Коли деякі коментатори пишуть, що можливості Росії продовжувати у тривалій перспективі військові дії надто переоцінені – мовляв, російський бюджет уже тріщить по швах, згадується бородатий анекдот.
Чоловік приходить додому сам не свій, похмурий, і каже сім’ї:
– Все, домочадці, погані новини. Горілка подорожчала!
Син радісно підбігає до нього і питає:
– Тату, тату! Значить, ти тепер питимеш менше?
– Ні, синку, це означає, що ти тепер будеш менше їсти.
Анекдот повною мірою відбиває поточну російську реальність.
З одного боку, так і є, федеральний бюджет Російської Федерації за січень-вересень 2026 виконаний з дефіцитом у розмірі 5,186 трлн рублів (або 2,2% ВВП).
Однак з іншого боку, це означає лише одне: населення Росії, зважаючи на все, жити буде гірше, але військова машина продовжить свій рух з повними баками. Перерозподіл бюджетних коштів на користь військових видатків визнається російською владою, на жаль, як цілком прийнятний перебіг подій.
Фінансування лише статті «Національна оборона» у 2026 році більш ніж утричі перевищило сукупні витрати федерального бюджету РФ на освіту та охорону здоров’я разом узяті. За даними аналітиків (включаючи розрахунки на основі даних Мінфіну РФ), військові витрати Росії в 2026 році зросли приблизно на 30% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Російська пропаганда, що працює в режимі 24/7, з цинізмом професійного гіпнотизера адаптувала простий народ до філософії не просто великої війни, а війни ПЕРМАНЕНТНОЇ, довкола якої і вибудовується тепер весь сенс існування. Піпл, як кажуть, хаває.
Ну і з наповненням живим кешем баків російської військової машини за рахунок надходжень від нафтогазового сектора, незважаючи на очевидний у Росії спад видобутку, великих проблем поки що теж не спостерігається.
В одній з попереднії статей ми розібрали, як «європейські друзі» України протягом останніх чотирьох років щедро оплачували (і продовжують оплачувати донині) військові витрати Росії.
Нагадаємо, що сумарно від держав Євросоюзу економіка Росії отримала за свої енергоресурси аж 320,7 мільярда доларів.
При цьому, згідно з офіційними даними сайту Євросоюзу, загальний обсяг усієї допомоги Україні від ЄС за період з 2022 по 2026 рік становив 226 мільярдів доларів (у перерахунку з євро за поточним курсом). Причому 35% цієї допомоги – кредити, які вимагають повернення. Така проста арифметика не на користь України.
Але ж не лише «європейською щедрістю» живе Росія. Пропонуємо подивитися на всю картину «закордонної допомоги» Росії цілком.
ДЕВ’ЯТЬ МІСЯЦІВ ТОРГІВЛІ – ЧОТИРИ З ПОЛОВИНОЮ РОКИ ВІЙНИ
Для початку ПРИГОЛОМШЛИВА цифра.
За даними Russia Fossil Tracker – проекту під керівництвом організації CREA, покликаного продемонструвати доходи Росії від експорту викопного палива, які забезпечують можливість ведення війни проти України – з 24 лютого 2022 року Росія отримала ОДИН ТРИЛЬЙОН 164 МІЛЬЯРДА ЄВРО (!) від експорту.
Зрозуміло, понад ОДИН ТРИЛЬЙОН євро – це загальна митна чи контрактна вартість проданого товару, а не чистий дохід бюджету.
Разом з тим частка експортної виручки, яка вилучається до російського бюджету у вигляді податків і мит, постійно змінюючись залежно від світових цін на енергоносії, виду сировини та податкового режиму, у СЕРЕДНЬОМУ досягає в Росії від 35% до 70% вартості експортованих енергоносіїв.
Давайте для наочності поглянемо на поточні підходи – не відходячи, так би мовити, від каси.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), лише від продажу нафти та нафтопродуктів за кордон Росія досі отримує в середньому до $18 млрд на місяць (наприклад, у вересні 2026 року експорт приніс $17,67 мільярда). У річному обчисленні загальний валовий дохід компаній від експорту всіх вуглеводнів (включаючи газ) коливається в діапазоні $200-240 мільярдів.
При цьому, за дев’ять місяців 2026 року (січень – вересень) загальна сума податкових надходжень до федерального бюджету Росії від видобутку та продажу нафти та природного газу становила 5,47 трильйона рублів. У доларовому еквіваленті за поточним курсом Міністерства фінансів ця сума становить 64,43 мільярда доларів!
Нагадаємо, що згідно з розслідуваннями Forbes Ukraine, щомісячні витрати Росії на виробництво далекобійних ракет становлять 1,1 мільярда доларів та близько 100 мільйонів доларів на ударні безпілотники.
Таким чином, отримані лише за 9 місяців 2026 року російським бюджетом $64,43 мільярда можуть забезпечувати Росію ракетно-дроновим арсеналом для безперервних ударів по містам України 53,7 місяців (майже 4,5 роки!).
А тепер уявіть, скільки зброї могла наклепати Росія, отримавши за останні чотири роки від зарубіжних партнерів ТРИЛЬЙОН З ЛИШНІМ ЄВРО (приблизно 1,31 трлн доларів).
ЗВІДКИ ДРОВА
Щодо лицемірного Євросоюзу, ми вже все з’ясували.
Хто ще платить Росії?
Головними покупцями російської нафти та газу, за рахунок яких фінансується дефіцитний військовий бюджет Росії, стали Індія, Китай та Туреччина.
• Китай (найбільший сумарний імпортер): перевів Росії з початку війни 355,844 млрд євро.
КНР утримує першість із загального обсягу фінансування російської скарбниці, закуповуючи як нафту (близько 25% від усіх російських постачань), так і трубопровідний газ по «Силі Сибіру». Загальні витрати Китаю на закупівлю російських вуглеводнів становлять 50-70 млрд. євро в річному обчисленні.
• Індія (лідер з морського експорту): збагатила Росію на 238,044 млрд євро.
У 2026 році Індія зміцнила свої позиції як головний покупець морських партій російської нафти, забираючи близько 59% всього морського експорту РФ. Найбільші індійські корпорації, такі як Reliance Industries, масово скуповують російську сировину зі знижками для переробки та подальшого перепродажу.
• Туреччина стабільно посідає третє місце з обсягом закупівель понад 137 млрд євро.
Туреччина є найбільшим хабом для перевалки російських нафтопродуктів та ключовим імпортером російського газу чорноморськими трубопроводами.
Ну і далі по дрібницям.
• Південна Корея зробила енергетичний шопінг на 25,365 млрд євро.
• Японія перевела Росії 18,482 млрд. євро.
• Бразилія різко збільшила імпорт російського дизельного палива та інших нафтопродуктів.
• Навіть Саудівська Аравія та ОАЕ закуповують російські нафтопродукти для внутрішнього споживання – користуючись російською знижкою, вони вивільняють власну нафту для експорту до Європи.
• Сінгапур є ключовим азіатським логістичним і змішуючим хабом для російської нафти, що поставляється «тіньовим флотом».
Загалом, із докладним списком топ-20 «найкращих друзів» України ознайомитись можна нижче.
Screenshot
Однак повернемося до реальності, у якій для Володимира Зеленського «ГОЛОВНИЙ ВОРОГ» України – це, безперечно, Америка. Мабуть, саме тому він так любить критикувати цю країну у своїх нескінченних інтерв’ю для ЗМІ тієї самої Європи, яка перерахувала Росії 320,7 мільярда доларів – але про що Володимир Олександрович старанно мовчить у медійних перфомансах. Що ж, це його вибір.
“” Читайте також: Можливість для Венса. Які шанси у демократів усунути Трампа, навіть якщо вони виграють вибори
