Степан Барна пробув головою Тернопільської облдержадміністрації із 2 квітня 2015 до 11 червня 2019
За даними звіту Рахункової палати у 2018-2019 роках на Тернопільщині неефективно використано майже 18 млн грн. Яких, на думку аудиторів, помилок допустилися чиновники та до чого це призвело – далі у статті.
Про цифри та збитки
У Тернопільській області була потреба відремонтувати 81 амбулаторію, ще планували збудувати 19 нових. Але на серпень 2019 року жодної амбулаторії так і не збудували, а ремонти виконували із порушеннями.
“Проєктні організації при розробці проєктів і складанні кошторисів на будівництво не завжди враховували протипожежні вимоги до закладів охорони здоров’я, технічні завдання на проєктування амбулаторій,”- йдеться у аналізі Рахункової палати. Результат – в 17 об’єктів будівництва не передбачене підключення до телекомунікаційних мереж, зокрема мережі Інтернет.
Щодо порушень законодавства з питань містобудівної документації та публічних закупівель аудит порушень не знайшов. Але були встановлені випадки неналежного технічного нагляду за будівництвом амбулаторій.
Крім Тернопільської області аудит провели ще у семи областях- Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Миколаївській, Полтавській, Чернігівській та Рівненській.
У шести з восьми областей, де проведено аудит, встановлено факти оплати замовниками невиконаних будівельних робіт: “Порушення, що заподіяли збитків на суму 376,8 тис. грн, виявлено на шести об’єктах будівництва у Тернопільській області (с. Куряни – 89,5 тис. грн, с. Стриганці – 68,0 тис. грн, с. Борсуки – 65,9 тис. грн, с. Скорики – 64,9 тис. грн, с. Старе Місто – 45,7 тис. грн, с. Вишгородок – 42,8 тис. гривень)”.
Ще встановили, що в акти виконаних робіт включали вартість будматеріалів та обладнання, які при будівництві не використовувалися. За договорами ці будівельні матеріали передали на зберігання постачальникам або підрядникам, але належних документів, які б це підтвердили аудиторам не надали. Рахункова палата визначила, що ризики збитків через це в області на 6 396,7 тис. грн. Під час аудиту окремі розпорядники коштів здійснили заходи, щоб усунути допущені недоліки. Таким чином в області “врятовано” 376,8 тис. гривень.
Як повідомляють аудитори: “У Тернопільській області на час перевірки розпочато роботи з будівництва усіх запланованих 19 амбулаторій. У липні 2019 року жодна із них не була накрита дахом, а будівельні роботи у с. Почапинці Тернопільського району тільки розпочато. Причина – відтермінування строків початку будівельних робіт через невчасне виготовлення проектно-кошторисної документації та дозволів, повільні темпи виконання будівельних робіт, недостатній рівень співфінансування з місцевих бюджетів, зупинення органами Казначейства операцій з бюджетними коштами (з 03.07.2019 по 02.08.2019 у зв’язку з непідтвердженням протягом трьох місяців факту виконання робіт за надану попередню оплату), а також відволікання 3,4 млн грн субвенції на придбання підрядниками дороговартісного медичного устаткування (обладнання) для амбулаторій, які ще не збудовані. У цій області за рахунок кошторисної вартості будівництва оплачено придбання двох неповних комплектів телемедобладнання, яке за призначенням не використовується”.
Чому так сталося?
В результаті перевірок визначено неналежний рівень матеріально-технічного забезпечення комунальних закладів охорони здоров’я, що негативно впливає на доступність сільського населення до якісного та ефективного медичного обслуговування. Підтвердженням цього стали численні факти порушень і недоліків, на всіх етапах управління коштами субвенцією, що унеможливило своєчасне, повне та економне використання їх за призначенням.
“Незважаючи на затверджені 6000,0 млн грн субвенції на 2017–2019 роки на 01.08.2019 місцеві бюджети одержали 5000,0 млн грн, використали лише 1939,0 млн грн (39 відс. одержаних коштів)”- йдеться у висновках Рахункової палати.
На думку аудиторів, залишок невикористаних коштів субвенції на рахунках місцевих бюджетів свідчить про неефективне управління Мінрегіоном та ОДА коштами: “Головна причина цього – неналежна організація обласною державною адміністрацією виконання бюджетної програми. Водночас потребують додаткового врегулювання окремі питання для запобігання ризикам неефективного використання бюджетних коштів”.
Негативно на будівництво нових амбулаторій аудитори визначили той факт, що перелік проектів будівництва у 2018 і 2019 роках неодноразово переглядався, через включення до нього низки об’єктів за відсутності ПКД, а в окремих випадках – надання пропозицій з недостовірними відомостями про терміни виконання проєктів, обсяги їх співфінансування з місцевих бюджетів, наявність широкосмугового доступу до Інтернету.
Як заходи, для усунення знайдених недоліків, Рахункова палата запропонувала:
– здійснювати перерозподіл за погодженням з Мінрегіоном залишків коштів субвенції і спрямовувати їх на реконструкцію та капітальний ремонт діючих амбулаторій, забезпечити їх, за потреби, медичним і телемедичним обладнанням та устаткуванням;
– посилити контроль за законним та ефективним використанням підпорядкованими структурними підрозділами коштів субвенції;
– вносити за фактами неналежного виконання функцій з технічного нагляду, що призвели до збитків державі, пропозицій до Атестаційної архітектурно-будівельної комісії про позбавлення відповідних осіб кваліфікаційних сертифікатів.
Такі кроки забезпечують більш злагоджене використання коштів субвенції та створюють умови кращого функціонування медицини у сільській місцевості.
Центр громадського контролю «ДІЙ!» в Тернополі
Довідка: Центр громадського контролю «Дій!» – проект чеської організації People in Need за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках програми «Transition Promotion Program». Проект полягає у розбудові в Україні мережі моніторингових центрів, які опікуються питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади. До основних компонентів діяльності проекту відносяться: моніторинг та аналітика, адвокація, громадсько-правова просвіта, створення проактивності місцевого громадського сектору та його консолідація. Мережа на цьому етапі охоплює ключові міста в Україні, де на сьогодні цікава і динамічна громадсько-політична активність – Тернопіль, Вінниця, Запоріжжя, Краматорськ та Маріуполь (Донеччина).
Нагадаємо, за процесуального керівництва Тернопільської місцевої прокуратури директору товариства повідомлено про підозру у привласненні бюджетних коштів, виділених на будівництво амбулаторій та службовому підробленні (ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України).
Джерела “Політерно” в обласній прокуратурі повідомили, що мова йде про компанію ТОВ «Інтенсбуд», журналістське розслідування щодо діяльності якої на початку березня публікувало наше видання.
Згідно матеріалів Тернопільського міськрайонного суду, у вересні минулого року слідчі ГУНП в Тернопільській області розпочали слідство в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України.
На думку слідчих, при будівництві сільських амбулаторій посадові особи замовника робіт та підрядників заволоділи коштами шляхом зловживання посадовим становищем за попередньою змовою групи осіб.
ТОВ «Інтенсбуд» фігурує при будівництві за кошти платників податків чотирьох об’єктів.
1. «Будівництво амбулаторії сімейної медицини в с. Вишгородок, Лановецького району»;
2. «Будівництво амбулаторії сімейної медицини в с. Куряни, Бережанського району»;
3. «Будівництво амбулаторії сімейної медицини в с. Почапинці, Тернопільського району»;
4. «Будівництво амбулаторії сімейної медицини в с. Старе місто, Підгаєцького району.
За даними відкритої бази даних «Clarity Project», загальна сума, яку мала би отримати компанія ТОВ «Інтенсбуд» становить трохи більше 27,8 млн. гривень.
ТОВ «Інтенсбуд» засноване в 2015-му. До лютого 2018-го мало іншу назву – ТОВ «Терінвест». Тоді керівником і засновником товариства була Назар Катерина Андріївна. Цю дівчину згадаємо пізніше.
При зміні назви з «Терінвест» на «Інтенсбуд» змінилися також керівник і засновник компанії. На заміну Катерині Назар став Нижник Олег Олександрович.
У період проведення тендерних закупівель на будівництво сільських амбулаторій в ТОВ «Інтенсбуд» знову змінюється керівник та засновник. Фірмою починає керувати Наталія Дмитрівна Вдовиченко. А Олег Нижник стає інженером з охорони праці. Так говорять документи.
Як писали ми у березні, вище названі імена та прізвища пересічному тернополянину мало-що можуть сказати. Однак, їхня попередня робота найбільше пов’язана з ТОВ «Протекшн-груп». Саме ця компанія є добре відомою в чиновницьких кабінетах тернопільського «білого дому». Зокрема тим, що облаштовували оперативно-диспетчерську службу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Тернопільській області. На відкриття диспетчерської приїжджали тодішня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Якщо заглянути на «Прозоро» в тендера за 2017-ий рік, в яких учасником чи переможцем була компанія ТОВ «Протекшн-груп», то помічаємо, що Наталія Вдовиченко вказана як юрисконсульт фірми.
До того, як стати нардепом VІІІ скликання, членом спостережної ради ТОВ «Протекшн-груп» був Тарас Юрик. Тоді ж заступником директора цього товариства працював Степан Барна.
В електронній декларації за 2015-ий рік ще нардеп Роман Заставний вказував, що володіє третьою часткою статутного капіталу компанії. А також отримує дохід від ТОВ «Протекш груп» за роялті.
Станом на сьогоднішній день в засновниках ТОВ «Протекш-груп» вказані Галина Сірант, Йосип Заставний та Зіновій Юрик. Двоє останніх є батьками згаданих екс-нардепів.
Варто зазначити, юридичні адреси ТОВ «Протекш-груп» та ТОВ «Інтенсбуд» теж донедавна співпадали. Обидві компанії були зареєстровані в селі Великі Гаї, вул. Галицька, 42Є.
Більше інформації у розслідуванні: «Бригада» колишніх нардепів. Будівництво амбулаторій в селах Тернопільщини накрилося кримінальною справою
