Виступ президента Петра Порошенка в четвер на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, коли глава держави досить неоднозначно відгукнувся про свої перспективи балотування на другий термін, породив цілу бурю обговорення в експертному та медійному середовищі.
Нагадаємо, президент пояснив, за яких умов буде балотуватися на другий термін: “У нас ще більше року до виборів, цикл почнеться тільки восени. Моє рішення буде залежати від того, наскільки наступні півроку будуть успішними”.
В принципі, ці слова можна сприймати як банальний риторичний прийом, щоб зберегти інтригу в питанні, рішення по якому вже давно прийнято. Але в досить нервовій політичній атмосфері, яка складається останнім часом в країні, навіть такі безневинні натяки, відразу ж викликали потік різних домислів і конспірологічних версій.
Спробуємо розібратись в ситуації.
Бути чи не бути другому терміну
Про наміри Петра Порошенка балотуватися на другий термін в Україні всерйоз заговорили в 2016-му. Тодішній лідер президентської фракції БПП Ігор Гринів в інтерв’ю “Українській правді” вперше публічно заявив, що “немає ніяких сумнівів … президент піде на другий термін і це страшна і велика відповідальність”.
Згодом на Банковій почали обговорювати різні варіанти стратегії по виходу до другого туру президентських виборів. То розглядали варіант зі сприяння у виході до другого туру разом з Порошенком лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку, як найбільш зручному для президента кандидату.
То пропонували в якості спаринг-партнера кого-небудь з “неполітичних” кандидатів – фронтмена “Океану Ельзи” Святослава Вакарчука або артиста і шоумена Володимира Зеленського.
При цьому сам Порошенко був обережним у відповідях на запитання, чи намагатиметься він переобратися на другий термін.
Однак з тих пір становище Петра Порошенка погіршилося різкою критикою Заходу. Тон щодо глави української держави став помітно різкіше. Буквально кожного тижня з’являються розгромні статті в пресі та висновки окремих авторитетних аналітиків.
Тому тепер же, здавалося б, президент і зовсім готовий зробити розворот.
Масла у вогонь підливають ще й кулуарні чутки, які процитував на своїй сторінці в Facebook журналіст Станіслав Речинський: мовляв, Порошенко може залишити свій пост вже навесні. За наполяганням західних партнерів.
“Дивні чутки ходять. Нібито Порошенка вже оголосили наші шановні партнери, що навесні цього року він йде за станом здоров’я. З гарантіями, шаною і недоторканністю всього. Відповідно, Петро Олексійович зараз відчайдушно торгується і нишком намагається розставити своїх людей де тільки можна. А торгується в основному за нового спікера, якому він передасть владу на час виборів. І ось тут щось зовсім, на мій погляд, фантастичне. Петро Олексійович дуже хоче і просить, щоб призначили Литвина”, – написав Речинський.
У політичних колах з вуст в уста передають слова, нібито сказані президентом в своєму найближчому оточенні: “Якщо треба буде, то я піду, за крісло триматися не буду”. І суміжна з цим чутка, що замість Порошенко на вибори від його команди може піти або Юрій Луценко, або навіть Святослав Вакарчук.
Також, як і раніше, обговорюють варіант, за яким Порошенко може погодитися на конституційну реформу, що перетворює Україну на парламентську республіку, “обнулити” значення посту президента.
“Порошенко вже прийняв рішення йти на другий термін”
Лояльні до президента експерти поспішили розвіяти туман з цих чуток. Колишній депутат Тарас Чорновіл зазначив, що у Порошенка є план по переобранню на другий термін. Тим більше, до виборів (а планові президентські вибори заплановані на березень 2019 року) ще залишається більше року.
“Політики люблять кокетувати. Рідко хтось говорить, що точно піде на вибори, за рік, півтора до них. Думаю, президент вже прийняв рішення балотуватися. Просто у нього є якийсь план дій на цей передвиборний рік, під час якого він очікує зміни електоральних настроїв, або ж стануть помітними досягнення попередніх реформ і підуть нові, наприклад, буде перший позитивний ефект від ДБР (Державне бюро розслідувань. – прим. ред.) і буде запущений Антикорупційний суд”, – говорить Тарас Чорновіл, якого в ЗМІ зараховують до пулу пропрезидентских експертів.
Один з народних депутатів, який говорив з Порошенком в Давосі, на умовах анонімності переказав свої враження від спілкування з главою держави.
“Все було стандартно, поведінку президента можна було назвати Порошенко-стайл, він тиснув руки, обіймався, посміхався. Мовляв, а що, його клюють? Він ігнорує ці сигнали, показує, що все ок”.
Тим часом, політолог Петро Олещук каже, що президент не збирається здаватися без бою. Він тільки шукає найкомфортніші для себе варіанти.
“Я думаю, що рішення про другий термін він прийняв ще після обрання в 2014-му. У цьому немає особливих сумнівів. Але за цією розпливчастістю формулювань приховується небажання фальстарту, а також демонстрація готовності до найрізноманітніших політичних варіантів і здатності домовлятися. Не виключено, що на даний момент переобрання президента в нинішньому форматі не розглядається як варіант номер один. Він вираховує різні варіанти, але тільки не відхід”, – говорить політолог.
А колишній народний депутат Борис Безпалий, який добре знає президента, і зовсім вважає, що раз Порошенко сказав, що все залежить від успіху майбутніх реформ, це означає, що оцінку реформам дасть він особисто.
“Коли я почув, що президент вирішить, чи йти йому на другий термін, по успіху майбутніх реформ, у мене було перше враження, що він на Мальдівах перегрівся. Питання, а чи будуть наступні півроку успішними, зводиться до класичного розуміння “А судді хто?”. Порошенко сам буде це оцінювати. І оцінить успішно. Йому ж допоможуть його соратники, його партнери, його журналісти. Європа скаже – нам головне реформи. А те, що жити все гірше, – як би так і планувалося. Є тільки один ризик. Картинку може зіпсувати непередбачуваний Трамп. Який вже замінив собою Макрона і Меркель на переговорах по Донбасу. І він же може сказати: хлопці, у вас лажа повна. А давайте-но ми підтримаємо когось ефективнішого”, – говорить Безпалий.
“Для чого зараз вести мову про реформи. Щоб відвести увагу від основного питання на другорядні рейки. Другий термін повинен визначатися результатами виконання перших передвиборних обіцянок, а не питаннями реформ. Я бачу переведення стрілок з проблем з Донбасом на реформи. Крім Донбасу він ще обіцяв продати бізнес. А тут вже трамвайних зупинок в країні залишилося менше, ніж магазинів “Рошен”. Тобто тягар дискусії переноситься з виконання обіцянок на виконання ефемерних реформ. Тому немає ніяких сумнівів – він йде на другий термін”, – каже екс-депутат.
Виконання умов МВФ перекриють гречкою
Тим часом наступні півроку, про які говорив Порошенко, можуть виявитися непростими для українських громадян. Під час поїздки президента в Давос однією з найголовніших його зустрічей стали переговори з главою МВФ Крістін Лагард, на яких гарант погодився підняти ціни на газ, розпродати держвласність і створити Антикорупційний суд. Ціна питання – 1,9 мільярда доларів від західних кредиторів.
Пізніше депутат від “Самопомочі” Вікторія Войціцька перерахувала додаткові умови від МВФ. Це захист прав власності і інвестицій, припинення корупції, створення вартого довіру Антикорупційного суду, приватизація і земельна реформа.
Відзначимо, однак, що ні Крістін Лагард, ні Девід Ліптон (перший заступник голови МВФ) не дали ніяких гарантій по видачі кредиту навіть у разі виконання всіх цих умов.
Економічний експерт Андрій Блінов, втім, відзначає: очевидно, що така угода була досягнута.
“НБУ офіційно заявив, що розраховує отримати один транш кредиту в розмірі 1,9 мільярда доларів ближче до травня, очевидно, це погоджено на вчорашній зустрічі Порошенка і Лагард. Абсолютно переконаний, що безпосереднє отримання грошей від МВФ не є критичним для різних держструктур в цьому році, це і Нацбанк, який може погасити борг перед МВФ за рахунок резервів, це і уряд, який може купувати валюту за рахунок тієї ж валютної позиції Нацбанку, в тому числі і по грошах МВФ – в цьому році ми повинні повертати саме з бюджета, а не із золотовалютних резервів. Мабуть, це не найприємніші перспективи для гривні, ми розуміємо, що в найближчі три роки потрібно повертати суму, яка оцінюється на рівні 16 мільярдів доларів, в тому числі в цьому році – майже 5 мільярдів “, – каже Блінов.
За його словами, прохолода у відносинах з МВФ ускладнює відносини з іншими фінансовими інституціями.
“Проблема в тому, що не виходить у влади і держкорпорацій позичати гроші у інших структур – Світового банку, ЄБРР. А тут виникає питання і фінансування автомобільних доріг, і окремих інфраструктурних проектів. І це страшно незручно… Петра Порошенка показали досить задоволеним, але мені здається, що це було обличчя людини, яка вислухала чимало критики в цей день, і, підозрюю, розмова з Лагард була не настільки приємною, як його розповіді “опосля”, – говорить Блінов.
Тим часом економіст Олександр Охрименко звертає увагу на те, що для українських громадян виконання умов перед МВФ не несе нічого хорошого.
“Тарифи підвищать, це однозначно. Будуть це підвищення тарифів обґрунтовувати зростанням світових цін на нафту і газ. Потім питання щодо земельної реформи спровокує великі конфлікти в суспільстві. Але щоб знизити градус напруги, напередодні виборів президент піде на найпростіший і банальний спосіб вирішити свої проблеми – на підвищення пенсій, зарплат, соціальних виплат. Підвищувати будуть за рахунок емісії – тобто просто включаться на повну потужність друкарські верстати. Загалом, чекайте роздачу гречки”, – вважає Охрименко.
Читайте також: Слід Сороса і розворот “авіаносця”. Що означає потік критики Заходу на адресу Порошенка
