Якщо ця історія має сценариста, то можна спрогнозувати, що за сценарієм третя серія викриттів буде перед виборами.
НАБУ знову вдарило по іміджу Володимира Зеленського. Розслідуючи діяльність Андрія Смирнова, який чотири з половиною роки був заступником керівника Офісу президента, слідчі НАБУ з’ясували, що йому допомагав Антимонопольний комітет, на чолі якого стояла Ольга Піщанська — нинішня керівниця Рахункової палати. 16 квітня Смирнов отримав нову підозру від САП та НАБУ. А Зеленський отримав політичну проблему, бо вся ця історія, можна не сумніватися, буде використана його політичними конкурентами на майбутніх виборах.
Перша серія: незаконне збагачення
Зміст першої серії ми нагадаємо коротко, лише те, що необхідно розуміння нового сюжету. Андрія Смирнова було призначено заступником керівника ОП 10 вересня 2019 року, а звільнено 29 березня 2024 року без зазначення підстав. Підстава з’ясувалась незабаром: 22 травня 2024 року НАБУ та САП повідомили вже екс-чиновнику про підозру за статтею 368-5 КК “Незаконне збагачення”. Покарання за цією статтею — в’язниця терміном від 5 до 10 років.
“За даними слідства, у період з 2020 по 2022 рр. посадовець набув активи вартістю 17,1 млн грн, маючи заощадження та офіційний дохід за цей період у розмірі понад 1,3 млн грн. Таким чином різниця між вартістю придбаного майна та коштами чиновника становила 15,7 млн грн. Йдеться про 2 автівки (Mercedes-Benz, Volkswagen), 2 мотоцикли (Honda, BMW), три паркомісця в Києві, квартиру у Львові та земельну ділянку на Закарпатті. Аби приховати наявність цього майна, посадовець оформив його переважну частину на рідного брата, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі. Мотоцикл Honda зареєстрував на друга, а згодом переоформив на себе”, — повідомило тоді НАБУ.
Звідки у скромного чиновника взялися гроші на придбання активів, що у 13 разів перевищують його офіційний дохід, залишалося загадкою. Можна було припустити, що він знайшов їх на вулиці. Або що він мав нелегальний бізнес. Не було озвучено жодних доказів, що ці гроші з’явилися завдяки використанню службового становища. Та й яке може бути службове становище у офісного клерка, який не має повноважень віддавати будь-кому якісь вказівки?..
Друга серія: хабар в особливо великому розмірі
Незабаром НАБУ виявило у фігуранта нові активи. На цей раз слідчим пощастило більше: вони знайшли ще й один із способів “заробляння” грошей скромним клерком. І 16 квітня 2025 року САП та НАБУ повідомили Смирнову нову підозру одразу за трьома статтями Кримінального кодексу. Це та сама стаття 368-5, що й у першій серії, а також ч.2 статті 209 (“легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом” у великому розмірі; покарання — в’язниця на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна) та ч.4 статті 368 (отримання хабара в особливо великому розмірі; покарання — в’язниця на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна). В офіційних новинах прізвище підозрюваного не названо, але Смирнов на своїй фейсбук-сторінці сам підтвердив, що йдеться про нього:
Лайфхак від НАБУ та САП, як ловити “велику рибу” . Коли в тебе закінчуються всі строки розслідування по справі (незаконне збагачення), а перспектива доказування слабка, то:
– Вручай нову підозру за начебто фактом прийняття пропозиції неправомірної вигоди три роки тому
– Додавай до купи легалізацію коштів, отриманих начебто злочинним шляхом. Теж три роки тому.
Як бачимо, Смирнов не каже, що “нічого не було”, він наголошує на тому, що слідство розкопало щось старе, трирічної давнини. Але це “старе” сталося вже під час повномасштабної війни. І це був не просто хабар, а, якщо вірити НАБУ та САП, ціла корупційна схема за участю АМКУ.
Почалося все ще до великої війни. “За даними слідства, підозрюваний у період 2019-2021 рр. незаконно набув готівкові кошти, які вирішив легалізувати шляхом будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м. у рекреаційній зоні Одещини. Для маскування таких дій звернувся до бенефіціара товариства, яке володіло землею на березі моря, та передав для зведення об’єктів майже 6,5 млн грн. Готове майно, яким фактично користувався топпосадовець, спочатку оформили на товариство, а після повідомлення йому про підозру у травні 2024 року переоформили на довірену особу.”, — розповідає НАБУ. Це ті епізоди, які підпадають під статті КК про незаконні доходи та їх легалізацію.
Але є ще один епізод, найважливіший, який підпадає під статтю про отримання хабара в особливо великому розмірі. “Детективами також встановлено, що у 2022 році до топпосадовця звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді робіт та послуг на суму 100 тис. дол. США для зведення одного зі згаданих будинків на узбережжі. За це просив посприяти ухваленню Антимонопольним комітетом України рішення про скасування результатів тендеру, в якому переміг конкурент, а у новому тендері – забезпечити перемогу його компанії. Топпосадовець пристав на пропозицію, використав службове становище та виконав взяті на себе зобов’язання. АМКУ ж згодом ухвалив “потрібне” рішення“, — констатує НАБУ. За інформацією бюро, підозра висунута також власнику будівельної компанії; слідство триває, встановлюються інші особи, можливо, причетні до протиправних дій.
Чого чекати у третій серії
Отже, слідство має дуже цінне джерело інформації. Власнику будівельної компанії висунуто підозру про надання хабара за ч.1 ст. 369 КК. Рамки можливого покарання тут широкі: штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 17 до 68 тис. грн), або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий термін. Звісно, для бізнесмена є дуже велика різниця — заплатити сміховинну для нього суму чи сісти у в’язницю на 4 роки. Тож буде не дивно, якщо виявиться, що він співпрацює зі слідством по максимуму, щоб відбутися покарання по мінімуму.
Одне з питань, які можуть зацікавити слідство, стосується ролі АМКУ. Чи це було одноразовою схемою, чи скасування тендеру з “неправильним” переможцем — це, як висловлюється Смирнов, “лайфхак” від Банкової? Навіть якщо слідство зайде в глухий кут у пошуках відповіді, це питання напевно буде озвучене політичними “доброзичливцями” Зеленського.
“Справа Смирнова” сама по собі “не навариста” для гучного скандалу. Людина тихо сиділа собі на Банковій, тихо вирішувала свої справи, а коли дізналася, що скоро отримає підозру, тихо пішла. Мотоцикли, автомобілі, паркомісця, квартира, земельна ділянка, кілька будиночків, “зароблені” чиновником зі скромною зарплатою, — це все надто тривіально, щоб могло збудити людей.
Але поява АМКУ серед фігурантів різко змінює ситуацію. Із липня 2020 року до вересня 2023 року головою АМКУ була Ольга Піщанська, яка отримала цю посаду завдяки Зеленському. “Я давно знаю Володимира, ми з одного міста — росли в одному дворі“, — розповіла журналістам її сестра Світлана у 2019 році. Саме Зеленський своїм указом 2 вересня 2019 року призначив Ольгу Піщанську першим заступником голови АМКУ. А потім 16 липня 2020 року за поданням Зеленського (це конституційне повноваження президента) Верховна Рада призначила Піщанську головою АМКУ.
І ось виявляється, що під час великої війни АМКУ, як стверджують САП та НАБУ, “ухвалив “потрібне” рішення”. Якщо розмір хабара за це рішення становив “роботи та послуги на суму 100 тис. дол. США”, то обсяг тендеру, напевно, був на порядок більший, тобто з мільйон доларів. Це вже не мотоцикл чи паркомісце. Це серйозне замовлення, яке в ручному режимі було відібрано в однієї будівельної компанії та віддано іншій.
Ситуація для Банкової погіршується ще однією обставиною. На відміну від Смирнова, який вчасно звільнився, Піщанська і зараз є високопоставленим чиновником. У вересні 2023 року вона пішла з поста голови АМКУ для того, щоб піти на підвищення. Вона взяла участь у конкурсі на вакантні посади членів Рахункової палати. Нагадаємо, згідно із законом, Рахункова палата є вищим державним колегіальним органом фінансового контролю (аудиту), який повноважний контролювати всі витрати держбюджету та всі публічні закупівлі. 21 грудня 2023 року парламент призначив Піщанську на посаду члена Рахункової палати, а 10 січня 2024 року — на посаду голови Рахункової палати.
Тим часом на посаду голови АМКУ, звільнену Піщанською, за поданням Зеленського було призначено Павла Кириленка, який з липня 2019 року за указом Зеленського очолював Донецьку облдержадміністрацію. У серпні 2024 року НАБУ та САП повідомили йому підозру за статтями КК 368-5 (“незаконне збагачення”) та 366-2 (“декларування недостовірної інформації”), нарахувавши 56,2 млн грн незаконних та незадекларованих доходів у 2020-2023 роках (на посаді голови ОДА).
Наразі критики Зеленського отримали новий привід розповідати, що корупція цвіте буйним цвітом. Людям буде неважко повірити, що “лайфхак” від Банкової у вигляді скасування тендерів із “неправильними” переможцями міг використовуватися багаторазово. І що саме для цього Банковій потрібний контроль над АМКУ.
Зеленський свій спосіб захисту озвучив ще місяць тому: він нікого не має наміру звільняти без рішення суду. “Мені здається, що якщо є кримінальна справа, нехай звинувачують, нехай суд виносить вирок і людина несе відповідальність”, — заявив він на брифінгу 15 березня, коментуючи підозру, висунуту голові АМКУ. Це означає, що в очах Банкової підозри у корупції виглядають дрібницею. І це розширює можливості його конкурентів.
“” Читайте також: “Кешбек від Милованова” чи гідна оплата. Розбір гучного кейсу із гонорарами віцепрем’єрки Свириденко
