На Близькому Сході загострився давній арабо-ізраїльський конфлікт, на тлі якого можуть серйозно зіпсуватися відносини Вашингтона та Ізраїлю, а також зрости ризики великої війни в регіоні.
Уже кілька днів на території мечеті аль-Акса на Храмовій горі в Єрусалимі, святому місці як для іудеїв, так і для мусульман, йдуть сутички між ізраїльською поліцією і палестинцями напередодні ходи, приуроченої до чергової річниці переходу міста під контроль Ізраїлю після Шестиденної війни в 1967 році.
Зазвичай в цей день учасники маршу проходять через мусульманські райони. Багато палестинців вважають це умисною провокацією. Цього року дата маршу збіглася з останніми днями священного місяця Рамадан.
США, ЄС, Росія і ООН висловили стурбованість у зв’язку з наростаючим насильством, закликавши всі сторони проявити стриманість. На цьому грунті може статися конфлікт Ізраїлю і Вашингтона: ізраїльська влада попросили адміністрацію Байдена не втручатися в ескалацію в Східному Єрусалимі.
Що відбувається в Єрусалимі і чим загрожує загострення конфлікту з Палестиною, у матеріалі.
Бійня у мечеті
У понеділок, 10 травня, сотні палестинців вступили в зіткнення з ізраїльськими силами безпеки, закидаючи їх камінням. Поліція застосувала світлошумові гранати, сльозогінний газ і гумові кулі, повідомляє Франс-прес.
У зіткненнях постраждали сотні палестинців і кілька поліцейських.
Red Crescent: 163 Palestinians have been injured, 23 hospitalized as Israelis fire sound bombs and tear gas inside the Al Aqsa Mosque compound pic.twitter.com/eb0RbGSNW1
— لينة (@LinahAlsaafin) May 7, 2021
Ізраїльська поліція заявила про роботу “над викоріненням насильства на Храмовій горі поряд з посиленням активності в інших районах Старого міста”.
Раніше ізраїльська поліція вирішила заборонити євреям під час щорічного маршу з нагоди Дня Єрусалима відвідувати територію, де розташована мечеть.
Хвиля насильства піднялася після місяця напруженості через загрозу виселення деяких палестинських сімей з Єрусалиму.
Верховний суд Ізраїлю 10 травня мав провести слухання по апеляції понад 70 осіб, незгодних з рішенням про виселення на користь організації єврейських поселенців. Засідання відклали через заворушення – палестинці в Шейх-Джарре закидали ізраїльську поліцію камінням, поліцейські у відповідь використовували світлошумові гранати і водомети. Біля Дамаських воріт Старого міста відбувалися нові сутички.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху підтримав дії поліції проти палестинських демонстрантів, заявивши, що його уряд не дозволить радикальним елементам підірвати спокій в місті.
“Наростає сплеск насильства”
Цікаво, що спалах насильства також збігся з третьою річницею відкриття посольства США в Ізраїлі в східній частині Єрусалиму 14 травня 2018 року (яку палестинці вважають своєю територією і, більш того, своєю столицею). Тоді почалися масові хвилювання в секторі Газа, під час яких загинули десятки палестинців.
Перенесення посольства і визнання Єрусалиму “столицею єврейської держави” ініціював Трамп під впливом потужного ізраїльського лобі, до якого був причетний його зять Джаред Кушнер, а також один із спонсорів Республіканської партії Шелдон Адельсон (у Байдена закривати посольство поки не збираються).
Байден же, як заявив ізраїльський міністр Цахи Ханегбі, готовий зайняти жорстку політику щодо Ізраїлю, головного близькосхідного союзника США. Зокрема, це стосується і ізраїльсько-палестинського конфлікту.
Ізраїльський експерт, член наукової ради з питань Близького Сходу “Центру політики безпеки” Керолайн Глік вважає, що з приходом до влади Байдена Близький Схід почав перетворюватися на “порохову бочку”.
“Наростає сплеск насильства від Афганістану до Сирії, і перш за все серед палестинських арабів. Для адміністрації Байдена і демократів в цілому немає різниці між зовнішньою і внутрішньою політикою. Адміністрація підтримує палестинських арабів, тому що Байден і його радники застосовують ту ж саму горезвісну “політику ідентичності” в своїй зовнішній політиці, що і в політиці внутрішній”, – говорить Глік.
