Politerno > Статті > Дерибанщики 7-ого скликання. Як формувалася і що наголосувала “схематозна” коаліція Надала

Дерибанщики 7-ого скликання. Як формувалася і що наголосувала “схематозна” коаліція Надала

  • 15 Вересня, 2020
  • 5505 Переглядів
  • 0

Ось і добігає кінця п’ятирічна каденція депутатів сьомого скликання Тернопільської міської ради. Більше ніж попередній, цей «випуск» міськради запам’ятався тернополянам цілим рядом гучних скандалів. Але об’єднує шосте і сьоме скликання міської ради Тернополя інша ознака – тотальне підпорядкування депутатського корпусу міському голові Сергію Надалу.

Складається враження, що після першої мерської каденції, Сергій Віталійович здобув таємні знання і став справжнім гіпнотизером – на другий рік діяльності теперішньої міськради він узяв під свій контроль усі без виключення фракції міського парламенту, за винятком двох-трьох депутатів. Неначе оркестр під головуванням одного диригента, народні обранці «награли» таку гору абсурдних, а іноді і злочинних рішень, що знадобиться повноцінна ТСК Верховної Ради і співпраця слідчих одразу кількох правоохоронних органів, щоб її розібрати. Більшість голосувань відбувались без жодних обговорень у сесійній залі, а зверху на них, на наступних засіданнях, навалювалося ще по кілька рішень, котрі змінювали суть попередніх. Таких питань – тисячі.

Звичайно ми розуміємо, що Сергій Надал не має екстрасенсорних здібностей, а депутати голосували не під гіпнозом. Сила міського голови схована в інших «здібностях».

Про те, як відбувалося поглинання депутатського корпусу 7-ого скликання ТМР міським головою, хто вони, жертви «злого генія» Сергія Надала і які самі резонансні рішення вони наголосували – у матеріалі.

Генплан і зародження коаліції Надала

У 2015 році на виборах до міської ради Тернополя перемогла партія «Свобода». Сергій Надал завів у ТМР 13 націоналістів, але цього для подальшої реалізації його грандіозних планів було замало. Першими, кого узявся «обробляти» Сергій Віталійович, стали депутати від БПП, «Батьківщини» та РПЛ Ляшка. Віктору Шумаді з президентської на той час фракції запропонували зайняти посаду секретаря міської ради, голові фракції «Батьківщина» Андрію Артимовичу дали посаду головного лікаря Тернопільської міської комунальної дитячої лікарні, а «ляшківець» Тарас Серетний і так працював заступником начальника управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру  – себто, був у темі.

Найважливішим для Сергія Надала у нинішній каденції міської ради без сумніву стало питання змін до Генерального плану Тернополя. Міняти конституцію міста можна не частіше ніж раз у п’ять років, а ще з минулої каденції лишилися незавіреними безліч скандальних але вже «оплачених» рішень. Голосування за зміни до Генплану знімало усі питання до законності відчуження цілого ряду скандальних земельних ділянок – у парку Національного відродження під так звану «спортивну школу», на бульварі Петлюри під офісні приміщення, на території ПК «Березіль» під багатоповерховий будинок, тощо. У мерії створили робочу групу, завданням якої було проаналізували документ та надати свої пропозиції. Хоча, по суті, цей час міський голова Сергій Надал виторгував для себе, аби знайти якнайбільшу кількість депутатських «штиків», готових підтримати мега важливе для нього голосування. Слід відмітити, що неочікуваним ударом для «Свободи» на той час стала позиція трьох її депутатів, які виступили проти легалізації змін до Генплану і яких згодом партія виключила зі своїх лав і позбавила депутатських мандатів – Турського, Сороколіта та Навроцького. Паралельно мер працював на двох фронтах: очолив групу, у якій нібито разом з «громадськістю» працював над документом, та «опрацьовував» депутатів, які у своїй позиції до цього часу вагалися.

Прискорити переговорний процес Надала змусили обшуки у міській раді, які відбулися 17 березня 2017 року. Правоохоронців, власне, цікавили землевпорядні документи та інвестиційні угоди, якими славилася попередня каденція ТМР. Аби перестрахуватися і закрити усі питання Надал змушений був за будь-яку ціну затвердити зміни у Генплані.

Цікавим видався той факт, що жодного офіційного повідомлення про продовження роботи сесії 24 березня не анонсувалося. Напередодні ввечері представники мерії обдзвонили депутатів і ті вранці, 24 березня, зібралися на сесію, на якій розглядали лише одне питання – зміни до Генплану. І це при тому, що в порядку денному їх було близько двохсот.

Клікни на фото, щоб збільшити

Категоричними щодо цього рішення залишалася фракції «Самопоміч» і «Громадянська позиція». До «Свободи», БПП, «Батьківщини» та РПЛ приєдналися два «багнета» «Народного контролю» і Генплан Тернополя був затверджений. Далі Сергій Надал обіцяв допрацювати документ спільно з громадськістю.

«Самопоміч» складає зброю

Найопозиційнішою до чинного міського голови фракцією у ТМР певний час вважалася фракція «Самопоміч». У фракцію входило 7 депутатів і це робило її досить вагомою в очах Сергія Надала. Особливо виділявся своєю критикою діяльності міського голови колишній журналіст Андрій Шкула. Тернополяни мали б пам’ятати його журналістські викривальні матеріали щодо парку «Загребелля» та інших земельних афер першої каденції Сергія Надала. Разом з регіональним видавцем «Медіа Корпорації «RIA» Юрієм Штопком та Назарієм Зелінкою вони вважалися представниками громадського середовища, якщо можна так сказати, його лобістами у міськраді Тернополя.

Відкрито про свою опозиційність до міського голови Сергія Надала та його партії в міській раді депутати із фракції «Самопоміч» висловилися одразу на перших сесіях. Однак після 2017 року, а саме конфлікту з недопущенням трійки «свободівських» вигнанців до сесійної зали ТМР, риторика «Самопомочі», як і «Громадянської позиції», почала мінятися.

Ті політики, з якими нам вдалося поспілкуватися, стверджують, що впливала на позицію однопартійців Садового фракція БПП. Мовляв, «опозиціонерам» пояснили усю безперспективність їхньої боротьби за Сороколіта, Турського і Навроцького і обмалювали привілеї співпраці з «всесильним Надалом».

Фракція “Самопоміч” у ТМР спочатку підтримала Сороколіта, Турського і Навроцького

Минув певний час і головні функціонери тернопільської «Самопомочі» Андрій Грицишин та Олег Нитка вмовили інших колег по фракції перестати опонувати міському голові і цьому одразу ж знайшлося пояснення: обидва були ідейними натхненниками та авторами проекту «Вуличного радіо», розвиток якого свого часу «благословив» особисто мер. Згодом ТОВ «Українське інформаційне агентство «Вуличне радіо» Грицишина і Нитки почало облаштовувати зупинки міста ще й мультимедійними інформаційними моніторами, на яких крутять, окрім комерційної реклами, хвалебні ролики про роботу міської влади. А вже на одній з останніх сесій міськради фірма депутатів отримала «дозвіл на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0003га терміном на десять років для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми – опори інформаційного екрану складової системи оповіщення» на 12 зупинках громадського транспорту Тернополя.

Також «Самопомочі» було віддане КП «Парк Загребелля», яке утримує рекламні тумби та дошки оголошень біля будинків. Його керівник Павло Іванов йшов на вибори до міської ради разом з проєктом мера Львова і є хорошим товаришем та партнером згаданих вище «рекламщиків» Грицишина та Нитки. Це комунальне підприємство розігрує багато «цікавих» тендерів , зокрема, на роботи по очищенню тумб, стелл, які знаходяться на балансі підприємства, фасадів та електроопор на вулицях міста Тернополя від несанкціонованої реклами. Скажімо, минулого року за це Тернопіль заплатив майже 100 тисяч гривень. Але цінне для керівництва «Самопомочі» КП Іванова саме маркетинговою спрямованістю.

Уже за рік роботи в Тернопільській міській раді Андрій Грицишин спромігся придбати елітний позашляховик «LEXUS GX 470». У декларації він вказав його ціну – 270 тис. грн., хоча на спеціалізованих автомобільних сайтах вартість цієї автівки щонайменше вдвічі більша. У грудні 2017 року автомобіль «Renautl Captur» у салоні придбала і дружина голови фракції Анна Володимирівна. Заплатила вона за нього, якщо вірити декларації, 556 тисяч гривень. При цьому 230 тисяч із цієї суми голова сімейства взяв у кредит.

Ближче до кінця каденції вже колишні депутати від партії Андрія Садового голосують в унісон із промерською більшістю або ж намагаються утриматись, не входячи в пряму конфронтацію з міським головою.

Непомітно, слідом за «Самопоміччю» до монобільшості  Надала перекочувала і «Громадянська позиція», фракції якої, знову ж таки, як і «Самопомочі», більше у ТМР не існує. Замість них в міськраді Тернополя з’явилася фракція «Порядок. Відповідальність. Справедливість», яка стала групою підтримки міського голови Сергія Надала на майбутніх мерських виборах і до якої увійшли шестеро депутатів з різних команд. Із фракції «Самопомочі» до неї перейшли депутати Віктор Генсерук, Андрій Грицишин, Олег Нитка та Сергій Лупак. Позафракційними залишились Андрій Шкула, Юрій Штопко та Назарій Зелінка. Останні двоє вже готуються до місцевих виборів під брендом «Голосу». До новоствореної команди Надала приєдналися Андрій Артимович з так званої фракції «Батьківщина» та Андрій Газилишин з «Громадянської позиції».

Така безсоромна міграція народних обранців під крило міського голови стала переможним і фінальним акордом Сергія Віталійовича за підсумками його «загарбницьких» зусиль у Тернопільській  міській раді 7-ого скликання.  Але й за старої конструкції ще чинні міські депутати прийняли ряд вкрай резонансних рішень, про які ми вважаємо за потрібне нагадати виборцям.

Ресторан «Україна» для Заставного

Не мало галасу в Тернополі здійняла приватизація ресторану «Україна» сім’єю колишнього мера Тернополя Романа Заставного. І це питання стало одним із знакових – у міській раді почала свою злагоджену роботу пронадалівська коаліція.

На місці ресторану «Україна» в центрі міста, який понад десять років тому приймав тернополян, функціонує популярний заклад громадського харчування «Файне місто». Роман Заставний орендував це приміщення і тому отримав право «першої шлюбної ночі» – викупити приміщення першим. Втім, це його право є спірним.

Щодо вартості купівлі ресторану «Україна» екс- нардепом і мером виникли суперечки. Загальна площа цілісного майнового комплексу, яке орендує ТОВ «Україна» Ресторан, становить 1205,2 м. кв. Місячна орендна плата – 63561,27 грн. Або в середньому 52,74 грн. за 1 кв. м. протягом місяця. Дата початку дії першого договору – 08.09.2010. Дата закінчення договору – 01.09.2020.

Комерційна вартість при продажі 1 кв. м офісного приміщення в центрі Тернополя  – близька до 1000 дол. США. Для прикладу, на сайті ДОМ.RIA.com виставлено на продаж офісне приміщення по вул. Б. Хмельницького. Його ціна – 121 500$ за 135 кв. м. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», об’єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах.

10 вересня 2018 року народні обранці та міський голова погодилися продати родині Романа Заставного приміщення готелю «Україна», що в центрі міста, за 30 мільйонів гривень. Це рішення підтримали депутати з усіх фракцій ТМР – деякі народні обранці не погодилися зі своїми колегами.

 

Парковка біля готелю «Галичина» під «приватний будинок»

Згідно із ще одним рішенням Тернопільської міської ради на ділянці біля готелю «Галичина», де колись була автомобільна парковка, тепер дозволено звести приватний будинок.

Депутати міської ради двічі голосували за дозвіл на розробку проекту землеустрою і з другої спроби його погодили. Знайшлося 26 депутатів, які проголосували «за» це абсурдне рішення. Тоді дозвіл на ділянку отримав Анатолій Васильович Дубінецький, донька якого фігурує у декларації заступниці міського голови Тернополя Вікторії Остапчук. Якщо це не однофамільці, то Вікторія Остапчук винаймає житло у бухгалтерки з Кременця, батько якої й отримав від депутатів дозвіл забудувати парковку.

Минув рік. Жодних дій на ділянці Анатолій Дубінецький не розпочав. І, очевидно, не збирається. Адже ділянка належить не йому, а будівельній компанії. Згідно з даними Державного земельного кадастру, ділянка, яку рік тому віддали під житлову забудову, сьогодні належить приватній фірмі. У базі зазначається, що 0,0735 га землі тепер належать ТОВ «Капітал-інвестування».

Це товариство створено близько року тому і єдиним засновником та керівником його є Тарас Кедик. Статутний капітал цієї товки – 1000 гривень. Тараса Кедика добре знають у міській раді. В 2018 році він, як фізична особа-підприємець, надавав послуги із закупівлі картингів та шин до них на майже мільйон гривень.

Знайомий Кедик і для родини міського голови Тернополя. Адже рідний брат дружини Сергія Надала – Богдан Вербовий пов’язаний з Кедиком через ТОВ «СІО» і ТОВ «Нова Генерація». Тобто новий власник парковки і родич мера по лінії дружини – бізнес-партнери.

 

Гучна приватизація залізничної лікарні… і напад на Турського

За даними правоохоронців, будівлю колишньої залізничної лікарні посадовці Тернопільської міської ради планували приватизувати за суттєво заниженою ціною в інтересах діючого орендаря. Після накладення арешту на будівлю начальник ГУ НПУ в Тернопільській області Олександр Богомол повідомив, що Тернопільську міську раду обшукали і 16 січня 2020 року вилучили документи. За три дні до прес-конференції, 17 січня, у Тернопільському міськрайонному суді розглядалося клопотання слідчого про накладення арешту тимчасово вилученого майна. Як зазначено в Ухвалі, вона відмовила у накладені арешту на підставі того, що у клопотанні правоохоронців не вказано, хто є власником документів. Тож за логікою суду, рішення сесій, виконкомів, листи, договори та інші документи з підписами посадових осіб Тернопільської міської ради не мають власника. Про такий казус в суді Олександр Богомол на прес-конференції не згадував.

З другої спроби правоохоронцям все ж вдалося переконати суд, що документи, які лежать в приміщеннях міської ради, мають власника. Розгляд нового клопотання в Тернопільському міськрайонному судді відбувся 22 січня. Цього разу правоохоронці вказали, хто є власником документів, посилаючись на установу, де проводили обшуки.

Інформації про медичну діяльність компанії-орендаря ТОВ «БонусМедікус» знайти не вдалося, а його новим власником, напередодні судових позовів, став Павло Миколайович Коломієць.  Цей чоловік також займається підприємницькою діяльністю – оптовою торгівлею молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. Як тільки ввійшов в засновники Павло Коломієць, статутний капітал ТОВ «Бонус Медікус» зріс з 1 тис. грн. до 3,2 млн. грн.

Особа на ім’я і прізвище Павло Коломієць згадується в ще одній не менш гучній кримінальній справі. Це – замовний напад на згаданого вище виключеного зі «Свободи» Ігоря Турського, який був скоєний в лютому 2018-го року. Тоді на колишнього депутата Тернопільської міської ради злочинець кинувся з ножем і досить важко поранив його. Цей злочин ввійшов у перелік кримінальних справ по нападах на громадських активістів, відомих під назвою «Список Гандзюк».

Нападник на Ігоря Турського під час суду

Коли в  Тернопільському апеляційному суді відбувався розгляд апеляційної скарги підозрюваного, якому визначався розмір грошової застави, Ігор Турський вніс клопотання про відвід судді Тихій І.М., так як просив слідство допитати її рідного брата – Павла Коломійця, який проходив у матеріалах справи, як можливий замовник нападу. Павло Коломієць є сином нині покійного Миколи Володимировича Коломійця, який з жовтня 2010 року і до вересня 2012 року обіймав посаду голови Апеляційного суду Тернопільської області. У вузьких колах Тернополя Павла Коломійця вважають близьким другом екс-заступника міського голови Тернополя Володимира Камінського. Цей чоловік позбувся посади, коли в травні 2015-го був затриманий за хабар.

Але повернемося до справи залізничної лікарні, а саме – голосування міської ради за її приватизацію фірмою Павла Коломійця. Нагадаємо хронологію подій і ключові рішення, які давали право ТОВ «БонусМедікус» приватизувати історичну будівлю.

У вересні 2017-го за ініціативи начальника Управління обліку та контролю за комунальним майном Вилодимира Мединського виконком Тернопільської міської ради дозволив компанії ТОВ «БонусМедікус» провести реконструкцію орендованих приміщень за адресою м. Тернопіль вул. І.Франка,3 загальною площею 3222,2 кв.м. для створення профілакторію санаторного напрямку.

5-го червня 2019 року виконком розглядає нову пропозицію авторства начальника Управління обліку та контролю за комунальним майном.  У підсумку розгляду рішенням №565 затверджує вартість невід’ємних поліпшень здійснених ТОВ «БонусМедікус»  в орендованих нежитлових приміщеннях, площею 1927,8 кв.м в сумі 2433100,0 грн. без врахування ПДВ та площею 1294,4 кв.м в сумі 1633680,0 грн. без врахування ПДВ.

Відразу наступного дня, 6-го червня 2019 року, 34 міських депутати віддали свої голоси «за» включення в перелік об’єктів, що підлягають приватизації та затвердили до приватизації шляхом викупу орендарем ТОВ «БонусМедікус» нежитлові приміщення колишньої залізничної лікарні. Номер рішення сесії 7/35/199. Підстава, мовляв, орендар вклав в реконструкцію історичної будівлі майже чотири мільйони гривень – є маніпуляцією.

«Гаражна схема»

Схема виділення земельних ділянок під виглядом гаражних «квадратів» стала популярною саме у цьому скликанні міської ради. Інвестиційні угоди, як вже згадувалося, не раз ставали об’єктами прискіпливої уваги правоохоронців, коли комунальні підприємства отримували у підпорядкування цінні ділянки і заключали договори з «потрібними» будівельними компаніями для подальшої їх забудови. «Гаражна тема» також об’єднала різні фракції міської ради – спочатку вона не викликала підозри і давала можливість заробити усім групам впливу. Втім жадібність, як завжди, погубила творців цієї афери – гаражі виділяли у таким місцях Тернополя, що навіть не надто обізнана людина могла зрозуміти, що за виділенням чергових ділянок під гаражі, скажімо, на вулиці Шептицького, криється подальша їхня трансформація в об’єкти торгівлі.  А таких ділянок було не один десяток.

Найбільшими «щасливчиками» ми сміливо можемо назвати тернополян, які отримали ділянки під гаражі на вулицях Текстильна, Громницького біля ТНПУ та в центрі міста. Про гаражну схему у виконанні партнерів Сергія Надала з фракції «Європейська солідарність”, у якій брали участь працівники ТНПУ, ми писали в окремому розслідуванні. Зазначені гаражні ділянки виокремлені нами не просто так – вони претендують на зміну цільового призначення під об’єкти торгівлі, які скоро «виростуть» у різних куточках Тернополя. Деякі «найфартовіші» з містян отримували по кілька ділянок по усьому місту і навіть по декілька на одній вулиці.

Та найбільше нас зацікавили ділянки під гаражі на вулиці Старий ринок за будинком №3. Там тернополянці Фігурській Романі Анатоліївні належить одразу три безцінні ділянки з виглядом на «єлисейські поля» за готелем «Тернопіль».

Та що найбільше вразило нас, і ви можете у цьому пересвідчитись, ділянкам «приписали» адресу вулиця Хмельницього, 4-а, хоча знаходяться вони саме на вулиці Старий ринок. Там розвернутися нема де, але це питання другорядне. Головне ж – як ця афера реалізовувалася?

Жодного рішення Тернопільської міської ради щодо цих «гаражів» на її сайті ми не знайшли. Тобто, уявіть, приймалося це рішення «в пакеті» і з голосу у такому авральному режимі, що просто геть випустили з уваги необхідність оприлюднити рішення. А можливо ці «гаражні місця» вирішили не світити саме у розрахунку, що ніхто не згадає про це голосування. Та як би там не було, ми вважаємо цей випадок квінтесенцією «земельної вакханалії» і зухвалості у виконанні Тернопільської міської ради.

Пам’ятаймо своїх «героїв»

Отже, як бачимо, після приходу Сергія Надала на другий мерський строк йому не відразу, але все ж вдалося сформувати у міській раді свою монобільшість, яка об’єднала дуже різні політичні команди. Це дало змогу міському голові реалізувати усі задумані не зовсім законні, а іноді й відверто кримінальні схеми збагачення. Що, у свою чергу, забезпечило формування необхідної матеріальної бази для походу Сергія Віталійовича ще й на третій мерський термін.

У цьому матеріалі ми пригадали лише найгучніші епізоди діяльності ТМР 7-ого скликання. Їх звичайно на багато більше, а значна частина резонансних земельних питань увійшла в «пакет» змін до Генерального плану Тернополя, про який ми згадали на початку.

Сподіваємося, ця стаття трішки освіжить пам’ять тернополян напередодні місцевих виборів і змусить задуматися – ми повинні знати і пам’ятати своїх «героїв».

Читайте також: П’ятиголовий дракон. На кого витрачає мільйони Сергій Надал, ще не почавши власної виборчої кампанії

Діліться у соцмережах:
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  

Залишити відповідь