

Без “шовкових шляхів” і з проблемами на китайському ринку

Отже, цей конфлікт може відгукнутися серйозним охолодженням відносин з владою КНР і матиме негативні економічні наслідки.

“Збільшиться недовіра, складніше буде підписувати контракти, а деякі можуть зірватися. Складніше буде комунікувати з Китаєм, і ще складніше — залучати звідти інвесторів”, — вважає Ілія Куса, експерт з міжнародної політики Українського інституту майбутнього.

Також, за його словами, Україну чекає зниження співпраці з Китаєм в рамках ініціативи “Новий шовковий шлях” — транспортного маршруту для перевезення залізницею товарів з промислових центрів Піднебесної в Європу. Щорічно Китай експортує в Європу товарів на $600-800 млрд, але транспортування морем займає більше місяця, тоді як сухопутний маршрут міг би скоротити цей час до 16 днів. У 2015 р. посол КНР в Україні Чжан Сіюнь заявляв, що китайські банки готові вкладати гроші в українські об’єкти інфраструктури, які будуть задіяні в організації “Шовкового шляху”.

“Тепер про проєкт “Один пояс і один шлях” можна забути”, — вважає економічний експерт Олексій Кущ.

На його думку, Україна могла б заробляти на ньому за рахунок логістичної маржі 10-15% ВВП, але на цих надіях можна поставити хрест.

Ілія Куса також зазначив, що в зв’язку з цим конфліктом в Україні очікується і активізація Китаю в міжнародних судах — не тільки за позовом на $3,5 млрд, який інвестори подали в зв’язку з “Мотор Січчю”, але також і за повернення вкладень, які були зроблені до цього. Йдеться про кредит в розмірі $1,5 млрд, який державний Експортно-імпортний банк Китаю надав Державній продовольчо-зерновій корпорації України (ДПЗКУ) у грудні 2012 р. на закупівлю зерна. Умови цього договору виявилися дуже обтяжливими для ДПЗКУ, через нього компанія працює в збиток.

За словами Олексія Куща, через “моторний” скандал Україна назавжди випала з радарів китайських інвесторів і в найближчі роки може втратити китайський ринок збуту наших товарів. Зокрема, Китай, як один з найбільших покупців української аграрної продукції, може переорієнтуватися на російський ринок. “У Росії стартували програми по збільшенню виробництва кукурудзи, ріпаку, сої та соняшникової олії. Китай може видати Росії багатомільярдний кредит, який допоможе збільшити врожаї”, — сказав він.

Українська влада сама загнала себе в подібну ситуацію. Спочатку вона протягом декількох років не могла зупинити покупку Китаєм запорізького підприємства, а тепер ввела жорсткі санкції, фактично заборонивши Китаю розпоряджатися купленим підприємством.

Джерело

Читайте також: Кейс Дубінського і можливі перевибори

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь