Росії вказали місце. Новий “розподіл світу” визначатимуть Пекін і Вашингтон

  • 18.11.2026
  • 22 Переглядів
  • Comments Off

Росії цілком може бути відведено місце Великої Британії після Другої світової війни.

Після кримських подій 2014 року Європа у три рази збільшила закупівлі енергоносіїв із Росії. Обсяг прямих платежів із Європи до Росії з 2014 по 2022 рік сягнув 840 мільярдів (!) євро. Було схвалено проєкт «Північний потік-2». А обсяг інвестицій з ЄС у проєкти в Росії перевищив 270 мільярдів євро.

Чого Росія досягла за 5 років війни? А ось саме втрати статусу повноцінного геополітичного суб’єкта й досягла. Атрибути наддержави залишилися (включно з ядерною зброєю), а колишнього впливу вже немає.

На зустрічі в Ялті у 1945 році внаслідок рішення США та Росії Велика Британія втратила статус Великої імперії. Попри всі зовнішні атрибути супердержави, глобальний геополітичний вплив та економічна міць британців залишилися в минулому. Велика Британія перейшла до ролі регіонального гравця.

Сьогодні в китайському Шеньчжені Сі Цзіньпін недвозначно визначив потенційне «нове місце» Росії в новому світовому порядку — ліворуч від дружини голови КНР!

З огляду на тонкощі та традиційні натяки східного церемоніалу — це вкрай показовий сигнал від Китаю всьому світовому співтовариству. Додамо до цього й той факт, що голова Сі особисто зустрічав в аеропорту президента США Дональда Трампа, але не президента Росії.

Таким чином, Китай, по суті, дає зрозуміти, що новий «розподіл світу» визначатимуть виключно Пекін і Вашингтон. Москві ж відводиться важливе місце, але вже без можливості повноцінної самостійної гри. Іншими словами, Росія тепер — це сфера інтересів і зона впливу нової Піднебесної імперії. Власне, про це говорив Генрі Кіссінджер у 2023 році незадовго до своєї смерті.

Це й збільшення сухопутного кордону Росії з НАТО більш ніж удвічі (зараз 2,6 тис. км, раніше — близько 1,215 км: кордон з альянсом тепер пролягає від Арктики до Балтійського моря); це й втрата для російського нафтогазового експорту преміального ринку Європи; це й стрімке зростання економічної, технологічної, військово-технічної та політичної залежності Росії від Китаю; це й стрімке зникнення впливу Росії на Південному Кавказі, де вже не тільки Азербайджан, а й Вірменія можуть дозволити собі перейти під логістичну «парасольку» США («Маршрут Трампа»/Trump Route for International Peace and Prosperity — TRIPP) та під інтеграційну «парасольку» Туреччини, яка є серйозною військовою силою й об’єктивно виступає «вістрям списа» НАТО в регіоні, будучи найстарішим учасником альянсу.

Ще 27 січня цього року вашингтонський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у своєму аналізі підсумував поточні «успіхи» Росії таким висновком: сукупність військових та економічних чинників свідчить про те, що Росія зазнає надзвичайно високих втрат при мінімальних територіальних надбаннях і поступово втрачає позиції великої держави; Росія, так і не досягнувши заявлених стратегічних цілей, стикається з довгостроковими наслідками для своєї військової та економічної могутності.

Що ж, вкотре доведеться повторити: кожен сам кузень своєї долі…

“” Читайте також: Від ненависті до любові… Республіканці зазнавали й більшого провалу за Рейгана, а демократи – за Обами

Діліться у соцмережах: