Указ Володимира Зеленського про блокування мовлення телеканалів “112 Україна”, NewsOne і ZiK ґрунтувався на рішенні РНБО і постанові Верховної Ради від 4 жовтня 2018 року. У цих документах згадувалися телекомпанії, які або роблять програми нині підсанкційних каналів, або їх ретранслюють. Ще тоді звучали заклики закрити одним скопом усі медіаресурси, які націонал-патріотичні сили вважають проросійськими. Тепер, коли Зеленський своїм указом заблокував мовлення трьох телеканалів, його закликають заборонити також телевізійних ідеологічних побратимів “112 Україна”, NewsOne і ZiK, підтвердивши тим самим, що мотивами президента є інформаційна безпека, а не політичні ігри.
Про готовність і далі вводити санкції проти телеканалів з антиукраїнською пропагандою заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Але тільки після того, як “будуть відповідні документи, а не емоції”. Відзначимо, що відповідно до закону про санкції, резиденти України, що знаходяться на території нашої держави, під їх дію не потрапляють, якщо тільки немає підтвердження фінансування їх діяльності країною-агресором або зв’язків з терористами ДНР і ЛНР. За словами Данілова, рішення РНБО про блокування каналів Козака-Медведчука приймалося також і на підставі секретних даних, отриманих спецслужбами з Росії. Виходить, що поки у СБУ не буде доказів фінансування країною-агресором інших телеканалів, які транслюють у нас російські наративи, ті зможуть безперешкодно працювати.
Одним з таких телеканалів вважається “НАШ”. Він вийшов в ефір у листопаді 2018 року, тобто через місяць після постанови Ради щодо каналів Козака-Медведчука. Власником телеканалу, точніше “представником власника” (формально власником є його батько), є ексдепутат Євген Мураєв, який не має відношення ні до ОПЗЖ, ні до Медведчука. Хоча раніше тісно співпрацював з Вадимом Рабіновичем, який сьогодні люто захищає заборонені телеканали. Влітку минулого року з’явилася інформація, що інвестором каналу “НАШ” став народний депутат Вадим Новинський, відомий захисник УПЦ МП і цінностей “русского мира”. Новинський свою участь у фінансуванні телеканалу Мураєва спростував. Однак знаючі люди натякають: доля телеканалу “НАШ” стане випробуванням для влади, перевіркою на відсутність у неї подвійних стандартів. Адже за чутками, одним з інвесторів каналу є Ринат Ахметов.
У четвер під будівлею телеканалу “НАШ” пройшла нечисленна, але галаслива акція під прапорами “Правого сектора” за участю активіста-націоналіста Євгена Карася, який деякий час був у тіні. Учасники акції звинуватили співробітників каналу в роботі на країну-агресора, а по відношенню до окремих журналістів звучала нецензурна лайка. Спробу штурму будівлі припинила поліція. Начальник поліції Києва Андрій Крищенко, коментуючи цю подію, заявив, що “всі маніпуляції і провокаційні шоу будуть жорстко припинятися”. Акція націоналістів дійсно нагадувала шоу, що відігравало на руку тим силам, які намагаються представити блокування каналів Козака-Медведчука як розправу над опозиційними ЗМІ. Санкції Зеленського підтримали і політики з націонал-патріотичного табору, і посли країн “Великої сімки”, а спроба штурму і погрози журналістам змазали безсумнівний позитив рішення.
З іншого боку, українці мають право вимагати від влади не обмежуватися тільки каналами Козака-Медведчука. І коли президент видає указ, секретар Радбезу зазначає, що ці медіа займалися “інформаційним тероризмом”, а видна представниця “слуг” Ірина Верещук в ефірі того ж каналу “НАШ” стверджує, що його журналісти, як і співробітники заборонених телеканалів, не поширюють російські наративи, у громадян виникають сумніви в щирості влади.
Данілов має рацію в тому, що рішення про санкції готуються довго, вони повинні бути документально обґрунтованими. Зараз блокувати медіа з проросійським контентом можна не тільки президентськими указами, а й через суд. За словами голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк, “НАШ” має не один десяток попереджень від регулятора. Тому його можна позбавити ліцензії в судовому порядку. У той же час вона зробила акцент на недосконалість закону: Україна досі живе за законом про ТБ і радіомовлення 1993 року. Раніше Нацрада вже намагалася через суд позбавити ліцензій деякі з підсанкційних каналів, але ті продовжували працювати аж до указу Зеленського. Швидше за все, так буде з каналом “НАШ” і іншими схожими по контенту. Якщо у їх власників не знайдуть російського фінансування, вони залишаться недоторканими по закону. Якщо, звичайно, закон не поміняти.
Нагадаємо, ще в грудні 2019-го група депутатів (в основному “слуг”) на чолі з Олександром Ткаченком (нинішнім головою Мінкульту) зареєстрували законопроєкт “Про медіа”, який в травні минулого року парламент повернув на повторне перше читання. До цього документа було багато претензій як у медійників, так і у політиків. Авторів звинувачували в намірах узаконити цензуру і ввести “чорні списки” небажаних журналістів. Ті ж відповідали, що все це міфи, а найбільше противників закону турбує розділ IX “Обмеження, пов’язані з збройною агресією”. Крім забракованого Радою законопроєкту Ткаченка співтовариші в парламенті є два альтернативних, їх підготували депутати “Європейської солідарності”. Їх законопроєкти взагалі застрягли на етапі розгляду в комітетах. Простіше кажучи, якщо б у монобільшості вистачало голосів і бажання, то сьогодні вже не стояло б питання про відсутність дієвих правових механізмів блокування проросійських медіа. Тому, коли зараз “слуги” аплодують указу Зеленського, виникає питання, чи не ламають вони комедію.
Читайте також: “Манька Облігація з Рошен”. Як “Свобода” на Прикарпатті розпочала війну проти Марусі Звіробій