Хто буде розслідуваті факти неправомірного! Застосування оружия членами Місії ООН, особливо, з летальним наслідкамі?
По-перше, запрошення іноземних військових підрозділів зі зброєю на територію України відповідно до нашого законодавства можливе лише за згодою Верховної Ради. Миротворці ООН це озброєні люди, причому не тільки стрілецькою зброєю, а й як мінімум бронетранспортерами. Рівень озброєності цієї місії буде детально виписаний в мандаті.
Друге, країна, яка ініціює направлення такої місії, повинна дуже докладно аргументувати свою пропозицію. Для нашого випадку це буде не зовсім просто. Якщо ми в пропозиції вкажемо агресію Росії це буде означати війну двох держав. Миротворці, як правило, в таких випадках не беруть участь. Якщо ми не вказуємо агресію Росії, значить у нас внутрішній громадянський конфлікт і тоді миротворці можуть брати участь.
Третє, обов’язково потрібна згода сторін. Для нас ОРДЛО не є стороною. Для нас стороною є Росія, як країна агресор. Чи погодиться Россиия бути стороною конфлікту та ще й в рішенні ООН? Не думаю. Президент РФ В. Путін неодноразово висловлював позицію Росії з цього питання – “іхтамнет”. Можливо з Росією є попередня домовленість, що вона повністю виводить з Донбасу свої регулярні, але безшевронні війська і там залишається тільки два армійські корпуси ОРДЛО.
І тоді де-факто і нібито і де-юре Росії там немає. Тоді єдиною стороною або сторонами для згоди на миротворчу місію є ОРДЛО. І тоді нам залишається домовлятися тільки з цією стороною конфлікту про миротворчу місію, офіційно визнаючи їх стороною. Тобто побічно підтверджуючи таким чином, що це внутрішній громадянський конфлікт. Тут потрібно буде шукати вихід. Без згоди фактично воюючих сторін миротворців в зону практичних бойових дій ніколи не пошлють.
Четверте, голосування в Радбезі швидше за все Росія заблокує. Голосування Генеральною Асамблеєю ООН з такого питання дуже проблематичне. Не кажучи вже про чисельність Місії, бюджет і рівні її озброєності. Хоча можливо.
П’яте, припустимо, що всі ці проблеми будуть вирішені позитивно для України. Тоді Радбез ООН формує передову групу фахівців, яка виїжджає на місце і дуже детально вивчає поле своєї майбутньої діяльності. Її доповідь докладно обговорюється в Радбезі і визначається чисельність Місії, її бюджет, ротацію і страхування персоналу, рівень озброєності, і інші деталі.
Наприклад, Місія бере під контроль всю контактну лінію (426 км.) І неконтрольовану Україною ділянку держкордону (406 км.700 м.)? Або як інакше? Яка тоді повинна бути чисельність і бюджет такої Місії? Вона отримує доступ до будь-яких об’єктів і ділянок на тимчасово окупованій території?
Шосте, якими правовими нормами, статутами, законами буде регулюватися застосування зброї членами місії на території України, особливо на поразку (зрозуміло, що буде виписано, що тільки з метою самозахисту). В принципі, міжнародна практика є. Але як буде в українському випадку? Хто буде розслідувати факти неправомірного застосування зброї членами Місії, особливо, з летальними наслідками.
Сьоме, після утрясання всіх цих питань Радбез ООН звертається до країн членів ООН, які як правило мають досвід миротворчої діяльності, виділити певну кількість військовослужбовців певних військових спеціальностей для цієї місії з командиром. Керівництво цих країн узгоджує своє рішення з місцевим парламентом. Процедури різні, але згода парламентів обов’язкова.
Восьме, створюється командування Місії, яке бере активну участь у формуванні контингенту Місії. Я впевнений, якщо Росія погодиться на цю миротворчу місію, вона буде наполягати не тільки включити її контингент до складу Місії, але і ввести свого представника до складу командування Місії. Якщо Росія не сторона конфлікту, а це швидше за все буде умовою Росії на цю Місію, тоді ніяких аргументів для заперечення щодо включення її контингенту і представника в командуванні Місії немає.
Дев’яте, оскільки Місія діятиме де-юре на території України (в тому числі і за лінією фронту) то Україна, як ініціатор Місії, повинна взяти на себе певні зобов’язання щодо забезпечення нормальної діяльності Місії. Які?
Ну і десяте, – дуже проблематичним є припущення про те, що головним завданням Місії буде забезпечення виборів на окупованій території. Буде час, викладу докладніше. В цій темі не менше запитань ніж в перерахованих.
Вибачте за трохи надлишкову деталізацію.
Євген Марчук, український державний діяч, екс-голова СБУ
