Politerno > Статті > “Нова Тридцятирічна війна”. Які наслідки матиме візит до Києва Меттіса і спецпредставника Волкера

“Нова Тридцятирічна війна”. Які наслідки матиме візит до Києва Меттіса і спецпредставника Волкера

  • 26 Серпня, 2017
  • 1242 Переглядів
  • 0

Спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер разом з главою Пентагону Джеймсом Меттісом прибув до Києва на парад до Дня Незавімісості 24 серпня. Їх приїзд супроводжував ряд зустрічей, переговорів та заяв.

“Страна” проаналізувала їх, і опитала експертів – що означає візит Курта Волкера і Джеймса Меттіса в Україну.

Що заявили гості з США?

Головний предмет зустрічей з представниками адміністрації Трампа – це питання врегулювання ситуації на Донбасі.

В рамках робочого візиту до Києва міністр оборони Джеймс Меттіс провів зустрічі з президентом Петром Порошенко і своїм українським колегою Степаном Полтораком. Міністри обговорили співпрацю між оборонними відомствами України та США. А з Порошенком Меттіс говорив про постачання летальної зброї.

Нагадаємо, що Україна з весни 2014 року веде переговори з західними країнами про постачання летального озброєння, але поки безуспішно. На даний момент США постачають Київу лише нелетальне озброєння (в тому числі броньовані автомобілі Humvee, безпілотники RQ-11B Raven і контрбатарейні радари) і допомагають у підготовці українських військових.

“Ми дійсно, ще під час мого візиту (в США), домовилися про те, що у нас буде дуже активний діалог щодо забезпечення оборонних можливостей України. Це стосується не тільки і не стільки поставок летального озброєння, а й забезпечення і збільшення оборонних можливостей (Збройних сил України), включаючи і засоби радіоелектронної боротьби, засоби, які збільшують ефективність дій наших Збройних сил в оборонній сфері “, – зазначив після зустрічі Петро Порошенко.

Втім, подробиць переговорів глава держави не повідомив, лише зазначив, що розмова була плідною.

У свою чергу, сам Меттіс заявив, що має намір підтвердити стратегічне партнерство Вашингтона і Києва. Глава Пентагону також нагадав, що пріоритет у вирішенні українських проблем віддається дипломатичним методам.

“Як і в багатьох інших місцях в світі, зараз я підтримую дипломатичне керівництво, зусилля держсекретаря Тіллерсона, щоб працювати з нашими союзниками по НАТО і Україною і продовжувати наполягати на виконанні Росією зобов’язань по мінським угодами. І це включає негайне припинення вогню, виведення важкої зброї і безперешкодний доступ спостерігачів ОБСЄ “, – додав міністр оборони США.

Питання поставок летальних озброєнь він обійшов стороною. Сказав, що питання обговорюється, у нього (Меттіса) є своя думка з цього приводу, яке він донесе до керівництва своєї країни як тільки повернеться до Вашингтона. Але що це за думка він не сказав.

Разом з Меттісом Київ відвідав Курт Волкер, спецпредставник США по Україні.

Перед цим, 21 серпня в Мінську Курт Волкер за закритими дверима зустрівся з помічником президента Росії Владиславом Сурковим.

Волкер (крайній праворуч) в Києві потрапив на прийом з нагоди Дня незалежності

Згідно з офіційними заявами, сторони обговорили шляхи врегулювання конфлікту на Донбасі. Слова Волкера про Україну були співзвучні висловлювань Меттіса.

Спецпредставник сказав, що основними цілями США в Україні є відновлення територіальної цілісності і гарантія безпеки. Причому першим кроком на цьому шляху, за його словами, є довгострокове припинення вогню.

“Під час свого візиту до Києва держсекретар США Рекс Тіллерсон декларував основні цілі США – перш за все, це відновлення суверенітету і територіальної цілісності України. А ще гарантувати безпеку всім громадянам незалежно від їх віросповідання чи національності. Перший крок на цьому шляху – тривале припинення вогню” , – підкреслив Волкер.

Волкер також заявив, що мінський процес не вирішує проблем з безпекою на Донбасі. А статус-кво на Донбасі не принесе нічого доброго ні Російської Федерації, ні Україні.

Також варто звернути увагу на інтерв’ю, яке дав Волкер російському телеканалу “Дождь”. У ньому він повторив тезу про те, що головне – це припинення вогню, заявив що на Донбасі є російська армія і саме вона, як зазначив з посиланням на ОБСЄ спецпредставник, найчастіше порушує перемир’я на Донбасі. І що для реалізації Мінських угод і досягнення миру війська РФ потрібно з Донбасу вивести.

Але при цьому Волкер заявив, що також “велике значення має політичний аспект”, і висловився за реалізацію політичної частини Мінських угод (після вирішення питання безпеки), що “дозволить домогтися особливого статусу і провести вибори”.

Також він сказав, що Трамп хоче поліпшити відносини з Росією, але цьому заважає конфлікт на Донбасі, а тому потрібно знайти його рішення.

Що всі ці заяви американських гостей означають з практичної точки зору?

Летальну зброю як шантаж

На думку деяких експертів, сам факт візиту Меттіса і Волкера в Київ – це потужний сигнал підтримки з боку США. В першу чергу, у військовому плані.

Так, посол України в США Валерій Чалий зазначив, що візит глави Пентагону є “справжнім дружнім жестом” від стратегічного партнера України до Дня Незалежності.

Американський сенатор Джон Маккейн заявив, що візит глави Пентагону Джеймса Меттіса в Україну відкриває можливість для початку поставок Києву смертоносної зброї.

Експерти також не виключають, що незабаром після цих візитів США все-таки може надати Україні летальну зброю.

“В першу чергу, буде кооперація по військовій лінії, оскільки зараз головний в команді Трампа – Пентагон, – вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. – Ланцюг Меттіс – Макмастер – Келлі (Макмастер – помічник Трампа з нацбезпеки, Келлі – глава апарату Білого дому, який раніше воював під керівництвом Меттіса в Іраку, ред.) зараз буде визначати зовнішньополітичну лінію і пріоритети Адміністрації Трампа”.

На його думку, саме трійка Меттіс – Макмастер – Келлі вже незабаром схилять Трампа до позитивного рішення щодо постачання Україні летального зброї.

За словами ж політичного експерта Дмитра Корнійчука, Трамп не збирається поки поставляти або продавати Києву летальну зброю. Це, за його словами, частина так званої “Великої угоди” Трампа з Путіним.

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник також вважає, що питання постачання або непостачання летального зброї в Україну – для Трампа лише елемент шантажу Кремля.

“Мені здається, всі ці розмови про летальну зброю, як і масова присутність міністрів оборони країн НАТО в ці дні в Києві – це п’єса для кремлівських глядачів. Летальна зброя – це питання, яким можна шантажувати Кремль, – каже Бортник. – Меттіс намагається завдавати тиску на Росію – він “яструб”. Він натякає, що США постачатимуть зброю Україні, а це змінить баланс сил на Донбасі, і вирішить питання військовим шляхом, а не політичним “.

Говорячи про можливі поставки зброї в Україну, Трамп намагається змусити Путіна швидше виконувати свої зобов’язання в рамках “Великої угоди”, вважає Дмитро Корнійчук.

“Мовляв, з останніх сил стримую таких “яструбів” в своєму оточенні, як Меттіс, які проти “угоди”. А вони так і рвуться приїхати до Києва і все зіпсувати, – пояснює експерт. – Трамп устами Меттіса послав Путіну важливий сигнал – він не збирається поки поставляти або продавати Києву летальну зброю. А значить – виконує свою частину “Великої угоди”.

Отже, Путін спокійно може пояснювати своєму електорату, що США не дають Україні зброю. Тому – можна ще домовлятися з американцями. Однак, знову ж таки, Трамп натякає, що час збыгаэ. І ось той же Меттіс з демократами тиснуть на нього: мовляв, зброю Україні треба дати. А це зірве “угоду”.

В цілому ж, експерти сходяться на думці, що це були скоріше візити “про людське око”, ніж з реальним планом дій.

“Трамп показав американському суспільству і критикам з Демократичної/Республіканської партій, що нібито не збирається “здавати” Україну в рамках “Великої угоди” і Київ залишиться в сфері інтересів Вашингтона, – зазначає Дмитро Корнійчук. – Традиційно перед або після прийняття якогось важливого рішення по Україні в рамках “Великої угоди”, Трамп намагається показати про людське око, що інтереси Києва нібито враховані. Так, перед зустріччю Трампа-Путіна в Гамбурзі в Вашингтон покликали Порошенко. Після вжитих там рішень – до Києва заїхав Тіллерсон. А тепер, після важливих переговорів Волкера-Суркова – візит Меттіса”.

У той же час, за словами Руслана Бортника, зустріч Волкера-Суркова говорить про те, що запрацював паралельний нормандському переговорний формат по Донбасу. Це можна трактувати як спробу вирішити питання з Донбасом не “четвіркою”, а безпосередньо, шляхом американо-російських домовленостей”, – вважає експерт.

“Рівень комунікацій з Україною може стати” африканським”

У той же час, експерти побачили тривожний сигнал в тому, що на День Незалежності прибули не глави інших держав, а міністри оборони.

“Як би діалог між Україною і Заходом не звели тільки до військової складової , – побоюється Руслан Бортник. – На тлі того, що в політиці є проблеми, непорозуміння, невдоволення, відсутність боротьби з корупцією, недемократичний режим і т.п. – все більше і більше з Україною спілкуються міністри оборони, представники партій “яструбів”. Як би це не привело до того, що рівень комунікацій з Україною стане “африканським”: коли політичні, економічні та соціальні комунікації обмежені – умовно, тому що незручно поруч з такими людьми сидіти за столом, – а ось військова підтримка здійснюється, тому що вона забезпечує геополітичну присутність в регіоні і доступ до ресурів країни – землі, ринків, корисних копалин. У цьому може бути для нас тактична небезпека – важливо зараз не спуститися тільки на рівень військової допомоги. Інакше війна між США і Росією до останнього українця продовжиться. Це буде гонка озброєнь на території України”.

“Для США це питання не стільки Донбасу, скільки зміцнення східного флангу НАТО і посилення контролю над Східною Європою. Де Україна – одна з ключових ланок, – зазначає Вадим Карасьов. – Крім питання т.зв. “ЛНР-ДНР”, американців цікавить стратегічна позиція України в розширеній східній Європі – мається на увазі не тільки членів НАТО. Тут також розглядають і Білорусь, і Грузию та інші країни західного флангу СНД”.

Окремо варто зупинитися на заяві Волкера про те, що статус-кво на Донбасі не влаштовує ні РФ, ні Україну. Ці слова вже дали офіційним особам привід для оптимістичних прогнозів – мовляв, незабаром Росія може вивести війська з Донбасу. Це, мовляв, вже вирішене питання. Так, після зустрічі Волкера і Суркова заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявив: “Я думаю, що рішення по Донбасу, по великому рахунку, вже прийнято – вони (російські війська, – ред.) підуть звідти. Єдине, що сьогодні обговорюється, як вони підуть, на яких умовах і так далі”.

Але опитані “Страною” експерти не такі оптимістичні.

Дмитро Корнійчук зазначає, що між Трампом і Путіним тривають торги в рамках “Великої угоди”, незважаючи на те, що всі механізми по “перезапуску” Мінських угод узгоджені.

“Про що йдуть торги? Схоже, США хочуть в пакет домовленостей додати вплив Росії на КНДР і Іран в потрібному США руслі. Питання тільки в тому, що від Путіна занадто багато хочуть в обмін на Україну. І як би в підсумку він не вирішив, що вигідніше просто зробити на Донбасі “Придністров’я-2” – і “Велику угоду” скасувати. Або, зрозумівши, що Путін не відступає, Трамп стримає апетити і “угода” піде в первісному форматі Україна-Сирія. І “Мінськ” запустять”, – вважає Дмитро Корнійчук.

На думку експертів, Росія не піде з Донбасу як мінімум до весни 2018 року – коли намічені президентські вибори. А до тих пір, на думку Вадима Карасьова, конфлікт на Донбасі просто заморозять.

“Але заморозка конфлікту – це не те статус-кво, що сьогодні. Сьогодні – т.зв. мала війна. Ось про неї, про таке статус-кво і говорив Волкер, що це положення не влаштовує ні Росію, ні Україну, – зазначає Вадим Карасьов. – Оскільки зараз вирішити цей конфлікт неможливо – неможливо виконати 11 пунктів Мінських угод, його треба заморозити. Для цього потрібно, щоб увійшла третя сила – наприклад, миротворча місія – і розвела сторони, забезпечивши гарантії неескалаціі ситуації”.

“Для Росії зараз піти з Донбасу без поступок з боку України – це буде провал, руйнування всієї нинішньої моделі управління. З чим тоді Путін піде на вибори? – також задається питанням Руслан Бортник. – А в другій половині 2018 року Україна вже може не поступатися, тому що в 2019 році – вибори у нас, парламентські і президентські. Тому в кращому випадку, умови для політичного врегулювання конфлікту на Донбасі з’являться до 2020 року. Якщо буде на те політична воля. Але питання Донбасу триватиме до того часу, поки одна з сторін не програє, або поки за рахунок неї не вирішать свої проблеми інші. Поки, наприклад, не зміниться влада в Україні або Росії, поки не відмовиться від своїх амбіцій в цьому процесі Європа, США або Москва, конфлікт не вирішать. Це може тривати десятиліттями. Деякі мої колеги говорять про нову “30-річну війну”.

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь