Politerno > Статті > «Пристрасті по НАТО», як прелюдія до дострокових парламентських виборів

«Пристрасті по НАТО», як прелюдія до дострокових парламентських виборів

  • 7 Лютого, 2017
  • 2268 Переглядів
  • 0

Отже, в Україні почалась чергова серія «Пристрастей по НАТО». Хто тільки серед українських політиків не спекулював на цьому болючому для країни питанні? Адже, якби не старання «Партії регіонів» та окремих міжнародних гравців, то ми б ще у 2008 році зробили ті необхідні кроки, котрі у перспективі привели б Україну під щит північно-атлантичного альянсу.

Згадаймо історію. У 2008-му Україна заявила про свою готовність приєднатись до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) спільним листом прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, голови Верховної ради Арсенія Яценка та президента Віктора Ющенко.

В свою чергу, опозиційна тоді «Партія регіонів» заявила, що підписання даної спільної Заяви щодо можливості приєднання України до Плану дій по отриманню членства в НАТО «є черговим свідченням того, що нинішня влада не дотримується положень Конституції України і для неї думка українського народу в ухваленні доленосних рішень не є визначальним чинником». Загальновідомо, йшлось в заяві, що тільки громадяни України шляхом референдуму можуть змінити позаблоковий статус нашої держави, закріплений в Основному законі країни. Детальніше про цю заяву читайте на УНІАН.

Насправді, партійці Януковича лукавили, бо намагались не тільки затягнути процес, але й скерувати його у глухий кут. Ось що говорила тодішній прем’єр-міністр України Юля Тимошенко, щодо їхньої деструктивної позиції: «Вступ України до НАТО може відбутися винятково через всеукраїнський референдум, і без рішення народу жоден з політиків не може прийняти такого відповідального і стратегічного рішення”, – заявляла Юлія Тимошенко . При цьому прем’єр-міністр пояснювала, що виконає будь-яке рішення українського народу щодо цього питання. Юлія Тимошенко не підтримувала ініціативу представників «Партії регіонів» в іншому – проведення окремого референдуму з питання про приєднання України до ПДЧ щодо НАТО. Вона справедливо вважала її провокацією.

Проблема полягала ще й у позиції західних партнерів. Тоді на саміті в Бухаресті через активні дії Росії та нерішучість окремих країн-членів НАТО, ПДЧ не було надано. Це була дуже велика системна помилка НАТО, котрою, свого часу, скористався Кремль.

Тиждень тому президент України Петро Порошенко заявив, що готовий провести референдум щодо перспективи членства України в НАТО: «Чотири роки тому лише 16% підтримували ідею вступу України в НАТО. Зараз -54%. Як президент, я керуюся думкою мого народу – я проведу референдум про перспективи членства України в НАТО», – сказав президент в інтерв’ю німецькому виданню Berliner Morgenрost, передає “Дзеркало Тижня”.

Як повідомлялося, в грудні 2016 року з даних опитування Соціологічної групи “Рейтинг” і Центру соціальних і маркетингових досліджень “СОЦІС” стало відомо, що 47,2% громадян проголосували б за приєднання України до НАТО. У листопаді 2015 року президент України Петро Порошенко сказав, що Україні потрібно мінімум шість-сім років, щоб лише почати відповідати вимогам для можливого вступу в альянс. Про це згадується в тому ж “Дзеркалі тижня”.

Під час «Великого ефіру з Світланою Орловською» на  «NewsOne», депутата від «Батьківщини» Іван Крулько висловив думку про те, що нинішній владі, насамперед, треба відновити у законодавстві «вступ до НАТО як Стратегію зовнішньої політики України», адже у 2010-му цей пункт був скасований Януковичем змінами до Закону «Про основи національної безпеки. За словами парламентаря, 27 листопада 2014 року, він разом з Юлією Тимошенко та Борисом Тарасюком подали законопроект №1014, що виправляв законодавство і де було чітко прописано, що стратегією зовнішньої політики України є вступ до НАТО, але цей закон не прийняли. Натомість, прописали дуже скромно щодо «поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для вступу України до НАТО».

Щодо референдуму, за словами представника «Батьківщини», президенту не треба зараз докладати багато зусиль, щоб його провести, бо в жовтні 2014 року «Батьківщина» уже передала до Адміністрації Президента 3 мільйони 340 тисяч підписів «за» референдум про вступ України до НАТО, які були зібрані за народною ініціативою.

Базуючись на тих підписах, з 2014 року Президент України міг призначити будь-якого дня, але не зробив цього. То ж виникає підозра, що ця заява зроблена саме зараз не випадково. Насамперед, це свідчить, що влада дуже серйозно готується до позачергових виборів до парламенту і проведення референдуму, яке може співпасти з позачерговими виборами, є тактичним ходом, щоб отримати більше голосів. Як ми пам’ятаємо, збір підписів щодо необхідності проведення референдуму про вступ в НАТО, ініційований «Батьківщиною», як і любі дискусії на цю тему, влада називала популізмом.

«Президент України Петро Порошенко під час передвиборчої кампанії говорив, що вступ в НАТО – не на часі, але тепер переконався, що більшість населення України підтримує цю ідею», – цитує українського дипломата Богдана Яременко “Гордон”. Він, як і більшість експертів, відзначає, що президент своїми ініціативами, схоже намагається осідлати певний інформаційний тренд. За словами Яременка, зараз немає необхідності проводити референдум, оскільки фактично Україна ще не почала процес вступу, а референдум – «один з останніх елементів» цього процесу. «Всі ці розмови сьогодні позбавлені будь-якого сенсу. Україна навіть законодавчо не сформулювала завдання вступити в НАТО, ні в жодному законі не прописана ця мета. Тому говорити про референдуми просто смішно, це абсурд, сюр і дрібне політиканство», – підкреслює Яременко.

Отож, «непопулісти-реформатори» заговорили про членство в НАТО, а їхні спікери дають пояснення, що важливим є не сам референдум, а сигнал, котрий народ України посилає партнерам. Виникає запитання: «Тож у 2014 році такий сигнал вам був не потрібним?».

Від редактора

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь