Отже, сталося те, чого слід було чекати. Скандал навколо стеження за Bihus.info набув міжнародного розголосу. Про нього написала газета Financial Times у Лондоні, того ж дня із заявою виступив Committee to Protect Journalists (Комітет із захисту журналістів) у Нью-Йорку. Причому вони прямо покладають відповідальність на українську владу.
Новий штрих до іміджу Зеленського на Заході
Стаття у Financial Times так і називається: Ukrainian media targeted by pro-Zelenskyy ‘info army’, тобто “Українські медіа атаковані “інформаційною армією” Зеленського“. Саме цей меседж залишиться в мізках читачів: Зеленський має “інформаційну армію”, яка розправляється з неугодними журналістами.
У статті наводяться подробиці, які в очах українців можуть виглядати чимось повсякденним, але здатні шокувати західну публіку. Хоча українські журналісти і раніше піддавалися онлайн-залякуванню та наклепницьким кампаніям, пише Financial Times, останні кілька днів це переросло у переслідування в реальному житті. Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, який викрив корупцію в міністерстві оборони, в неділю зазнав нападу з боку кількох чоловіків, які стукали в його двері, кричачи, що його відправлять на передову, і розклеїли плакати, які назвали його “зрадником” та “провокатором”.
Фотографії чоловіків, які брали участь у нападі, незабаром були опубліковані на проурядових Telegram-каналах, що викликало звинувачення в тому, що інцидент було здійснено з благословення одного із правоохоронних органів. Головний редактор “Детектор Медіа” Наталія Ліхачова заявила, що цей випадок показав, як онлайн-атаки, які, ймовірно, проводилися за вказівкою уряду проти журналістів, що прагнуть притягнути владу до відповідальності, перейшли у фізичний світ. За її словами, проурядові інтернет-голоси, які називають себе “інформаційною армією”, діють “найгіршим чином, перетворюючи всіх критиків уряду на російських агентів, ухилянтів, ворогів президента та України”.
За інцидентом з Ніколовим, продовжує Financial Times, відбулася, ймовірно, скоординована кампанія з дискредитації Bihus.info, київської агенції журналістських розслідувань, яка роками викривала корупцію в уряді. Засновник групи Денис Бігус заявив, що кілька його співробітників, схоже, перебували під наглядом. В інтернеті з’явилося відео, де деякі з них вживають заборонені наркотики під час приватної новорічної вечірки. За словами Бігуса, вони орендували котедж під Києвом, де без їхнього відома було встановлено камеру. Він додав, що телефони репортерів також, ймовірно, прослуховувалися понад рік, оскільки розмови, включені до відео, датуються ще 2022 роком.
Як наголошує Financial Times, відео було опубліковано наступного дня після того, як Bihus.info опублікував розслідування щодо звітів, підготовлених державною компанією, яка аналізувала статті у ЗМІ, “критичні” на адресу українського президента та його кабінету. Компанію контролює депутат від партії Зеленського.
“Мені ніяково від того, що я побачив на відео”, — сказав Бігус, але додав, що це також показало, що “у спецслужб є час, натхнення та бюджет для проведення систематичного стеження за приватним життям членів команди розслідувачів”.
У свою чергу, Committee to Protect Journalists наголосив на відповідальності української влади за забезпечення прав журналістів. “Українська влада має провести швидке та ретельне розслідування словесних загроз на адресу журналіста Юрія Ніколова, а також ймовірного стеження за журналістами Bihus.info, виявити винних та притягнути їх до відповідальності “, — заявила координатор програм CPJ у Європі та Центральній Азії Гульноза Саїд.
Провокація проти України?
Інцидент із Ніколовим, напевно, можна було б списати на чиюсь самодіяльність. Але історія з Bihus.info серйозніша, і на неї довелося реагувати самому Зеленському. У черговому відеозверненні до українців він розповів, що на нараді з правоохоронцями обговорив “ситуацію з нашими журналістами, зокрема факт стеження за журналістами“. За його словами, СБУ “розпочала розслідування та з’ясує всі обставини”.
Україна на рівному місці одержала проблему. Саме зараз, коли у підвішеному стані перебувають десятки мільярдів доларів та євро допомоги від США та ЄС, на іміджі української влади виникла брудна пляма. Тут, звісно, одразу напрошується версія, що саме це було метою замовників скандального відео. Справді, якщо порівнювати іміджеву шкоду, яку це відео завдало Bihus.info та владі, то тут все однозначно.
Команда Bihus.info отримала шикарний імідж “журналістів, яких влада переслідує з використанням наймерзенніших методів”. Буде не дивно, якщо вона незабаром опиниться серед номінантів на найпрестижніші міжнародні журналістські премії.
А от українська влада, навпаки, ризикує потрапити до глобальних списків ворогів свободи медіа. І цей ризик, слід зазначити, створений дуже професійно.
Якби на початку січня просто з’явився прикольний запис прихованою камерою з новорічної вечірки, це можна було б назвати чиїмось злим жартом. Але над монтажем відео попрацювали люди, які постаралися, щоби там прозвучали телефонні розмови, записані ще рік тому. А замовник постарався, щоб відео було вкинуто в інтернет наступного дня після того, як журналісти Bihus.info випустили розслідування “Це читають в Офісі Президента“.
Розслідування присвячене аналітичним звітам (у тому числі про щоденний моніторинг соціальних мереж та щотижневий моніторинг згадок у медіа), за які компанія “Медіатека” отримала у 2023 році близько 10 млн грн з бюджету. “Медіатека” належить нардепу від партії “Слуга народу” Олександру Мариковському. Суть розслідування Bihus.info у тому, що з регулярних звітів “Медіатеки” ОП і Кабмін “отримують викривлену інформацію”, а риторика цих звітів “створює рожеву бульбашку для представників влади“.
Й одразу ж наступного дня після розслідування Bihus.info з’являється відео, яке паплюжить команду розслідувачів. Зрозуміло, що одразу виникли підозри, що це помста з боку Банкової.
Повторимо, якщо це провокація з метою підставити владу та очорнити її імідж, то зроблено це дуже професійно. І якщо називати речі своїми іменами, то замовники діяли на користь Росії. Імідж “ворога свободи медіа” — це останнє, що зараз потрібно Зеленському після низки корупційних скандалів навколо ОП та Міноборони. Можливо, ціль замовників полягає саме в тому, щоб відвернути західну громадську думку від Зеленського і, як наслідок, від України.
Ексцес виконавця?
Звісно, не можна виключати й інші версії. Наприклад, стеження могли вести українські компетентні органи, діючи з якихось своїх міркувань. Сам Бігус озвучує саме цю версію: “Новорічна вилазка редакції стала частиною операції силовиків. встановили камери у номері дівчат із команди на новорічній вилазці”. Бігус наголошує, що “опубліковане відео змонтоване з декількох частин, аналіз яких дозволяє зробити висновок про місяці систематичних стежень і прослушок. Ймовірно, за наші з вами податки“.
Останні новини додали аргументів на користь цієї версії. Команда Bihus.info провела власне розслідування на місці подій — в етнографічному комплексі “Українське село” під Києвом. “Після спілкування з персоналом ми були вражені масштабами “спецоперації” та ницістю тих, хто її організував. За тиждень до нашого прибуття до комплексу приїжджав чоловік, якого дуже цікавив ресторан. Тільки не меню, а де стоїть ялинка, колонки та обігрівачі. Він забронював на 26 грудня (день до нашого заїзду) ті самі номери, що й у нас, і сауну”.
За даними Bihus.info, то була “спецоперація за участю 30 осіб“. “Ймовірно, ці люди встановили камери в готельних номерах нашої команди, а також і в сауні, — розповідають розслідувачі. — Наша команда — це переважно дівчата. Які перевдягалися, ходили в душ, в сауну. З цього боку ситуація виглядає ще мерзеннішою”. Наступного дня після виїзду команди Bihus.info “в комплекс подзвонив дивний чоловік, який знову забронював усі ті номери, в яких жила команда. Після цього приїхало всього декілька людей, що взяли ключі від усіх номерів. Ймовірно, щоб забрати камери”.
СБУ через свою прес-службу заявила, що розслідує обставини незаконного прослуховування та відеозйомки представників проекту Bihus.info. За цим фактом порушено кримінальне провадження за ст. 359 Кримінального кодексу України (незаконне придбання, збут або використання спеціальних засобів отримання інформації).
Це досить серйозна стаття. Дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років. А якщо вони скоєні організованою групою або завдали істотної шкоди правам, свободам чи інтересам окремих громадян, то на строк від семи до десяти років.
Звісно, тут напрошується сентенція: “Головне під час слідства не вийти на самих себе”. Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин (фракція партії “Голос”) в ефірі “Радіо Свобода” заявив: “Це точно перешкода, це точно тиск, це точно незаконні дії. Але хто їх скоїв, за це мають відповідати правоохоронні органи. Інакше підозри, які вже лунають з усіх боків, що це й були правоохоронні органи на користь когось із представників влади, будуть фактично підтверджені“.
Приватне замовлення?
Втім, версію приватного замовника також не можна виключати. Можна уявити, що хтось із високопоставлених фігурантів розслідувань Bihus.info вирішив помститися і найняв для цього якусь приватну структуру, не втручаючи сюди СБУ. Цілком логічно припустити, що уявлення цього замовника про настрої в українському суспільстві сформовані "аналітикою" від "Медіатеки". Він міг бути упевненим, що суспільство довіряє владі і налаштоване рішуче проти всіх тих, хто дозволяє собі владу критикувати. У такому разі замовник міг розраховувати, що відео з новорічного корпоративу поховає імідж команди Bihus.info, а "інформаційна армія" Зеленського отримає незаперечний доказ, що критики Банкової — це обкурені нікчеми, які вигадують усе в наркотичних мареннях. Але вийшло трохи інакше, і тепер співучасники замітають сліди.
Яка з трьох версій ближча до істини, можливо, про це вже зараз відомо і на Банковій, і в СБУ. Але поки що слабко віриться, що слідство і прокуратура знайдуть замовника і відправлять його на лаву підсудних. Коли є три версії — в них легко заплутатися, як заблукати в трьох соснах.
"" Читайте також: Вакханалія з мобілізаційним проектом. Хто винен і кому це було потрібно
