Після нарад в ОП: АРМА непрозоро продавала російський аміак та білоруський калій

Через непрозору реалізацію АРМою арештованого російського аміаку та білоруського калію держава втратила більше пів мільярда гривень.

Минулого року Агентство з розшуку і менеджменту активів (АРМА) стало основним органом влади, до якого передають арештовані російські кошти і майно. Втім, ще з осені у журналістів та громадських організацій стало виникати все більше питань, наскільки ефективно АРМА виконує свою роботу. А тепер до сомну невдоволених долучились і народні депутати.

4 квітня на засіданні тимчасової слідчої комісії Ради вони розглядали, чому АРМА з таким запізненням і в непрозорий спосіб, та ще й за заниженою ціною продала російський аміак та стала реалізовувати калій.

Україна має єдиний аміакопровід “Тольятті-Одеса”, кінцевою точкою якого є Одеський припортовий завод. Через ОПЗ до 24 лютого 2022 року експортували аміак виробництва російського ПАТ “Тольяттиазот” та АТ “Минудобрения”. Підприємства належать російським олігархам Дмітрію Мазепіну та Аркадію Ротенбергу.

Аміакопровід Тольятті-Одеса був збудований ще в 1989 році. Він став результатом радянсько-американської співпраці. По трубопроводу аміак передавався від ТоАЗ доОдеського припортового заводу, де потім завантажувався в танкери та транспортувався до заводів американської нафтової компанії “Occidental Petroleum”. Згодом цей шлях став вихідною точкою постачання аміаку для всього світу.

24 лютого “Тольяттиазаот” припинив постачання. Але до початку повномасштабного вторгнення в ізотермічних сховищах Одеського припортового заводу перебувало на зберіганні більше 40 тисяч тон російського аміаку.

Водночас російський диктатор В.Путін не раз погрожував міжнародним структурам зривом стамбульских домовленостей, якщо поставки аміаку по трубопроводу Тольятті-Одеса не будуть відновлені.

Як нагадує депутат від “Голосу” перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк, у травні 2022 року окупанти завдали удару по Одеському припортовому заводу (ОПЗ). Вибухи відбулися за 50 метрів від сховищ, у яких знаходилось 42 тис тон російського аміаку.

У разі потрапляння в резервуари з аміаком, токсична аміачна хмара могла б вразити всю Одеську область.

Попри загрозу катастрофи українські можновладці не надто поспішали щось робити з аміаком.

Під час засідання комісії керівник Бюро економічної безпеки Вадим Мельник повідомив, що провадження по російському аміаку та білоруському калію вони почали 5 квітня 2022 року. А лише 13 липня 2022 рішенням суду ці активи ворожих держав були арештовані та передані АРМА.

Рішення винесене на підставі звернення детективів БЕБ, які заявили в суді, що “невстановлені особи, за попередньою змовою зі службовими особами підприємств-нерезидентів РФ та республіки Білорусь, у тому числі ОАО “Российские железные дороги”, ПАО “ВТБ”, ООО “Дізель Транс”, та інші згідно листа АТ “Укрзалізниці” № Ц-3-88/720-22 від 04.04.2022 протягом 2020-2022 років, використовуючи залізничні рухомі склади, шляхом неправомірного використання митного режиму “транзиту” при перетині митного кордону України, фактично розвантажуючи та реалізовуючи товарно-матеріальні цінності на території України без відповідного відображення у податковій звітності, умисно ухилились від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, чим спричинили фактичне ненадходження до бюджету коштів на суму понад 10 млн грн, що є особливо великим розміром”.

На питання депутатів, що так довго робили БЕБ та Офіс генерального прокурора, правоохоронці відповіли, що їм треба було перевірити документацію, законність походження та перебування в Україні 17 тисяч вагонів з калієм.

Найбільше депутатів зачепив той факт, що в цій справі досі нікому не оголошено про підозру. А це значить, що в разі чого російські заводи можуть оскаржити продаж аміаку.

Судячи з усього, БЕБ, прокуратура та АРМА почали рухатись тільки після наради в Офісі президента під головуванням Ростислава Шурми. Тільки от виникає питання куди рухатись?

Нарада була проведена у червні за присутності представників Міністерства економіки України, ДСНС, Фонду державного майна України та ДП “Укрхімтрансаміак”. За результатами засідання, як підтвердили на засіданні комісії представники АРМА та ОПЗ, було прийнято рішення щодо можливості вивезення аміаку з території Одеського припортового заводу.

У серпні 2022 року АРМА розпочала реалізацію аміаку та калію партіями на майданчику електронних аукціонів ТОВ “Придніпровʼє 2021”. Остання партія була реалізована у березні 2023 року.

Частину аміаку було реалізовано 29 серпня 2022 в кількості 7341 тонн за 238,8 млн грн ТОВ “Славна Енерго Газ”.

5 жовтня 2022 року 10 тис тонн аміаку було реалізовано на електронних торгах за 301,6 млн грн ТОВ “Компанія Агроторггруп”.

14 листопада ще 10 тис тонн аміаку продано на електронних торгах за 372,6 млн грн ТОВ “Райз-Схід”.

У січні 2023 року 5 тис тонн аміаку продано на торгах за 156,7 млн грн ТОВ “Райз Північ”.

Вартість проданого аміаку за п’ятьма аукціонами загалом становила 1,3 млрд грн, при цьому ціна за тонну варіювалась від 29 до 33 тисяч.

Але як зауважив у своєму телеграмі Железняк, за цей період середня ціна на аміак на Прозорро.Продажі була десь 41 тисяч гривень за тонну (без ПДВ).

Це ще не все. Продаючи аміак, АРМА забула включити в цю ціну 2% мита та 20% ПДВ, вартість зберігання на ОПЗ та вартість транспортування.

Директор ОПЗ Юрій Ковальський заявив на засіданні ТСК, що непрацюючий завод мусить тепер це якось перекрити і змушений фактично вибивати з покупців аміаку 178 млн грн за зберігання. За його словами, він доводив цю проблему і до представників Офісу Президента, і до АРМИ, але зворотної реакції не отримав.

“У офіційних документах ми не бачили зобов’язання оплатити зберігання, тому ця ціна визначалась на переговорах з контрагентами. Деякі контрагенти на це ішли, деякі – ні. Нам вдалось компенсувати 299 мільйонів, 178 мільйонів – ні”, – сказав Ковальський.

У свою чергу в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович та керівник управління та менеджменту активів Олексій Таможанський заявили, що вони мали продати лише товар по ринковій ціні, водночас стягнення мит, податків та вартості зберігання – не їхнє зобов’язання.

“У нас заявка про передачу активу для реалізації. Відповідно до пункту 11 зазначено, що активи реалізуються без ПДВ, знаходяться в митному режимі “транзит”, до вартості активу не включено сплату митних податків, а також плату за охолодження, зберігання та відвантаження. Ми передавали ці дані на торгівельний майданчик і всі учасники були про це повідомлені”, – заявив представник АРМА.

Водночас, за оцінками Железняка, збитки держави та ОПЗ від реалізації аміаку становили 471 млн грн.

“Якщо взяти по мінімуму вартість аміаку на той час по 49 тис грн, то збитки від такої реалізації становлять 293 млн грн, а враховуючи, що перед ОПЗ не розрахувалися 178 млн грн за зберігання, то недоотримання становлять близько 471 млн грн”, – наголошує Железняк в своєму телеграмі.

“Те, що озвучив Железняк, за їхньою інформацією, деякі покупці цього аміаку вже його перепродали далі, щоб не платити ПДВ. І у фірм, яким вони продали сформовано фіктивний ПДВ, так звані податкові кредити, що їм дозволяє економити ці 20%”, – додає голова експертної організації StateWatch, керівник проекту Trap Aggressor Гліб Каневський.

В коментарі Цензор.НЕТ Железняк висловив припущення, що “все це виглядає як від початку організована схема”.

“Вони заявили, що продали за ринковою ціною, а по факту засідання ми побачили, що ПДВ немає, мита немає, ОПЗ прямо говорить, що половина покупців не розплатились за зберігання і погрожує не відвантажувати”, – зазначив депутат.

Сам процес проведення торгів аміаком – свідчення непрозорості та, скоріше за все, корупційності схеми.

Як уже зазначалося, у серпні 2022 року АРМА розпочала реалізацію аміаку та калію партіями на майданчику електронних аукціонів ТОВ “Придніпровʼє 2021”.

Втім реалізація аміаку була максимально непрозорою.

Під час засідання ТСК Железняк зауважив, що ТОВ “Придніпровʼє 2021” використовує три різних субдомени, на яких у хаотичному порядку публікується інформація про аукціони.

При цьому через деякі браузери аукціони не відкриваються, і на них можна потрапити тільки через google, витративши чимало часу. На думку депутата, це все суттєво обмежило доступ учасників до аукціону.

У відповідь Жоравович надіслав депутату посилання на новину, що розповідала про аукціон. “Так це лінк на новину, а не аукціон”, – здивувався депутат. Він розвернув до залу свій планшет і спитав керівника АРМА, як на їхньому сайті знайти інформацію про аукціони.

Жоравович не знайшовся, що відповісти.

Тобто користувач, вбивши в пошуковій системі назву майданчика “Придніпров’є 2021”, з великою ймовірністю сам не зміг знайти інформацію про здійснення торгів аміаком чи калієм. Водночас інформацію про такі торги можна було отримати лише від посадових осіб АРМА, або від посадових осіб “Придніпров’є-2021”, що викликає великі підозри у змові.

Що стосується реалізації арештованого білоруського калію, то тут АРМА встигла продати лише невелику частину, але ситуація не менш скандальна.

За словами Железняка, різниця в між ринковими та цінами продажу калію ще більша. 2,2 тис тонн АРМА продала у вересні 2022 року через платформу “Придніпров’є-2021” по 17,7 тис грн без ПДВ, водночас на “Прозорро.Продажі” у грудні того ж року “Укргазвидобування” продавала мінімум по 41,5 тис грн із ПДВ.

При цьому присутній на засіданні депутат “Батьківщини” Вадим Івченко заявив, що на деяких станціях вже зникло по 25-30 вагонів з калієм.

Під час засідання кілька депутатів прямо поцікавились, чи не бояться представники БЕБ, прокуратури та АРМИ, що після повернення українських військових їх чекатимуть “суди Лінча” за такі дії.

“Моя думка по АРМА після засідання така: найкращий варіант – ліквідувати це, Богом прокляте місце. Або як мінімум перевести всі ці торги на Прозорро.Продажі”, – зауважує Железняк.

Але тут не все так просто. Перевести торги на Прозорро.Продажі заважає постанова Кабміну від 2017 року. Вона передбачає, що майданчик має проводити оцінку, зберігання і транспортування. І саме на це послались представники АРМА, коли їх спитали про вибір майданчиків.

Як зауважує Каневський, АРМА не хоче вносити ці зміни, тому їх і не ініціює. “Тому що тоді вони втратять контроль над майданчиком, а над Прозорро.Продажі у них контролю немає”, – зазначив експерт.

Уже кілька місяців Офіс президента виношує ідею ліквідувати АРМА і розподілити її повноваження між НАЗК та ФДМ. Але законопроєкт ще не написаний. Одна з причин цього, що Фонд держмайна не бажає мати справу з активами, які арештовані в кримінальних провадженнях і де арешт можна зняти рішенням суду.

На думу Каневського, АРМА простіше було б зберегти, проте є одна проблема.

“З 2019 року в АРМА змінюються виконувачі обов’язків, але немає постійного керівника. Це значить, що там сидять люди, які готові виконувати будь-яку волю зверху, щоб не втратити посаду. Відповідно у них немає ніякого авторитету, і вони не можуть навіть зміни в постанову Кабміну організувати. Виходить замкнене коло: коли тимчасові люди перетворюються на інструмент для рейдерства та корупції”, – зауважує Каневський.

“Мова ж не тільки про аміак. АРМА продає зараз російські, білоруські арештовані активи. Але ця інформація не оприлюднюється, і складаються ідеальні умови для корупції через процедури реалізації – вони вибирають ручні майданчики і продають товар за тими правилами, які їм подобаються”, – наголошує експерт.

Найцікавішим питанням в цьому контексті було те, чи це історія самої АРМА, чи це робиться з волі і відома Банкової. Під час засідання Железняк кілька разів намагався уточнити про роль зустрічі у Ростислава Шурми в Офісі президента, але учасники комісії уникали відповідати на ці питання. Зокрема про те, чи потрібно “домовитись нагорі”, щоб стати щасливим власником активів.

“На ТСК надходили скарги, що це був завідомий крок. Я запитав у представників ОПЗ і АРМА про це і вони відповіли, що не можуть ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію”, – зауважив депутат.

Комісія збирається передати свою інформацію компетентним органам. Також Цензор.НЕТ відомо, що НАБУ звернулось до Кабміну з проханням переглянути порядок оціночного відбору та зобов’язати АРМА публікувати інформацію про аукціони у себе на сайті. Крім того, НАБУ просить провести аудит вже здійснених торгів.

Тетяна Ніколаєнко Цензор.нет

“” Читайте також: “Сенниченко сказав, що ми правильно зробили, в Офісі президента нами задоволені”: як ОП кришував схеми на ОПЗ