Хмари згущуються навколо мера Києва Віталія Кличка. На цьому тижні правоохоронці провели обшуки в багатьох структурних підрозділів КМДА, на комунальних підприємствах, а також вдома у близького соратника Кличка екс-нардепа Артура Палатного.
У прокуратурі відзвітували, що за результатами обшуків було виписано 11 підозр, і по кожному з проваджень сума збитку становить від 10 млн до 30 млн гривень. Сам мер у відповідь на дії правоохоронців відповів гнівним повідомленням, що на нього особисто і на місцеве самоврядування йде такий тиск, якого не було навіть в “махрові часи Януковича”.
Судячи з усього, ситуація в Києві підходить до тієї межі, яку Зеленський ледь не переступив влітку-восени 2019 року, намагаючись звільнити Кличка з посади голови КМДА.
Що означає нинішня атака правоохоронців на столичного мера, у матеріалі.
Від договорняка до війни
По лінії Кличко-Банкова намітився серйозний розлам, якого не було з 2019 року.
Тоді, нагадаємо, сформований “слугами народу” після перемоги на виборах уряд, ухвалило рішення рекомендувати Зеленському звільнити Кличко з поста глави КМДА (мер Києва одночасно є і головою Київської міськадміністрації, а на цю посаду, як і інших губернаторів, призначає президент).
Тоді накат на мера здійснювався з подачі колишнього глави президентської адміністрації Андрія Богдана. Зайняти посаду глави КМДА повинен був тодішній нардеп “Слуги народу”, екс-гендиректор каналу “1 + 1” Олександр Ткаченко. Але цей сценарій до кінця так і не був доведений.
У підсумку пост глави АП покинув сам Богдан, Кличко заручився підтримкою адвоката екс-президента США Дональда Трампа Руді Джуліані. А Ткаченко отримав пост міністра культури. А новий глава Офісу президента Андрій Єрмак план Богдана реалізовувати не поспішав.
Замість повалення Кличка його вирішили змусити поділитися потоками з людьми Банкової.
“Кличко домовився з Офісом президента (або його частиною), призначили Тищенка з Комарницьким новими “смотрящими” по Києву, поділили корупційні потоки і все триває як раніше”, – описував нові домовленості в столиці “свободівець” Юрій Левченко. Йдеться про вихідця з команди Леоніда Черновецького Денис Комарницького, і депутата від “Слуги народу” Миколу Тищенка, який є кумом Андрія Єрмака.
Але за ці півтора року розклади в столиці теж помінялися. Тищенко після ряду зашкварів позбувся поста керівника Київської парторганізації “слуг народу” і був засланий куратором на Закарпаття.
А сам Зеленський почав концентрувати всю повноту влади в своїх руках, готуючись до спроби вдруге обратися президентом.
І на цьому шляху його прямим конкурентом виявився Кличко, який останнім часом не приховує свої амбіції повернутися в загальнонаціональну політику.
Напруга стала зростати ще в кінці лютого цього року, коли за участю президента відбулося засідання Ради розвитку громад і територій. На це засідання не з’явився Кличко, і не пояснив причин своєї неявки.
Потім він все різкіше почав критикувати центральну владу, особливо по темі карантинних обмежень. З Офісу президента також йшла постійна критика на адресу мера.
Але остаточно справа перейшла до відкритої війни на цьому тижні.
60 обшуків і “махрові часи”
Столична прокуратура разом з Нацполіцією провела понад 60 обшуків в структурних підрозділах КМДА, в тому числі в комунальному об’єднанні “Київзеленбуд”, КП “Спецжитлофонд”, в корпорації “Київавтодор”, Департаменті соцполітики, містобудування та архітектури, земельних ресурсів КМДА, КП “Київміськсвітло” , “Київпастранс” і столичному метрополітені.
У прокуратурі відзвітували, що за результатами проведених слідчих дій вручено повідомлення про підозру 11 особам, серед яких є діючі працівники департаментів КМДА, комунальних і підрядних підприємств, в тому числі і керівники. Під приціл правоохоронців потрапив і давній соратник Кличка і його однопартієць Артур Палатний, який підозрюється в кришуванні підпільної торгівлі в переходах.
Сам мер уже заявив, що йде атака, яких не було навіть в “махрові часи Януковича”, на місцеве самоврядування і на нього особисто. При чому практично прямо звинуватив в цій атаці Зеленського.
“Це ж все шито білими нитками! І смішно чути, що, мовляв, ніякої політики. Просто – велика спецоперація. Так, спецоперація! Але проти мене особисто”, – заявив Кличко.
Він пов’язав атаку з боку Банкової з тим, що мерія хоче ввести виконком як головний орган прийняття рішень в Києві і тим позбавити центральну владу будь-якого впливу в столиці.
А на Банковій, мовляв, хочуть, щоб місто залежав від їх рішень. Кличко навіть погрожував поскаржитися “міжнародним партнерам”.
