Politerno > Статті > Україна і світ > Політичний прогноз на 2019 рік

Політичний прогноз на 2019 рік

  • Грудень 26, 2018
  • 246 Переглядів
  • 0

Наступний рік у політичному житті України може стати одним із найбільш непередбачуваним. Річ не лише в зовнішніх чинниках, які постійно впливають на українську політику, але й у суттєвій деформації суспільних процесів.

Найбільш непередбачуваною ситуація може бути з президентськими виборами. Від їх перебігу та визначення переможця залежатимуть і наступні парламентські вибори. І, звісно, зміни у виконавчій владі.

Експерти стверджують: такого непередбачуваного за результатами виборчого року в Україні ще не було. З огляду на те, що вони відбуватимуться на тлі воєнного конфлікту на Донбасі й постійної загрози ескалації з боку РФ, несподіванок, схоже, не уникнути.

Ключовими внутрішніми чинниками, які впливатимуть на виборчі процеси 2019 року, є рекордний рівень недовіри як до інститутів влади, так і до ключових політичних гравців, рівень трудової міграції українців за кордон, що зростає, й постійна загроза повномасштабної війни з боку Росії. Ще два серйозних чинники – продовження виходу України з економічної рецесії та децентралізація.

Саме нещодавні вибори в територіальних громадах визначили новий тренд – місцеві політики отримують довіру виборців не за рахунок якогось конкретного партійного бренду, а орієнтуються виключно на потреби конкретної громади, власну впізнаваність та авторитет. І це ще одна тенденція, яка свідчить про необхідність суттєвого перегляду виборчих «правил гри» на загальноукраїнському рівні. На жаль, із 2014 року народні депутати так і не спромоглися завершити виборчу реформу – скоріш за все, в жовтні 2019 року українці обиратимуть парламент за старою змішаною системою.

Спробуємо спрогнозувати варіанти розвитку подій у 2019 році за змінами в трьох ключових центрах впливу на владу – на президентському, парламентському та виконавчому рівнях.

Президент

Головна інтрига в зміні президента України полягає у відсутності єдиного фаворита перегонів. На відміну від 2014 року, виграти вибори в один тур не вдасться жодному кандидату.

А ось претендентів на другий тур хоч греблю гати. Схоже єдиним із політиків, хто «забронював» собі місце на вихід до другого туру виборів, є лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Її рейтинги зростали весь 2018 рік, хоч рідко перетинали позначку в 15% підтримки опитуваних соціологами респондентів.

А ось у таборі її можливих супротивників повна невизначеність. Наразі на визначення кандидата в другому турі впливає низка факторів, серед яких можливість балотування на посаду глави держави співака Святослава Вакарчука та шоумена Володимира Зеленського. Ці два «чорних лебеді» майбутніх президентських виборів можуть суттєво вплинути на розклад сил напередодні кампанії. Втім, серед політиків найбільш імовірним конкурентом Юлії Тимошенко є чинний президент Петро Порошенко.

Загалом, результати виборів президента не лише визначать долю майбутніх парламентських перегонів. Від імені майбутнього президента залежатимуть можливі зміни у виконавчій владі, внутрішній та зовнішній політиці. Причому зберігається можливість ескалації конфлікту на сході України в разі, якщо Петро Порошенко вдруге обійме посаду глави держави. В Кремлі вже дали зрозуміти, що не бажають ні про що домовлятися напряму з чинним президентом і сподіваються на зміну політичних еліт саме під час президентських виборів.

Крім того, рекордна кількість кандидатів, які збираються взяти участь у президентській кампанії, свідчить про бажання політиків будь-що заявити про себе напередодні парламентських виборів. Скористатися таким «політичним трампліном» прагнуть якомога більше кандидатів, що вкотре свідчить про значний запит у суспільстві на появу альтернативних політиків.

Верховна Рада

Найбільш цікаві процеси в2019 році відбуватимуться у Верховній Раді 8-го скликання. Після президентських виборів, другий тур яких відбудеться в квітні 2019-го, неминучим буде повний колапс діяльності парламенту, хто б не став новим президентом. Розглянемо два базових сценарії – в разі, якщо президентом стане Юлія Тимошенко і якщо Петро Порошенко таки здобуде перемогу на другий термін президентської каденції.

У нинішній Верховній Раді в Юлії Тимошенко вкрай незручні позиції. В неї одна з найменших фракцій, яка наразі мало впливає на процеси в парламенті. Тож ключовим завданням для нового президента може стати розпуск чинного парламенту і якнайшвидше проведення виборів до Ради. Натомість, навіть програвши президентські вибори, Петро Порошенко може зберегти більшість у парламенті. В цій конфігурації буде цікаво спостерігати, як поведуть себе частина фракції «Опозиційного блоку», Радикальна партія Олега Ляшка та «Самопоміч». Неодмінно у вирішальній позиції опиняться й нардепи з «Народного фронту» – в них вкрай низькі рейтинги, щоб знову потрапити до наступного парламенту, але наразі друга за чисельністю фракція.

Нарешті, вирішальною позицію за такого розкладу подій може зайняти чинний прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Можливо, саме він, а не Петро Порошенко, визначить майбутню долю парламенту та розклад сил за президентства Юлії Тимошенко. Річ у тім, що останній у разі перемоги потрібно буде показати своєю виборцю швидкі результати, адже йдеться про необхідність збільшення своєї присутності в наступному скликанні парламенту. А без інструментів у виконавчій владі зробити це Юлії Володимирівні буде вкрай складно. Часи «війни» між Адміністрацією президента та Кабміном – за аналогією 2008-2009 років – можуть здатися дитячими забавками.

Якщо президентом вдруге стане Петро Порошенко, йому також буде вкрай складно втримати свій вплив на майбутніх парламентських виборах. Скоріш за все, він втратить ледь не половину від нинішньої чисельності своєї фракції, а у Верховній Раді, крім грізного опонента у вигляді «Батьківщини», з’являться ще низка політичних сил, які навряд чи гратимуть у команді Петра Олексійовича. Знову ж таки, визначальною буде «карта Гройсмана» – від його позиції залежатимуть і результати виборів БПП на майбутніх виборах. Тож сваритися з чинним очільником Кабміну не варто жодному з імовірних переможців президентської кампанії.

Кабінет міністрів

Наразі саме Кабінет міністрів, попри те, що це орган виконавчої влади, виглядає таким собі «острівцем стабільності» у вирі політичних баталій 2019 року. Насправді, хто б не став президентом, позбутися чинного уряду буде вкрай складно.

Причин кілька. По-перше, зі зміною президента чинна конфігурація більшості у Верховній Раді збережеться – знайти достатню кількість голосів для відставки уряду відразу буде складно. Щоправда, з наближенням парламентських виборів, спокуса зробити це зростатиме.

По-друге, навіть звільнивши уряд (хоча і технологічно, і чисто із політичної логіки зробити це буде проблематично), знайти голоси для нового складу Кабміну у Верховній Раді 8-го скликання буде майже неможливо. Припустимо, що президентом стане Юлія Тимошенко, і їй таки вдасться ініціювати відставку чинного Кабінету міністрів. Хто буде кандидатом на прем’єрство? Найфантастичніший варіант – «Батьківщині» вдасться вмовити «Народний фронт» «зіграти у коаліцію» разом з іншими політичними силами. І навіть тоді на менше, ніж на прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, фракція НФ не погодиться. Звісно, такі припущення можуть лягти в основу чудової книги з політичного фентезі, однак у здорову логіку процесів не вкладаються.

По-третє, якщо президентом залишиться Петро Порошенко, то ні він, ні чинний прем’єр-міністр Володимир Гройсман не будуть щось комусь доводити щонайменше до проведення парламентських виборів наприкінці року. Тож, скоріш за все, в 2019 році зміни в складі уряду можливі лише точкові – в разі, якщо хтось із міністрів піде у відставку сам, або через інші причини.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *