Не виправдалися прогнози про те, що розпад партії «Слуга народу» розпочнеться незабаром після місцевих виборів 25 жовтня. Розпад почався вже.
Як Галушко та Дубінський не поділили Бровари
Показовим прикладом став демарш нардепа Миколи Галушка, що представляє в парламенті Київську область. На минулорічних президентських виборах він був довіреною особою кандидата Володимира Зеленського в 97-му окрузі з центром в Броварах, потім в тому ж окрузі був обраний до Верховної Ради як висуванець партії «Слуга народу». Проте 26 вересня 2020 р. Галушко виступив з відеозверненням до Зеленського з протестом проти «свавілля в керівництві партії» і заявив про вихід з партії в звʼязку з тим, що, за його словами, «зараз, на місцевих виборах, всі місця в списках політичної партії «Слуга народу» були продані».
Звинувачення в продажу місць адресоване не стільки центральному керівництву партії, скільки обласному. Київську обласну організацію «слуг народу» очолює нардеп Олександр Дубінський, відомий тим, що його «мама любить швидкість», а на нові авто потрібні гроші. Партія відреагувала на звинувачення з боку Галушка офіційною заявою, в якій назвала ці звинувачення «дуже серйозними» і повідомила, що «служба безпеки партії вже почала відповідні перевірки».
Скільки “слуг народу” підуть слідом за Касаєм і Галушком
Для розуміння перспектив партії «Слуга народу» потрібно врахувати, що демарш Галушка — аж ніяк не перший. І, швидше за все, не останній.
Нагадаємо, 12 вересня з аналогічним формулюванням подав у відставку голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко. «Основна причина — це те, що я фактично позбавлений впливу на кадрову політику та формування складу кандидатів до обласної ради. Голова ОДА без своїх депутатів в обласній раді — це слабкий голова ОДА, який не зможе реалізовувати стратегію розвитку регіону. А без цього моя робота не має сенсу», — пояснив він свою заяву про відставку, яку, до речі, поки ще не задоволено.
Чернігівську обласну організацію «слуг народу» очолює нардеп Павло Халімон, який є заступником голови фракції «слуг народу». Саме з ним не поділив місця в списку Прокопенко. Цікаво, що на офіційному сайті партії «Слуга народу» є сторінка «Список керівників регіонів». Так ось, керівниками регіонів там названі не голови ОДА, а ватажки обласних парторганізацій — наголосимо, це офіційна позиція партії.
15 вересня заявив про вихід з партії нардеп Костянтин Касай, обраний до Верховної Ради в 149-му окрузі на Полтавщині як висуванець партії «Слуга народу». У заяві на імʼя голови партії Олександра Корнієнка Касай аргументував свій демарш тим, що «рішення Полтавської обласної партійної організації ПП “Слуга народу” щодо висунення кандидатів у депутати на місцевих виборах, що мають відбутися 25 жовтня 2020 року, здійснюється одноособово головою Полтавської обласної партійної організації ПП “Слуга народу” Савченко О.». Мається на увазі нардеп Ольга Савченко, яка є заступником голови фракції «слуг народу».
Кажуть, піти шляхом Касая і Галушка збирається ще десяток нардепів-мажоритарників з фракції «слуг народу». Можливість провести своїх людей до місцевих рад в своєму окрузі була для цих нардепів чи не головним фактором, що утримував їх у складі обласних парторганізацій. Тепер цього фактора немає — і вони можуть йти в інші політичні проекти.
За якими господарями розбредуться “слуги”
Найсмішніше — в тому, що нардепи, які очолюють обласні парторганізації «слуг народу» і одноосібно складали списки на місцевих виборах (це і викликало обурення їхніх колег), теж зовсім не обовʼязково збираються зберігати вірність Зеленському. Красномовний приклад — той же Дубінський, який очолює облорганізацію «слуг народу» на Київщині. Офіційно команда «слуг народу» на місцевих виборах на Київщині називається «Команда Олександра Дубінського». І куди він поведе її після виборів — знає тільки сам Дубінський.
Втім, шанувальники Дубінського стверджують, що він зі своєю командою залишиться в партії «Слуга народу» в якості якоря. Мовляв, якщо партія спробує рушити кудись всупереч інтересам Ігоря Коломойського — вона тут же зіткнеться із загрозою виходу Київської обласної парторганізації, що буде означати і втрату своєї фракції в обласній раді. У будь-якому випадку Дубінський і його команда орієнтуватимуться не стільки на інтереси Зеленського і його партії «Слуга народу», скільки на інтереси Коломойського і його нинішнього політпроекту «За майбутнє».
У свою чергу, перебіжчики з «слуг народу» мають широкий спектр пропозицій не тільки від великих партій, але і від дрібних, які в своїх апетитах поки що обмежуються саме місцевими масштабами. Наприклад, той же Галушко, після того як посварився з Дубінським через списки, проявив інтерес до нової партії «Команда Ігоря Сапожка “Єдність”», чий перший зʼїзд відбувся лише місяць тому — 28 серпня. Ігор Сапожко — це нинішній мер Броварів. І так, тепер у нього є своя партія — а власне, чому б і ні, якщо власними партіями обзавелися мер Дніпра Борис Філатов («Пропозиція») і мер Харкова Геннадій Кернес («Блок Кернеса — Успішний Харків»).
26 вересня Дубінський поскаржився партійному керівництву: «Буквально сьогодні пан Галушко зустрічався з чинним мером Броварів і прямим опонентом СН — Сапожком». Напевно на місцевих виборах принаймні кілька подібних партій міського значення добʼються успіху. І тоді їм дуже захочеться обзавестися власними представниками в парламенті. Тому попит на нардепів-мажоритарників буде чималий.
Ветерани АТО створюють внутрішньопартійне підпілля
Веселе життя партії «Слуга народу» обіцяє і внутрішньопартійне підпілля, оголошене 26 вересня. Його створення анонсував ветеран війни з Росією, один з лідерів Асоціації ветеранів Житомирщини Олександр Швецов.
«Слуги народу в Житомирській області зрадили нам!!! Більшість місць у списках продано і віддано «своїм». Всіх, кого знаю порядних, довели до того, що вони пішли звідти», — пояснив він людям і далі звернувся до «слуг народу». «Тепер ми з вами зіграємо у свою гру. Я є кандидатом від вашої партії. Але я не є з вами!!! У нас з вами нема нічого спільного!!! Ми підпілля “Слуга Народу”. І пофіг, що ми не пройдемо, хоча не факт! Але ми кайфанемо».
Це абсолютно новий, можна сказати — освіжаючий струмінь в українському політичному житті. Звісно, це тільки словесний струмінь, що бʼє по іміджу «слуг народу» і особисто Зеленського. Але він може поглибити тенденцію, дуже небезпечну для правлячої партії: мало того що її вже публічно посилають її власні нардепи, так над нею ще й відверто насміхаються її колишні адепти.
