Politerno > Статті > Україна і світ > Під дахом президента. Як ведуть бізнес друзі Петра Порошенка

Під дахом президента. Як ведуть бізнес друзі Петра Порошенка

  • 11 Серпня, 2017
  • 1426 Переглядів
  • 0

Користуючись особливим статусом і негласними привілеями, найближче оточення президента заробляє сотні мільйонів на держзакупівлі палива

Через три роки після перемоги Революції Гідності наближеність до перших осіб держави, як і за часів злочинної влади, гарантує надприбуток і стрімкий розвиток власного бізнесу.

За колишніх-бо, як було? Звичайний лікар-стоматолог Олександр Янукович, який з 2006-го безуспішно намагався займатися великим бізнесом, вже за два роки правління свого батька Віктора Януковича, у 2012 році, мав статки понад 110 млн доларів та бізнес-імперію, що стрімко зростала.

За нинішніх ситуація анітрохи не змінилася: наближеність до Петра Порошенка і його бізнес-партнерам допомагає збільшувати прибуток фантастичними темпами, з урахуванням сьогоднішнього економічного стану країни.

Наприклад, нікому не відома маленька компанія може всього за рік потрапити в десятку найбільших імпортерів палива і збільшити кількість продукції, що продається, на 823% – до 67 тис. тонн.

А також вигравати тендери на мільярди гривень. Мати привілейоване право переглядати укладені з держструктурами договори, збільшуючи вартість продукції, що поставляється. І отримувати повну підтримку в судах, якщо раптом хтось із покупців незадоволений ціною або термінами поставок.

Саме такий максимально сприятливий бізнес-клімат створено для структур раніше маловідомого регіонального трейдера “Трейд Коммодіті”, сліди від якого тягнуться до вищих ешелонів влади.

Здавалося б, з будь-якою компанією, яка зриває терміни поставки продукції, вимагає підвищення ціни на свій товар за вже укладеними договорами, добивається збільшення закупівельної ціни в рамках тендеру, щоб тільки “влізти” в торги зі своєю пропозицією, ніхто не захотів би мати справу. З будь-якою, але тільки не з “Трейд Коммодіті”.

Незважаючи на зрив термінів постачання палива для армії і позов Міноборони про відшкодування збитків, а також на постійно зростаючу вартість палива за вже укладеними з міністерством договорами, головне військове відомство продовжує закуповувати паливо саме у цього постачальника.

Аналогічна ситуація і з держпідприємством “Укрзалізниця”, для якої “Трейд Коммодіті” стала чи не основним постачальником палива і масел.

У результаті компанія зі статутним капіталом трохи більше 7 тис. гривень, про яку ще в 2015 році мало хто взагалі чув, виграла тендери на загальну суму понад 7 млрд гривень.

Така успішність пояснюється не так геніальністю менеджменту і керівництва компанії, як прізвищами людей, що стоять за цією структурою. Це негласний куратор судів і Генпрокуратури нардеп БПП Олександр Грановський, а також друг і бізнес-партнер президента перший замфракціі БПП Ігор Кононенко.

Секрет успіху

Група компаній “Трейд Коммодіті” буквально вихором увірвалася в найбільші паливні тендери держпідприємств трохи більше року тому, на початку 2016-го. І за досить короткий період часу сформувала неповторний, характерний тільки їй стиль перемоги у всіх торгах.

Компанія виходить на тендер з мінімально можливою ціною, нижчою за середньоринкову, і автоматично стає переможцем тендера. Але відразу ж ініціює підписання додаткових договорів, що збільшують вартість продукції, яка поставляється, до ринкової, а нерідко й вище середньоринкових цін.

Ані генерали Міноборони, ані чиновники “УЗ”, ані судді не хочуть засмучувати друзів президента через якісь жалюгідні завищені на сотні мільйонів гривень держзакупівлі.

Згідно з законом постачальник дійсно має право узгодити із замовником збільшення ціни до 10% у разі зростання цін на продукцію. І “Трейд Коммодіті” успішно цим користується, підписуючи додаткові договори по два-три рази, збільшуючи первісну ціну, з якою вони перемогли, до двадцяти і більше відсотків.

Водночас, за даними профільного видання OilNews, це чи не єдина компанія, якій держзамовники йдуть назустріч у цьому питанні.

Наприклад, на поставках 70 тис. тонн нафтопродуктів для Міноборони в 2016 році компанія ініціювала підписання загалом трьох десятків додаткових договорів про зміну ціни, якості, обсягів і термінів поставок.

За деякими даними переплата в цьому випадку склала близько 150 млн гривень, попри бадьорі звіти “Прозорро” і самого МО про закупівлю палива за ціною дешевше нікуди.

Аналогічна ситуація в тому ж році була і з постачанням палива “Укрзалізниці”. 29 листопада 2016 року “Трейд Коммодіті” перемогла у тендері на поставку 40 тис. тонн дизпалива, заявивши ціну нижче середньоринкової, а день потому підписала додатковий договір, що збільшує ціну контракту на 10%, перевищивши цінові пропозиції конкурентів по тендеру.

Апофеозом успішності “Трейд Коммодіті” стала перемога в тендері “Укрзалізниці” 6 лютого 2017 року на поставку нафтопродуктів на 2,9 млрд гривень, яку нардеп Сергій Лещенко назвав безпосередньою заслугою Олександра Грановського.

При цьому вже в червні “УЗ” офіційно звернулася до постачальника з вимогою про зниження відпускних цін, оскільки оптові ціни на ринку знизилися. Але компанія, яка працює виключно на підвищенні ціни, це звернення проігнорувала.

Більш того, декларуючи готовність продавати держструктурам свою продукцію за мінімальною ціною, “Трейд Коммодіті” через суд змусила “УЗ” підвищити очікувану вартість торгів на поставку масел і мастил, тому що, на думку постачальника, залізничники зважилися на абсолютно обурливу угоду і зібралися купувати необхідну продукцію занадто дешево.

У результаті на догоду компанії, інтереси якої лобіюють високопоставлені чиновники, очікувана вартість торгів була підвищена майже на 90 мільйонів – з 390,74 млн гривень до 480,590 млн гривень. Природно, все прозоро, через непідкупну й бездоганну систему електронних торгів “Прозорро”.

Корисні зв’язки

Результати успішної діяльності “Трейд Коммодіті” засвідчують, що ані генерали Міноборони, ані чиновники “УЗ”, ані судді не хочуть засмучувати друзів президента через якісь жалюгідні зриви термінів поставок та завищені на десятки й сотні мільйонів гривень держзакупівлі.

Втім, якби навіть хтось і вирішив засмутити цих гідних людей, то навряд чи це б вийшло, оскільки за “Трейд Коммодіті” стоїть ціла когорта пов’язаних один з одним персонажів, об’єднаних особистістю Петра Порошенка.

З якого боку не підійдеш до “Трейд Коммодіті” – все одно стикнешся з оточенням Порошенка.

Мережа підтримки цієї надуспішної компанії виглядає наступним чином. На рівні чиновницької братії всі питання вирішує Олександр Грановський за підтримки свого близького друга Ігоря Кононенка, який, в свою чергу, є найближчим бізнес-партнером Порошенка.

Питання фінансових потоків компанії контролює ще один друг і бізнес-партнер Грановського Андрій Адамовський. При цьому сам Грановський заперечує свої інтереси в “Трейд Коммодіті” та стверджує, що з Адамовським не спілкується.

У той же час журналісти з’ясували, що кабінет з вивіскою “Депутатська приймальня народного депутата Олександра Грановського” знаходиться в одному з бізнес-центрів Києва поруч з кабінетом Адамовського. А той визнав, що в “Трейд Коммодіті” вкладено його гроші.

Йдемо далі. У березні Господарський суд Дніпропетровської області відмовив у задоволенні позову до компанії “Трейд Коммодіті” про стягнення штрафу в розмірі 3,1 млн гривень за несвоєчасну поставку авіапалива для Міноборони. Нагадаємо, сферу судів негласно курирує Грановський.

А всього через два місяці, незважаючи на прикре непорозуміння зі зривом термінів поставки, Міноборони знову укладає договір все з тим же непунктуальним постачальником. Хоча в аналогічній ситуації оштрафував іншого постачальника на 18 млн гривень і відмовився від його послуг.

Якщо ви раптом забули, то міністра оборони Степана Полторака призначено на посаду за президентською квотою Петром Порошенком. Втім, як і главу Мінекономрозвитку і давнього соратника президента Степана Кубіва.

Саме до його відомства відноситься система електронних торгів “Прозорро”. І саме він ініціював виведення “УЗ” з-під контролю “Народного фронту” в особі голови Мінінфраструктури Володимира Омеляна в безпосереднє підпорядкування Кабміну з потужним президентським контролем. Після чого “Трейд Коммодіті” стає найбільшим постачальником “УЗ”.

Але цим підтримка не обмежується. Щоб не було проблем з підвищенням ціни за раніше укладеними договорами, компанія заручилася сприянням держпідприємства “Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків” або простіше “Держзовнішінформ”.

Саме ця структура виносить вердикт щодо підвищення цін на ринку, відповідно, постачальник має право ініціювати збільшення вартості своєї продукції попри те, що в первісному договорі вона була нижчою.

Проблем із довідками “Держзовнішінформу” немає, оскільки він у підпорядкуванні очолюваного Кубівим Мінекономрозвитку. А глава цього держпідприємства Богдан Дубас – давній друг Кубіва.

Таким чином, з якого боку не підійдеш до “Трейд Коммодіті” – все одно стикнешся з оточенням Петра Порошенка. А разом з ними і з десятками мільйонів гривень переплати за держзакупівлями.

Петро Сорока

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь

Politerno Full

TELEGRAM

ПРИЄДНУЙСЯ
CLOSE