Президент України Петро Порошенко міг увійти в історію України як перший президент, який порвав з радянським минулим у вигляді методів управління, заснованих на кумівстві і корупції. Але замість цього, він вибрав інший, набагато більш прибутковий шлях – боротися з Росією, спадкоємицею СРСР, на словах. А на ділі вести з нею прибутковий бізнес.
Чинний президент Порошенко готується зайти у виборчу кампанію з меседжем про те, що не дивлячись на військовий конфлікт на сході України з про-російськими сепаратистами, саме його діяльність дозволила остаточно розірвати політичні та економічні пута, якими Російська федерація утримувала Україну в орбіті свого впливу після розвалу СРСР.
Таким чином, він намагається переконати українців і весь світ у тому, що його переобрання на другий термін – дозволить зберегти про-європейську і про-американську позицію України і стримувати агресію Російської Федерації.
Однак більш глибокий аналіз середовища і зв’язків, в яких діє український президент вказує на його якщо не дружні, то дуже близькі ділові стосунки з Кремлем.
Згадана нещодавно в статті L. Todd Wood для Washington Times історія зі спробою наближених (в момент подій, що відбувалися) до Порошенка бізнесменів Олександра Онищенка і Павла Фукса за допомогою підконтрольних адміністрації президента судів зняти арешт з рахунків компаній, пов’язаних з біглим екс-президентом України Віктором Януковичем – є лише одним з елементів української корупційної мозаїки.
Спрощено одна зі схем по легалізації (відмиванню) виглядала наступним чином. У період президентства Віктора Януковича, нелегально отримані членами його оточення кошти виводилися за кордон, в тому числі в офшори. Потім гроші інвестувалися в валютні облігації уряду України і розміщувалися на рахунках в українських банках, включаючи державні. Компанія Валерії Гонтаревої ICU була одним з ключових учасників цієї схеми.
6 листопада 2013 року компанія «Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) і кіпрська компанія «Quickpace Limited» уклали договір на брокерське обслуговування №3359/2013 БО. За цим договором ICU 8 листопада 2013 року придбала у державного «Ощадбанку» в інтересах фірми Quickpace валютні ОВДП на суму 24,3 млн дол, 21 листопада на суму 74,6 млн дол, а 22 листопада ще на 9,7 млн дол, що підтверджується виписками з реєстру договорів української біржі «Перспектива».
Аналогічний договір на брокерське обслуговування компанія ICU уклала і з кіпрською компанією Sabulong Trading, для якої також купувалися валютні ОВДП.
Через деякий час після Майдану, на якому загинуло більше 100 чоловік, офшорні компанії Quickpace і Sabulong, разом з розташованими на їх рахунках облігаціями на суму 160 млн доларів + нараховані за ними відсотки в розмірі 30 млн доларів перейшли під контроль українського бізнесмена Олександра Онищенка і російського бізнесмена Павла Фукса за 20 млн доларів. А вирішити через Порошенка питання зі зняттям арешту з рахунків офшорних компаній Quickpace і Sabulong взявся партнер Гонтаревої, особистий банкір президента Макар Пасенюк.
Що дозволяє припустити – в знятті арешту з рахунків Quickpace і Sabulong був зацікавлений особисто Порошенко. Рівно рік назад Незалежне антикорупційне бюро України повідомило про те, що заарештовані на рахунках Quickpace і Sabulong облігації – зникли.
Цей корупційний скандал – не лише приклад використання адміністративного ресурсу для збагачення вищих чиновників української держави, а й ключ до розуміння того, хто є ключовим виконавцем подібних завдань в оточенні Петра Порошенка. Цими людьми є екс-глава НБУ Валерія Гонтарєва і співвласник компанії ICU Макар Пасенюк.
До недавнього часу їх партнером по ICU був перший віце-президент російського державного банку ВТБ Юрій Соловйов, дружині якого належали 22,74% акцій компанії, яка виводила з України активи Януковича. Після введення секторальних санкцій США проти банку ВТБ – одну зі своїх офшорних компаній, Quillas Equities, яка, згідно панамських файлів, позичала Гонатервій і її партнерам по ICU 10 млн доларів – Соловйов подарував матері своєї дружини.
Читайте також: Кого загорнуть в картату ковдру наступним?
Треба відзначити, що згаданий вище бізнесмен Павло Фукс придбав у державної фінансової групи ВТБ компанію “Укроросслізінг”, яка за часів Януковича поставляла вагони київському метрополітену. Навесні 2017 року Вищий господарський суд України зобов’язав комунальне підприємство “Київський метрополітен” сплатити 1,924 млрд грн на користь ТОВ “Укррослізинг ” за 100 вагонів.
І це далеко не єдині збіги ділових і фінансових інтересів Кремля і оточення Петра Порошенка в Україні.
Наприклад, компанії, близькі до українського бізнесмена Віктора Медведчука, кума президента РФ Володимира Путіна, після революції без будь-якої протидії влади отримали під контроль нафтопродуктопровід “ПрикарпатЗахідТранс”, через який поставляється 37% всього моторного дизеля на українському ринку. Поставки здійснює російська державна компанія “Роснефть”.
Також українські ЗМІ впевнені, що Медведчуку підконтрольні два ключові інформаційні телеканали України – NewsOne і 112.ua
Втім, сам Порошенко також не зменшує свої бізнес-інтереси на території Російської федерації. Крім відомої українцям фабрики “Рошен” в Липецьку, Порошенку належить аграрний бізнес і крохмальне виробництво. У РФ зареєстровано ТОВ «Крохмалопродукти» яке займається виробництвом борошна і крохмалю. Компанія відносно невелика, за інформацією з відкритих джерел заробила в 2015 році трохи менше 700 000 доларів. Знаходиться вона в російському місті Липецьк, на тій самій вулиці що і ТОВ «Рошен», на вулиці Доватора. Завод знаходиться під номером Доватора 3, «Крахмалопродукти» на Доваторів під номером 12.
До 2014 року, цією компанією офіційно володіло українська ТОВ «Укрпромінвест-Агро» кінцевим бенефіціаром якої через ЗНКІФ «Прайм Ессет Кепітал» був Петро Олексійович Порошенко.
У свою чергу ТОВ «Крохмалопродукти» в Росії є засновником ще однієї компанії, ТОВ «ЛАКІГРЕЙН», яке в тій же Липецькій області займається вирощуванням зернових. Через 2 тижні після призначення дострокових президентських виборів в Україні у 2014 році, Порошенко вирішує продати російську компанію ТОВ «Крахмалопродукти» офшорній компанії Chartomena LTD.
Однак дана продаж була фіктивною, з єдиною метою – заховати інформацію про те, що Порошенко продовжує володіти цією компанією і вести бізнес в Росії.
Перший факт – це директор компанії Chartomena LTD кіпріот Андрі Атанасіу. Людина з таким же ім’ям є директором компанії HUDC Holding Limited, відомого постачальника оборонної техніки за корупційною ціною, володіє якою друг і партнер Порошенка Олег Свинарчук-Гладковський.
Другий факт – власником компанії Chartomena LTD є британська компанія Morewig LTD. Кінцевим бенефіціаром компанії Morewig LTD є друг дитинства і партнер Порошенка, міноритарний власник ТОВ «ЦЕКК» і заступнико гендиректора корпорації Рошен – Сергій Зайцев. Ось виписка про це за запитом австрійського Райфайзен банку.
У своїх патріотичних виступах, присвячених армії і конфлікту на сході України президент Порошенко дуже любить повторювати фразу “остаточне прощання з Російською імперією”. З якою сам ніяк не може розлучитися.
Колонка опублікована у виданні The Washington Times 26 листопада 2018 року
Оригінал матеріалу доступний за посиланням.
Читайте також: Нова стратегія миру та безпеки: реінтеграція Криму і Донбасу