Експерт з ізраїльсько-американських відносин Університету Бар-Ілан професор Ейтан Гільбоа також вважає, що за Байдена політика щодо Ізраїлю може змінитися.
“Байден хоче довести, що існує тепер новий Білий дім і “інтимних відносин”, які були у Нетаньяху з Трампом, на цей раз не буде”, – сказав Гільбоа виданню “Аруц Шева”.
“Іран важливіший за Ізраїль?”
Однією з причин охолодження між Вашингтоном і Ізраїлем також називають іранський фактор і ставку Нетаньяху на Трампа на минулих президентських виборах.
“Іранська угода, відома як СВПД, пройшла через Конгрес шість років тому, не дивлячись на спірну промову Нетаньяху, але вона створила рану в стосунках Ізраїлю з Демократичною партією, яка ще не зажила. Байден був віце-президентом Обами, і багато хто з радників, які зараз оточують нового президента, були тими ж радниками, які оточували Обаму і працювали над угодою. У той час Нетаньяху неодноразово попереджали, що ця угода буде укладена і що його шанси зупинити угоду промовою – якою б палкою і жвавою вона не була – близька до нуля. Дивлячись на нинішній Іран – зі збільшеними запасами урану і центрифугами – задаєшся питанням, чи варта свічок та гра (і промова, і підштовхування Трампа до виходу з СВПД)”, – вважає головний редактор Jerusalem Post Яаков Кац.
За його словами, коли Трамп вступив на посаду, Нетаньяху попередили, що за зближення з ним доведеться заплатити певну ціну.
“Коли Нетаньяху прокоментував, що Трамп був “найбільшим другом” Ізраїлю в Білому домі, його попередили, що це було помилкою. По палестинському питанню ніхто не очікує прориву з багаторічного тупику. В той же час якщо чимось і можна перевірити відносини між Єрусалимом і Вашингтоном, то це буде те, що Байден вирішить зробити з Іраном”, – говорить Кац.
Частина експертів вважають, що для Байдена “Іран важливіший за Ізраїль” – він має намір повернутися до “ядерної угоді” з Тегераном.
Відразу після перемоги Байдена на виборах Нетаньяху закликав його передумати.
“Не повертайтеся до “ядерної угоді”. Ми повинні дотримуватися безкомпромісної політики, щоб гарантувати, що Іран не буде розробляти ядерну зброю”, – сказав він.
На тлі ескалації з Палестиною і невизначеності в стосунках з США частина експертів не виключають, що уповільнений близькосхідний конфлікт загрожує перерости в повномасштабну війну між Ізраїлем та Іраном, який підтримує ліванське угруповання “Хезболла”, ворога Ізраїлю.
Полем для широкомасштабних військових дій між Ізраїлем та Іраном може стати територія Лівану.
Є й інша думка – що політика США на ізраїльському напрямку залишиться незмінною.
Віце-президент Камала Харріс під час передвиборної кампанії висловлювалася на підтримку єврейської держави.
“Дозвольте прояснити ситуацію: ми не дамо Ірану отримати ядерну зброю. Ми продовжимо забезпечувати непорушну підтримку Ізраїлю з боку Сполучених Штатів”, – заявляла вона.
Як вважають експерти, США невигідна сварка з Ізраїлем, яка може підірвати весь регіон і сплутати карти Вашингтону.
“Палестино-ізраїльський курс американської політики в цілому збережеться. Політика на Близькому Сході з акцентом на партнерство з монархіями Перської затоки і Ізраїлем не зміниться, це один з важливих аспектів американської зовнішньої політики. На тлі триваючих конфліктів в Сирії, Ємені та напруженості в Лівії США важливо утримувати баланс і запобігти конфлікту Ізраїлю з арабськими країнами, який може підірвати регіон”, – зазначає експерт-міжнародник з Вашингтона Пітер Стоун.
Проте нинішня ескалація може мати економічні наслідки, що може відбитися і на Україні. Експерти пророкують нове зростання світових цін на нафту (а отже, і на газ), що посилить тиск на курс гривні.
Читайте також: Кому і які сигнали надіслав Блінкен під час візиту в Україну
