Politerno > Статті > Україна і світ > Рошен + ДТЕК = пограбування держави і громадян

Рошен + ДТЕК = пограбування держави і громадян

  • 28 Серпня, 2017
  • 3483 Переглядів
  • 0

Скандальна інформація про те, що одна зі структур Ахметова, не сильно напружуючись, придбала за необтяжливою ціною 25% акцій ПАТ “Київенерго” та ПАТ “Західенерго”, в черговий раз актуалізує тему змови олігарха Порошенка, який є за сумісництвом президентом, з олігархом Ахметовим. Нагадаємо, що на початку свого царювання Порошенко оголосив про початок так званої деолігархізації економіки і всього соціального життя країни, причому мова йшла про “деолігархізацію” і демонополізацію, перш за все, Ахметова.

І дійсно, в 2014 році, особливо в 2015 році справи Ахметівської Донбаської ТПК (ДТЕК), були дуже погані. Фірма несла величезні збитки, втім, швидше через війну і загальну кризу в країні …

Але з початку 2016 року ситуація почала змінюватися, і життя в ДТЕК стало налагоджуватися, і зовсім не з-за поліпшення економічної ситуації або менеджменту. Просто Порошенко і Ахметов домовились!

Як тільки близкі до Порошенка структури отримали не тільки певну кількість акцій ДТЕК, але й істотний прибуток за рахунок курсового зростання, питання деолігархізації якось само собою зникло. А ставленики Порошенка в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості і в Національній комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), які до того завзято боролися з монополією Ахметова в тепловій енергетиці, раптом перестали помічати цю монополію і взялися переконувати громадськість у тому, що Ахметов ледь не бідує через низькі тарифи.

Вони б і далі “впаривали фуфло”, та тут раптом з’ясувалося, що вартість цінних паперів ахметівської ДТЕК і прибуток компанії різко пішов вгору, тобто ні Ахметов, ні близькі до Порошенка структури не бідують. Іншими словами Порошенко та Ахметов, умовно говорячи, Roshen і ДТЕК стали співучасниками пограбування країни та громадян за допомогою катастрофічних тарифів на електроенергію та комунальні послуги.

Нинішня покупка державних пакетів акцій нещодавно ще зубожілої ДТЕК стала черговим етапом цього розбійного періоду.

Ще якийсь рік тому Донбаська паливно-енергетична компанія, яку пов’язують з олігархом Ахметовим, була збитковим підприємством, про що в квітні 2016 року “місту і світу” сповістило міжнародне рейтингове агентство Fitch. Уже тоді було ясно, що борги і збитки ахметівської приватної лавки будуть оплачуватися громадянами країни.

Так і сталося! Щоб переконатися в цьому, достатньо згадати “роттердамські танці” на тему цін на вугілля. А для більшої наочності, краще заглянути на сайт Держпідприємства “Енергоринок” і побачити там катастрофічне зростання закупівельних цін енергії теплових станцій за останні місяці, в результаті чого “тепловий кіловат” став в чотири і більше разів дорожче, ніж кіловат, вироблений на атомних станціях, та й ще при різкому падінні виробництва енергії тепловиками.

Нагадаємо, що атомна та гідроенергетична промисловість в Україні поки що залишаються повністю державними, а теплова електроенергія приблизно на 70% контролюється тією самою “ДТЕК ім. Ахметова”.

Такий швидкий ріст цін на енергію тепловиків давав дуже позитивні результати, звичайно, не для громадян країни, а для ДТЕК. Якщо 2015 рік ця фірма закінчила з величезними збитками та зовнішніми кредитними боргами на суму 3 млрд доларів, то зараз ДТЕК витягує непогані прибутки. Але, напевно, сама мерзота полягає в тому, що, як мінімум, частину цих прибутків, за чутками, отримують структури, які зв’язують з Порошенком.

Нагадаємо, що ДТЕК контролює 9 з 14 теплових електростанцій, а також значну частину розподільчих мереж. До початку блокади Донбасу фірма контролювала також істотну частину вугледобувних, але тепер не тільки Ахметов, але й у цілому Україна втратила переважну більшість шахт Донбасу, схоже, дуже і дуже надовго, з важкими і до кінця ще неясними наслідками.

Структури Ахметова не зупиняються в питанні монополізації енергетичної сфери. Так, 18 серпня 2017 року компанія Ornex, що належить корпорації СКМ Рината Ахметова, придбала на аукціоні державні пакети акцій у 25% компаній “Київенерго” та “Західенерго”.

Нагадаємо, що Ринат Ахметов володіє 100% акціями компанії СКМ, а компанія ДТЕК є її енергетичним підрозділом.

Компанія Ornex заплатила за 25% акцій “Західенерго” 417,1 млн гривень, що на 69,5 млн гривень вище початкової ціни. Не дуже багато, скажем прямо, як для енергосистем, що мають вихід на Західну Європу і можливість експорту енергії за тверду валюту.

За 25% “Київенерго” компанія пана Ахметова заплатила 759,6 млн гривень. В цьому аукціоні приймала участь тільки одна компанія і пакет було продано за стартовою ціною. Тут взагалі коментувати нічого! Відзначимо лише, що прихватизація структур Ахметова “Київенерго” з самого початку мала кримінальні особливості, у зв’язку з чим прокуратура імені Луценка (кума Порошенка), навіть вибудувала справу, і справу цю тихо спускали на гальмах, але це окрема тема.

Крім того, 16 серпня Ornex купила на приватизаційному конкурсі 25% компанії “Донецькобленерго” за 143,8 млн гривень.

В цілому за три пакети акцій компанія заплатила більше 1,3 млрд грн.

Борги “ефективного власника”

Але повернесяся до боргової ями ДТЕК, з якої вона успішно вийшла у великі прибутки.

За даними фінансового звіту, у 2015 році ДТЕК була глибоко збитковою фірмою. Якщо в 2014 році збитки склали 19,66 млн гривень, то в 2015 році вони досягли 41,89 млрд гривень. Консолідована виручка ДТЕК у 2015 році склала 95,38 млрд гривень, а витрати на реалізацію продукції збільшилися на 9,2% до 87,32 млрд гривень. При цьому основна кількість доходів у розмірі 94% виручки отримана на внутрішньому ринку. Доля експортних поступлень у виручці ДТЕК у 2015 році склала 6%, а доходи від експорту зменшилися з 8,9 до 6 млрд гривень з урахуванням різкого девальвації гривні.

Доходи від продажу угля в 2015 році склали 4,15 млрд гривень проти 5,3 млрд гривень в 2014 році, тобто скоротилися на 21,7% за рахунок скорочення обсягів видобування вугілля. Доходи від експорту вугілля в 2015 році склали 3,16 млрд грн в порівнянні з 3,66 млрд грн в 2014 році, тобто експорт вугілля в натуральному вираженні істотно скоротився, якщо врахувати значне падіння курсу гривні.

Доходи від реалізації природного газу та газової конденсату знизилися на 619 мільйонів гривень у 2015 році і склали 3,3 млрд грн у порівнянні з 3,92 млрд грн у 2014 році.

Доходи від виробництва теплової енергії, з урахуванням компенсації різниці в тарифах, зросли на 6,8% і склали 6,52 млрд гривень. Очевидно, важливим чинником такого росту стало зростання тарифів на комунальні послуги.

Як наголошується в звіті, в 2015 році компанія не привертала зовнішні, номіновані у валюті позики, проте через девальвацію гривні з кінця 2014 року обсяг кредитів і позик зріс з 47,97 млрд грн до 63,03 млрд грн на кінець 2015 року.

Капітальні витрати зменшилися на 22,4% і склали 5,02 млрд грн.

Чистий операційний грошовий потік групи компаній ДТЕК в 2015 році зменшився на 53,5% і склав 5,24 млрд гривень проти 11,26 млрд гривень у 2014 році.

В квітні 2016 року міжнародне рейтингове агентство Fitch оголосило, що ДТЕК знаходиться в стані так званого обмеженого дефолту за зовнішніми зобов’язаннями. На момент оголошення з обмеженим дефолтом, загальна сума боргів ДТЕК перед іноземними кредиторами перевищила 3 ​​млрд доларів, а сам цей актив вже два роки поспіль виявився невигідним.

Це і дало міжнародному рейтинговому агентству Fitch Ratings підставу для зниження довгострокового рейтингу дефолту емітента (“РДЕ”) ДТЕК Energy B.V. (ДТЕК), Україна, з рівня “C” до “RD”. “RD” означає обмежений дефолт. Привласнюючи такий рейтинг, славнозвісне міжнародне рейтингове агентство, як випливає з його повідомлення, виходило з того, що компанія допустила дефолт за кількома банківськими кредитами, оскільки пільговий період по частині банківського боргу закінчився без проведення необхідних виплат.

На початку квітня 2016 року в ДТЕК заявили про неможливість оплачувати купони за єврооблігаціями єврооблігацій на 750 млн доларів зі ставкою 7,875% і погашенням 4 квітня 2018 року і єврооблігацій на 160 млн доларів зі ставкою 10375% і погашенням 28 березня 2018 року, ініціювавши угоду про тимчасовий Мораторій та звільнення від зобов’язань (standstill) термін до 28 жовтня 2016 року. В кінці квітня Високий суд Англії та Уельсу санкціонував введення до 28 жовтня 2016 року мораторію на виплату по євробондам. Під час мораторію компанія ДТЕК намагалась провести повномасштабну реструктуризацію структури капіталу.

Рейтингове агентство назвало ряд причин погіршення фінансової ситуації ДТЕК.

Передусім, це високий ризик коливань валютного курсу. Основна частина боргу номінована в іноземних валютах. В кінці 2015 року 58,2% сукупного боргу були номіновані в доларах, у євро – 19%, у російських рублях – 17,6%. Але в 2015 році всього 6% виручки ДТЕК отримали в доларах, а основна частина виручки отримана в гривнах. Як відомо, за останні три роки гривня девальвувалася приблизно в 3,5 раза.

Саме кумедне, те, що за інформацією Fitch, ДТЕК повністю не хеджував валютні ризики. Від себе відзначимо, що цей факт говорить про “високий” рівень ахметівського фінансового менеджменту, оскільки подібні ризики у нормальних людей прийнято страхувати, в тому числі, шляхом хеджування. Але для чого, якщо за все заплатять громадяни України ?! Власне, вони і заплатили і продовжують платити, про що далі…

Fitch також звернув увагу на макроекономічні фактори, які істотно погіршують ліквідність ДТЕК. Перш за все, це провальні результати 2015 року – безпрецедентне падіння ВВП на 11,6%, інфляція в розмірі 43% і різке падіння курсу національної валюти.

Це привело до різкого падіння споживання електроенергії, причому Fitch звертає увагу, що зниження споживання електроенергії в 2015 році відбувалося швидше, ніж скоротилося ВВП.

Крім того, також різко упав збір коштів.

Відповідним фактором, за даними Fitch, є те, що протягом наступних 3-5 років ДТЕК потребує капітальних вкладень у розмірі 3,5 млрд гривень лише для підтримки діяльності. Відзначимо, що мова не йде про модернізацію та впровадження енергозберігаючих технологій та інше, а про поточну експлуатацію та ремонт.

ДТЕК набрали кредити на суму 3 млрд. доларів ще в ті “логічні” періоди, коли курс долара дорівнював 8. Займи брали у великих міжнародних банках – ING Bank, Barclays, Deutsche Bank, Erste Bank, UniCredit Bank, а також в російських Сбербанках, ВТБ “Капітал”, Газпромбанку, в інших структурах.

Якщо на момент отримання кредитів їх еквівалент складав 24 млрд гривень, то тепер це більше 80 млрд гривень. Для довідки пояснюємо, що весь “виторг” ДП “Енергоринок” за поставлену електроенергію в 2016 році склав 170 млрд гривень, що на 25 млрд гривень більше, ніж у 2015 році, очевидно, що за рахунок зростання тарифів, оскільки споживання енергії, як вказано вище істотно скоротилося з-за падіння виробництва. Таким чином, кредитні борги ДТЕК склали майже половину річного виторгу всієї електроенергетики країни. Не “хило” ведуть справу “ефективні менеджери” Рината Ахметова!

Між іншим, “круті” західні та російські банки – теж хороші! Видати таке “бабло” за донецьке “фуфло”, не застрахованим хоча б хеджуванням валютних ризиків. Стидаємося запитати: залог був, і якщо був, то що саме – не те, що 9 з 14 наявних в Україні теплових станцій з допотопними та надвитратними енергоблоками, які Ахметову і компанії довелося модернізувати за рахунок кредитів та/або безперервно підвищуваних тарифів, але так нічого не зробили, а кошти пішли “на карман”?!

Такі туманні перспективи ДТЕК призвели до того, що рік тому, особливо після зазначеної публікації Fitch, боргові зобов’язання ДТЕК котирувалися на біржах по курсу 35-40% номіналу. Таким чином, інвестори хоч і не ставили на ДТЕК остаточний хрест- все ж таки не 4% номіналу, а 40%! – але дуже скептично ставилися до того, що фірма розраховується по боргам, хоча навіть з порушенням договорних термінів.

Борги – народу, Ахметову – надприбутки!

Але по закінченні року життя у ДТЕК не просто наладилась, а круто перемінилося на краще!

В останній час боргові зобов’язання ДТЕК котирувалися за курсом 90% номіналу, тобто вони виросли більш ніж у 2 рази. В чому секрет такого чудесного спасіння?

Відомо, що ніяких чудес у природі не буває, але зато діє добре відомий закон збереження енергії, речовини, грошей і т. Д. Закон цей гласить: якщо в одному місці чогось прибуло, значить, в іншому місці щось зникло. В цьому випадку прибуло у Ахметова, а зникло в кишенях мільйонів громадян.

Для спасіння ситуації в приватній лавочці Ахметова була заснована афера “Роттердам-плюс”, підвищилися тарифи на електроенергію, а головне – катастрофічно підвищені розцінки на закупівлю електроенергії у теплових електростанціях. Найважливішим інструментом подібних маніпуляцій стає Національна комісія з регулювання енергетики та ринку комунальних послуг (НКРЕКП). Саме через це орган проводяться всі вказані вище рішення. Той факт, що ця “контора” обслуговує інтереси Ахметова і компанії, вже давно не представляє таємничої ситуації. Але тут непомічена ще одна “зав’язка” …

НКРЕКП очолює такий собі Дмитро Вовк, який раніше шустрив в структурах, які зв’язують з Порошенком. Той факт, що до приходу в НКРЕКП, він не мав, по чуткам, ні найменшої уяви ні про енергетику, ні про комунальну сферу, не заважав цьому “молодому таланту” зайняти відповідальну посаду в нібито “незалежному” регуляторі. Чому цей ставленик Порошенко став раптом підігрувати Ахметову, якого Порошенко в 2014-2015 роках обіцяє “деолігархізувати”, але так і цього не зробив?

За деякими даними, структури, близькі до Порошенко, отримали частину корпоративних прав у структурах, які зв’язують з Ахметовим, а також частину прибутку. Таким чином, у збагаченні на енергетиці зацікавлені не тільки Ахметов, але і Порошенко, а порошенківський випускник Вовк, що виконував функції максимізації цієї наживи шляхом просування потрібних рішень.

Дмитро Вовк

Таким рішенням був скандальний “Роттердам-плюс”, тобто встановлення імпортної ціни на вугілля, яке видобули в донецьких “копанках” на неконтрольованій території. Правда, з початку блокади ці поставки припинилися, і ситуація стала ще складнішою і непередбачуваною.

Інформація про те, коли саме близька до Порошенко фірма ICU придбала цінні папери ДТЕК, є суперечливою. Генеральний директор ДТЕК Тимченко заявив у ЗМІ, що єврооблігації ДТЕК фірма ICU купила в період істотного падіння їх вартості. В самій компанії ICU стверджують, що почали купувати ці облігації в травні 2013 року, тому що ці папери були самими доходними серед активів СКМ Ахметова.

При цьому цінні папери купуються в період істотного падіння їх вартості. Після зниження ціни, в МТС “прийнято рішення придбати ДТЕК в 2015 році і знизити середню ціну придбання цих облігацій”. Примітно, що саме наприкінці 2015 року – початку 2016 року, коли НКРЕКП утримував низький тариф на ТЕС, облігації ДТЕК коштували дешевше всього. Наприклад, наприкінці березня 2016 року котирування відреагували на повідомлення про плани реструктуризації боргів та тимчасову відмову ДТЕК від сплати купона з падінням з 38,5% до 31,4% від номіналу. Але вже через півроку підскочили до рівня 42%, після чого близько місяця хиталися в коридорі від 40% до 42%. А з 10 травня і до початку червня 2016 року виросли більш ніж на 40% і досягли 58,5% від номіналу.

Звертає увагу той факт, що початок зростання котировок “чисто випадково” зпівпав з прийняттям в березні НКРЕКП нових підвищених тарифів на електроенергію. Крім того, в квітні НКРЕКП також затвердив зазначену вище нову методику розрахунку вартості електроенергії, яка спирається на подорожчання вугілля у зв’язку з новим розрахунком цін “Роттердам плюс”. Нарешті, наприкінці квітня 2016 р. уряд Гройсмана прийняв рішення про різке підвищення тарифів на газ для населення та теплокомуненерго, а потім йшло підвищення тарифів на опалення та гаряче водопостачання.

На цьому ріст показників ДТЕК не зупинився. В третьому кварталі 2016 року компанія продемонструвала серйозний приріст показника EBITDA, говорячи про прибуток компанії.

Для довідки: EBITDA – це показник, рівний об’єму прибутку до вирахування витрат за податками, процентами та амортизацією.

За даними прес-служби ДТЕК, в третьому кварталі показник EBITDA склав 4 млрд. 162 млн. грн., що в два рази перевершує результати першого кварталу (2 млрд. 167 млн ​​грн), і в чотири рази – результати другого кварталу (995 млн грн).

Сумарний показник EBITDA за три квартали склав 7 млрд 333 млн. грн, що майже дорівнює результату за весь 2015 рік, в якому він склав 7 млрд 508 млн. грн.

Таким чином, основними бенефіціарами з підвищення тарифів є Ахметов і Порошенко.

Правда, гендиректор ДТЕК Тимченко назвав “політичним зламом” факти прив’язки росту котировок паперів компанії до прийняття нової методики ціни на електроенергію та на вугілля. Тимченко пояснює подорожчання облігацій компанії в рамках реструктуризації ДТЕК, а також відновлення промислового виробництва в Україні, в зв’язку з чим збільшилося споживання електроенергії.

Максим Тимченко

Про прогрес у реструктуризації боргу говорити не будемо. Але зростання промислового виробництва поки не спостерігається, експорт падає, а якщо і зростає, то це експорт сировини, перш за все необробленої продукції сільського господарства.

Енергоспрут “Рошено-ДТЕК”

Головним елементом покриття збитків та боргів ДТЕК, а потім для вилучення прибутку стало встановлення тим жеж НКРЕКП великих закупівельних цін на електроенергію, що виробляється тепловими станціями. Стартувавши у 2016 році приблизно з 80 копійок за кіловат-годину, закупівельна ціна “теплового кіловату” вже в березні 2017 року перевищила 2 гривні, але, правда, потім трохи знизилася.

За даними офіційного сайту ДП “Енергоринок”, в першу декаду січня 2017 року держпідприємство НАЕК “Енергоатом” виробило 2 451 089 МВт-год енергії або 55,13% від загального обсягу виробництва. Теплові станції, 9 з 14, які, повторимо, контролюються ДТЕК, виробили відповідно 1 274 594 МВт-год або 28,67% обсягу.При цьому тепловики продавали у енергоринку свою продукцію по 1,342 грн за 1 кВт-ч, а атомщики всього за 46,865 коп. за 1 кВт-ч. Далі ще цікавіше…

В останній декаді березня 2017 року атомщики поставили на ринок 2 732 105 МВт-год енергії або майже 64% загального обсягу за ціною 46 861 коп. за 1 кВт-год. У той же час тепловики “дали країні і народу” всього 780 307 МВт-год енергії або 18,26% обсягу, за ціною 2,079 грн за 1 кВт-год!

У ЗМІ мав місце скандал, до того ж, закінчився зимовий сезон максимального споживання, а тому закупочну ціну на енергію тепловиків дещо знизили, але не так, щоб дуже сильно.

За даними усе той жеж самої ДЕП “Енергоринок”, с 11 по 20 травня 2017 года атомщики відпустили на ринок 2 320 569 МВт-год, або 65,16% загального об’єму, по ціні 48,234 коп. за 1 кВт-год. Державні гідростанції дали країні 316 471 МВт-год, або 8,89%, за ціною 46 392 коп. за 1 кВт-ч.

У той же час тепловики поставили на ринок всього 705 812 МВт-год, або 19,82%, але за ціною 1,8504 грн за 1 кВт-год. Звісно, це не березневі 2 гривні, але також “не хило”!

Отже, з початку 2017 року виробництво енергії тепловими станціями різко впало в відносному та в абсолютному вимірі, що можна, крім того, пояснити умовною блокадою Донбасу. Проте ціни на “тепловий кіловат” різко злетіли, а якщо порівнювати їх з 2016 роком, то їх зростання стало просто фантастичним, хоча навесні їх трохи знизили. У той же час, ціна на “атомний кіловат” практично не змінювалася, залишаючись у рази нижче, ніж у тепловиків.

Таким чином, теплова енергетика, перш за все ДТЕК, паразитує не тільки на населенні і промисловісті, але й на державній атомній енергетиці.

Цікава особливість. Пам’ятається, в часи Януковича постачання енергії атомними станціями в енергосистему спеціально обмежували за допомогою так званих “диспетчерських обмежень”, щоб зачистити ринок для тепловиків, енергія яких тоді була істотно дорожче енергії атомних станцій, але все ж таки не так сильно. У пікові моменти теплові та атомні станції виробляли тоді енергію приблизно рівномірно, але іноді тепловики трохи вирвались вперед.

Зараз ми спостерігаємо зворотне явище. Виробництво енергії істотно скоротилося через падіння попиту по причині падіння виробництва взагалі. Тепер тепловики навіть не намагаються “здогнати і перегнати” атомщиків за об’ємами, так це їм і не по силам, у тому числі, з-за подій на Донбасі. Навпаки, об’єми “теплових кіловаттів” різко упали. Зате був вироблений курс на вздуття цін “теплового кіловата”, щоб компенсувати втрачене за рахунок падіння виробництва.

І не просто компенсувати, але також покрити борги ДТЕК, а ще і нажитися! Якщо вірити черговим спискам Forbes, багатство Ахметова за останній рік збільшилося з 2,3 млрд доларів до 4,4 млрд доларів. Правда, крім ДТЕК, його статки генерує металургійний холдинг “Метінвест”, і ці дані ще не враховують наслідки блокади Донбасу і втрату Ахметовим низки підприємств на неконтрольованій території. Ці дані враховують наслідки введення “Роттердаму” та галопуючого зростання ціни “теплового кіловату”.

А головне, що звертає на себе увагу, так це той примарний факт, що в умовах війни та розорення, коли багато підприємств Ахметова опинилися на неконтрольованій території, а господарські зв’язки розірвані, олігарху Ахметову вдалося наростити багатства. А разом з ним “піднявся” Порошенко, отримавши долю в енергомонопольці Ахметова. Результати останніх продажів залишків державних пакетів акцій свідчать, що тепер вони отримають можливість нажитися ще більше!…

Діліться у соцмережах:

Залишити відповідь