Поки в Україні не відкрили ринок землі, її ще можна отримати безкоштовно.
У Зеленського пообіцяли, що відкриття ринку землі – не за горами. Президент доручив Кабміну до 1 жовтня цього року внести в парламент законопроект про запуск ринку.
Очікується, що Верховна Рада скасує мораторій на продаж угідь до 1 грудня 2019 року. Тобто, вже в цьому році в Україні дадуть старт розпродажу сільськогосподарських земель. До 1 грудня також повинні повністю упорядкувати земельний кадастр.
Тим часом, всі громадяни України, як сільські жителі, так і городяни, все ще мають право на безкоштовну землю – кожен може отримати до двох гектар під ведення так званого “особистого сільського господарства”.
“Для цього потрібно написати заяву в місцеві органи виконавчої влади, можна не за місцем реєстрації. І вам повинні виділити ділянку, якщо, звичайно, в населеному пункті є вільна земля”, – пояснив глава адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Багато українців просто не знають про своє право на землю. Особливо городяни, які вважають, що отримати чорноземи можуть виключно сільські жителі. “Тому, як мінімум, 60% громадян поки не приватизували землю, яка нележить їм за законом”, – говорить Ростислав Кравець.
Втім, одна справа, коли мова йде про ділянку під город, а інша – якщо на належній вам землі можна непогано заробити.
Експерт поки сперечаються скільки будуть коштувати українські чорноземи після відкриття ринку. Називаються цифри від декількох сотень до 10-20 тисяч доларів за гектар. Тобто, теоретично за належні вам 2 гектара можна отримати до 20-40 тисяч доларів.
Зрозуміло, що такі перспективи збільшать армію бажаючих оформити землю у власність. Втім, на практиці зробити це не так просто, як здається на перший погляд.
“Процес безкоштовного виділення землі дуже корумпований. Причому, часто людину водять за ніс рік і більше, вимагаючи все нові і нові доплати. Але навіть це не гарантує позитивного результату”, – розповів президент асоціації “Земельна спілка України” Андрій Кошиль.
Як українці можуть отримати безкоштовну землю, у матеріалі.
Як отримати ділянку
Відразу варто відзначити, що оформити у власність можна не сільськогосподарський пай, на базі яких побудовані земельні банки українських латифундистів. “Паювання в Україні на 98% завершено багато років назад. Право на пай мали працівники сільськогосподарських підприємств, куди передали землі, а також працівники соціальної сфери. Вони отримували ваучер, а вже по ньому нарізали землі. Нерозпайованими в нашій країні залишилися лічені підприємства”, – зазначає Андрій Кошиль.
Але, згідно зі статтями 116, 118 і 121 закону про приватизацію, кожен громадянин України має право на ділянку до 2 гектар під особисте господарство. Ця земля може бути виділена в будь-якому населеному пункті (включаючи мегаполіси) або за межами міста.
Землями за межами населених пунктів розпоряджається Госгеокадастр або місцеві ОТГ, в населених пунктах – місцеві органи влади.
Формально процедура отримання належної вам землі дуже проста.
“Потрібно звернутися до місцевого органу виконавчої влади, написати відповідну заяву, і її зобов’язані розглянути, виділивши вам землю. Платити за це не потрібно, але є підстави для відмови – відсутність вільної землі у веденні місцевої громади”, – пояснює Ростислав Кравець. Причому, на відміну від сільськогосподарського паю, земля під особисте присадибне господарство і зараз не підпадає під мораторій. Тобто, її можна продавати навіть не чекаючи відкриття ринку. “Можна продавати, дарувати, міняти, здавати в оренду, тобто, здійснювати ті ж дії, що і, наприклад, з квартирою”, – зазначив Кошиль.
Спеціалізовані онлайн-майданчики переповнені оголошеннями про продаж або обмін земель під особисте сільське господарство (ОСГ). Наприклад, на OLX 25 соток під Ужгородом в селі Сюрте пропонуються за 52 тисячі гривень.
12 гектар такої землі в Миколаївській області, в селі Грейгове (розбите на 6 ділянок) виставлено на продаж за 632 тисячі гривень (близько 2 тисяч доларів за гектар). У Чернігівській області в селі Слабин за 32 тисячі гривень реально купити 10 гектар, тобто, всього за 3,2 тисячі гривень за гектар.
Під Києвом ціни набагато вищі. У Нових Петрівцях, в 10 кілометрах від столиці, 10 соток виставлено за 5,2 тисячі доларів, тобто, близько 500 доларів за сотку.
Отже, ціни не впорядковані. Але, як вважають експерти, з відкриттям ринку сільгоспземлі, особливо якщо угіддя дозволять купувати іноземцям, а до цього все йде, ситуація може змінитися. Землі під особисте присадибне господарство, особливо з хорошим місцерозташуванням і родючістю, можуть подорожчати.
Мільйони гектар нічийної землі
Головний аргумент, яким чиновники відбиваються від претендентів на ділянки – немає вільної землі.
У середньостатистичній сільраді вам пред’являть пачку заяв на землю. Навіть якщо ви вкажете чиновнику на конкретну “нічийну” ділянку, той може сказати, що на неї як раз напередодні вже подали заявку.
За словами Кошиля, вільної землі в Україні дійсно залишилося не так багато. У державній власності числиться близько 10,5 млн га землі. Тобто, теоретично їх можна розділити на майже 5,3 млн громадян. Але багато угідь віддано в довгострокову оренду на 50 років.
Ще є 4-5 млн гектар земель, власники яких померли, а спадкоємці не переоформили ділянки на себе.
Втім, реальна картина насправді незрозуміла, так як земельний кадастр не впорядкований.
“У нас 40% ділянок – “проблемні”: накладення кордонів, плутанина з власниками”, – говорить економіст Олексій Кущ.
Розібратися з землею зараз якраз і намагаються у Зе. Але швидше за все, зробити це буде не так просто. З наведенням порядку в земельному кадастрі тягнуть самі чиновники. Адже їм невигідно показати реальну картинку і засвітити вільні землі, на які одразу може вишикуватися черга.
“Сільська рада може вам видати тільки ту частину землі, яка не перебуває у власності інших людей. Це землі, які не були роздані жителями цього села і залишилися у власності сільської ради. На практиці, це не дуже вдалі ділянки землі. Як правило, хороші ділянки забрали самі жителі села, а залишилися ділянки, які або заболочені або навпаки посушливі або засолені. І ось тут проблема. Але це вже ваша проблема. Ніхто не зобов’язаний для вас тримати хороші ділянки землі. І ще… Якщо ви захочете ділянку землі біля Києва, скоріше за все ви її не отримаєте, тому, що тут все вже розібрали. Зараз хороші ділянки можна знайти лише в глибинці, де немає людей і немає доріг, але є землі. Було б тільки ваше бажання. Отримати ділянку нескладно. Але що ви з нею будете робити. Обробляти самостійно, важко. Можна здати в оренду, але сума орендної плати близько 1000 гривень за гектар на рік. Можна буде продати, але знову ж таки якщо ділянка в хорошому місці, а якщо воно не дуже хороше, то багато не заплатять”, – написав на своїй сторінці в Facebook глава Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.
Вимагають гроші за “вирішення питання”
Отримати ті, самі “хороші ділянки” безкоштовно – дуже складно.
“Виділення землі у нас вкрай корумповане. Особливо ліквідних ділянок (біля великих міст і в мегаполісах, в курортних зонах). На мою думку, шанс отримати безкоштовно свої 2 гектара – мізерний, в 99% випадків людям просто відмовляють. Або вимагають гроші. Що, втім, теж не гарантує позитивний результат. Бувають випадки, коли людині відмовляють, вога шукає юриста, той береться “все вирішити”, і починається банальна викачка грошей. Беруть вже і юрист, і чиновники. Можуть тягнути час, наприклад, до року, і за цей період кілька разів просять ще за щось “доплатити”. І навіть при цьому не факт, що ви в підсумку щось отримаєте”, – говорить Кошиль.
Плата за “вирішення питання” залежить від місця розташування ділянки, в середньому вона становить близько 20% від потенційної ринкової вартості такої землі. Скажімо, в Закарпатській області потрібно буде заплатити приблизно 400 доларів за гектар (тобто, всього – 800 доларів), а під Києвом можуть зажадати відкат і в кілька тисяч доларів.
На схемі з двома гектарами в одні руки свого часу базувався масштабний дерибан землі. Наприклад, одна з найгучніших афер в Києві – оформлення ділянок на студентів під час перебування мером Черновецького. На учнів столичних вузів були оформлені величезні масиви земель, потім студенти, нібито, продали отримані ділянки, а нові власники змінили їх цільове призначення. І такі схеми провертають не тільки в Києві, а й в інших містах, де ще залишилися привабливі ділянки.
За словами Кравця, суди завалені позовами від громадян, які не можуть отримати свої безкоштовні 2 гектара. Але процеси можуть тривати роками і далеко не завжди закінчуються позитивним рішенням.
“Судова практика по землі неоднозначна. Там дуже багато нюансів, багато чого залежить від позовних формулювань”, – пояснив Кравець.
Очевидно, не останнє питання – і готовність позивача “дякувати” судді за потрібне рішення.
Тому історій, коли людина змогла отримати два гектари від держави набагато менше, ніж “відмовних”.
“Я з народження живу в одному селі, всі мої родичі жили і працювали в ньому з самого його заснування – землі у мене немає. Я з 2008 року пишу заяви до сільської ради щоб отримати 2 гектари землі для ведення сільського господарства, але 11 років відповідь одна – вільної землі немає. Чиновники і депутати – це місцеві фермери, вони виділяють землю собі або своїм друзям і родичам. Причому, при кожному зверненні про виділення землі, йдуть погрози і робляться різні підлості”, – написав у Facebook Віктор Солоник з Дніпра.
В експертному середовищі все частіше просовують ідею, що “лавочку” з безкоштовною роздачею землі взагалі пора прикривати.
“Потрібно залишити безкоштовне виділення землі для пільгових категорій – учасників бойових дій, багатодітних сімей тощо. Все інше потрібно прибирати – це корупційна годівниця. А з відкриттям ринку землі і зовсім було б дивно однієї рукою продавати ділянки, а іншою – роздавати безкоштовно”, – вважає Кошиль.
Втім, поки ринок не відкрили, шанси отримати свої безкоштовні два гектара все ж залишаються.
Читайте також: Земельна реформа. Щоб не було як на Мадагаскарі