“Тим, хто хоче мене, так би мовити, “потренувати”, скажу: я тренувався ще, коли ви в школу ходили. Тому перебуваю у відмінній формі! І підкреслю, я переконаний: такі дії по відношенню до міської влади не залишаться без уваги і оцінки наших міжнародних партнерів. Тому, про яку демократію і місцеве самоврядування ми можемо говорити?!”, – обурився мер Києва.
У той же час, ні для кого не секрет, що корупція в столиці дійсно наймасштабніша. Скандали з забудовами, з роллю різних “смотрящих” в управлінні містом йдуть постійно всі роки мерства Кличка.
“Усі матеріали з кримінальних справ, які зараз розслідуються по КМДА абсолютно реальні. Там чітка доказова база. Реально йдеться про крадіжки бюджетних коштів і схеми. Просто раніше не було команди це помічати. А тепер вона з’явилася”, – говорять джерела в правоохоронних органах.
Чому змінилося ставлення центральної влади до мера?
У політичних колах столиці називають дві причини.
Перша причина – тактична: фактичне руйнування раніше існуючого альянсу Кличка і “слуг” з управління потоками в місті.
Наприклад, напередодні на засіданні Київради розглядалося найважливіше питання – затвердження міської програми містобудівної документації. Рішення було прийнято завдяки голосам фракцій “Удар”, “ЄС”, “Батьківщина”. “Слуги” не голосували. І це при тому, що раніше вони не особливо чинили опір варварській забудові Києва. Наприклад, буквально в кінці квітня фракція “Слуги народу” підтримала зведення висотки на місці стадіону на бульварі Академіка Вернадського в Святошинському районі. Тепер же все виглядає так, що вони більше не входять в “широку коаліцію” у Києві.
“Формалізувати нову більшість. За забудовників. Забудовники отримали право на свій розгляд до 2024 року розробити 220 ДПТ. Це допоможе їм безперешкодно забудувати столицю всупереч Генплану”, – вважає перший мер Києва Леонід Косаківський.
Друга причина ще важливіша – президентські амбіції самого Кличка.
Наприклад, буквально недавно соціологи оприлюднили свіжі рейтинги, у яких з’ясувалося, що довіра до Кличка в Києві вища, ніж до самого президента. Так, за даними дослідження соціологічної групи “Рейтинг” політичних настроїв в столиці, меру Києва Віталію Кличку довіряють 56% опитаних, не довіряють – 43%, президенту України Володимиру Зеленському довіряють 43%, не довіряють – 54%. Тобто, Кличко при всіх його недоліках на більш хорошому рахунку у городян, ніж сам президент. Досить великий рейтинг довіри у Кличка і в масштабах країни
Правда, його президентський рейтинг зараз маленький (менше 3%, за різними опитуваннями). Але, з іншого боку, мер ще не заявляв публічно про свої президентські амбіції.
“Якщо промоделювати ситуації виходу у другий тур “Зеленський – Кличко” – немає однозначної відповіді, хто переможе. І це зараз Кличко не сприймається як загальнонаціональний політик, але потенціал у нього такий є. Крім того, у Кличка є і команда і партія. Тому стоїть завдання пресувати його на зниження рейтингу і дивитися, що з цього вийде. Інша справа, що, як і з Медведчуком, зараз на Банковій можуть отримати зворотний ефект. Не запресувати його, а навпаки наростити йому рейтинг. Тому взялися за найочевидніші факти корупції, де складно прогадати”, – вважає політолог Вадим Карасьов.
Звільнять чи поділиться?
Питання в тому, чим закінчиться фактично вже відкрита війна влади і Кличка.
Теоретично тут є два варіанти.
Перший – Кличко відмовляється від вибудовування свого загальнонаціонального політпроєкту і повертається до базових домовленостей з Банковою зразка 2019-2020 років. А також щедро ділиться з людьми із Зе-команди хлібними місцями в міській владі і господарстві.
Другий – Кличко продовжує гнути свою лінію і тоді логічним кроком Банкової буде повернення до ідеї звільнення Кличка з посади голови КМДА. Тим більше, що рішення уряду на столі у Зеленського досі лежить.
Експерти не виключають, що Офіс президента може піти по другому шляху, хоча він і не такий простий до реалізації (але про це докладніше нижче).
“Ми бачимо системний курс на закручування гайок і зачистку конкурентів. Сам Кличко позиціонує себе як кандидата в президенти-2024, бере на себе сміливість вводити карантин без узгодження з центральною владою, а потім ще красується у всіх ЗМІ з Вікторією Нуланд, з якою вони знайомі з часів Євромайдану. Саме ці фоточки з Нуланд можуть дорого обійтися Кличку. І з ним станеться те, що зараз відбувається з усіма опонентами влади. Зеленському сподобалося те, що у нього почало виходити закручувати гайки. Тому цілком ймовірно, що буде більш потужний удар і по Кличку – президент розділить владу в Києві, а самого Кличка звільнить з посади голови КМДА. Якщо Зеленський піде на цей крок, можна буде зробити висновок, що Зеленський вирішив йти на другий термін”, – коментує політолог Руслан Бортник.
“Питання не в прізвищах”
В Офісі президента поки уникають відповіді, чи планують звільняти Кличка з посади голови КМДА. Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк каже, що “ключове питання полягає не в тому, міняти когось на когось, чи не міняти. І вже точно питання не в прізвищах. Поки, принаймні”.
Але при цьому він уточнив, що якість сервісу в Києві залишає бажати кращого. І це “не можна ігнорувати”.
“Дороги, транспорт, житлові квартали, зелені зони, транспортна логістика, десятки вічних проблем. Без рішень. Таке собі яскраве болото невирішених завдань. Але ж людина (Віталій Кличко – ред.) вже багато років менеджирує міське господарство. Тобто цілком докладно розуміє, де погано, а де добре. Скажу більше. М’яко кажучи, якість сервісів в Києві точно не на високому рівні. Якість менеджирування процесів міськими керівниками приблизно там же. Плюс постійні скандали, що виникають навколо комунальних підприємств та міських структур, журналістські розслідування про корупцію, про зловживаннях в місті. Плюс “вічні” питання – забудови, парковки, парки. Було б неправильно все це ігнорувати”, – сказав радник глави ОП.
Він також нагадав, що в останні кілька днів правоохоронці проводять слідчі дії і “з’ясовують багато цікавого про міські підприємства”.
“І тут одне з двох. Або має місце управлінська сліпота у членів управлінської вертикалі. Людина просто не бачить всього того, що відбувається у нього на очах. Або бачить, і тоді це вже конкретні юридичні формати”, – додав Михайло Подоляк.
Проте, хоч “питання і не в прізвищах”, шорт-лист потенційних претендентів на пост глави столичної адміністрації вже давно обговорюється в столиці. Це міністр розвитку територій Олексій Чернишов, якого через Єрмака лобіює партнер Коломойського Тимур Міндіч, перший заступник Кличка від “Слуги народу” Олексій Кулеба, що входить в орбіту Єрмака, а також депутат від “Слуги народу” Андрій Холодов.
При цьому на даний момент призначення глави КМДА на законних підставах – неможливе. Є роз’яснення Конституційного суду від 2003 року, що головою КМДА може бути тільки обраний мер. Правда, законність багатьох останніх рішень Офісу президента під великим питанням, починаючи від санкцій для телеканалів, або для депутатів парламенту, закінчуючи скасуванням президентського указу про призначення суддів Конституційного суду.
Власне, в Конституційному суді зараз лежить ще одне подання з питання, чи можна розділяти ці посади. На даний момент робота КСУ заблокована, але вже найближчим часом влада спробує її розблокувати, призначивши ще одну суддю за квотою Ради – Ольгу Совгирю, завдяки чому знову з’явиться кворум.
А крім того, під контролем президента знаходиться і парламентська монобільшість, яка в стислі терміни може прийняти потрібні закони, що дозволяють змістити Кличка з посади голови КМДА.
При чому мова вже не йде про законопроєкт про столицю авторства Олександра Ткаченка. Того самого, який його колега Дмитро Гурін назвав “40 сторінками сатанизму і суцільним лолом”. Цей проєкт був прийнятий в 1 читанні ще восени 2019 року. Незважаючи на те, що робота над проєктом закінчена, в зал його явно виносити не поспішають.
“Комітет виконав свою роботу, і розглянув всі тисячі правок. Законопроєкт в порядку денному сесії. Потрібна політична воля і консенсус колег для винесення законопроєкту в зал і прийняття в цілому”, – заявив Олександр Качура, член профільного комітету Ради.
Правда, за інформацією співрозмовників у “Слузі народу”, на Банковій до цього проєкту вже охололи. Справа в тому, що в ньому повноваження мера і глави КМДА розділяються, але виписані не зовсім чітко. З одного боку – вся виконавча влада в місті буде належати магістрату, яким керуватиме мер. А глава КМДА – префект, отримає лише функції нагляду, а також право зупиняти і скасовувати будь-яке рішення Київради і райрад через суд.
Якщо між мером і головою КМДА будуть конфлікти, постраждає місто і городяни, а негатив забере на себе якраз призначений від імені президента глава КМДА, а з ним і сам президент.
Тому якщо і будуть приймати закон, то з посиленням повноважень КМДА на шкоду меру.
При цьому, у фракції “Удар” в Київраді вважають, що до звільнення Кличко з посади голови КМДА справа не дійде, і нинішнє напруження в стосунках з Банковою вдасться погасити.
“Швидше за все поки що будуть кадрові заміни по ключовим комунальним підприємствам, а з ними і нові домовленості. Не завжди потрібно битися до переможного. У боксі ж теж буває технічна нічия, якщо в кінці бою жоден із суперників не має переваги за очками”, – сказав один з депутатів Київради від “Удару” нашому співрозмовнику.
З іншого боку, в політичних колах ходять чутки, що днями Кличко нібито намагався потрапити в Офіс президента, але Єрмак йому відмовив у зустрічі.
Читайте також: “Порохова бочка” від Байдена. Чи буде на Близькому Сході велика війна через ескалацію в Єрусалимі
