Politerno > Статті > Тернопільська “Dream Team” Порошенка, або найбільш “зашкварені” кандидати Євросолідарності

Тернопільська “Dream Team” Порошенка, або найбільш “зашкварені” кандидати Євросолідарності

  • 30 Вересня, 2020
  • 16085 Переглядів
  • 0

Менше місяця залишається до того жовтневого дня, коли жителі України будуть визначитися щодо складу місцевих рад на подальші п’ять років. Такої активності політиків усіх рівнів в історії місцевих виборів раніше не спостерігалося. Україна схожа на поле битви, де на різних флангах і висотах точаться запеклі піар-баталії. Війна між політичними силами йде за кожне село, а кандидати намагаються достукатися у кожну квартиру.

Проаналізуємо виборчі стратегії і склад найрейтинговіших в нашій області та місті партій. Однією з таких ми вважаємо «Європейську солідарність» Петра Порошенка, котра, за різними соціологічними опитуваннями, лідирує серед претендентів на крісла в Тернопільській обласній раді і займає другу сходинку в рейтингу до міського парламенту.

«Європейська солідарність» Тернопільщини не може похвалитися своїми давніми авторитетними партійцями, адже як партійна структура з назвою «Блок Петра Порошенка» майже не розвивалася в останні п’ять років. Сама політсила була реанімована і перейменована конкретно під президентство Петра Олексійовича у 2015 році і функціонує ще за інерцією  президентської і парламентської кампаній 2019 року. Її виборчі штаби з тих пір не закривалися і працюють по накатаній. В списках політсили на цих виборах ми можемо побачити дуже різних людей, котрі, скажімо, не так давно або не були помітні у політичній площині взагалі, або знаходилися дуже далеко від прихильності до політики п’ятого президента України.

Ключові її функціонери, як то ексголова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна, екснардеп Тарас Юрик та голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук закарбувалися в пам’яті жителів Тернопільщини, м’яко кажучи, не у дуже позитивному світлі. Якщо Барна та Юрик по вуха встрягли у корупційних скандалах, пов’язаних з діяльністю УКБ ТОДА та її екскерівника Віктора Кузяка, поділом доріг по 40 метрів під час їхнього ремонту та будівництвом амбулаторій, то Овчарук засвітився на прийнятті бюджету 2020, коли один із заступників звинуватив його у підробці документу. До речі, справа амбулаторій ще розслідується правоохоронцями, адже, за даними звіту Рахункової палати, у 2018-2019 роках на Тернопільщині неефективно використано майже 18 млн гривень. Нагадаємо, у Тернопільській області була потреба відремонтувати 81 амбулаторію, ще 19 нових планували збудувати. Але на серпень 2019 року жодної амбулаторії так і  не з’явилося, а ремонти виконували із порушеннями. Справу розслідують проти фірми ТОВ «Інтенсбуд», яку оформили на молоду жінку з оточення Барни та Юрика – їй прокуратура інкримінує заволодіння 3,8 млн гривень. Цікавим є і той факт, що Південно-західне обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оштрафувало ТОВ «Інтгеніо» екснардепа Тараса Юрика та приватного підприємця Гринчука А.Р. загалом на 136 тис. гривень за антиконкурентні узгоджені дії шляхом спотворення результатів торгів. ТОВ «Інтгеніо» фігурує  у кримінальній схемі поруч із згаданою ТОВ «Інтенсбуд» і тепер у найближчі три роки не може приймати участь в тендерах. З огляду на вищезазначене, балотування в обласну раду людей, напряму замішаних у корупційних оборудках, по яким ведеться слідство, виглядає як мінімум дивно.

Степан Барна та Віктор Овчарук

Та як би там не було, саме Степан Барна очолив обласний список «Європейської солідарності», Тарас Юрик йде під №2 слідом за ним, а Віктор Овчарук веде цю партію до міської ради. Цікаво, що навіть дружина Юрика балотується до міської ради під №14, а рідний брат можливо сидітиме на лаві поруч в обласному парламенті, так як числиться 17-им номером в списку. У випадку Степана Степановича ставка робиться на не дуже обізнаних щодо корупційних скандалів в обласному центрі жителів глибинки, для котрих Степан – «свій хлопець» з Чортківщини. Щодо Віктора Овчарука, то мабуть вирішальну роль зіграла найменша його «зашквареність» серед досвідчених соратників експрезидента в Тернополі – процесами в облраді містяни ніколи не цікавилася, а керувати багнетами мусить довірена людина.

По суті, згадані троє – єдині публічні і знайомі пересічному виборцю «порошенківці» на цих виборах. Хоча, є ще не менш помітний колишній заступник Степана Барни, керівник апарату Тернопільської ОДА Ігор Вонс, який балотується до міської ради Тернополя під №4 і нічим скандальним тернополянам не запам’ятався. Хоча ні, у 2015 році власник «Колумбуса» з тріском програв мерські вибори, на яких балотувався від президентської партії БПП і набрав усього 3,8%, а також створив «Центр антикорупції», котрий після виборів боротися з корупцією перехотів і з тих пір в його офісі на вулиці Франка знаходиться косметичний салон.

Звичайно, Віктор Шумада, який з моменту обрання до Тернопільської міської ради працював на посаді її секретаря, теж не остання людина в партійній вертикалі місцевої «ЄС», та все ж до згаданих фронтменів йому далеко. То ж і почнемо наше дослідження з претендентів на депутатські крісла від цієї партії у міській раді.

Смакоуз (другий зліва), Шумада (по центу), Місько і Бич (крайні справа)

Віктор Шумада багатьма оглядачами сприймається скоріше навіть не як «порошенківець». Для більшості дотичних до політикуму Тернополя людей він є 100-відсотковою людиною Сергія Надала, поруч з яким сидів протягом п’яти років на кожній сесії міськради. Він є частиною складної але, м’яко кажучи, не дуже законної системи управління містом, про яку тернопільські ЗМІ написали гігабайти статей. У своєму останньому журналістському розслідуванні ми показали тернополянам, як соратник Віктора Шумади, голова фракції БПП «Солідарність» в міській раді Володимир Місько за допомогою  викладачів ТНПУ, у якому він працює деканом історичного факультету, виводить під виглядом ділянок під гаражі та житлові будинки гектари комунальної землі. Якщо відслідкувати усі згадані рішення, то можна побачити, що Віктор Шумада підтримав усі голосування «в інтересах педагогів». Звичайно, мало віриться, що «схема» реалізовувалася без його відома. В статті «Дерибанщики 7-ого скликання. Як формувалася і що наголосувала «схематозна» коаліція Надала» ми нагадали читачам самі резонансні рішення міської ради з 2015 року і по сьогоднішній день. У матеріалі ми зазначили, що «Європейська солідарність» стала першою фракцією, яка стала союзницею міського голови Тернополя на п’ять років його «царювання» в місті. Увесь негатив від управління містом Сергієм Надалом, а саме, таких його відомих моментів як: легалізація незаконних змін до Генплану Тернополя, рішення про переобладнання котелень на торф’яне паливо, найвищі тарифи на проїзд у транспорті в Україні, платня за дитсадки для нетернопільських дітей, інвестиційні угоди і сотні незаконних рішень щодо безкоштовного виділення земельних ділянок – мав би лягти і на Шумаду з Міськом. Але сьогодні ці два політика «штурмують» міську разу в черговий раз – Шумада під «заслуженим» 2-им номером списку, а Місько під «штрафним» (за деякою інформацією, після нашого розслідування) 16-им.  В контексті цієї пари політиків, слід згадати і про Юрія Смакоуза, близького друга Міська і, за інформацією достовірних джерел, ідейного натхненника щодо земельних схем цілої фракції БПП «Солідарність» у минулій каденції. Він, кажуть, «розрулював» з Сергієм Віталійовичем технічні моменти щодо подальшої долі «гаражних» і «приватно-будинкових» ділянок. Про нього теж не забули, він йде 33 номером загального списку – має невеликий шанс обратися по якомусь мікрорайону.

Такий самий невеликий, але все ж шанс, пройти до міської ради має і Роман Навроцький – колишній «свободівець», якого гучно, разом з Іваном Сороколітом та Ігорем Турським, у 2017 році на очах всього міста виключали з партії і позбавляли депутатського мандату.

Навроцький колись вважався одним з не багатьох наближених до Надала

Цей «знаний» тернопільський «підприємець» довго шукав «потягу», яким міг би дістатись бодай кудись у політиці після тих сумнозвісних подій. Під час парламентських виборів минулого року він пробував зайти у «Батьківщину»,  домовлявся із «слугами народу» і «Голосом», стукався до усіх хоч трохи рейтингових політсил. Усюди отримав відмову. Те саме відбувалося і на цих виборах, але, знову ж таки, недобра репутація Навроцького змушували керівників парторганізацій добре подумати, перш ніж приймати рішення. Проблема екссвободівця у тому, що у політтусовці міста ходять цілі легенди про те, як він «вирішував питання», будучи головою фракції «Свободи» і як «зажимав» у себе гроші, які мали йти на «підмазування» депутатів. За інформацією наших джерел, про це згодом взнав Сергій Надал і вказав йому на двері, як зробив це у випадку Сороколіта і Турського, котрі відмовилися підтримати зміни до Генплану Тернополя. Помилково Навроцького прив’язали до двійки бунтарів, хоча природа його конфлікту з керівництвом «Свободи» кардинально відрізняється. Доказом цього є той факт, що їхні шляхи після виключення з лав націоналістів розійшлися і Навроцький пішов блукати по партіям, в той час як Сороколіт-Турський узялися розбудовувати «Силу людей». Покруживши серед різних команд напередодні місцевих виборів, Роман Навроцький таки знайшов свою гавань – купив місце в списку «Європейської солідарності» і тепер під № 37 має крихку надію повернутися до такої бажаної міської ради.

Не менш гучною знахідкою для соратників Петра Порошенка стала Ружена Волянська, засновниця лікувально-діагностичного центру «Румед-Т».

Судові баталії Волянської з Рублеником

Цю відому в Тернополі активістку, не дивлячись на її промовисті демарші, пікети і відстоювання прав ветеранів АТО, пов’язують з Сергієм Надалом, адже вона є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Соцаптеки», частиною якого володіє «Підприємство матеріально-технічного забезпечення» Тернопільської міської ради. Міська рада навіть надала в безоплатне користування ТОВ «Соцаптеки» нежитлові приміщення комунальної лікарні №2 та «Центру первинної медико-санітарної допомоги» терміном на три роки. Прославилася Ружена Волянська «бойовими діями» проти власника аптек «Борис» Бориса Рубленика за ділянку під рестораном «Деканька». Як з’ясувалося, піднімала Волянська підприємців на протести проти Рубленика в інтересах своєї сім’ї, якій належить ділянка під ринком «Київський» коло ресторану і належала частина землі під самою «Деканькою» до того, як її на електронних торгах придбав пан Борис. У цій історії Волянська у ЗМІ фігурувала як голова організації протидії рейдерству, хоча її втручання в конфлікт мало чисто бізнесові мотиви.

Про відстоювання інтересів ветеранів АТО в питанні виділення земельних ділянок для них – окрема тема, в якій, за деякими даними, пані Ружена знову ж таки відігравала специфічну роль. Очолювані нею протести проти «бездіяльності» ректора ТНЕУ Андрія Крисоватого в питанні виділення земельної ділянки обабіч львівської траси, що належить університету, виглядали як гра у «кішки-мишки» з тими ж атовцями. Ні для кого в Тернополі не є секретом, що Крисоватий – людина Сергія Надала і вирішувати земельні питання без відома міського голови апріорі не міг. Протестувати потрібно було під міською радою, а не під ТНЕУ. Коли у Надала говорили, що «зробили усе можливе» і відсилали ветеранів до ректора університету, звичайно лукавили і водили хороводи. Волянська мала це розуміти, але грала свою роль, поки ОДА з міськрадою вирішували, що і коли робитимуть із землею атовців. Як відомо, питання досі не зрушилося з місця, зате піару – на сотні публікацій у наближених до того ж Надала ЗМІ. Сьогодні Ружена Волянська йде на вибори до міської ради з «ЄС» Порошенка під №7 партійного списку.

Ще один цікавий персонаж йде до міської ради під №10 партії «Євросолідарність». Це – Павло Бич. Він є депутатом міської ради Тернополя від партії п’ятого президента теперішньої каденції і вважається особистим вірним «штиком» самого Степана Барни. Чим цікавий Бич? А тим, що Степан Барна вигадав для нього цілу посаду за часів свого «правління» в ОДА і наділив її такою зарплатою, що навіть керівник апарату облдержадміністрації заздрив її розмірам. Будучи аж цілим керівником патронатної служби апарату ОДА, у 2018-му році Бич заробив 328 864 гривень – це по 27 500 щомісяця. Через рік чоловіку трохи зняли із зарплатні, бо якось не дуже гармонійно виглядали 1 000 Євро місячного доходу для чиновника з Тернопільщини. Зате Бич почав отримувати кошти від бізнесу – 706 156 гривень за 2019-ий рік. Мабуть зненацька почало давати прибуток Фермерське господарство БИЧ, яке ще рік перед тим лише значилося у декларації.

Та найскандальнішого номінанта від «ЄС» на депутатське крісло в міськраді Тернополя ми залишили наостанок. Це – Тарас Маршалок.

Тернополяни мали б пам’ятати гучне затримання члена приймальної комісії ТНЕУ на отриманні хабаря у 2013 році. Не чистого на руку викладача «здав» абітурієнт, якому продавав державне місце у ВУЗі Маршалок. До речі, городянам так і не розповіли ким був затриманий. Але увесь фінансовий універ гудів про Маршалка, кум якого, керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції і член «Удару» Андрій Плевчук теж свого часу був фігурантом справи про хабарництво. Родинне мабуть. Маршалку дали 31 номер загального списку, і цілком ймовірно, що місто отримає такого депутата по якомусь з округів.

Ось така Дрім-тім від Петра Порошенка йде у міську раду Файного міста Тернополя. І це ми згадали лише самих «зашкварених» персонажів, про яких змовчати просто не мали права. Є у списку Євросолідарності і менш «палені» кандидати, про яких теж можна розповісте багато смаженого, але тоді у нас вийшов би нечитабельний лонгрід – текст і так получився досить об’ємним. Але місто повинно знати ще не своїх але «героїв» – кримінальної і журналістської хронік. Тим більше, що мова йде про «найпатріотичнішу» партію України.

Фінансовим стовпом цього списку, за нашими даними, є власник «Креатор-Буду» Ігор Гуда. Здебільшого саме його фінанси використовуються для розкрутки «ЄС» по місту. За право формувати списки будівельник вів війну з Романом Заставним, якому, у підсумку, все ж вдалося пропхати по місту Ігора Вонса. Є інформація, що іншою рукою пан Гуда «поклав у кошик» «Свободи» і звіряє свої дії особисто з Сергієм Надалом. До речі, в політичних колах міста вже ходить теза про домовленість «Свободи» та «ЄС» щодо співпраці у майбутній міській раді. Що ж, цінності цих політичних команд дуже схожі, а тому плани передбачувані. Відомо, що згаданий №1 Віктор Овчарук є людиною тернопільського дорожного олігарха Андрія Яреми, але фінансову участь останнього нам не підтвердили, лише зазначили, що і з Гудою в Овчарука більш ніж теплі стосунки. Що стосується обласної кампанії – то там працюють інші «донори», але чітко назвати їхні прізвища нам не змогли.

Читайте також: Розкол в “Свободі”. Що означає демарш Леоніда Бицюри і чим він загрожує Сергію Надалу

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь