Politerno > Статті > Україна і світ > Слід Сороса і розворот “авіаносця”. Що означає потік критики Заходу на адресу Порошенка

Слід Сороса і розворот “авіаносця”. Що означає потік критики Заходу на адресу Порошенка

  • Січень 18, 2018
  • 442 Переглядів
  • 0

Тон Заходу по відношенню до керівництва України і президента Петра Порошенка зокрема став помітно різкішим. Це легко зрозуміти з розгромних статтей в західній пресі і висновків окремих авторитетних аналітиків, в фокус яких потрапив Київ.

Останнім часом таких матеріалів просто вал, причому деякі – відверто компрометуючого характеру. А заяви західних дипломатів на українську тему часом нагадують ультиматуми. Чи означає це, що Порошенко і Ко остаточно розгубили фавор? Чи міжнародні партнери, таким чином, намагаються змусити нашу владу погодитися на невигідні для неї нововведення?

Недвозначні сигнали

Відразу після Нового року Адміністрація президента (АП) була прямо атакована критичними статтями і прямими вказівками виконати ряд умов для продовження вигідного діалогу з Заходом.

З журналістських матеріалів найбільш скандальним вийшло розслідування Al Jazeera, в якому мова йшла про великі фінансові махінації минулої влади, здійснених за сприяння інвестиційної компанії ICU, якою керувала в той момент Валерія Гонтарева, і яка в даний час все ще є головою Нацбанку України. У матеріалі голову НБУ називають близьким союзником президента Порошенко, а ICU – компанією, у якої тісні зв’язки і з нинішнім українським урядом.

Але найпопулярніша тема серед представників Заходу – боротьба з корупцією і зміцнення антикорупційної вертикалі в Україні. На цьому полі президент постійно втрачає очки. Його звинувачують у небажанні ефективно боротися з корупціонерами, спробах ускладнити роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і саботувати запуск антикорупційних судів.

Тиск по останньому пункту взагалі безпрецедентний. Захід вустами дипломатів і експертів вимагає створити Вищий антикорупційний суд (ВАКС) за його “лекалами”, інакше Україна залишиться без фінансової допомоги.

Міжнародний валютний фонд вже поставив в залежність від оформлення ВАКС черговий кредит, без якого Київ чекає дисбаланс в бюджеті і новий виток інфляції.

У вівторок, 16 січня, Світовий банк заявив, що закон про ВАКС не можна приймати в редакції Адміністрації президента, якщо там розраховують отримати $ 800 млн на підтримку ключових реформ. Однак справа з антикорупційними судами, в яких оточення Порошенка і його союзники в “Народному фронті” бачать загрозу своїй владі, йде як мокре горить. І значить до цієї теми Захід точно повернеться.

“Політична еліта так не хоче антикорупційний суд, що готова заради цього завалити гривню. Чому б ні? Це була б наша, а не їх проблема. Через президентський проект закону (про ВАКС. – Пприм. ред.) МВФ грошей не дасть. Більш того, якщо проект приймуть у такій редакції, швидше за все, МВФ взагалі розірве програму (співпраці. – прим. ред.) з Україною”, – прокоментував на своїй сторінці в Фейсбуці видатний лобіст НАБУ, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Сорос чи ні

З розмов з політиками можна зробити два основні висновки, чому різко посилився тиск на президента і його оточення.

За однією з них, мова йде про запуск Заходом процесу зміни влади в Україні.

“Я це бачив при Кучмі, я це бачив при Януковичі, – сказав  один з українських політиків, який часто спілкується з дипломатами США та ЄС. – Кампанія здійснюється за тими ж лекалами. Береться будь-яка проблема і виноситься на глобальний рівень. І так по кілька разів на місяць, поки керівництво країни не виявиться остаточно дискредитованим. Не зовсім поки розумію, під кого топлять Порошенка, точніше хто повинен прийти йому на зміну, на думку Заходу, але тренд очевидний”.

Згідно з іншою версією, кампанія запущена впливовим американським фінансистом і філантропом Джорджем Соросом, а також рядом західних дипломатів, пов’язаних з майданною опозицією, яка послідовно відстоює інтереси антикорупційних органів в Україні.

“Це поки не гра глобального Заходу, а зусилля окремих лобістів. В першу чергу Сороса”, – каже один з близьких до АП політтехнологів, зазначивши, що саме Сорос патронує похід в політику лідера групи “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука, якого називають одним з можливих кандидатів на пост президента України на найближчих виборах.

Усередині країни їм підіграють не тільки ряд опозиційних груп, а й, як натякає інший співрозмовник на Банковій, НАБУ, яке знаходиться в орбіті впливу Заходу. На думку співрозмовника, Al Jazeera саме завдяки бюро отримала засекречений документ з Краматорського суду, в якому зафіксовано участь компанії Гонтаревої ICU у відмиванні грошей Януковича.

Журналіст Надія Сасс вважає, що версію про “слід Сороса” підтверджує стаття експертів аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин (англійська абревіатура ECFR) “Україна на межі клептократії”.

“Серед членів ECFR багато знакових імен. Але, мабуть, найцікавіше, що серед членів клубу від Угорщини значаться мультимільярдер Джордж Сорос і його син Олександр. ECFR в значній мірі фінансується Соросом-старшим і часто виступає його рупором”, – написала Сасс на своїй сторінці в “Фейсбуці”.

Вона вважає це свідченням того, що мільярдер веде кампанію проти Петра Порошенка.

“Це тільки підтверджує обговорювалися всю осінь чутки про те, що яскравий представник транснаціональної еліти розпочав похід проти Порошенка”, – пише журналіст.

Але співрозмовники видання серед єврооптимістів, яким доводилося спілкуватися з Соросом, не вірять, що він інтригує проти українського президента. Фінансист, навпаки, навіть захищав Порошенко перед критично налаштованими молодими депутатами.

“Пам’ятаю, на зустрічі Соросу говорили неприємні речі про Порошенко, мовляв, він не дає розвиватися країні. А він відповідав, що ми ідеалісти, а в політиці потрібна прагматичність”, – сказало одне з джерел на правах анонімності.

Але навіть якщо Сорос колись вважав, що в інтересах України потрібно підтримувати Порошенка, не факт, що він до сих пір дотримується цієї думки. Серед можливих інтересів мільярдера в Україні називають українську газотранспортну систему.

Українські ЗМІ вже писали про цю версію з посиланням на джерело в НАК “Нафтогаз України”. За його словами, колишнє керівництво уряду України на чолі з Арсенієм Яценюком і нинішній глава НАК “Нафтогаз” Андрій Коболєв виступали за передачу української ГТС в управління американським компаніям, інтереси яких активно лобіював Сорос. Офіційних підтверджень ця версія ніколи не отримувала. Але варто відзначити, що останнім часом у Андрія Коболєва значно погіршилися відносини з главою уряду Володимиром Гройсманом. Та й з Петром Порошенко все не дуже гладко.

Також варто відзначити, що Сороса часто в країнах Східної Європи звинувачують у спробах втручання у внутрішню політичну ситуацію. Про це, зокрема, постійно говорить прем’єр-міністр Угорщини Орбан.

Нарешті, Сороса пов’язують давні стосунки з Михайлом Саакашвілі. Має він певні контакти і з Al Jazeera.

Авіаносець США

Втім, хто б не стояв за інформаційними атаками на Порошенко, ставлення до українського президента на Заході вже не те, що було в перший час після його обрання.

Народний депутат Сергій Лещенко (“Блок Петра Порошенко”, БПП), який знаходиться в опозиції до керівництва своєї фракції, вважає: сьогодні у західних союзників України оформилося повсюдне розчарування в Порошенку. І ці настрої породили гостру критику на його адресу.

“Негатив накопичувався, поки не прорвало”, – говорить Лещенко про накат на президента валу публікацій.

Думку поділяють і ряд інших єврооптимістів. Теоретично, виконанням доручень Заходу Порошенко може знизити градус невдоволення.

“Зараз Заходу важливі не прізвища, а інституції (тобто антикорупційні органи. – прим. ред.)”, – вважає Лещенко.

Правда, вже накопичений негатив робить задачу по поверненню довіри західних політиків і, перш за все, Вашингтона, вкрай складною.

“Америка змінює своє ставлення, як авіаносець свій курс – повільно, довго. Американцям спочатку потрібно глибоко вникнути в деталі, розібратися, щоб сформувати своє ставлення або його змінити. Але якщо цей авіаносець починає поворот, колишнього розташування не повернути. Експерти виступають застрільниками, далі формує позицію Держдеп, а за його порадами складає думку Білий дім”, – резюмує Лещенко.

Втім, колишній перший заступник “міжнародного” комітету Ради, політексперт Тарас Чорновіл не драматизує ситуацію.

“У нас люблять передруковувати критичні матеріали. А ось похвальні – чомусь обходять стороною, хоча їх досить виходить в західних ЗМІ”, – заявляє експерт, якого вважають лояльним до Адміністрації президента.

Власне, як писалося вище, на теорії про те, що нинішні неприємності – це гра Сороса або інших лобістів, а не глобальна зміна політики Заходу, і ґрунтується впевненість Банкової, що надіслані “сигнали” це ще не дуже серйозно і можна буде “пропетляти”.

Маркером може стати реакція США і ЄС на очевидні спроби Порошенка саботувати запуск антикорупційного суду. За жорсткостю цієї реакції і її наслідків для керівників України можна буде судити – чи дійсно “авіаносець Америка” уже розгорнув свій курс.

Strana.ua

Поділитися: